-
1 молоко
1) молоко, (детск.) моня. [Захотів молока від бика (Номис)]. Женское -ко - жіноче молоко, покорм (-му). [Мати занедужала, і в неї не стало покорму (Стор.)]. Коровье -ко - коров'яче молоко. -ко створожилось - молоко зсілося. Парное -ко - сиродій (-дою), свіже молоко, молоко з-під корови. Топлёное -ко - пряжене молоко. Снятое -ко - спідняк (-ку). [Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Канівщ.)]. Кипячёное -ко - (пере)киплене (парене) молоко. Кислое -ко - кисле молоко. Птичье -ко - пташаче (пташине) молоко. [Хіба пташачого (пташиного) молока нема (М. Грінч.)]. Миндальное -ко - миг[ґ]далеве молоко, оржат (-ту). Известковое -ко - вапняний розчин (-ну), (у штукатуров для побелки) вапняне молоко. Конопляное, маковое -ко - конопляне, макове молоко. У неё лицо кровь с -ком - з лиця вона біла та рум'яна. У него ещё -ко на губах не обсохло - у нього (йому) ще молоко на губах не обсохло. [Я стара, а ти ще блазень, в тебе ще на губах молоко не обсохло (Н.-Лев.)]. Утячье -ко, бот. Euphorbia Esula L. - молочай (-чаю) (гострий), молочняк (-ку); см. Молочай 1. Заведение (пункт) для переработки -ка - молочарня;2) (у птиц - cera: жёлтая кожа у корня клюва) восковиця.* * *молоко́; ( материнское) поко́рм, -у -
2 налёт
1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].* * *1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -ус \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком
2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́3) мед. наліт -
3 пересыхать
пересохнуть (через меру) пересихати, пересохнути, пересохти, пересхнути ( о мног.) попересихати; (сохнуть, о мног.) висихати, пов(и)сихати, посохти; (просыхать несколько, местами) просихати, просохнути, попросихати, протряхати, протрях(ну)ти, попротряхати; (о языке, губах) смагнути, посмагнути. [Річки пересихають, бо дощів немає. У горлі пересохло. Були річки - повсихали. Язик і губи посмагли з великої гарячки]. Пересохший - пересохлий, вис(о)хлий; просохлий, протряхлий; посмаглий, смаглий, смажний.* * *несов.; сов. - перес`охнутьпересиха́ти, пересо́хнути и попересиха́ти; (несов.: высохнуть - обо всём, многом) посо́хнути, посо́хти; (преим. о горле, губах) зашерха́ти, заше́рхнути и заше́рхти, ше́рхнути, поше́рхнути; ( о губах) сма́гнути, посма́гнути, засмага́ти, засма́гнути -
4 lip
1. n1) губа2) розм. зухвалі балачки; зухвалість; нахабство3) край (рани, кратера); виступ4) pl вінця (посудини)5) тех. козирок (ковша екскаватора)6) поріг (греблі)7) різальне лезоto hang on smb.'s lips — уважно слухати когось
to keep (to carry) a stiff upper lip — зберігати цілковите самовладання, не втрачати мужності; виявляти наполегливість
2. adj1) губний; що стосується губlip rashes — мед. висип на губах
2) нещирий, тільки на словах3. v1) торкатися губами2) поет. цілувати3) легко торкатися, плескатися, хлюпатися (про хвилі)4) мимрити, вимовляти тільки губами5) тех. відбортовувати* * *I [lip] n1) губа2) край (посудини, отвору, рани); виступ; тex. козирок ( ковша екскаватора)3) гiдp. поріг ( греблі)4) ріжуча кромка ( крайка)5) мyз. амбушюр6) зухвалість, нахабність, грубощіII [lip] aгубний; який стосується, відноситься до губIII [lip] vlip rashes — мeд. висип /лишай/ на губах; нещирий; лише на словах
1) торкатися губами; пoeт. цілувати; злегка торкатися, хлюпати ( об берег)2) бурмотати, вимовляти лише губами ( без голосу)3) тex. відбортовувати -
5 wet
1. n1) вологість, вогкість, сирість2) дощова погодаcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) розм. спиртні напої; випивка4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) розм. нікчемна людина, нікчема2. adj1) мокрий, вологий; сирийwet from the press — свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)
wet pack — мед. вологе обгортання
«W. Paint» — «Обережно, пофарбовано» (напис)
wet to the skin, wet through — промоклий до рубця, мокрий як хлющ
he is dripping wet — він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця
