Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(наказать)

  • 1 наказать

    -ся см. Наказывать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наказать

  • 2 наказывать

    наказать
    1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];
    2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -
    1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];
    2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -
    1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);
    2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).
    * * *
    I несов.; сов. - наказ`ать
    ( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́ти
    II несов.; сов. - наказ`ать
    (давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > наказывать

  • 3 заключение

    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;
    2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;
    3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;
    4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.
    * * *
    1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння
    2) ( тюремное) ув'я́знення

    подверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся

    3) ( вывод) ви́сновок, -вку
    4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення

    в \заключение ние — на закі́нчення

    Русско-украинский словарь > заключение

  • 4 лучше

    1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;
    2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.
    * * *
    1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше
    2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше
    3) в знач. част. кра́ще, лі́пше
    4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

    Русско-украинский словарь > лучше

  • 5 наказание

    1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);
    2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);
    3) стар. - наука, навчання (чого).
    * * *
    ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́ння

    в \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́

    [вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким

    су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим

    теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння

    Русско-украинский словарь > наказание

  • 6 натрепать

    -ся см. Натрёпывать, -ся.
    * * *
    1) с.-х. натіпа́ти
    2) (наказать, трепля, дёргая) наску́бти, -бу́, -бе́ш, насі́пати

    \натрепатьть у́ши кому́ — см. ухо 1)

    3) ( наговорить лишнего) наговори́ти, -ворю́, -во́риш; наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, намоло́ти, -мелю́, -ме́леш

    Русско-украинский словарь > натрепать

  • 7 острастка

    пострах (-ху), острашка, настрашка, пристрашка, огроза. Дать -стку кому (наказать) - страху завдати кому, страху нагнати на кого, дати кому пам'яткового; (погрозить) по[на]сваритися на кого. Получать -стку - в страху бувати, страху наїстися.
    * * *
    остра́шка, при́страшка

    для остра́стки — для пере́страху

    Русско-украинский словарь > острастка

  • 8 отжучить

    ви́шпетити, нами́лити го́лову (ши́ю); ( наказать) відшмага́ти, відшква́рити

    Русско-украинский словарь > отжучить

  • 9 оттаскать

    кого виволочки дати кому; (за уши, волосы) нам'яти кому вуха, чуба, натягти (несов. натягати) за що кого. [Добре за чуба натягають]; (только за волосы) відчубити и почубити кого, матланки, клочки, почубеньків дати кому; (за косы) виволочити кого за коси. Срв. Оттрепать.
    * * *
    1) ( оттащить) відтягти́, відтягну́ти и повідтяга́ти, відтаска́ти; (что-л. тяжёлое) відпе́рти
    3) ( наказать) прочуха́на (прочуха́нки) дати; ( за уши) нам'я́ти ву́ха; ( за волосы) нам'я́ти чупри́ну (чу́ба), відчу́бити, ви́чубити, почу́бити, почубе́ньків да́ти

    Русско-украинский словарь > оттаскать

  • 10 оттрёпывать

    оттрепать
    1) (лён, пеньку) тіпати, витіпати, потіпати (льон, коноплі);
    2) -пать (одежду) - об[по]шарпати (одежу);
    3) -пать кого (отколотить) - відчустрити, відчухмарити кого, дати тіпачки кому, (за волосы) почубити, вичубити кого, почубеньків дати кому, (за уши) нам'яти вуха кому; см. Выдрать. Собака так -пала курицу, что едва ходит - собака так нам'яв курку, що насилу ходить. Оттрёпанный -
    1) потіпаний, витіпаний;
    2) об[по]шарпаний;
    3) відчухмарений, відчустрений; почублений, вичублений.
    * * *
    несов.; сов. - оттреп`ать
    1) (лён, пеньку) тіпа́ти, потіпа́ти, виті́пувати, ви́тіпати
    2) (несов.: наказать) прочуха́на (прочуха́нки) да́ти; ( за волосы) нам'я́ти чупри́ну (чу́ба); відчу́бити, ви́чубити, почу́бити, почубе́ньків да́ти; ( за уши) нам'я́ти ву́ха; ( отлупить) відлупи́ти, відлупцюва́ти, віддуба́сити

    Русско-украинский словарь > оттрёпывать

  • 11 плеть

    1) батіг (-ога), ум. батіжок (-жка), пуга, ум. пужка, (из кожи) канчук, малахай(ка), карбач, бич, нагай(ка), ум. нагаєчка, (г)арапій (-пія), гарапник, гарапа, бату[ю]га, батура, батурмен, кантура, карбун, файда, фанда, фандоля, сергій, (с двумя хвостами) двохвістка, (с тремя хвостами) трійчатка. [Вдарив батогом по конях. Канчуками сікли нас (Франко). Донським нагаєм підганяє (Котл.). Побив його гарапієм. Звелів кучерові стьобнути цигана батурою. Старих мужиків-козаків карбачем затинає. Ой, стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою (Чуб.). Як почну я тебе отсим сергієм бити]. Конец -ти - швигар. Побить -тью - дати канчуків. Наказать -тьми - покарати (скатувати) канчуками (батогами). Высечь -тью - відшмагати нагаями (нагаєм). Плетью обуха не перешибёшь - головою мура не проб'єш;
    2) (плети растений), (о)гудина, огуд, огудиння; (ус у растений) розходень (-дня).
    * * *
    1) баті́г, -тога́, канчу́к, -а, пу́га
    2) ( у растений) баті́г; (собир.: у огурцов, тыкв) огу́диння, гу́диння, огу́дина, гу́дина

