-
1 овоч
= о́вощ, -а1) (род. - о́вочу, о́вощу) о́вощи, о́вощ2) (род. -у) плод, (мн. ч.) плоды́; ( садовые) фру́кты -
2 овочівник
-а; спец.овощево́д -
3 овочівництво
-а; с.-х.овощево́дство -
4 овочівниця
-іовощни́ца -
5 овочівницький
с.-х.овощево́дческий -
6 овощ
-
7 fruit
n.ovoć · овоч m., plod · плод m.
См. также в других словарях:
овочівництво — [овоч іўни/цтво] ва, м. (на) в і … Орфоепічний словник української мови
овочівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
овочівництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
овочівницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
овочівник — а/, ч. Той, хто вирощує овочі … Український тлумачний словник
овочівництво — а, с. 1) Вирощування овочів як галузь сільського господарства. 2) Наука, що вивчає біологію овочевих рослин та прийоми їх вирощування … Український тлумачний словник
овочівниця — і. Жін. до овочівник … Український тлумачний словник
овочівницький — а, е. Стос. до овочівництва … Український тлумачний словник
овоч — заст. о/вощ, у, ч. і рідко ж. 1) тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. 2) тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. 3) ч. і ж.,… … Український тлумачний словник
овоч — іменник чоловічого роду частіше вживається у множині … Орфографічний словник української мови
овоч — воча, ч. Пт. Фрукт; плоди садових дерев та кущів … Словник лемківскої говірки