-
1 иждивение
(расход, издержки) кошт (-ту), наклад (-ду); (содержание) удержання, утримання, держиво. [Хрест я вже своїм коштом поставлю (Свидн.)]. Книга издана нашим - нием - книга видана нашим коштом, нашим накладом. Состоять, быть на -нии у кого - бути на удержанні (на утриманні, на держиві) у кого. [Мати живе на його держиві (Сл. Гр.)]. Народное -ние - людський хліб. [(Город Смоленське) княжого мужа з дружиною, чи то-б намісника княжого до себе на людський хліб прийняв (Куліш)].* * *1) утри́мання2) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у\иждивение нием кого́ (чьим) — ко́штом (на́кладом) чиї́м
-
2 качество
1) якість (-кости); (признак) прикмета, прикметність; (достоинство) вартість (- тости). [Психологія займається якістю вражінь (Франко). Гарних якостей у його більше, ніж негарних (Київ). Розмовляли про високі душевні прикмети його (Коцюб.). Збірником своїх поезій показав і свої гарні прикмети, і хиби (Єфр.). Для збільшення якої-небудь прикметности вживається… (Н.-Лев.). Мораль його - непевної вартости (Крим.)]. -тво продукта - ґатунок (-нку), якість, добротність, вартість, сила чого. [Сукно (вино и т. п.) гарного ґатунку. Бахмутське залізо - не такої сили, як сибірське (Звин.). Сукно - високої вартости (Крим.)]. По -ву - якістю, ґатунком, на якість, своїми прикметами, своєю добротністю, вартістю, силою. Заботиться не о -ве, а о количестве - дбати не по якість, а про кількість; дбати не про те, яке воно, а скільки його. В -ве кого, чего - за кого, за що, як(о) хто, як що. [Викликають мене в суд за свідка (як свідка) (Київщ.). Моя скриня за стіл править (Г. Барв.)];2) (народное: недостаток) хиба. За ним, кажись, никаких -честв нет - здається, він нічим негарним не прикмічений. От нея все -ва - від неї все лихо.* * *я́кість, -костів ка́честве кого-чего — як хто-що, за ко́го-що
-
3 лекарство
I. 1) (звание, должность) лікарство;2) (пребывание в этой должности) лікарювання.II. лік (-ку), (чаще во множ. ч.) ліки (-ків), (редко) ліка (-ки), (стар.) лікарство. [Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Пісня)]. -ва (мн. ч.) - ліки (р. ліків, (редко) лік). [Хто здоров, той ліків не потребує (Номис). Накупив усяких лік, щоб зуби не боліли (Звин.)]. -во от чего, против чего - ліки (лік, ліка) на що, проти чого. [Ліки на пропасницю (проти пропасниці) (Київщ.). В пісні на всяку отруту є лік (Л. Укр.). Подай-но вина! На похмілля найкращая ліка воно (Крим.)]. Народное -ство - народні ліки, народній спосіб на що. Внутреннее -ство - внутрішні ліки. Наружное, местное -ство - зовнішні, місцеві ліки. Дать больному -ство - дати слабому, х(в)орому ліків. -ство подействовало хорошо - ліки добре подіяли на кого, ліки добре допомогли кому, мали добру силу для кого.* * *I лек`арстволі́ки, -ків, редко лік, -уII л`екарстволека́рства — мн. лі́ки
лікарюва́ння -
4 мятеж
заколот, колот (-ту), (восстание, бунт) повстання, бунт (-ту), бунтування (-ння), (зап. устар.) ребелія, (смута, смятение) ворохі[о]бня, колотнеча, чвара (-ри) и чвари (р. чвар), каламутня, (волнение народное) розрухи (-хів), розрух (-ху), невпокій (-кою), (заговор) змова. [Останнє польське повстання (Грінч.)]. Поднимать, поднять -теж - зчиняти, зчинити (зривати, зірвати) повстання (заколот), збивати, збити колотнечу. Призывать к -жу - за[на]кликати до заколоту (повстання, розрухів). Постоянный, извечный -теж - безнастанні (повсякчасні) ворохі[о]бні (заколоти, повстання), (до)вічний заколот. [Безнастанні ворохобні в природі (Калит.)].* * *за́колот, -у; бунт, -у -
5 представительство
заступництво, представництво, репрезентація. [В офіціяльному повідомленні єсть згадка про народнє заступництво, але конкретніших форм його не показано (Н. Рада). Коли письменство розвивається серед національно-пригнобленого народу, то воно мусить перейняти на себе функції народнього заступництва (Єфр.). Право репрезентації в державних сеймах (Доман.)]. Народное -во - народнє заступництво. Торговое -во - торговельне представництво (заступництво). Советское -во за границей - радянське заступництво за кордоном.* * *Iпредставни́цтво; репрезента́ціяII(то, что производит выгодное впечатление) представни́цтво
См. также в других словарях:
НАРОДНОЕ — или местное название (vernacular name). Строго говоря любое название живого языка (не классического), употребляемое для образования названия или эпитета таксона … Термины ботанической номенклатуры
Народное — село, ныне не существует Народное † укр. Народне крымскотат. Baqşay Страна … Википедия
Народное собрание Болгарии — Народное собрание Болгарии … Википедия
Народное творчество — художественное, народное искусство, художественная творческая деятельность трудового народа (по мнению некоторых учёных, также и в форме самодеятельного искусства), в частности создаваемые и бытующие в народных массах архитектура,… … Художественная энциклопедия
Народное Радио — «Народное радио» ЗАО «Народное Радио» Страна … Википедия
Народное сообщество — Inuit Ataqatigiit Лидер: Куупик Клейст Дата основания: 1976 Штаб квартира: Нуук, Сермерсоок, Гренландия Идеология … Википедия
Народное стихосложение — см. Стихосложение. Литературная энциклопедия. В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература. Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского. 1929 1939 … Литературная энциклопедия
Народное радио — «Народное радио» ЗАО «Народное Радио» Страна Россия Частота 612 СВ (в Москве) Зона вещания … Википедия
Народное правительство — Народное правительство «теневое правительство» из представителей политических партий и общественных объединений левой и патриотической российской оппозиции. Создано 10 марта 2005 года по инициативе коалиции «Патриоты России» при поддержке… … Википедия
Народное собрание Гагаузии — Председатель Народного собрания Гагаузии Анна Харламенко из партии … Википедия
Народное образование — Первые школы в Петербурге открыты в ходе реформ Петра I: прежде всего создавались профессиональные учебные заведения Морская академия (1715; основана на базе старших классов Московской школы математических и навигацких наук, открытой в… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
