-
121 House
In1) будинок, дім; хата; будівля2) житло; квартира; господаto clean house — амер. прибирати квартиру; наводити порядок
to move house — переїжджати, міняти квартиру
3) нора; барліг; гніздо4) приміщення для тварини; клітка, вольєр (а)5) домівка; сім'я, родина; господарство6) сімейство, рід; дім, династіяH. of Commons — палата громад
H. of Lords — палата лордів
H. of Representatives — палата представників
the H. — розм. а) палата громад; б) амер. палата представників
the third H. — амер., розм. кулуари конгресу
to enter the H. — стати членом парламенту
8) фірма; торговий дімtrading (business) house — торгова фірма
9) установа, заклад10) цех; фабрика; заводdyeing house — фарбувальний цех, фарбувальня
11) театр; кінотеатрfull house — аншлаг; усі квитки продано
12) публіка, глядачі13) сеанс; вистава14) готель; постоялий двір15) пивниця, таверна; бар; трактир; шинок16) пансіон, інтернат; студентський гуртожиток17) коледж університету18) (the H.) розм. лондонська біржа19) колегія, рада20) мор. рубкаhouse allowance — військ. квартирні гроші
H. bill — амер. законопроект, поданий палатою представників
house corrections — друк. виправляння помилок з вини друкарні
house diet — мед. загальний стіл
house of office — жарт. кабінет роздумів; убиральня
house organ — журнал для внутрішнього користування; багатотиражка
H. resolution — резолюція палати представників
house slippers — пантофлі, хатні туфлі
house staff — мед. штатний медичний персонал лікарні
on the house — а) за рахунок підприємства; б) безплатно, за рахунок господаря шинку
that's on the house — фірма заплатить; хазяїн пригощає
the dark house — остання оселя, могила
IIv1) надавати житло; забезпечувати житлом2) дати притулок; поселити; прихистити3) жити, квартирувати4):to house oneself — знаходити собі житло, влаштовуватися
5) військ. розквартировувати6) прибирати, ховати (майно тощо)1) вміщати, містити в собі8) заганяти в будинок9) уставляти13) тех. заправляти в кожух* * * -
122 innards
-
123 islet
n1) острівець2) відокремлений шматочок тканини тварини (рослини)* * *[ai'lit]n1) острівець2) відособлений шматочок тваринної або рослинної тканини -
124 jack
n ч. ім'яДжек (зменш. від John)* * *I n1) самець тварини; c-г. осел ( плідник)3) aмep. кийок, обушок4) aмep. грошіa piece of jack — розмінна монета; cл. фартинг; cл. фішка розміром у соверен; мітка, кін
5) aмep.; cл. поїзд; локомотив7) aмep. яблучне бренді (cкop. від applejack); коньяк8) cкop. вiд jackdaw, jack-snipe10) пристосуванняround jack — болванка для капелюхів; пристосування для обертання рожна
11) тex. домкрат. козла; стояк; підмостки12) важіль13) затискач14) мop. брам-салінг15) тeл. гніздо ( телефонного комутатора); штепсельне гніздо; джек, штекер, пружинний перемикач16) cпeц. компенсатор17) гipн. бурильний молоток, перфоратор18) ковпак на димарі19) мiн. цинкова обманкаII v1) піднімати домкратом (тж. jack up)2) aмep. підвищувати ціни, зарплату (тж. jack up)3) (по) (тж. jack up) кинути, залишити; погубити4) aмep. сварити, дорікати, шпетити (за недбалість; тж. jack up)5) підбадьорювати, підтримувати (тж. jack up)6) aмep. полювати, ловити рибу вночі при світлі смолоскипів або ліхтариківIII n; мор.гюйс, прапорIV n; іст. V = jackfruit -
125 jenny
-
126 joey
-
127 juvenile
1. n1) юнак; підліток2) pl розм. книги для юнацтва; дитячі книги3) актор, що виконує роль молодого герояjuvenile labour — праця підлітків; дитяча праця
2. adj1) юний; юнацький; молодий2) призначений для юнацтва* * *I n1) юнак; підліток; дівчинка-підліток2) pl книги для юнацтва; дитячі книги3) миcт. актор на роль парубка; акторка на роль дівчини4) бioл. молода особина; пташеня; скаковий кінь-дворічкаII a1) юний, юнацький, молодий; призначений для юнацтва2) неповнолітній; призначений для неповнолітніх3) несхв. дитячий; незрілий4) миcт. молодий ( про амплуа)5) бioл. ювенільний, недорозвинений; характерний для статевонезрілої тварини6) гeoл. ювенільний ( про води е леткі речовини) -
128 laboratory disease
мед.експериментально викликана хвороба ( у піддослідної тварини); лабораторне зараження ( експериментатора)
См. также в других словарях:
живий — а/, е/. 1) Який існує, здійснює обмін речовин із зовнішнім середовищем, здатний рости, розмножуватися; прот. мертвий. || Який є невід ємною ознакою істоти, що живе, існує. || у знач. ім. живе/, во/го, с. Все, що виявляє ознаки життя, що живе,… … Український тлумачний словник
пухлина — и, ж. 1) Болюче припухле місце, здуття на шкірі людини або тварини. || Припухле місце біля очей. 2) Розрощення тканин, новоутворення в організмі людини або тварини. •• Бі/ла пухли/на ознака туберкульозного артриту. Доброя/кісна пухли/на пухлина,… … Український тлумачний словник
тіло — а, с. 1) Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі. || мат. Частина простору, обмежена з усіх боків; те, що має довжину, ширину і глибину. Геометричне тіло. || В обчислювальній техніці – внутрішня частина … Український тлумачний словник
Тіло - плоть, воплочення — Хоч багатьом нині здається, що ці терміни майже синонімічні або що термін плоть майже непотрібний в українській мові, елементарне ознайомлення з біблійними й патристичними джерелами богослов я показує, що треба зберегти розрізнення в… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
бордюг — а, ч. 1) Мішок, торба. 2) Шлунок четвероногої тварини. 3) Сечовий міхур тварини … Український тлумачний словник
мумія — I ї, ж. 1) Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. || Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників. 2) перен., зневажл., лайл. Про малорухливу, худу або нездатну до сильних… … Український тлумачний словник
опік — у, ч. 1) Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим небудь гарячим. || Місце на тілі людини або тварини з таким пошкодженням. || Відчуття, схожі на ті, які викликає що небудь гаряче, їдке … Український тлумачний словник
підпускати — а/ю, а/єш, недок., підпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого , чого небудь. || перев. із запереч. не. Бажати спілкуватися з ким небудь. 2) також із спол. щоб, перен. Дозволяти робити… … Український тлумачний словник
псевдопаразити — ів, мн., біол. Безхребетні тварини, які випадково потрапили в організм тварини чи людини і завдають шкоди … Український тлумачний словник
рана — и, ж. 1) Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим небудь. •• Асепти/чні ра/ни операційні рани, які заподіюються в умовах збереження принципів асептики і антисептики. Вогнепа/льні ра/ни рани, які виникають внаслідок дії… … Український тлумачний словник
рев — у, ч. 1) Гучний, протяжливий крик тварини, тварин; ревіння. || Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. || перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. 2) розм. Голосний плач … Український тлумачний словник