Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(о+сите)

  • 1 жирненький

    уменьш.-ласк.
    1) жирне́нький; сите́нький; масненький, мастке́нький
    2) жирне́нький, сите́нький, гладке́нький
    3) жирне́нький, масне́нький, мастке́нький

    Русско-украинский словарь > жирненький

  • 2 жирный

    1) гладкий, ситий, опасистий. Очень жирный - гладючий, гдаденний, ситенний. [Вона трясла гладкими боками (Коцюб.). Ото, яка гладюча жінка! Обличчя сите. Купив собі двох кабанців, годував, доглядав їх - такі ситі були (Коцюб.)]. Жирный человек - гладиш, гладун, (о женщине) гладуха, гладуля. [Ач гладуха - трясе салом (Коцюб.)];
    2) ситий, масний; (о глине, земле) масткий, сит[н]ий; (о земле) буйна. [Борщ дуже ситий. Треба, щоб каша на пироги масна була. Десь узялася на керсетці масна пляма (= жирное пятно). Глина там така гарна, мастка, як помастиш, то ніколи не поколеться. Це з ситої землі хліб. Буйна земля (Хотин. п.)]. Жирная капля на жидкости - скалка, скалочка, скалина, скалиночка. [На борщі хоч-би тобі скалочка - мабуть він сала й не бачив]. Жирный блеск, мин. - масний блиск.
    * * *
    1) жи́рний; (содержащий много жира; сочный) си́тий; (пропитанный жиром, замасленный) масни́й, мастки́й

    \жирныйая трава́ — жи́рна (сита) трава́

    \жирныйый кусо́к — жи́рний (перен. ла́сий) шмато́к (кусо́к)

    \жирныйый шрифт — тип. жи́рний шрифт

    \жирныйая земля́ — жи́рна (си́та, масна́) земля

    2) (толстый, упитанный) жи́рний, си́тий, гладки́й, опа́систий;
    3) (перен.: густой) жи́рний, масни́й, мастки́й

    Русско-украинский словарь > жирный

  • 3 масло

    1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;
    2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;
    3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;
    4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;
    5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;
    6) (в игре в мяч, в свинку) масло;
    7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);
    8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.
    * * *
    1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

    деревя́нное \масло — оли́ва

    2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

    Русско-украинский словарь > масло

  • 4 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

  • 5 обливной

    -ной дождь ливний, зливний дощ. -ная говядина -
    1) (жирная) сите м'ясо, сита гов'ядина;
    2) м'ясо з поливкою (с соусом).
    * * *
    спец.
    поли́в'яний

    Русско-украинский словарь > обливной

  • 6 плотненький

    уменьш.
    1) щільне́нький
    2) ве́льми компа́ктний; щільне́нький; густе́нький; тверде́нький; цупке́нький; дебеле́нький
    3) дебеле́нький; міцне́нький; кремезне́нький; повне́нький, огря́дненький и огрядне́нький
    4) туге́нький
    5) ситне́нький, сите́нький

    Русско-украинский словарь > плотненький

  • 7 плотноватый

    щільнуватий; дебелува(с)тий, дебеластий.
    * * *
    1) щільнува́тий, щільне́нький, до́сить щі́льний
    2) до́сить компа́ктний; щільнува́тий, щільне́нький, до́сить щі́льний; густува́тий, густе́нький, до́сить густи́й; твердува́тий, тверде́нький, до́сить тверди́й; цупке́нький, до́сить цу́пкий; дебеле́нький, до́сить дебе́лий
    3) дебеле́нький, до́сить дебе́лий
    4) туге́нький, до́сить туги́й (нато́птаний, нато́птуваний)
    5) ситне́нький, сите́нький, до́сить си́тний (си́тий)

