(о+тумане)

закрыть

1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];

2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];

3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];

4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];

5) см. Скрывать, Укрывать;

6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.

* * *

несов.; сов. - закр`ыть

1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

I. 1) (двигая) насоватися, надвигатися;

2) (двигаясь) нарухатися.

II. надвинуться

1) (стр. з.) насуватися и насовуватися, бути насовуваним, насунутим и т. п.; см. Надвигать;

2) (возвр. з.) насувати(ся) и (реже) насовувати(ся), сунути(ся), насунути(ся), (о мног.) понасувати(ся), понасовувати(ся), (о тучах, ночи и т. п. ещё) наступати, наступити, надходити, надійти, (преим. о тумане) налягати, налягти. [Червоний туман уставав на заході, і немов криваві примари насувалися звідти на місто (Коцюб.). Ніч насувається швидко (Л. Укр.). На світ насувала темрява (Грінч.). Ніч насунула темна (Г. Барв.). В кереї темній тихо суне ніч (Вороний). Стрічкою сунулися козаки (Стор.). Брови на очі йому понасовувались (Куліш). Наступає чорна хмара (Пісня). Хмара наступила (Рудан.). Хмара надходить над головою (Коцюб.). Наляжуть тумани (Самійл.). Злая хуртовина на нас налягає (Максим.)].

* * *

несов.; сов. - надв`инуться

1) насува́тися и насо́вуватися, -со́вуюся, -со́вуєшся, насу́нутися и мног. понасува́тися и понасовуватися, насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти; (о войске, тучах, ночи) наступа́ти, наступи́ти, -сту́пить- ( о тумане) налягати, налягти́, -ля́же

2) (перен.: приближаться во времени) наближа́тися, наблизитися, -бли́зиться, наступа́ти, наступити

налечь

1) (наваливаться, надавливать на что) налягати, налягти (пр. вр. наліг, - лягла, -лягло, -лягли), натискати и натискувати, натиснути, наважувати, наважити на що, прилягати, прилягти що, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати, понаважувати на що. [Не налягай грудьми на стіл (Київщ.). Сад ззаду так і наліг на той домик (Тесл.). Наліг (натиснув) з усієї сили на підойму (рычаг) (М. Грінч.). А як наважу, двері виважу (Пісня). Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Київщ.). Ой, да сирая земля ручки й ніжки прилягла (Чуб. V)];

2) (теснить, напирать на кого - в прям. и перен. знач.) налягати, налягти, натискати и натискувати, натиснути, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати на кого; (только в перен. знач.: наседать) наполягати, наполягти, напосідати(ся), напосісти(ся), насідати, насісти на кого. [Не налягайте (не натискуйте) так на мене, - ще задушите! (Київ). Почали (варяги) дуже на людей налягати (Куліш). Пани тяжко поналягали на селян (Куліш). Наполягли сини, щоб поділити їх (Канівщ.). Мировий натискає, щоб школа була (Сл. Гр.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргородщ.). Напосівся на мене так, що вже й не сила терпіти (Сл. Ум.)]. Неприятель сильно -гает - ворог дуже насідає (натискає);

3) (напрягая все силы) наполягати, наполягти на що, напружуватися, напружитися, натужуватися, натужитися, намагатися, намогтися. [Напружтеся, хлопці, - ану разом! (Київ)]. Он -гает на свою работу - він наполягає на свою працю, він щиро працює;

4) (нависать: о тучах, тумане, буре и перен.) налягати, налягти на що, над чим, наполягати, наполягти на що, (только в прям. знач.) прилягати, прилягти (що), (только в перен. знач.) на(по)сідати, на(по)сісти на кого, на що. [Туман наліг на широке поле (Боров.). Чорні хмари налягли над дворищем (Мирний). В кімнатах наполягла на все тиша (Васильч.). Наполягає було на мене якась нудьга (М. Вовч.). Туман прилягає (Чуб. V). Туга-печаль напосіла (Глібів). На тебе й нудьга з похмілля насідає (Основа 1862)];

5) (геол.: лежать поверх чего) лежати, лягти поверх чого, (по)над чим, налягати, налягти на що. Налегающий - що (хто) налягає (наполягає и т. п.); прлг. наляжний. -щий пласт, геол. - наляжна верства. Налёгший - що (хто) наліг (наполіг и т. п.); наля[е]глий, наполя[е]глий; напосілий.

* * *

несов.; сов. - нал`ечь

пасть

1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;

2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];

3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;

4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];

5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.

