(о+действии)

1) техн., физ. ві́дданий; ( о звуках) відби́тий

2) техн. (о действии механизма, огнестрельного оружия) відби́тий, ві́дданий

3) техн. ( о снастях) ві́дданий; ( отпущенный) попу́щений

1) техн., физ. ві́дданий; ( о звуках) відби́тий

2) техн. (о действии механизма, огнестрельного оружия) відби́тий, ві́дданий

3) техн. ( о снастях) ві́дданий; ( отпущенный) попу́щений

1) (как занятие, действие, школа) малювання, малярство, живопись (р. -си) [Цим літом щиро взявся до малювання; велику картину малює. Вивчусь малярства, змалюю ту красу, що в небі (Неч.-Лев.). Кинути живопись і естетику я й не можу й не хочу, бо це моє покликання (Крим.)]. Заниматься живописью - малярувати. Заработать -сью - замалювати;

2) (произведение, картина, картины) малювання. [Пасмом простягався промінь по церкві, виблискуючи на позлотистому іконостасі, на потемнілому малюванні (Грінч.). Чудове малювання ожило на полотні. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить (Котл.). Гарним малюванням стіни обвішані (Куліш). Ой ти, дівчино, моє малювання].

* * *

1) застава, застанова; (только о действии) заставляння; срвн. Залог. -клад процентных бумаг - заставляння відсоткових паперів. Отдавать в -клад - заставляти, заставити що, застановляти, застановити, давати, дати в настанову що. Отданный в -клад - заставлений, застановлений. Вещь, находящаяся в -де - заставщина. [Заробляю, щоб заставщину свою викупити в крамаря: коралі з дукачами йому заставила];

2) (пари) заклад (- ду). Биться, побиться об -клад - битися (вдарити, побитися) навзаклад, у заклад, (реже) об заклад, закладатися, закластися, заложитися. Ставить в -клад при споре - закладати. [П'ять карбованців закладаю, що перепливу річку туди й назад].

* * *

1) заста́ва, застано́ва, (неоконч. д.) заставля́ння

2) ( пари) закла́д, -у

інтернаціоналізація, (о действии ещё) інтернаціоналізування, оконч. зінтернаціоналізування.

* * *

конвеєризація, (о действии ещё) конвеєризування, оконч. сконвеєризування.

* * *

консервація, (о действии ещё) консервування, оконч. с[за]кодсервування.

* * *

кроковання; (о действии) крокування, оконч. скрокування.

* * *

мелодекламація, (о действии ещё) мелодекламування (-ння).

* * *

и Надрезать надрезать (недорезать, резать с краю, с поверхности) надрізувати и надрізати, надрізати, надтинати, надтяти и надітнути, (о быстром действии) надчикувати, надчикнути, (преимущ. о ткани, одежде и т. п.) надкраювати, надкраяти и надкроювати, надкроїти; (только пилой) надпилювати, надпиляти; (о мног. или во мн. местах) понадрізувати, понадтинати, понадчикувати, понадкра[о]ювати; понадпилювати; (только намечать резом) нарізувати и нарізати, нарізати, нарізнути, начикувати, начикнути, (о мног. или во мн. местах) понарізувати, понарізати, поначикувати що. [Трошки надріж (надчикни), а далі все буде дратися (Канівщ.). Це дуже широкі чохли (обшлага) будуть, - може понадрізувати? (Васильківщ.). Я нарізнув (начикнув), де треба пиляти (Богодухівщ.)]. -ть арбуз, хлеб (для пробы) - нарізувати, нарізати кавун(а), хліб (на пробу). [Я вам кавун (хліб) наріжу: побачите, який усередині (Канівщ.)]. Надрезанный - надрізаний, надтятий, надчикнений и надчикнутий, надкраяний и надкроєний, надпиляний, понадрізуваний и т. п.; нарізаний, начикнений и начикнутий, понарізуваний. -ться -

1) надрізуватися и надрізатися, надрізатися, понадрізуватися; бути надрізуваним, надрізаним, понадрізуваним и т. п.;

2) (порезать себя) порізатися, урізатися.

* * *

см. надрезать

лингв. назалізація, (о действии ещё) назалізування.

* * *

на кого на что подіяти на кого, на що, помогтися кому. [Цей клапоть розмальованого паперу живо подіяв на мою уяву (В. Корол.). Що вже їй ні говорили, ніщо не подіяло: верніть та й верніть мені татка (Свидн.). Сказав, що коли не втихне, то піду батькові скажу. Помоглося (Крим.)]. Лекарство -ло - ліки подіяли. -вать благотворно - сприяти, подіяти добре. -вать дурно на здоровье - завадити кому.

