-
1 овочі
мн.vegetables, greens -
2 овочівник
-
3 овочівництво
-
4 свіжі овочі
-
5 тушковані овочі
-
6 фермер-овочівник
ч -
7 влежуватися
= влежатися(про овочі, фрукти) to be kept for seasoning ( ripening) -
8 гарнір
-
9 збирач
ч -
10 зелень
ж1) ( рослинність) verdure2) ( колір) green3) ( овочі) vegetables, greens, greenery4) спец. ( фарба) green paint5)брильянтова зелень фарм. — brilliant green
-
11 неочищений
1) ( брудний) uncleaned, dirty2) (про фрукти, овочі) unpeeled3) ( необроблений) raw, crude, unrefined -
12 обносити
I = обнестиобн`осити1) ( по колу) to carry roundобносити стіною — to put a wall ( round), to wall in
4) (обривати плоди, овочі тощо) to pick, to gatherII док. див. обношуватиобн`оситиIII = обношуватиобнос`ити -
13 обривати
-
14 перезрілий
1) ( про овочі) overripe; ( про фрукти) sleepy2) ( про людину) past one's prime -
15 переспілий
( про овочі) overripe -
16 подрібнювач
чblender, breaker, breaking machine, bucker, comminutor, chipper, chopper, crushing machine, devil, disintegrator, ( пеньків) irradicator, mill, mincer, reducer, shredder, shredding machine -
17 поспілий
(про овочі, злаки) ripe -
18 розварений
soft-boiled; cooked to rags; ( про овочі) sodden -
19 розпарювати
-
20 розчавлювати
= розчавити( овочі) to squash; to crush, to smash (beneath, under)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
овочівництво — [овоч іўни/цтво] ва, м. (на) в і … Орфоепічний словник української мови
овочівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
овочівництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
овочівницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
овочівник — а/, ч. Той, хто вирощує овочі … Український тлумачний словник
овочівництво — а, с. 1) Вирощування овочів як галузь сільського господарства. 2) Наука, що вивчає біологію овочевих рослин та прийоми їх вирощування … Український тлумачний словник
овочівниця — і. Жін. до овочівник … Український тлумачний словник
овочівницький — а, е. Стос. до овочівництва … Український тлумачний словник
овоч — заст. о/вощ, у, ч. і рідко ж. 1) тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. 2) тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. 3) ч. і ж.,… … Український тлумачний словник
овоч — іменник чоловічого роду частіше вживається у множині … Орфографічний словник української мови
овоч — воча, ч. Пт. Фрукт; плоди садових дерев та кущів … Словник лемківскої говірки