* * *

несов.; сов. - п`асть

1) па́дати, упа́сти

2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти

3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним

4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися

5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти

6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати

7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти

8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти

9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

закуриться закурюватися, закуритися, запалюватися, запалитися. [Ніяк не закурюється люлька - тютюн вогкий (Сл. Гр.). Занялася хата, перекинуло вогонь на другу, - он уже й та закурилася (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - закур`иться

1) заку́рюватися, закури́тися; запа́люватися, запали́тися

2) (сов.: начать выделяться, стлаться - о дыме, паре, тумане) закурі́ти, -ри́ть и -рі́є

залить

1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];

2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];

3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];

4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];

5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];

6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];

7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];

8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);

9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.

* * *

несов.; сов. - зал`ить

1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути

2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)

3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

застлать застеляти, застелити (-стелю, -стелиш), застилати, заслати (-стелю, -стелеш), (о мн.) позастелювати, позастиля[а]ти, (диал.) позастилувати; (о тумане, дыме, тьме) (о)повивати, (о)повити, покривати, покрити що чим. Слёзы -ют глаза - сльози застилають очі. [Застеляла стіл скатіркою (Коцюб.). Білу постіль застелю (Чуб.). Ледве промінь прорветься на мить, знову хмари, мов дим, застилають (Л. Укр.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Туман поле покриває (Пісня). Серед ночі мої очі повивав густий туман (Грінч.). Густий туман повив усе навкруги (Загірня)]. Застланный - застелений, засланий, (о мн.) позастелювані, позастилані, (диал.) позастилувані.

* * *

несов.; сов. - застл`ать

промаячить

1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];

2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);

3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);

4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;

5) см. Мешкать.

* * *

возвр. - ма`ячиться

1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́чити

2) ( мучиться) му́читися; ( мыкаться) поневіря́тися

1) (действие) - а) знаходження, находження; нашукування, відшукування; винаходження, натрапляння, надибання и надибування, (диал.) нагибувания; віднаходження; намацування, налапування; напитування. Арестовать на месте -ния - (в будущем) заарештувати, де знайдено (знайдений, -на, -не) буде (де знайдуть); (в прошлом) заарештувати, де знайдено (було) (или де знайшли). В случае -ния - якщо знайдено (знайдений, -на, -не) буде, якщо знайдеться; б) знаходження, відкривання, відшукування; винаходження; викривання; витрушування; добирання; в) визначання, обчисляння, вираховування; оконч. см. под Находка 1; г) заставання, зустріч[в]ання, стрічання, стрівання. Срв.

I. Находить 1 - 4;

2) (наход) - а) находження, натрапляння, наскакування, набігання, нападання; см. ещё Наход 1 и Нашествие; б) наступання, надходження, надхід (- ходу), набігання; (о тумане) западання, упадання, налягання, наполягання; в) набігання, натікання, находження, нахід (-ходу); г) находження, нахід; ґ) находження, нахід, нападання, напад (-ду), опадання, спадання. Срв.

II. Находить 1 - 5;

3) (пребывание) буття (- ття); перебування, пробування; срв.

I. Находиться 4;

4) родовище; см. Месторождение 2.

* * *

1) ( действие) знахо́дження, зна́йдення, нахо́дження; віднахо́дження; відкрива́ння, відкриття́; винахо́дження

2) ( состояние) перебува́ння, пробува́ння; розташува́ння

осесть

1) (о)сідати, (о)сісти, уклякати, уклякнути, (о многих) поосідати, повклякати. Рытая земля -дает, осела - рушена земля (о)сідає (злягається), осіла (зляглась). Здание осело - будинок осів (укляк). Несколько (немного) осесть - надсідати, надсісти. [Хата надсідає]. Пыль -дает - см. Садиться, сесть;

2) (селиться) осідати(ся), осісти(ся), осаджуватися, осадитися, оселятися, оселитися;

3) хим. - осідати, осадитися. Осевший - осілий. -ший немного - надсілий.

* * *

несов.; сов. - ос`есть

1) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, сіда́ти, сі́сти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися; (опускаться, оползать) осува́тися, осу́нутися; (о росе, тумане) спада́ти, спа́сти

2) (поселяться где-л.) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися

покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.

* * *

несов.; сов. - покр`ыть

1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти

2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти

4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти

5) (несов.: обругать) покри́ти

6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти

видніти, -ся, (неясно) бовваніти (н. вр. -нію, -нієш и -ню, -ниш), манячити, (неясно виднеться в темноте, в тумане) мріти(ся), майоріти, туманіти, бреніти, лелітися. [Геть далеко в морі кораблі видніють (Л. Укр.). Батька Богдана могила мріє (Шевч.). Манячила висока постать. Майоріли плеса]; (только о голом теле) світити. [Крізь роздерту сорочку світило голе тіло]. См. Выглядывать.