Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(охотник)

  • 1 охотник

    1) до чего - охочий до чого, ласий на що, до чого, голінний, квапний до чого, на що, радий (знати, робити и т. д. що). [Охочий до книжки, до науки. Я на сон голінний. Раде знать було все (Тесл.)]. Рисковать жизнью я не -ник - життям важити я не охочий. Быть -ком до чего - бути охочим до чого, ласим на що, ласитися на що. Срв. Любитель;
    2) ловець (-вця), мисливець (-вця), мисливий (-вого), вловчий (-чого), стрілець (-льця), гал. польованець (-нця);
    3) (волонтёр) охочий. [Бо на Вкраїні в нас, бувало, у козаки охочі йшли (Шевч.)].
    * * *
    I
    мисли́вець, -вця; мисли́вий, -ого; ( ружейный стрелок) стріле́ць, -льця́

    морско́й \охотник — мор. морськи́й мисли́вець, ка́тер-мисли́вець

    II
    1) ( доброволец) охо́чий, -ого
    2) (любитель) охо́чий; голі́нний; (падкий до чего-л.) ла́сий

    Русско-украинский словарь > охотник

  • 2 бобровник

    охотник на бобров промышленник) бобровик, бобрівник.
    * * *
    бобрівни́к, -а

    Русско-украинский словарь > бобровник

  • 3 волонтёр

    охотник, охочий. Волонтёры - охотне військо. См. Войско.
    * * *
    волонте́р

    Русско-украинский словарь > волонтёр

  • 4 вольноопределяющийся

    охотник, охочий, (гал.) самохотник.
    * * *
    дорев.
    доброво́лець, -льця, охо́чий, -ого; охо́тник

    Русско-украинский словарь > вольноопределяющийся

  • 5 доброволец

    охотник, охочий, самоохочий, доброволець, (р. -вільця). Доброволец- кавалерист - охочекомонник. Добровольцы - охочі, охотне (охоче) військо.
    * * *
    доброво́лець, -льця, охо́чий, -ого; охо́тник

    Русско-украинский словарь > доброволец

  • 6 hound

    1. n
    1) мисливський собака; гончак
    2) собака, пес
    3) груб. негідник, собака
    4) розм. охотник, охочий (до чогось)
    5) репортер
    6) розм. останній гонщик у групі (велоспорт)

    the hound of hell — міф. Цербер

    2. v
    1) цькувати собаками
    2) перен. переслідувати; піддавати утискам
    3) нацьковувати (на когось — at, on, upon)
    4) підбурювати (до чогось — at, on, upon)

    hound down — виловити; розшукати і спіймати

    hound out (of) — виживати, виганяти (звідкись)

    * * *
    I n
    1) мисливський собака; собака, пес (звич. або)
    2) собака, негідник
    3) cл. любитель ( чого-небудь)

    drink hound — п'яниця; репортер

    II v
    1) цькувати собаками; цькувати, переслідувати; не відставати; чіплятися; заважати
    2) (at, on, upon) нацьковувати; підбурювати
    3) ( out of) виживати, виганяти ( з ганьбою)
    III n; мор.
    щогловий бугель, чикс ( щогли)

    English-Ukrainian dictionary > hound

  • 7 егерь

    1) (охотник) ловець (р. ловця), мисливець (р. -вця), стрілець (р. -льця);
    2) (воен.) єгер (р. -ря).
    * * *
    охотн., воен.
    є́гер, -я

    Русско-украинский словарь > егерь

  • 8 зверобой

    Зверобойник, бот. Hypericum perforatum звіробій (-бою). [Ми квіти звіробою (Тичина)].
    * * *
    I
    ( охотник) звіробі́й, -бо́я, звіробі́йник
    II бот.
    звіробі́й, -бо́ю, за́яча крі́вця

    Русско-украинский словарь > зверобой

  • 9 клубничка

    1) полуничка, полуниченька; см. Клубника;
    2) (перен.) дівочки-ягідочки, петрушечка, солодкий медок. Охотник до -нички - ласий до дівочок-ягідочок, ласий до солодкого медку, до петрушечки, охочий до солоденького. Попользоваться на счет -нички - солодким медком поласувати, коло солодкого медку (коло петрушечки) поживитися, у кого поживитися. [Чи не можна-б, молодичко, в тебе поживитись? (Рудан.)].
    * * *
    1) уменьш.-ласк. полуни́чка
    2) перен. петру́шечка, соло́дкий медо́к (-дку́), солоде́ньке, -ого

