(о+силах)

-расти, взрастать, взрасти

1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;

2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].

* * *

несов.; сов. - возраст`и

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

подорвать

I. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;

2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;

3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.

* * *

почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.

* * *

1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;

2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.

* * *

1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́

2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися

занепадати на силу (или на силах), збезсилюватися, знесилюватися.

* * *

змогти, здужати, здоліти, спромогтися, спомогтися (-жуся, -можешся).

* * *

гресть

1) (граблями) гребти, громадити; (лопатой, руками и т. п.) горнути, нагрібати, вигортати; (веслом) веслувати, гребти, -ся (сов. гребнути, -ся). Грести к чему - гребтися до чого; (кормою вперёд) табанити; (прямо вперёд) гребти у хід. Быть в силах грести - згребтися. [Бач, як грає Дніпро, - тепер не згребешся];

2) см. Грабаздать.

* * *

1) ( веслом) веслува́ти, гребти́; гребти́ся

2) ( сгребать) гребти́; ( загребать) загріба́ти; ( сено) грома́дити; ( лопатой) горну́ти

дряхнуть марчіти [Вже і дід марчіє й пасіка марчіє], порохніти, порохна(я)віти, трухлявіти, трухнути, драгліти, упадати на силах, підтоптуватися, хирнути.

* * *

спорохнілий, дряглий, старезний [Спорохнілі старики (Кониськ.). Він не був дряглий дід, а навпаки того, на-диво був дуже міцний (Еварн.)], старий гриб, збуй-вік (Квітка), (провинц.) збуй-вік [Якщо баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він - збуй-вік. (Поділля)], геть підтоптаний, підупалий (упалий) на силах, (от старости) хирий, недолуга (немощн. челов.) (общ. р.).

* * *

изнемочь и (реже) Изнемогаться, -мочься от чего знемагати и (реже) знемагатися, знемогтися и знемогти (редко знеможитися, знеможіти) на що и з (від) чого, знесилюватися, знесилитися, висилюватися и висилятися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знебуватися, знебутися, упадати, упасти на силах, з[о]немощіти и знемочніти з чого, через що, (от голода) охлявати, охлясти и охлянути (з голоду); см. Ослабевать 2, Истощаться. [І почалась тая бійка, військо знемагає (Рудан.). Ізнеміг і в Бога просить помочі святої (Рудан.). Від любови знемагаю (Св. П.). Знемігся-ж мов і задрімав (Котл.). Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє (Грінч. II). Він знеможився, заснув (Бор. п.). Тепер можна зовсім знебутися в місті через голодування (Берд. п.)]. -гать от голода, жажды, усталости - знемагати (сов. знемогтися) на голод, на спрагу, на втому и з голоду, із спраги, з утоми, охлявати з голоду. -гать от ран - знемагати (редко незмагати) на рани. [Чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Л. Укр.). Не сплю я, не дрімаю, а на рани смертенні незмагаю (Март.)]. -гать под тяжестью чего - знемагати під тягаром чого. Изнемогший, Изнеможённый - знеможений, знесилений, виснажений, висилений, знебулий, охлялий. [Впав знеможений раб, стративши сили свої (Ворон.). Прийми моє знебулеє серденько (Л. Укр.)]. Изнемогающий - а) що знемагає, знесилюється и т. д., що в (з)немозі, в знесиллі; б) см. Изнеможённый.

* * *

несов.; сов. - изнем`очь

1) (действ.) зображання, малювання, змальовування; оконч. зображення, змалювання, намалювання кого, чого; (копирование кого) удавання, удання кого. [Більше вже простору знаходив письменник для змалювання психологічних подробиць (Єфр.). Квітка почувавсь на силах, що здолає дійти широкої правди в малюванні (Куліш). І скажуть: песимізм в зображенню життя в йому занадто розвинувся (Самійл.)];

2) (изображен. предмет, картина) зображення, (образ) образ, (диал.) парсуна, (статуя) подоба. [І перед образом Венери горить кадило золоте (Шевч.). То не живий москаль, а його парсуна (Квітка)]. Символическое -ние (предмет) человеческой жизни - символічне зображення людського життя. -ния растений - зображення рослин. Монета с -нием рабочего - монета з зображенням робітника.

* * *

1) ( действие) зобра́ження, (неоконч.) зобража́ння; змалюва́ння, (неоконч.) змальо́вування, малюва́ння; виведення; удава́ння; зобра́ження, ви́раження, (неоконч.) зобража́ння, виража́ння; ви́ображення

2) ( о предмете) зобра́ження; ( образ) о́браз, -у

исчезнуть

1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;

2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -

1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;

2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.

