Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(общественный)

  • 1 общественный

    1) громадський, громадянський, суспільний. -ная жизнь - громадське (суспільне) життя. -ное движение - громадський рух. -ная польза - громадська (суспільна) користь. -ное мнение - громадська (суспільна) думка. -ная должность - громадський (суспільний) уряд. -ное имущество - добро громадське. -ное положение - громадське (суспільне) становище. -ная обязанность - громадська (громадянська) повинність;
    2) (принадлежащий обществу) громадський. [Громадська земля. Громадські гроші].
    * * *
    1) суспі́льний, грома́дський
    2) (принадлежащий обществу, коллективный; связанный с обслуживанием общества) грома́дський, суспі́льний
    3) ( общительный) товари́ський; ( компанейский) компані́йський

    Русско-украинский словарь > общественный

  • 2 гражданский

    общественный) громадський, громадянськийю -ий долг - громадянська повинність, громадянський обов'язок. -кая война - громадянська війна. -ое мужество - громадянська (гал. цивільна) відвага; (не военный) цивільний. [Одягнутий він не по військовому, а по цивільному. Курс цивільного права]. Свод гражданских законов - всезбірка цивільних законів.
    * * *
    1) громадя́нський

    гражда́нская война́ — громадя́нська війна́

    гражда́нская смерть — політи́чна (громадя́нська) смерть

    2) ( не военный) циві́льний; ( штатский) шта́тський

    \гражданский брак — циві́льний шлюб

    \гражданский кодекс — юр. циві́льний ко́декс

    3) ( светский) сві́тський

    Русско-украинский словарь > гражданский

  • 3 лабаз

    1) (амбар) комора, (зап.) шпихлір (-ра), (общественный, диал.) магазея, гамазея;
    2) (мучная и крупяная лавка) зсипна (збіжжева) комора, борошенна (борошняна) и круп'яна комора (крамарня);
    3) (кожев.) поміст (-мосту).
    * * *
    1) ( амбар) комо́ра; гамазе́й, -зе́ю, гамазе́я, гамази́н; диал. магазе́й, -зе́ю, магазе́я, шпихлі́р, -а
    2) ( помост) диал. помі́ст, -мо́сту
    3) ( навес) диал. пові́тка, ші́пка, шіпчи́на

    Русско-украинский словарь > лабаз

  • 4 лес

    1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник
    I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;
    2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.
    * * *
    ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́

    Русско-украинский словарь > лес

  • 5 моральный

    моральний, етичний. -ный поступок - моральний (етичний) вчинок. -ная философия - моральна (етична) філософія. -ный принцип - моральний принцип. -но общественный - морально-громадський, морально-суспільний. [Морально-суспільне життя людей (Наш)].
    * * *
    мора́льний

    Русско-украинский словарь > моральный

  • 6 общежительный

    спільний (у мешканні). -ный монастырь - братський манастир. Общежительно - спільно.
    * * *
    ( общественный) суспі́льний; ( общительный) товари́ський

    Русско-украинский словарь > общежительный

  • 7 общественник

    -ница (член общества) громадянин, громадянка, (член братства) брат, братчик, братчиця, сестра.
    * * *
    1) грома́дський працівни́к (-а) ( общественный деятель) грома́дський дія́ч (-а)
    2) ( член крестьянского общества) ист. член грома́ди

    Русско-украинский словарь > общественник

  • 8 потрясать

    потрясти
    1) трясти, с[по]трясати, потрясти, стрясти що, чим, струшувати, струсити що, чим, (колебать) хитати, за[по]хитати що, чим, (однократ.) струснути, хитнути, (сильно) струсонути що, чим. [Буря трясла хатою (хату). Струмок струшував цілим млином (Дн. Ч.). Здавлене ридання потрясає все її тіло (Л. Укр.). Правили жертву богу, що землю хитає (Пот.). Світова війна захитала всю Европу. Грізний Зевес-самодержець струснув небом і землею. Нечистий дух стряс його (Св. П.). Грім струснув всіма вікнами в хаті]. -сать государственные устои - хитати державні підвалини;
    2) (душевно) зворушувати, зворушити, збурювати, збурити, вражати, вразити кого чим. Потрясённый -
    1) по[с]трясений, захитаний;
    2) вражений, зворушений, збурений. Сильно -сённый таким зрелищем - тяжко вражений таким видовищем. Общественный строй -сён - суспільний (громадський) лад захитано.
    * * *
    несов.; сов. - потряст`и
    1) ( чем - трясти) трясти́ и потряса́ти, потрясти́, труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти (чим); ( толчками) стряса́ти, стрясти́ (чим)
    2) ( что - колебать) потряса́ти, потрясти́, хита́ти, захита́ти и однокр. хитну́ти, стряса́ти, стрясти́, однокр. струсну́ти, струсону́ти (що); ( встряхивать) трясти́ и труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти, несов. трусну́ти, трусону́ти (що)
    3) (перен.: производить сильнее впечатление) звору́шувати, зворуши́ти и звору́шити, розвору́шувати, розворуши́ти, вража́ти, вра́зи́ти, потряса́ти, потрясти́; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити
    4) (перен.: расшатывать основы, устои; подрывать что-л.) підрива́ти, підірва́ти, розхи́тувати, розхита́ти; (тишину, покой) пору́шувати, пору́шити