    Русско-украинский словарь > клубничка

  • 10 который-то

    1) (какой-то) котрийсь, которийсь; см. Какой-то. [Дівчата на мене гукають, - я не чую; котрась мене схибнула (тронула) за плече (Г. Барв.). Котрийсь із охотників ударив його списом (М. Рильськ.)];
    2) (вопр. мест.) котрий-то, которий-то? [Чекай, закличу вовків: котрий-то тобі ззів коня? (Поділля. Дим.)]. -рый-то час? - Пятый - котра-то година? - П'ята.
    * * *
    мест.
    котри́йсь, -ро́гось; ( какой-то) яки́йсь, род. п. яко́гось

    Русско-украинский словарь > который-то

  • 11 лизун

    1) (охотник лизать, -ся) лизун (-на);
    2) (бычачий, коровий язык) лизень (-зня);
    3) слимак (-ка), равлик (-ка); см. Улитка;
    4) (тумак) (с)тусан (-на), тумак (-ка). Дать -на - дати стусана (тумака) кому; (хлыстом) стьобонути, хвиснути, ляснути кого;
    5) дать -на - см. Лизнуть 3.
    * * *
    лизу́н, -а

    Русско-украинский словарь > лизун

  • 12 ловец

    ловець (р. ловця), ловчий (-чого), мисливець (-вця). [На ловця і звір біжить (Приказка). Розтеклись ловці по гаю, полювали цілу днину (Л. Укр.)].
    * * *
    лове́ць, -вця́, ло́вчий, -ого, мисли́вець, -вця ( охотник); ( рыболов) риба́лка, риболо́в

    Русско-украинский словарь > ловец

  • 13 ловитель

    -ница ловець, ловиця, мисливець (-вця), мисливиця; срв. Охотник 2, Охотница 2.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ловитель

  • 14 льститься

    на что на кого ласитися, ласуватися, вабитися, надитися, квапитися на що, на кого; срв. Зариться. [Ласилися на її добро (Ор. Лев.). Попоб'ю, щоб не ласувався на мою дівчину (Полт.). Посполита людність надилась на пільгу, чи то волю українську (Куліш). Ти не квапся на мою дочку, бо вона хазяйського роду (Канівщ.)]. Он -тся получить это место - він має надію, сподівається дістати цю посаду. Я не -щусь на богатство - я не кваплюся на багатство, я не ласий до багатства (на багатство). -щусь надеждою - тішуся надією; маю сміливість сподіватися. -щийся на что - ласий, поквапливий до чого, на що; срв. Охотник до чего.
    * * *
    1) (на кого-что, кем-чем - соблазняться) спокуша́тися, на́дитися (на кого-що); ( зариться) ласува́тися и ла́суватися, ва́битися, ква́питися, ла́ситися, зазіха́ти (на кого-що)
    2) ( надеяться) наді́ятися, сподіва́тися

    Русско-украинский словарь > льститься

  • 15 любитель

    1) (чего) любитель, аматор, прихильник чого, охочий, охотливий, охітний, щирий до чого, залюбленик у чому, (знаток) знавець (-вця) чого и у чому, (охотник до чего) ласий до чого и на що, (шутл.) голінний до чого; срв. Любящий. [І Хомяков, Русі ревнитель, Москви, отечества любитель (Шевч.). Я не охочий до підслухів (Грінч.). Охочий до лящів (Глібів). Залюбленики в квітках (Н.-Лев.)]. -тель легкой жизни - прихильник легкого життя, полегкар (-ря), легкобит (-та). -тель почета - шанолюбець; см. Честолюбец. -тель пиров - бенкетолюб, бенкетар (-ря); см. Гуляка. -тель прекрасного, женского пола - прихильник гарного (красного) роду, (вульг.) охочий, ласий до жіноцтва; срв. Бабник. [Дуже охочий до гарних дівчат (Н.-Лев.). Ласий до гарних жінок (Леонт.)]. -тель покушать - ласий (охочий) до доброї страви, ласій, ласун; срв. Чревоугодник. -тель пения - співолюб, охочий до співів;
    2) (почитатель, ревнитель) прихильник, (поклонник) приклонник. -тель науки, книги - прихильник науки, книги, книголюб. Общество -лей древности физкультуры, камерной музыки - товариство прихильників старовини, фізкультури, камерної музики. -тель вашего таланта, вашей кисти, музы - прихильник (приклонник) вашого таланту, пензля, вашої музи;
    3) (непрофессионал) аматор (-ра). [Грали аматори (Грінч.)]. Фотограф -тель - фотограф-аматор.
    * * *
    ама́тор

