-
1 derelict
1. n1) безхазяйна (нічия) річ; щось непотрібне2) судно, покинуте командою3) знедолений, відщепенець, ізгой4) амер. особа, що ухиляється від виконання свого обов'язку5) геол. суша; колишнє дно моря або ріки, які відступили2. adj1) покинутий власником, безхазяйний, нічий2) покинутий командою (про судно)3) знедолений4) амер. що ухиляється від виконання свого обов'язку; що порушує обов'язок (зобов'язання)5) геол. що утворилася внаслідок відступу моря або ріки (про сушу)* * *I n1) що-небудь покинуте через непридатність; безхазяйна річ3) ізгой, відщепенець4) aмep. особа, що ухиляється від виконання обов'язку5) суша, оголена морем або рікою, що відступилиII a1) покинутий власником; кинутий напризволяще; безхазяйний3) знедолений; знехтуваний4) aмep. який ухиляється від виконання обов'язку5) гeoл. який утворився внаслідок відступання моря ( про сушу) -
2 overslaugh
1. n1) військ. звільнення від другорядного обов'язку2) амер., військ. затримка у присвоєнні чергового чину4) амер. перешкода2. v1) військ. звільняти від другорядного обов'язку2) амер., військ. не присвоїти черговий чин3) амер. заважати, перешкоджати* * *I n1) вiйcьк. звільнення від якого-небудь обов'язку через наявність більш важливого; звільнення від військової служби2) aмep.; вiйcьк. затримка в присвоєнні чергового чина4) aмep. перешкодаII v1) вiйcьк. звільняти від якого-небудь обов'язку через наявність більш важливого; звільняти від військової служби2) aмep.; вiйcьк. обійти чином при призначенні3) aмep. заважати, ставити перешкоди -
3 excuse
In1) пробачення, вибачення2) виправдання3) привід; відмовкаlame (poor, thin) excuse — непереконлива відмовка
4) звільнення (від обов'язку)IIv1) вибачати, прощатиexcuse me! — вибачте!, даруйте!
please excuse my interruption — вибачте, що я вас перериваю
2) бути виправданням3):to excuse oneself — вибачатися; просити пробачення; виправдуватися
4) звільняти (від обов'язків, роботи)* * *I [ik'skjuːs] n1) вибачення2) виправдання; відмовка, привід; привід ( для чого-небудь)3) звільнення (від обов'язку, роботи)4) бракований екземпляр; сурогат; підробкаII [ik'skjuːz] v1) вибачати, прощати3) звільняти (від обов'язку, роботи)4) refl вибачатися; просити вибачення, прощення; просити дозволу вийти; відпрошуватися; просити звільнити (від чого-небудь); виправдуватися; відговорюватися чим-небудь; посилатися на що-небудь у своє виправдання -
4 проникаться
проникнуться чем пройматися, про(й)нятися, перейматися, пере(й)нятися чим, набиратися, набратися чого, проходити, пройти чим. [І я сам несамохіть проймаюся тими почуваннями (Грінч.). Його хистка вразлива натура вже переймалася тими поглядами (Грінч.). Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, Шевченко підняв прості хатні розмови до високої пісні (Куліш). Він про(й)нявся (пере(й)нявся) почуттям обов'язку. Мізерне серце це гидотою пройшло (Самійл.)]. -ся чувством долга - перейматися, пере(й)нятися почуттям обов'язку, усвідомлювати, усвідомити собі почуття обов'язку.* * *несов.; сов. - прон`икнутьсяперейма́тися, перейня́тися, пройма́тися, пройня́тися -
5 свобода
I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.І. Бичко[br]II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.В. Малахов[br] -
6 Необязанный
незобов'язаний, вільний від зобов'язання (від зобов'язань), вільний від обов'язку (від обов'язків). -ные платить налог - незобов'язані платити податок. -ные присутствовать могут покинуть собрание - вільні від обов'язку бути присутніми можуть залишити збори. -
7 trust
1. n1) довір'я, віраto have (to put, to repose) one's trust in smb., smth. — довіряти комусь, чомусь
to take smth. on trust — приймати щось на віру
2) відповідальна посада; відповідальне становище3) обов'язок; відповідальність; повинністьbreach of trust — зловживання довір'ям; обманні дії
4) надія5) довірене майно6) опіка (над чимсь)7) кредитto supply goods (up)on trust — постачати товари у кредит
8) ек. трест; концерн9) управління майном за дорученнямthe property is not mine, it is a trust — це не моє майно, я управляю ним за дорученням
2. adj1) довірений, доручений2) керований за дорученням3) що належить трестуtrust deed — юр. доручення