to get wet — промокнути, змокнути
wringing wet — мокрий, хоч викрути
2) дощовий, дошовитий; сирий3) рідкий4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»wet canteen — військовий магазин, що продає алкогольні напої
6) розм. п'яний, напідпитку7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом8) розм. дурний, безглуздий9) юр. мокрий (про процес)10) мед. мокнучийwet blanket — розм. нудотна особа; людина, що псує іншим задоволення
wet cup — мед. кровососна банка
wet nurse — годівниця, мамка
wet smack — амер., розм. нудний тип, зануда
wet sock — амер., розм. в'яле рукостискання
wet wash — прання; невисушена білизна
wet behind the ears — розм. молоко на губах не обсохло
to come with a wet sail — летіти під усіма вітрилами, мчати щосили
2. v (past і p.p. wet, wetted)1) мочити; змочувати; зволожуватиto wet with water — змочити (облити) водою
2) розм. сприскувати, примочувати, обмиватиto wet one's whistle — промочити (прополоскати) горло, випити
wet out — розмочувати; промивати
* * *I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
6 выпячивать
-ся, выпятить, -ся випинати, -ся, випнути, -ся, вип'ясти, -ся, віддувати, -ся, видуватися, видутися. [Криві стіни халупки, вип'явши боки… (Коцюб.). Широкі груди аж випнулися (Неч.-Лев.). Дошка видулася]; (о губах) віддимати, -ся, віддути, -ся, відквашувати, -ся, відквасити, -ся. Выпячивать губы, сжав в одну точку - шилити (зшилити) губи. Выпяченный - випнутий, віддутий, видутий; (о губах) відквашений, віддутий; зшилений.* * *несов.; сов. - в`ыпятитьвипина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти и мног. повипина́ти -
7 засыхать
засохнуть засихати, засохнути и засхнути, усихати, усох(ну)ти, посихати, посох(ну)ти, посхти, (о мног.) позасихати, пос(о)хнути, повсихати, (о губах) посмагнути. [Засох, зів'яв як билина, тільки світять очі (Рудан.). Не принялись три явори, калина всихала (Шевч.). Ой у степу на долині трава посихає (Чуб.). Як та билина засихала (Шевч.). Дерево инше цвіте, друге-ж на скелі засхло (Самійл.). Бадилля на картоплі посхло (Звин.). Повсихали сади зелені (Шевч.). Посмагли губи від гарячки]. -нуть в виде коры - зачерепіти, прикоріти. [От як каша прикоріла - і не оддереш (Черн.)]. -нуть (заскорузнуть) - зашкарубнути, зашкарупіти. [Земля зашкарубла (Сл. Гр.). Як нападе нежит, то й у носі зашкарубне (Сл. Гр.). Чоботи зашкарубли]. Засохший - засохлий, усохлий, посохлий, (диал.) зісхлий; зашкарублий, зачерепілий, (о губах) посмаглі, смажні. [Тут лежав засохлий віночок (Крим.). Верби кидають зісхлим листєм (Стефаник). Ой дай палець умочити, смажні уста покропити (Пісня)]. -шее в колосе зерно - морхле зерно.* * *несов.; сов. - зас`охнутьзасиха́ти, засо́хнути и засо́хти, -хну, -хнеш и мног. позасиха́ти; (преим. о земле) зашерха́ти, заше́рхнути и заше́рхти, -хне -
8 помазывать
помазать1) мастити, помащувати, по[на]мастити, мазати, помазати кого, що чим, (о мн.) понамащувати, понамазувати. [Як помазав спину, аж шкура відстала (Чуб.). Помасти тим болотом очі. Помасти вареники];2) (миром, елеем) помазувати, помазати, помащувати, по[на]мастити, мирувати, помирувати кого. -зать кого по губам (посулить и обмануть) - помазати по губах кого. [Тільки по губах помазав (Ном.)]. Помазанный - помащений, помазаний, мазаний. -ться -1) маститися, помаститися, бути помащеним, мазатися, помазатися, бути помазаним;2) помазуватися, помазатися, бути помазаним, мируватися, помируватися.* * *1) ма́зати [потро́ху, зле́гка, час від ча́су], масти́ти [потро́ху, зле́гка, час від ча́су]2) церк., пома́зувати -
9 expert lip reader
-
10 just
1. adj1) справедливий2) заслужений3) обґрунтований; що має підстави4) вірний, правильний; точний5) муз. чистий, точний6) праведний◊ just ton — англійська тонна (= 1016 кг)
2. adv1) точно, саме, якразit is just what I want — це саме те, що мені потрібно
that is just it — саме так, про це і йдеться
just so! — точно так!, цілком вірно!