    \плеть лу́ку — віно́к цибу́лі

    Русско-украинский словарь > плеть

  • 12 подрать

    см. Подирать.
    * * *
    I
    1) поде́рти, подра́ти, пороздира́ти; ( порвать) порва́ти, пошматува́ти, порозрива́ти
    2) ( наказать поркой) поби́ти, пошмага́ти; наби́ти; (за волосы, за уши) поскубти́, поскуба́ти и поску́бати, (за волосы фам.) почу́бити
    3) ( быстро побежать) дремену́ти, чкурну́ти
    II см. подирать

    Русско-украинский словарь > подрать

  • 13 помнить

    пам'ятати, тямити, (с оттенк. припоминать) зазнавати, зазнати (зазнаю), (памятовать) пам'ятувати кого, що, держати в пам'яті, (редко) пам'ятати на кого. [Пам'ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (М. В.). Я тямлю смерть її (Франко). Я батька й матери не зазнаю (Кв.). Батько й я не зазнаємо тут води (Рудч.)]. -нить о ком, о чём - пам'ятати про (за) кого, про (за) що, (реже) на кого, на що. Не -мня себя - не тямлячи себе, не пам'ятаючи себе, не тямлячись, у нестямі, знестямки з чого, від чого. [Не тямиться з радощів (Л. Укр.)]. Дать -нить себя - датися (нес. даватися) знати; датися у знаки, у тямки кому. [Мабуть добре Московщина в тямки їй далася (Шевч.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.)]. Будешь ты меня -нить - пам'ятатимеш, попам'ятаєш ти мене, (опис.) знатимеш лопатки в горосі. Наказать, побить так, чтоб -нил - дати пам'яткового кому. Помнящий - хто пам'ятає, пам'ятливий. Не -щий родства - безрідник, безбатченко.
    * * *
    пам'ята́ти

    не \помнить себя́ от чего́ — не тя́мити себе́ (не тя́митися) від чо́го

    Русско-украинский словарь > помнить

  • 14 проучивать

    проучить
    1) что - виучувати и вивчати, вивчити, студіювати, простудіювати що;
    2) (известное время урок или ученика) провчити (який час лекцію, завдання або учня);
    3) провчати, провчити, пришколити, проманіжити, вицвічити кого, дати знати кому (за що). [Провчаєш ти нас, - ну й ми-ж тебе провчимо (Грінч.). Добре його провчили - не забуде до нових віників (Ум.)]. Проучённый - проучений, пришколений, проманіжений, вицвічений.
    * * *
    несов.; сов. - проуч`ить
    1) проу́чувати и провча́ти, провчи́ти; (несов.: наказать кого-л.) да́ти нау́ку (кому)
    2) (несов.: учить в течение определённого времени) учи́ти [ці́лий день], провчи́ти

    Русско-украинский словарь > проучивать

См. также в других словарях:

  • НАКАЗАТЬ — НАКАЗАТЬ, накажу, накажешь. 1. кого что. Подвергнуть наказанию. Наказать виновного. «В вашей воле меня презреньем наказать.» Пушкин. 2. кому чему. Дать поручение, сделать наставление (устар. и прост.). Накажи сыну, чтобы работал хорошо. Толковый… …   Толковый словарь Ушакова

  • наказать — отоварить, шабнуть, урыть, навести шорох, обломать рога, поиметь, расправиться, проучить, оштрафовать, дать урок, скомандовать, взгреть, штрафануть, уронить, покарать, оттрепать, всыпать, умыть, накостылять, навесить, натянуть, намыть, взыскать,… …   Словарь синонимов

  • НАКАЗАТЬ — НАКАЗАТЬ. При отсутствии ясного представления о всей системе семантических соотношений слов в разные периоды языка связь разных значений в структуре слова, переход от одного значения к другому, иначе говоря, внутренняя эволюция значений слова,… …   История слов

  • НАКАЗАТЬ 1 — НАКАЗАТЬ 1, ажу, ажешь; азанный; сов., кого (что). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • НАКАЗАТЬ 2 — НАКАЗАТЬ 2, ажу, ажешь; сов., кому и с неопр. (устар. и прост.). Дать наказ (в 1 знач.), наставление. Мать наказала приглядывать за малышами. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • наказать — НАКАЗАТЬ, ажу, ажешь; азанный; совер., кого (что). 1. Подвергнуть наказанию, строгому воздействию за какую н. вину, проступок. Н. ребёнка за озорство. Н. подростка за ложь, грубость, проступок. Строго н. за прогулы. Наказан кто н. за дело,… …   Толковый словарь Ожегова

  • наказать — 1. НАКАЗАТЬ, кажу, кажешь; наказанный; зан, а, о; св. 1. кого что. Подвергнуть наказанию. Н. преступников. Н. по заслугам. Н. по всей строгости закона. 2. кого что. Шутл. Ввести в излишние расходы, в убыток на какую л. сумму. Н. на тысячу рублей …   Энциклопедический словарь

  • наказать —     НАКАЗЫВАТЬ/НАКАЗАТЬ     НАКАЗЫВАТЬ/НАКАЗАТЬ, карать/покарать, разг. сниж. учить/проучить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • наказать — • хорошенько наказать …   Словарь русской идиоматики

  • наказать наградой —    Можно ли наказать наградой? Посмотрите на трудовую пенсию. / Выйдя на заслуженную пенсию, / Получил право на пожизненную награду / Душа от радости покрылась плесенью, / А тело собирает крохи на деревянную ограду. Старое Перо //… …   Словарь оксюморонов русского языка

  • Наказать — I сов. перех. см. наказывать I II сов. неперех. разг. см. наказывать II III сов. неперех. разг. см. наказывать III Толковый слова …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»