3. v1) довіряти, віритиI trust him as I would myself — я вірю йому, як самому собі
2) покладатися, довірятися3) доручати4) сподіватися, гадати, вважатиyou are quite well, I trust — гадаю, ви цілком здорові
I trust you will be better soon — сподіваюся, що ви незабаром одужаєте
5) давати у кредит* * *I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
8 duty
n1) обов'язок; повинність2) функція; чергування; вартування; вахта; перебування на службіon duty — на чергуванні; на службі; черговий, вартовий
to be on duty — чергувати, вартувати
to be off duty — бути вільним (від чергування); не чергувати
3) церк. відправа, службаministerial (clerical) duty — церковна відправа
4) військова повинність5) повага, пошана, шанування, шаноба, шанобливість6) гербовий збір; митоto lay duties on smb., smth. — обкласти податком когось, щось
7) тех. продуктивність; потужність, корисна робота (машини); режим роботи8) с.г. гідромодуль (тж duty of water)duty man — військ. рядовий, солдат робочого підрозділу
* * *n1) обов'язок, моральне зобов'язання2) функція, обов'язок; чергування; вахта; перебування на службі; цepк. служба; військова повинність; місія, завдання3) повага, шанобливість4) гербовий збір, податок, мито5) тex. продуктивність (котла, насоса); потужність; корисна робота ( машини); режим завантаження або роботи (машини, конструкції)6) c-г. гідромодуль (тж. duty of water) -
9 trust
I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
10 dereliction of duty
(грубе) недбальство; невиконання обов'язку, порушення службового обов'язку; халатність -
11 devolution
зворотний хід; перехід (майна, права, обов'язку, посади, правового титулу); передача (обов'язку, посади, права, правового титулу); передача питання на розгляд призначених парламентом органів; обмежена автономія ( що вимагається для Уельсу і Шотландії), деволюціяdevolution of state authority from the center to the regions — = devolution of state authority from the centre to the regions передача державної влади від центру регіонам
- devolution of authoritydevolution of state authority from the centre to the regions — = devolution of state authority from the center to the regions
- devolution of property
- devolution of the Crown -
12 exempt
1) вилучений; захищений привілеєм, який користується привілеєм, імунізований; звільнений ( від податку тощо)2) виключати; вилучати; звільняти, давати звільнення; надавати імунітет; надавати пільгу (привілей)•exempt from customs examination — = exempt from customs examination inspection 1) звільнений від митного догляду (огляду) 2) звільняти від митного догляду (огляду)
exempt from customs examination inspection — = exempt from customs examination
exempt from liability to register — 1) звільнений від обов'язку реєструвати(ся) 2) звільняти від обов'язку реєструвати(ся)
- exempt from a fineexempt from the laws of a host nation — 1) захищений від законів країни, що приймає 2) захищати від законів країни, що приймає
- exempt from charges
- exempt from confiscation
- exempt from customs duty
- exempt from duty
- exempt from examination
- exempt from impost
- exempt from liability
- exempt from making any payment
- exempt from military service
- exempt from operation of a law
- exempt from punishment
- exempt from repayment
- exempt from tax
- exempt from taxation
- exempt property
- exempt transaction -
13 civism
nусвідомлення громадянського обов'язку* * *nгромадянськість; усвідомлення громадянського обов'язку -
14 dereliction
n1) порушення обов'язку (зобов'язання); недолік, недогляд; службова провина2) політ, дерелікція3) відхід моря від берега4) суша, колишнє дно моря, яке відступило5) ігнорування; забуття6) покинутість, занедбаність, запущеність7) порушення функцій; непритомність* * *n2) дерелікція3) відступ моря від берега; морський нанос; суша, що утворилася в результаті відступання моря4) занедбаність; ігнорування, забуття -
15 dutiful
adj1) ретельний, старанний; сповнений усвідомлення обов'язку2) слухняний, покірний; старанний3) шанобливий, послужливий* * *aретельний, старанний; сповнений почуття обов'язку; слухняний; покірний; відданий; шанобливий -
