(на+яйцах)

насидеть

1) (долго сидеть на чём-л.) насиджувати, насидіти що, на чому. -деть место - насидіти (опис. нагріти) місце. Блохи -дели бельё - блохи заслідили білизну;

2) (о птицах: сидя на яйцах) висиджувати, висидіти, (о мног.) повисиджувати що. [Квочка висиділа курчата (Сл. Ум.)];

3) (наживать сиденьем) насиджувати, насидіти, висиджувати, висидіти що. [День-у-день сидів за роботою, то й насидів почечуй (Сл. Ум.). Сиділи три дні, та й висиділи злидні (Номис)];

4) (выкуривать вино, смолу, дёготь) викурювати, гнати що, викурити, накурювати, накурити, вигнати, нагнати чого. Насиженный -

1) насиджений. -ное место - см. Место 3;

2) висиджений, повисиджуваний; (о яйце) засиджений. [Цього яйця не варіть: воно засиджене (Звин.)];

3) насиджений, висиджений;

4) викурений, накурений. -ться -

1) (стр. з.) насиджуватися, бути насиджуваним, насидженим и т. п.;

2) (вдоволь) насиджуватися, насидітися, висиджуватися, висидітися. [Коло неї не насидиться (Мил.). Нехай висидиться (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - насид`еть

1) ( о птицах) наси́джувати, -джує, наси́діти, -дить ( яйца), виси́джувати, ви́сидіти ( птенцов)

2) (согревать сидением; наживать от сидячего образа жизни) наси́джувати, насиді́ти

3) (сов.: изготовить перегонкой) диал. нагна́ти, -жену́, -жене́ш, ви́гнати, -жену, -женеш, накури́ти, -курю́, -ку́риш, ви́курити, -курю, -куриш

положить

1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];

2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].

3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.

* * *

1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти

2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

испортиться

1) псуватися, попсуватися, зіпсуватися. [Як снасть псується, то чоловік ума береться];

2) (о рыбе, мясе, яйцах) притхнутися, духу набиратися, набратися;

3) (о людях) ледащіти, зледащіти, розледащіти, розледачитися, розгидитися, розпаскуджуватися, розпаскудитися, нікчемніти, знікчемніти, (грубо) псіти, зіпсіти, собачитися, розсобачитися, (о мн.) поледащіти, порозпаскуджуватися, пособачитися. Испортившийся -

1) попсований, зіпсутий и т. д.;

2) зледащілий, розпаскуджений, розсобачений, розіпсілий. -шееся яйцо - притхле яйце.

* * *

1) псува́тися

2) страд. псува́тися; пошко́джуватися, ушко́джуватися; ні́вечитися; перево́дитися

нрч. дуже круто, прекруто, крутісінько; (вкрутую: о яйцах) круто, крутісінько, густо, густісінько.