* * *

1) поді́яти; ( повлиять) впли́нути

2) ( пробыть в действии) попрацюва́ти

порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -

1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];

2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.

* * *

1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

6) воен. поря́док

7) биол. поря́док

8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);

2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];

3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).

* * *

1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше

2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д

3) предл. с род. п. ( до чего) до (чого); ( перед чем) пе́ред (чим)

4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого)

продолжиться

1) (стр. зал.) продовжуватися, (во времени) провадитися, вестися, бути продовженим. [Праця продовжується спірно];

2) (во времени: длиться, тянуться) продовжуватися, продовжитися, тяг(ну)тися, протягатися и (реже) протягуватися, протяг(ну)тися, тривати, протривати, потривати, точитися, іти, (медленно, томительно) снуватися, волоктися; срв. Длиться. [А все вона (війна) тяглась і не кінчалась (Грінч.). Оттак тяглося десять літ (Франко). Довго тяглася гонитва (Коцюб.). Служба починається о семій і триває до другої (години) (Франко). Доба Відродження тривала по-над два століття. Неспокій однак триває довго (Л. Укр.). Точилась війна без упину (Корол.). Снується читання далі (Васильч.). Бенкет все йшов та йшов (Стор.). Се не довго волоклося (Мкр.)]. Война -жается - війна триває, точиться, продовжується. Дурная погода -жается - негода тягнеться, триває. Мир -жался недолго - згода тривала недовго. Это -жается слишком долго - це триває аж надто довго. Путешествие -должится десять дней - подорож триватиме, протриває десять днів. Долго-ли это будет -жаться? - чи довго це триватиме? Так дальше -жаться не может - так далі тривати (тягтися) не може. -жаться вечно, навсегда - тривати на віки (вічно), завжди. Рабочий день -жается восемь часов - робочий день триває вісім годин;

3) (в пространстве: простираться) простягатися, простягнутися и простягтися, тягнутися и тягтися; см. Простираться. [Ця балка простягається аж до самої межі (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - прод`олжиться

1) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; (где-л.) роби́ти, -блю́, -биш; ( трудиться) труди́тися, -джу́ся, -дишся

2) ( действовать) працюва́ти; ( быть в действии) функціонува́ти, -ну́є

3) ( изготовлять) спец. роби́ти; ( выделывать) виробля́ти

несов.; сов. - с`унуть

1) су́нути и со́вати, су́нути; ( тыкать) ти́кати (ти́каю, ти́каєш и ти́чу, ти́чеш), ткну́ти и ти́кнути и мног. поти́кати, ти́цяти, ти́цьнути, шу́рхати, шу́рхнути; сов. диал. шурну́ти, шу́ркнути

2) ( пихать) пха́ти, пхну́ти; ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти; (сов.: ударить) ти́цьнути, су́нути

3) (о нежелательном действии: подмывать) безл. підмива́ти несов.; (сов.: понести) понести́; (сов.: принести) принести́

несов.; сов. - содрогн`уться

несов.; сов. - схват`ить

1) схо́плювати, -люю, -люєш, схопи́ти, -плю́, -пиш и мног. посхо́плювати; диал. хопи́ти сов.; (сов.: ухватить) ухопи́ти (ухоплю́, ухо́пиш); ( силой задерживать) хапа́ти несов., похапа́ти (мног.), зга́рбати (сов.)

2) (охватывать - о сне, об огне) охо́плювати, -лює, охопи́ти (охо́пить); ( обхватывать) обхо́плювати, обхопи́ти

3) (перен.: быстро понимать; воспринимать слухом зрением) схо́плювати, схопи́ти и ухопи́ти; ( улавливать) уло́влювати, -люю, -люєш, улови́ти (уловлю́, уло́виш)

4) (перен.: подмечать) схо́плювати, схопи́ти, підміча́ти, підмі́тити, -мі́чу, -мі́тиш, сов. ухопи́ти

5) ( перевязывать слегка) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перетягивать) перетя́гувати, -гую, -гуєш, перетягну́ти и мног. поперетя́гувати

6) ( скреплять) спец. скрі́плювати, -люю, -люєш, скріпи́ти, -плю́, -пиш и мног. поскрі́плювати

7) ( о вяжущих веществах) спец. тужа́віти, затужа́віти

8) (о действии холода, мороза) схо́плювати, схопи́ти; ( сковывать) ско́вувати, -вує, скува́ти (скує́)

інокуляція, (о действии ещё) інокулювання, прищеплювання, оконч. зінокулювання, прищеплення.