    Русско-украинский словарь > плотноватый

  • 8 попросить

    попросити и попрохати у кого чого и кого про що, що зробити; (пригласить) запросити и запрохати кого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. Его -сили сесть - його попросили и попрохали сісти. -сите его ко мне на двенадцать часов - попросіть (попрохайте) и запросіть (запрохайте), закличте його до мене на дванацяту годину. -си его сюда - попроси (попрохай), поклич його сюди; срв. Просить. -сить позволения - попросити и попрохати дозволу, спитатися дозволу (що зробити). -сить извинения у кого - перепросити и перепрохати кого, попросити и попрохати вибачення (пробачення) у кого. [Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)].
    * * *
    1) попроси́ти, попроха́ти
    2) (пригласить) запроси́ти

    Русско-украинский словарь > попросить

  • 9 речник

    1) річкови́к, -а
    2) ( горная порода) сите́ць, -тцю́

    Русско-украинский словарь > речник

  • 10 сытенький

    уменьш.-ласк.
    сите́нький

    Русско-украинский словарь > сытенький

  • 11 сытенько

    тж. сыт`енько; нареч.
    сите́нько

    Русско-украинский словарь > сытенько

  • 12 Несмотря на

    нрч. не вважаючи на, не зважаючи на; (вопреки) всупереч чому, наперекір чому, (при всём желании и т. п.) попри що; срв. Невзирая. [Не вважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель (Коцюб.). Не вважаючи на велику силу праць з історії письменства, ми все-ж не маємо… (Н. Громада). Всупереч усім труднощам, треба зорганізувати промисловість (Азб. Комун.). Ця тенденція невпинно йде вперед наперекір одсічі пануючого польського елементу (Рада). Попри всі труднощі перемога буде наша (Пр. Правда)]. -ря на то, что - дарма що, не в[з]важаючи на те, що; (хотя) хоч. [Щастя моє було-б вельми худорляве, дарма що моє життя було-б страшенно сите (Куліш). Оповідання, дарма що не сяє мистецькою красою, так приподобалося, що… (О. Пчілка). Хоч повзуть тут скрізь по горах стежечки, та проте не оживляє їх розмова (Франко)]. -ря на это - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе. [Логіка каже, що не варто сумувати про це, а докори совісти, проте, мене гризуть (Крим.)]. -ря на всё это - не в[з]важаючи на все це (те), з усім тим, попри все це (те). -ря ни на что - не в[з]важаючи ні на що (на будь-що); (что бы ни было) хоч-би там що.

    Русско-украинский словарь > Несмотря на

См. также в других словарях:

  • СИТЕ — (фр. cite, от лат. civitas). Город, преимущественно же старая часть города: сите Парижа. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СИТЕ франц. cite, от лат. civitas. Город, преимущественно старая часть Парижа …   Словарь иностранных слов русского языка

  • сите — * cité, la cité. 1. Городской квартал, чем л. отличающийся по архитектуре, организации жизни и жителям. Если оригинальный проект <дворца клубов> приведется в исполнение, это будет богатейшее аристократическое cité, в противоположность… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • сите-жарден — cité jardin. Город сад. Форма жилой застройки во Франции. С. Ж. не только отдельные поселки, играющие роли спутников больших городов, но и кварталы пригородов крупных индустриальных центров. В первые годы после первой мировой войны. С. Ж.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Сите-Солей — 2002 год Сите Солей (фр. Cité Soleil, гаит. креольск. Site Soley) густонаселённый бедный район города Порт о Пренс, столицы Республики Гаити. Население оценивается приблизите …   Википедия

  • Сите́нко опера́ция — (М.И. Ситенко, 1885 1940, советский хирург) хирургическая операция: восстановление крестообразных связок коленного сустава путем пересадки со здоровой ноги полоски широкой фасции бедра, которую укрепляют в области надмыщелков бедра …   Медицинская энциклопедия

  • Сите — …   Википедия

  • Сите (остров) — …   Википедия

  • Сите де ля мюзик — …   Википедия

  • Сите де сиянс — …   Википедия

  • Сите музыки — …   Википедия

  • Сите науки — …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»