2) ледь3) щойно, тільки щоjust now — зараз, тільки що
4) розм. просто, цілком, прямо, зовсімjust like (the same) — цілком схожий, точно такий же
5) тількиjust fancy! — подумати тільки!, ти дивись!
◊ just about — приблизно; майже
◊ just as well — точно так само; з тим же успіхом
◊ not just yet — ще не зовсім
◊ just as soon — так само, з тим же успіхом
◊ just in case — на всякий випадок
◊ just my luck — таке вже моє щастя
◊ just out of swaddling-clothes — ще молоко на губах не обсохло
◊ just the same — все одно
◊ it is just the same to me — мені все одно
◊ just the thing — так годиться; це модно
* * *I = joust I II = joust II III a1) справедливий2) заслужений3) обґрунтований; який має підстави; законний4) вірний, точний; мyз. чистий, точний5) icт., peл. праведнийIV adv1) саме, точноjust as much — стільки ж
2) ледь, ледве3) тільки що, щойно4) просто, усього лише; тільки, лише; просто, прямо, зовсім, абсолютно5) у сполученняхjust about — приблизно; майже
just as soon, just as well — так само, з тим же успіхом
just now — зараз; тільки що, щойно
just the same — зовсім однаковий однаково; все-таки, проте
-
11 lip-reading
-
12 pass
1. n1) прохід, шлях2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось)3) вузька вулиця, провулок4) ущелина, перевал, сідловина5) військ. стратегічне укріплення6) військ. форт, фортеця в горах7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло8) брід, переїзд (на ріці)9) гірн. пропускний отвір; схил10) топографічна зйомка11) ав. неточно розраховане заходження на посадку12) смертьa sudden pass — нагла (раптова) смерть
13) карт. пас14) перехід (з одного стану в інший)15) посередня оцінка16) критичне становище17) фокус18) пас, рух рук (фокусника)19) дотепна вихватка21) випад (фехтування)22) паспорт; перепустка23) військ. дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення24) амер. короткотермінова відпустка25) безплатний квиток, контрамаркаpass door — двері, що ведуть зі сцени в зал
to hold (to gain, to keep) the pass — захищати свою справу
2. v1) проходити; проїздити; рухатися впередplease let me pass — будь ласка, дайте мені пройти
2) проходити мимо, минати3) пропустити, проґавити4) не звернути уваги; не надати значення5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися6) перевозити, проводити (через щось)7) просовувати, утягати8) передавати, пасуватиpass me the butter, please — будь ласка, передайте мені масло
9) переходити, перетворюватися (to, into)10) передаватися (переходити) у спадщину12) зникати, щезати; іти в небуття13) підходити, годитися14) відбуватися, траплятися, мати місце15) виходити за межі; перевищувати16) обмінятися19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо)20) висловлювати, робити (зауваження)21) пускати в обіг22) бути в обігу23) відходити, ухилятися, залишати24) відчувати, переживати25) протягувати, пропускати26) амер. відчиняти, відмикати27) проколоти28) спорт. робити випад, нападати29) брати, долати (перешкоду)30) юр. підготувати, оформити (документ)31) шахраювати (в картах)32) фізл. випорожнятися; мочитисяpass away — а) померти; б) зникати, припинятися, минати; в) проводити час
pass by — а) проходити мимо; б) залишати поза увагою, пропускати
pass forth — виходити, іти геть
pass in — а) подавати, пред'являти, здавати; б) померти
pass into — перетворюватися (на щось); переходити (у щось); ставати (чимсь)
pass off — а) зникати; припинятися; зменшуватися; б) пройти, промайнути; в) збувати, підсовувати; г) залишати поза увагою; д) видавати себе (за когось — for, as)
