(невсипуще)

n розм.

недремне (невсипуще) око

* * *

1) орлиний погляд, гострий зір

2) недремне око (пepeв. про детектива)

1) пильний

2) невсипущий, невсипний; що не спить; безсонний

* * *

1) пильний; to be vigilant agaіnst smth. бути пильним стосовно чого-н.; невсипно стежити /постійно спостерігати/ за чим-н.

2) який не спить, пильнує, безсонний; невсипущий; be sober, be vigilant рел. трезвитесь, бодрствуйте

3) псих. вигильный

1) невсипущий; що не спить

2) безсонний

3) перен. недремний; пильний

4) що страждає від безсоння

5) поет. легкий, чуткий, сторожкий (про сон)

6) що пробуджує

* * *

1) безсонний, несплячий; пильний; невсипущий

2) безсонний

3) страждаючий безсонням

4) пoeт. легкий, чуйний ( про сон)

1) безсонний, несплячий; пильний; невсипущий

2) безсонний

3) страждаючий безсонням

4) пoeт. легкий, чуйний ( про сон)

1) недріманно, невсипуще, чуйно;

2) (рачительно) пильно, дбайливо.

* * *

1) пи́льно

2) пи́льно, дбайли́во; чуйно

1) діяльний, активний;

2) старанний, невсипущий, (шутл.) потовкучий. Принять деятельное участие в чём - взяти в чім діяльну (активну) участь, щиро взятися до чого. Деятельно - діяльно, активно, невсипуще, старанно.

* * *

невгамовний, невгамований, невгомо[і]нний, нев[у]гавний, невгавущ[ч]ий, (диал.) безгамульний; (безостановочный) безугавний, безупинний, невпинний, безнастанний; (непоседливый) непосидющ[ч]ий; (неусыпный) невсипущий; (беспокойный) невпокійний, неспокійний. [Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє (Л. Укр.). «Яким способом ви гадаєте досягти свого?» - допитувався невгамовний Стемпковський (Ор. Левиц.). Він невгамований, що стосується до вигадок у жартах (Н.-Лев.). А-а, та й невгомонний-же який! (Мирний). «Оксано! не спи!» - гука невгомонний наглядач (Крим.). Невгомонна щебетушка (Франко). Невгавні коники завели у траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить (Мирний). Чув розмову невгавущу (М. Вовч.). (До берега) біжать хлоп'ята невгавучі - і сміх, і гук, і галас навкруги (Грінч.). От-то який безгамульний! - та сядь, та хоч трохи посидь! (Яворн.). Невпинний моря шум (Франко). Безталання невсипуще і нам усміхнеться (Шевч.)]. -ный человек - невгомо[і]нна (невгамовна, неспокійна, непосидюща) людина; срв. Неугомонник, -ница.

* * *

нрч. невсипущ[ч]е; (неутомимо) невтомно. [Жорес невсипуще працював, щоб обидві держави одну до одної наблизити (Грінч.)].

* * *

n пильність; настороженість

- to dull the vigilance приспати пильність

- vigilance committee амер. комітет пильності

- to be vigilance against smth. бути пильним щодо чогось; невсипуще стежити за чимсь

- vigilance man амер. лінчувач; член "комітету пильності"