(обмеженість)

1) limitedness; scantiness; ( недостатність) insufficiency

2) ( про кругозір) narrowness, narrow-mindedness

1) ограни́ченность; стеснённость

2) ограни́ченность; простова́тость

матем.; техн.; физ. ограни́ченность

абмежаванасць

1) poorness, indigence; poverty, scarcity, scantiness, meanness; ( про житло) squalor

2) ( обмеженість) mediocrity

1) ( розумова обмеженість) foolishness, silliness, stupidity

2) ( необдуманий вчинок) foolish ( silly) thing

СВОБОДА і НЕОБХІДНІСТЬ - філософські категорії, що відбивають одну з основних властивостей людини - суперечливе відношення об'єктивних законів природи та суспільства і піднесення над ними завдяки свідомій діяльності. Ця проблема виникла ще в античній філософії, міфології і літературі. Класичним виразом відношення С. і Н. був цикл легенд про Едипа та їх відтворення в Софоклових трагедіях, де свобода індивіда цілком поглиналася сліпою необхідністю долі, фатуму, року. Епікур першим зробив спробу теоретично подолати таку необхідність, припустивши у своїй атомістиці самочинне, довільне відхилення атомів від прямої лінії, що було підставою для пояснення реальної свободи людей. У Новий час ця проблема отримала нові імпульси для свого осмислення завдяки розвитку знань про закономірні зв'язки дійсності і активності людей в їх теоретичному і практичному освоєнні С. піноза визначив свободу як пізнання необхідності. Така свобода мала етичний зміст: пізнаючи речі як необхідні, душа набуває більшої влади над своїми пристрастями, афектами і менше страждає від них. Аналогічне визначення свободи дав Гегель, який поклав його в основу розуміння історії: на його думку, всесвітня історія є прогрес в усвідомленні свободи, прогрес, який потрібно пізнати в його необхідності. В історичному плані свобода постає як властивість свободної діяльності людини і не зводиться до її пізнання. Це знайшло відображення у трактуванні її Енгельсом: свобода полягає в заснованому на пізнанні необхідностей пануванні людини над собою й над зовнішньою природою. Наведені визначення мають певний сенс, бо без свідомості, пізнання і реальної діяльності свободи не існує. Але вони й обмежені, бо сукупність зв'язків дійсності не вичерпується необхідністю. Розширення і поглиблення поняття свободи відбулося після того, як було доведено, що необхідність пов'язана з випадковістю, можливостями, умовами як атрибутами дійсності і діяльності. Наявність можливостей дозволяє робити вибір серед них. Залежно від умов існування людини свобода завжди має ситуативно й історично обумовлений характер і зміст. Абсолютна свобода, тобто свобода без будь-якої детермінації (див. детермінізм), приписується лише Богові або людині в деяких варіантах негативної діалектики.

обмеженість

обмеженість

1) худорлявість; худорба

2) убогість, бідність

3) пісність

4) обмеженість; бідність змісту, сухість (мови)

* * *

1) худорба, худорлявість

2) убогість

3) пісність

4) обмеженість; бідність змісту, сухість ( стилю)

1) острівне розташування (становище)

2) ізольованість

3) замкненість, стриманість

4) обмеженість

* * *

1) острівне положення

2) ізольованість

3) відлюдність, стриманість; обмеженість, вузькість; упередженість

4) мeд. інсулярність

НЕПЕРЕРВНЕ і ПЕРЕРВНЕ - категорії для характеристики суперечливості буття, пов'язаної з його суцільністю, зв'язністю, нероздільністю, з одного боку, і розчленованістю, різноманітністю, диференційованістю (на обмежені, локальні у просторі і часі речі, явища і події) - з другого. Домінування або абсолютизація однієї чи другої з цих сторін в історії філософії, релігії і науки обумовили розвиток і боротьбу двох концептуальних напрямів - континуалізму та атомізму В. изначення континууму як неподільного цілого широко використовувалося в Античності, Середні віки і пізніше, у тому числі в математиці і фізичних уявленнях. Спроби універсалізувати ідеї континуалізму й атомізму засвідчили їх обмеженість і внутрішню суперечливість. Як наслідок подібних утруднень, розвивалося уявлення про діалектичну єдність Н. і п. Ця ідея базувалася, зокрема, на думці про іерархізовану світобудову, що поєднує дискретне і неперервне (теорія еманації неоплатоніків), про необхідність бачити різноманітність природи в єдності (у вченнях Кузанського, Бруно.Дидро, Гольбаха, Толанда та ін.) Б. езпосередній розвиток ця ідея знайшла в "динамічній атомістиці" Шеллінга, який писав, що виокремлено ідея неперервності, як і дискретності, "ніколи не може повністю здійснитись", оскільки має місце тотожність різнорідних сил природи. Єдність Н. і п. доводив Гегель за допомогою діалектики "одного" та "многого", кількості та якості. В марксизмі діалектика Н. і п. зафіксована в уявленні про "нову атомістику", прикметною рисою якої Енгельс вважав наявність дискретних частин різних ступенів або вузлових точок, котрі обумовлюють якісні форми існування "всезагальної матерії" В. історії науки ідея Н. і п. знайшла вияв в "механіці сили" Ньютона, "динамічній атомістиці" Босковича (де поняття атомів і монад невідривне від їх взаємодії через сили, подібні до гравітаційного тяжіння), у поєднанні хвильових та корпускулярних підходів у квантовій механіці та ін. Використання понять, що синтезують монізм і плюралізм, тотальність, синергетичні процеси, хаос і порядок, прийняття, як цілком очевидної, тези про єдність різноманітного фізичного, хімічного, біологічного та соціального світів - свідчення діалектичних підстав пізнання щодо уявлень про Н. і п.

1) наївність, простодушність

2) простакуватість, недалекість; обмеженість

3) наївне зауваження

* * *

1) наївність, простодушність

2) простацтво, обмеженість, недалекість; легковір'я

3) наївне зауваження

1) невеликий розмір, мала величина

2) незначність

3) дріб'язковість; обмеженість

* * *

1) невеликий розмір, мала величина

2) незначність

3) дріб'язковість; обмеженість; мізерність

обмеженість, вузькість (поглядів); вузьколобість; забобонність

* * *

1) провінціальність

2) провінціалізм, обласний вислів, діалектизм

3) вузькість кругозору; обмеженість інтересів; місництво

* * *

1) провінціальність, провінційність

2) обласний вираз, діалектизм; провінційна або місцева вимова, місцевий говір

3) вузькість кругозору, обмеженість інтересів, провінціалізм; місництво

недоумкуватість, обмеженість, тупість

* * *

1) обмеженість, недалекість

2) скупість, жадібність, жадність

* * *