* * *

несов.; сов. - исч`езнуть

1) (становиться крепче, сильнее) міцні(ша)ти, зміцнятися, дужчати, дужати, в силу вбиватися, набирати(ся) сили, зростати на силах, кріпшати, кріпнути, потужніти, підживати, дебелішати. [Горпина стає сміліша, голос міцніє (Франко). Словесна творчість міцнішає й дужчає (Єфр.). Збирається сила, росте, зміцняється (Коцюб.). Згуки дужчали, виростали, потужніли (Корол.). Життя дома заспокоїло хлопця і він видимо дебелішав (Яворн.). Саме тоді починав у силу вбиватись революційний рух (Єфр.)]; (о морозе, ветре) дужчати, кріпшати, (о спиртных напитках) міцні(ша)ти, кріпшати;

2) (после болезни) дужчати, здоровіти, здоровшати, сили набиратися; у силу вбиватися, остербувати, оклигувати;

3) (делаться тверже) тужавіти, тугшати, тверднути, твердішати. [Масло твердне (тужавіє) на морозі (Київщ.). Грязь від морозу тугшає (Сл. Гр.)].

* * *

несов., сов.

несов.; сов. - надорв`аться

нрч. стільки, (при нрч. и глаг.) так, (при прлг.) такий (така, таке, такі), (канцел.) настільки, (постольку, зап.) остільки, (в такой мере) такою мірою, в такій мірі, так сильно; срв. Насколько. [Тут не така щира ляхва живе по селах, як на лівобережжі (Куліш). Вони такі відмінні (так різняться) між собою, що… (Київ). Корабель такий великий і так оздоблений радощами, що… (М. Зеров). Боротьба новітніх принципів з первісними посильнішала в нього настільки, що він… (Крим.)]. Он настолько ослабел что… - він так ослаб (знесилився, занепав на силах), що… Он не -ко беден, чтобы… - він не такий бідний, щоб… Не -ко уж - не так (не такий, не така, не таке, не такі) то вже, не з-так то вже. [Рим не таке то вже й принадне місто, як про нього кажуть люди (Країна Сліпих). Письменство чимале й не з-так то вже й бідне, як на наші обставини (Рада)]. -ко - насколько - стільки - скільки, (канцел.) настільки - наскільки, (зап.) остільки - оскільки, (в такой - в какой мере) так (такий, така, таке, такі) - як (який, яка, яке, які). Он -ко же добр, насколько и справедлив - він такий (-же) добрий як і справедливий. Она нравилась ему ровно -ко, насколько отталкивала - вона подобалася йому рівно стільки(-ж), скільки й (як і) відражала (так сильно, як і відражала).

* * *

оказаться

1) (безл.) виявлятися, виявитися, показуватися, показатися, виходити, вийти, (реже) виявляти, виявити себе, показувати, показати себе яким. Он -зался неспособным к серьёзной работе - він виявив (показав) себе нездатним до серйозної роботи (праці). Оказывается, -залось, что… - виявляється, виявилось, що…, виходить, вийшло, що… -вается, что это была ложь - виявляється (виходить), що це була брехня. У него -залась лихорадка - виявилось, що в нього пропасниця. Он -зался невинным - виявилось, що він невинний. Он -вается очень честным человеком - виходить, що він дуже чесна людина. [Остапові ніяково, що його зять виходить душогуб-острожник (Грінч.)]. Не -зываться, не -заться налицо - не ставати, не стати. [Там з вечора було скількись срібних дрібняків, а тепер не стало (Крим.)]. Его це -залось дома - його не було дома. -ваться вредным, полезным - вийти на шкоду, на користь (на пожиток). Это может -заться очень вредным - на дуже велику шкоду може це вийти. -заться, как исключение - ви(й)нятися. [Людей було дуже мало, і з них винявся тільки один курій (Грінч.)]. -заться подходящим (делом), кстати - прийтися до ладу, до діла. -заться к чему-либо годным, способным - см. Годиться, Способный. -заться в силах, в состоянии - см. Сила, Состояние;

2) (очутиться) опинятися, опинитися. Где был, а где -зался - де був, а де опинився. -заться в безвыходном положении - опинитися в скрутному становищі. -заться в дураках - в дурнях опинитися, в дурні пошитися.

* * *

несов.; сов. - оказ`аться

1) (обнаруживаться, являться в действительном виде) виявля́тися, ви́явитися, виявля́ти себе́, ви́явити себе́

2) (попадать, очутиться) опиня́тися, опини́тися

3) ( быть налицо) бу́ти

4) ( проявляться) проявля́тися, прояви́тися; ( сказываться) познача́тися, позначи́тися, дава́ти себе́ взнаки́, да́ти себе́ взнаки́, дава́тися взнаки́, да́тися взнаки́

5) строит. (несов.) роби́тися; чини́тися; виявля́тися, проявля́тися; подава́тися; віддава́тися; виявля́тися, проявля́тися; пока́зуватися

1) (набраться силы) зміцніти, покріпшати, скріпнути, подужчати, зрости на силах, покремезнішати, уматер(н)іти;

2) (стать крепче, острее) зміцніти, покріпшати, поміцнішати. Вино и мёд -пли от долгой лёжки - вино й мед зміцніли (покріпшали) від [з] довгого лежання;

3) (после болезни) подужчати, поздоровіти, поздоровшати, остербати, остербнути, піджити, виходитися, ободяритися, оклигати;

4) (отвердеть) ствердіти, стверднути, стужавіти. [Сніг стверднув. Грязюка стужавіла]. См. Отвердевать. Окреплый (окрепший) - зміцнілий, скріплий, уматер(н)ілий; поздоровілий; стверділий, стужавілий. Оттенки см. Окрепнуть.

* * *