    Русско-украинский словарь > потрясать

  • 9 публичный

    1) (открытый) публічний, прилюдний, привселюдний, принародни[і]й, уселюдний. [Урочисті зібрання Академії - завсігди прилюдні (Стат. Акад.). Без жадних прикрас виставлено на привселюдне позорище болячки сучасного громадського ладу (Єфр.)]. -ная казнь - прилюдна кара. -ная продажа - прилюдний продаж. Продать с -чных торгов - продати з прилюдного торгу, з ліцитації (зап.). Назначить к продаже с -ных торгов - пустити на прилюдний торг, (зап.) на ліцитацію;
    2) (для публики устроенный) публічний, (всенародный) всенародній, (общественный) громадський, (народный) народній. -ное гулянье - громадська гулянка;
    3) (принадлежащий обществу) громадський. [Громадські будинки, лікарні, землі]. -чный дом - дім розпусти, (грубо) бардак (-ка), бурдей. -чная женщина - повія, бахурка, розпусниця; см. Проститутка.
    * * *
    публі́чний; (совершающийся при. всех, для всех) прилю́дний, привселю́дний

    Русско-украинский словарь > публичный

  • 10 устроение

    1) ( действие) улаштува́ння, улашто́вування; упорядкува́ння, упорядко́вування; нала́годження, нала́годжування; обладна́ння
    2) (устройство, конструкция) будо́ва
    3) (общественный порядок; строй) у́стрій, -рою, лад, -у и -у

    Русско-украинский словарь > устроение

  • 11 устройство

    1) ( действие) улаштува́ння, улашто́вування; упорядкува́ння, упоря́дження, упорядко́вування, упоряджа́ння; нала́годження, нала́годжування; опоря́дження, опоря́джування, опорядкува́ння; обладна́ння, обла́днування; справля́ння
    2) (строение, конструкция) будо́ва
    3) (общественный порядок; строй) у́стрій, -рою, лад, -у и -у

    Русско-украинский словарь > устройство

См. также в других словарях:

  • ОБЩЕСТВЕННЫЙ — общественная, общественное. 1. Прил. к общество (в 1 знач.). «Основной признак различия между классами их место в общественном производстве, а следовательно, их отношение к средствам производства.» Ленин. Общественные формации. Общественные… …   Толковый словарь Ушакова

  • общественный — См …   Словарь синонимов

  • ОБЩЕСТВЕННЫЙ — ОБЩЕСТВЕННЫЙ, ая, ое. 1. см. общество. 2. Относящийся к работе, деятельности по добровольному обслуживанию политических, культурных, профессиональных нужд коллектива. Общественные организации. Общественная работа. О. обвинитель, защитник… …   Толковый словарь Ожегова

  • общественный — прил., употр. часто 1. Общественным называют то, что связано с человеческим обществом, его организацией, структурой, функционированием и т. п. Общественный строй. | Общественный кризис. | Законы общественного развития. | Тюрьма как общественный… …   Толковый словарь Дмитриева

  • общественный — ▲ связанный (с) ↑ общество общественный относящийся к обществу. общий. всеобщий. публичный. ↓ ОБЩЕСТВЕННОЕ ПОЛОЖЕНИЕ, ОБЩЕСТВЕННОЕ МНЕНИЕ организация (сообщество), предприятие общественного питания общественный транспорт …   Идеографический словарь русского языка

  • общественный — I. ОБЩЕСТВЕННЫЙ     ОБЩЕСТВЕННЫЙ, коллективный, общий, разг. артельный II. общество …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Общественный книжный шкаф — на одной из улиц в Карлсруэ …   Википедия

  • Общественный договор — (social contract) Соглашение, заключенное непосредственно между людьми, минуя политические и общественные организации. Определяет условия, на основании которых люди готовы участвовать в общественной жизни и подчиняться политической власти. Для… …   Политология. Словарь.

  • Общественный интерес — (public interest) 1. Общий интерес отдельных лиц, выступающих в качестве членов общественной группы (публики). 2. Совокупность обобщенных индивидуальных интересов отдельных людей, затрагиваемых политикой или действием. Существует очевидное… …   Политология. Словарь.

  • Общественный доступ (фильм) — Общественный доступ Public Access Жанр драма Режиссёр …   Википедия

  • Общественный совет при Министерстве обороны РФ — Общественный совет при Министерстве обороны РФ  был создан в декабре 2006 года соответствующим приказом министра обороны РФ Сергея Иванова согласно указу Президента РФ Владимира Путина. Официальные задачи новой общественной организации  …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»