pass on please! — проходьте!, не зупиняйтеся!; б) передавати далі; в) переходити до іншого питання
pass out — розм. а) померти; б) зникати, в) успішно пройти (курс навчання); г) роздавати, поширювати; д) непритомніти; є) амер., розм. напитися до нестями
pass over — а) переправлятися (через ріку тощо); б) переправляти, перевозити; в) пропускати, залишати поза увагою; обходити мовчанням; г) проходити, минати; д) передавати; є) померти; є) амер. обходити, уникати (когось); ж) хім. дистилюватися
pass round — передавати один одному, пускати по колу
pass through — а) пропускати; б) просіювати, проціджувати; в) провозити, завозити; г) перетинати, переходити; д) переживати; є) проколювати
pass up — амер., розм. відмовлятися (від чогось); відкидати (щось)
to pass by the name of... — бути відомим під ім'ям...
to pass in the checks — розм. померти
to pass the buck — амер. звалити відповідальність (на когось)
* * *I n1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал2) прохід, вузька вулиця, провулок3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей7) метал. калібр або рівчак валка8) гipн. топографічна зйомка9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)10) перехід ( з одного стану в інший)11) смерть12) кapт. пасII v1) іти; проходити; проїжджати2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)to pass by in silence — замовчувати; пройти непоміченим, зійти (pass unheeded, unnoticed або unobserved)
4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)7) іти, проходити, минати ( про час)8) мелькнути, промайнути, з'явитися9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)10) підходити, годитися11) відбуватися, траплятися, мати місце12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)14) проводити (час, день; pass away)15) проводити (щіткою, рукою)16) задовольняти (вимогам, нормам)17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)27) cл. відкривати ( ключем)28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)29) робити випад, нападати ( фехтування)30) cпopт. брати ( перешкоду)31) робити паси ( у футболі)32) юp. виготовити, оформити ( документ)34) мeд. випускати (мочу, кал)36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походженняIII n2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)4) фокус5) icт. дотепна витівка, випад6) cпopт. передача; пас7) випад ( фехтування)IV n1) пропуск, паспорт; пароль2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка3) безплатний квиток; контрамаркаV скор. від passenger -
13 swaddling-clothes
n pl1) пелюшки, сповиття2) перен. обмеження, контрольstill in (hardly out of, just out of) swaddling-clothes — ще молоко на губах не обсохло
* * *n; pl1) пелюшки; сповивачі2) обмеження, контроль3) початкова стадія; дитячий вік -
14 lip
I [lip] n1) губа2) край (посудини, отвору, рани); виступ; тex. козирок ( ковша екскаватора)3) гiдp. поріг ( греблі)4) ріжуча кромка ( крайка)5) мyз. амбушюр6) зухвалість, нахабність, грубощіII [lip] aгубний; який стосується, відноситься до губIII [lip] vlip rashes — мeд. висип /лишай/ на губах; нещирий; лише на словах
1) торкатися губами; пoeт. цілувати; злегка торкатися, хлюпати ( об берег)2) бурмотати, вимовляти лише губами ( без голосу)3) тex. відбортовувати -
15 wet
I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
16 воспалительный
запальний. [Запальна набряклість (пухлина). Запальні процеси]. Воспалительный налёт на губах от жажды, жары - смага.* * *мед.запальни́й\воспалительный проце́сс — запальни́й проце́с