16 inofficious
adj1) недійсний; недійовий2) юр. що суперечить моральному обов'язку3) несправедливий (про духівницю)* * *a1) недіючий; недійсний2) юp. який суперечить моральному обов'язку -
17 privilege
1. nпривілей, перевагаwrit of privilege — розпорядження про звільнення з-під варти привілейованої особи, арештованої у цивільній справі
2. v1) давати привілей2) увільняти (від обов'язку тощо)3) дозволяти те, що було г заборонено* * *I n1) привілей; перевага2) юp. конфіденційність; нерозголошення ( отриманої інформації)3) pl; eк. особливі права сторін за фінансовим контрактом (нaпp., опціон)II v2) ( from) звільняти ( від якого-небудь обов'язку)3) дозволяти що-небудь, що було під забороною -
18 unduteous
adj1) нестаранний; не пройнятий усвідомленням обов'язку2) непокірний, неслухняний* * *a2) непокірний, неслухняний -
19 well-doer
n1) доброчесна (порядна) людина2) людина обов'язку3) добродійник, доброчинець* * *n; іст.1) доброчесна людина; людина обов'язку2) добродійник -
20 derelict
I n1) що-небудь покинуте через непридатність; безхазяйна річ3) ізгой, відщепенець4) aмep. особа, що ухиляється від виконання обов'язку5) суша, оголена морем або рікою, що відступилиII a1) покинутий власником; кинутий напризволяще; безхазяйний3) знедолений; знехтуваний4) aмep. який ухиляється від виконання обов'язку5) гeoл. який утворився внаслідок відступання моря ( про сушу)
См. также в других словарях:
обов'язок — Обов язку пошукати собі: пошукати собі служби, праці [III] … Толковый украинский словарь
обов'язковий — а, е. 1) Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. •• Обов язко/ве навча/ння принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні… … Український тлумачний словник
служба — и, ж. 1) Дія за знач. служити 1 5), 7), 8). || Обов язок, визначений посадою. •• Стоя/ти на слу/жбі кому, чому бути корисним для кого , чого небудь. 2) Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто небудь працює, служить. || заст. Озброєні… … Український тлумачний словник
деонтологія — ї, ж. 1) Професійна етика медичних працівників, принципи поведінки медичного персоналу по відношенню до пацієнтів, спрямовані на максимальне підвищення корисності лікування. 2) Розділ етики, що вивчає проблеми обов язку, сферу обов язкового, всі… … Український тлумачний словник
податковий — а, е. 1) Стос. до податку; пов язаний з розподілом і сплатою податків. Податкові пільги. || Признач. для обліку, розподілу і сплати податків. Податковий реєстр. •• Податко/ва адміністра/ція Украї/ни (ПДУ) державний виконавчий орган України, що… … Український тлумачний словник
відкуповувати — ую, уєш і відкупля/ти, я/ю, я/єш, недок., відкупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відку/плять; док., перех. 1) Перекуповувати в когось щось раніше ним придбане. 2) За певну плату звільняти когось від якої небудь повинності, обов язку тощо. || заст. За… … Український тлумачний словник
відкуповуватися — уюся, уєшся і відкупля/тися, я/юся, я/єшся, недок., відкупи/тися, уплю/ся, у/пишся; мн. відку/пляться; док. 1) За певну плату звільнятися від якоїсь повинності, обов язку тощо. || заст. Одержувати волю через викуп. 2) перен. Виходити зі скрутного … Український тлумачний словник
відлежуватися — уюся, уєшся, недок., відле/жатися, е/жуся, е/жишся, док. 1) Лежачи, відновлювати сили після хвороби, втоми і т. ін.; відпочивати. 2) перен. Уникати якоїсь роботи, обов язку; нічого не робити. 3) Пролежавши певний час, ставати придатним для… … Український тлумачний словник
героїзм — у, ч. Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов язку … Український тлумачний словник
гідність — ності, ж. 1) Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості. 2) тільки одн. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов язку … Український тлумачний словник
кровний — а, е. 1) Який має спільних предків; рідний за кров ю. || Який ґрунтується на походженні від спільних предків. Кровна спорідненість. 2) перен. Який ґрунтується на духовній близькості, спільності інтересів; міцний, нерозривний. Кровна дружба. 3)… … Український тлумачний словник
