(на+коже)

1) (о масляных красках, полировке) мерхнути;

2) (о коже) шкарубіти, шкарубнути, зашкарубіти, зашкарубнути.

* * *

1) (утрачивать свежесть, яркость) ме́рхнути, ме́рхти, -хну, -хнеш, тьмяні́ти; ( о красках) линя́ти

2) ( о коже) шкару́бнути, шкарубі́ти

1) (о выделанной коже) шкарубкий. [Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли (Вовч. п.)];

2) (о человеке) шкарубкий, зашкарублий, (пренебр.) зачучверілий, (в рябинах от оспы) дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. [Баба уся якась міцна, шерстка та шкарубка (Н.-Лев.)];

3) (о коже человека) шкарубкий, ко[а]рявий, коржавий, репаний. [Тілові треба-б мнякшому бути, а то бач, яке шкарубке (Харк.). Шкарубка шкура (Слов'яносерб. п.). Рука міцна та коржава (Яворн.)];

4) (о растениях) корявий. [Коряві стовбурі сосон (Васильч.). Коряві огірки се літо та малі, та пожовклі (Вовч. п.)];

5) (в кривулинах) корчуватий, кордубатий, каракатий. -вое дерево - кривак (-ка).

* * *

1) коструба́тий; (заскорузлый - о руках, пальцах) шкарубки́й, зашкару́блий; ( коряжистый) корячкува́тий

2) перен. коструба́тий; незуга́рний, неокови́рний

3) ( изрытый оспой) ряби́й

мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].

* * *

невироблений, невроблений; (о коже) невиченений.

* * *

1) полопати(ся). [Усі пляшки полопали, бо вода в їх позамерзала];

2) (о коже) порепатися. [Ремінь на чоботях порепався. Руки аж порепалися од вітру].

* * *

1) поло́патися, поло́пати, ви́лопатися; (разрываться, трескаться) полу́скатися, полу́скати; (о стеклянных сосудах, льде) потрі́скати, потрі́скатися; ( о почках на деревьях) порозпу́куватися, порозпука́тися; (перен.: о глазах) повила́зити, повиліза́ти

2) ( о коже) потрі́скатися; поре́патися

1) (о коже) шкарубнути, шкарубитися, шкарубіти, (о челов. коже ещё) шерхнути, (о кожуре плодов ещё) корявіти, репатися. [Не держи кожуха біля печі, бо сохне і шкарубне (М. Грінч.). Руки шерхнуть од холодної води (Вовч. п.)];

2) (переносно) корявіти, шкарубнути, чучверіти. [Чужі діти, як бджоли гудуть, а мої чучверіють (Г. Барв.)].

или ошершавиться (о руке, коже) за[по]шкарубіти, за[по]шкарубти, (о коже) пошерхнути.

1) ( о ткани) ви́лужений

2) ( о коже) ви́бучений

1) ви́роблений

2) ( о коже) ви́чинений

1) прич. виро́блюваний; ( о коже) вичи́нюваний

2) прил. виробни́й; вичинни́й

техн., = коже́венник