-
17 выпячивание
випинання, віддування; (только о губах) відквасювання; зшилювання.* * *випина́ння -
18 запекаться
несов.; сов. - зап`ечься1) запіка́тися, запекти́ся, -пече́ться и мног. позапіка́тися; ( печься) пекти́ся, спекти́ся2) (о губах, рте) сма́гнути и засмага́ти, засма́гнути, запіка́тися, запекти́ся и мног. позапіка́тися; присмага́ти, присма́гнути, сов. посма́гнутигу́бы \запекаться лись — уста́ (гу́би) засма́гли (запекли́ся, позапіка́лися, присма́гли, посма́гли), на уста́ (на гу́би) впа́ла (лягла́) сма́га
-
19 запёкшийся
2) в знач. прил. запе́чений, спе́чений; ( о крови) закипі́лий3) (в знач. прил. о губах, рте) засма́глий, спа́лений, спалені́лий, смажни́й, присма́глий, посма́глий\запёкшийся иеся гу́бы — засма́глі (запе́чені, попа́лені, опа́лені) гу́би
-
20 злой
Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.* * *
- 1
- 2
См. также в других словарях:
МАТЕРИНО, МАТЕРИНСКОЕ МОЛОКО НА ГУБАХ НЕ ОБСОХЛО — у кого Слишком молодой и неопытный. Имеется в виду, что у лица или у группы лиц (Х) в силу юного (очень молодого) возраста нет достаточного опыта, знаний, чтобы действовать самостоятельно, принимать участие в серьёзных, ответственных делах,… … Фразеологический словарь русского языка
МОЛОКО НА ГУБАХ НЕ ОБСОХЛО — у кого Слишком молодой и неопытный. Имеется в виду, что у лица или у группы лиц (Х) в силу юного (очень молодого) возраста нет достаточного опыта, знаний, чтобы действовать самостоятельно, принимать участие в серьёзных, ответственных делах,… … Фразеологический словарь русского языка
молоко на губах не обсохло — Разг. Неизм. Кто либо совсем еще молод, неопытен. У кого? у юноши, у девушки, у него… молоко на губах не обсохло. Да тебе сколько лет то?.. Молоко на губах не обсохло!.. А жениться собираешься! (И. Тургенев.) Ты теперь еще молодой, глупый, молоко … Учебный фразеологический словарь
молоко на губах не обсохло — Матушкино молоко вкруг рыла не обсохло. Ср. Материное молоко на губах еще не обсохло. Купить то купил шерсть, а чтоб продать, ума нет, молод еще. Б.Р. Чехов. Степь. 8. Ср. Вздор! еще молоко не обсохло, а в военную службу хочет! Гр. Л.Н. Толстой.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Я тебе утру молоко на губах. — Молоко на губах не обсохло. Я тебе утру молоко на губах. См. МОЛОДОСТЬ СТАРОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
молоко на губах не обсохло — См … Словарь синонимов
Молоко на губах не обсохло — у кого. Прост. Пренебр. Кто либо совсем ещё молод и неопытен для какого либо серьёзного дела, поступка, решения. Кого же выберете теперь в кошевые, сказали старшины. Кукубенка выбрать! кричала часть. Не хотим Кукубенка! кричала другая. Рано ему:… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Молоко на губах не обсохло. — см. Я тебе утру молоко на губах … В.И. Даль. Пословицы русского народа
В зубах не удержал, а в губах не удержишь. — В зубах не удержал, а в губах не удержишь. См. ОПЛОШНОСТЬ РАСТОРОПНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
слова замерли на губах — прил., кол во синонимов: 8 • замолкнувший (41) • лишившийся языка (10) • онемевший … Словарь синонимов
Герпес (на губах, генитальный) — Возбудителем герпеса является ВПГ, то есть вирус простого герпеса. Герпес это наиболее распространенное вирусное заболевание. Вирус простого герпеса имеют в пределах 90% населения земли, но только у 5% этих людей вирус проявляет симптомы… … Справочник по болезням