    Русско-украинский словарь > любитель

  • 16 медвежатник

    1) (вожатый медведя) ведмедник;
    2) (охотник) ведмедник, мисливець (-вця) на ведмедів.
    * * *
    1) ведмежа́тник, -а ведме́дник
    2) ( помещение для медведей) ведмежа́тник, -у

    Русско-украинский словарь > медвежатник

  • 17 мясной

    м'ясний, м'ясовий. [Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору (загадка: конь) (Чуб. I)]. -ная лавка - різниця. -ные ряды - різниці (-ниць). [Пристав мов собака до різниць (Номис)]. -ная пища - м'ясна їжа, м'ясиво. Я до -ной пищи не большой охотник - я до м'ясива не дуже ласий. -ное блюдо - м'ясна страва, (жаркое) печеня. -ной цвет - м'ясний (м'ясовий) колір темно-червоний колір (-льору).
    * * *
    м'ясни́й

    Русско-украинский словарь > мясной

  • 18 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 19 небольшой

    1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];
    2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];
    3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);
    4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.
    * * *
    невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий

    \небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я

    \небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту

    \небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва

    с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)

    Русско-украинский словарь > небольшой

  • 20 охотный

    1) (доброхотный) добровільний. -ные услуги - добровільні послуги. -ный услужник - добровільний послуг[х]ач; (охочий) - см. Охотник 1;
    2) -ный ряд - базар, де продають дичину і птаство живе й стріляне чи різане.
    * * *
    диал. см. охотничий

    Русско-украинский словарь > охотный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • охотник — См …   Словарь синонимов

  • охотник — ОХОТНИК, а, муж. Человек, к рый занимается охотой 1 (в 1 знач.); любитель охотиться; тот, кто охотится. Промысловый о. О. с собакой. О. на соболей. • Охотник за подводными лодками во время первой и второй мировых войн: небольшой противолодочный и …   Толковый словарь Ожегова

  • ОХОТНИК — ОХОТНИК, охотника, муж. 1. Человек, занимающийся охотой в 1 знач. «Артюшка пистолет рыболов, птичник, охотник по перу и пушнине.» Максим Горький. Союз охотников. 2. Лицо, по вызову добровольно идущее для выполнения чего нибудь. Вызвать охотников… …   Толковый словарь Ушакова

  • Охотник — Охотник, Владимир Ильич Владимир Ильич Охотник (28 февраля 1950(19500228), Киев) французский, ранее советский, шахматист, международный мастер (1987). Чемпион Украинской ССР (1979). Лучшие результаты в международных турнирах: Мезёхедьеш… …   Википедия

  • ОХОТНИК 1 — ОХОТНИК 1, а, м. Человек, к рый занимается охотой 1 (в 1 знач.); любитель охотиться; тот, кто охотится. Промысловый о. О. с собакой. О. на соболей. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ОХОТНИК 2 — ОХОТНИК 2, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • охотник — 1. ОХОТНИК, а; м. 1. Тот, кто занимается охотой. Промысловый о. О. с собакой. О. на белок. О. за женьшенем. 2. Спец. Небольшой быстроходный противолодочный и дозорный корабль. О. за подводными лодками. Морской о. ◁ Охотница, ы; ж. Охотницкий;… …   Энциклопедический словарь

  • охотник — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого? охотника, кому? охотнику, (вижу) кого? охотника, кем? охотником, о ком? об охотнике; мн. кто? охотники, (нет) кого? охотников, кому? охотникам, (вижу) кого? охотников, кем? охотниками, о ком?… …   Толковый словарь Дмитриева

  • охотник — • завзятый охотник • заядлый охотник • настоящий охотник • страстный охотник …   Словарь русской идиоматики

  • охотник — сущ. Пост. пр.: нариц.; одуш.; конкр.; м. р.; 2 скл. Попался перепел в сеть к охотнику2. ЛЗ Человек, который занимается охотой, любитель охотиться. Словообразовательный анализ, Морфемный анализ: Для увеличения кликните на картинку Непост. пр.: ед …   Морфемно-словообразовательный словарь

  • охотник — ОХОТНИК1, а, м Человек, который занимается поимкой или убоем каких л. зверей при помощи специальных приспособлений (ружьей, ловушек и т.д.), профессионально или в качестве хобби, для отдыха или развлечения, с целью получения их мяса или меха,… …   Толковый словарь русских существительных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»