-
61 філософія науки
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ - галузь філософії, яка досліджує феномен науки в історичному розгортанні всіх його соціокультурних вимірів. Своїми ідейними витоками Ф.н. сягає глибин багатовікової рефлексії над одвічним питанням про те, що є, чим може і повинна стати наука для людства. Але як автономна галузь філософії, що характеризується своїм власним предметом дослідження, проблемним полем, тезаурусом моделей, концептуальним інструментарієм, Ф.н. конституювалася лише в кін. перш. пол. XX ст. Еволюція Ф.н. постає як послідовність трьох етапів: допозитивістського, позитивістського, постпозитивістського. Проблемне поле Ф.н. суттєво змінювалося в процесі історичної еволюції цих етапів. На допозитивістському етапі Ф.н. існувала у вигляді множини різних інтерпретацій феномена науки в категоріях тих чи тих напрямів європейської метафізики. На цьому етапі в епіцентрі проблемного поля Ф.н. знаходилися гносеологічні проблеми аналізу феномена науки. Наука осягалася насамперед як знаряддя когнітивного освоєння світу, як фактор удосконалення науково-технічного перетворення дійсності, як інструмент влади суб'єкта над об'єктом. Позитивістський етап еволюції Ф.н. (Уевелл, Дж.Ст.Мілль, Конт, Спенсер, Мах, Пуанкаре, Дюгем, Шлік, Карнап, Рейхенбах, Гемпель та ін.) пов'язаний з актуалізацією завдань інституціальної професіоналізації наукової діяльності, становленням її дисциплінарної структури, потребами усвідомлення її головної мети, найважливіших імперативів, які прийняті в науковому співтоваристві і визначають поведінку вченого. Актуалізація цієї проблематики стимулювала в серед. XIX ст. різке зростання методологічного самоусвідомлення науки О. собливу значущість на цьому етапі еволюції Ф.н. набуває проблематика, пов'язана з демаркацією науки й метафізики, аналізом емпіричного обґрунтування науки, епістемологічного статусу теоретичних термінів, їх інструментального й онтологічного сенсу, методологічних функцій процедур верифікації і фальсифікації, теоретико-лінгвістичної навантаженості досвіду тощо. Незважаючи на всебічність підходів неопозитивізму, не вдалося подолати метафізику універсалізму, яка легітимувала владу "універсально-загального" над "особливим", "приватним", "контекстуальним". Власне, тому неопозитивістська Ф.н. самоідентифікувала себе як всеохопний, єдино правильний і раціональний різновид філософії, незалежний не тільки від метафізики Платона, Декарта, Канта, Гегеля, а й від соціально-культурного, історично мінливого контексту. На постпозитивістському етапі еволюції Ф.н. в епіцентрі дискурсу про феномен науки опиняються наступні проблеми: наука як соціально-культурний інститут; наука як особлива дискурсивна практика, що амбівалентно впливає на сімейство всіх інших дискурсивних практик постіндустріальної цивілізації; наука як фактор дестабілізації матеріальних і духовних умов можливості людського буття в світі; наука як інструмент удосконалення загальнопланетарного комунікативного праксису, каталізатор багатовікового процесу усуспільнення людства; наука як одна з причин зростання антропогенного пресу на природу; наука як виток екзистенціальних страхів і загроз, породжених каскадом глобальних екоцидних катастроф тощо. Оскільки такого роду виміри феномена науки зумовлені постіндустріальним соціально-культурним контекстом, остільки адекватною основою їх осягнення стає не метафізика універсалізму, а філософія контекстуалізму, для якої "ніщо не існує поза текстом" (Деррида). Найвиразніше ця тенденція виявила себе в дескриптивістському й наративістському підходах до Ф.н. (Блур, Ліотар, Феєрабенд, ІІолані, Тулмін). Піддаючи критиці нормативістські програми моністичної регламентації науково-пізнавальної діяльності, контекстуалісти ідентифікують Ф.н. як арену протиборства найрізноманітніших дискурсивних практик, що самозароджуються в співтоваристві філософів науки. Історичний розвиток такої Ф.н. здійснюється не як монолінійно-нормативний, детерміністичний процес, орієнтований на досягнення консенсусу у співтоваристві філософів науки, а як стохастичний, ситуативно-непрогнозований процес розгортання розмаїття думок, "дисенсусу" аномальності. До характерних особливостей цього етапу еволюції Ф.н. належать: подолання ідеологій демаркаціонізму, універсалізму, кумулятивізму; поворот від метафізики детермінізму, стабільності, фундаменталізму до філософії нестабільності (Пригожий); іронічне ставлення до метафізики універсалізму; визнання важливої ролі історизму, контекстуалізму, герменевтики, плюралізму. Усвідомлення всіх цих трансформацій на теренах Ф.н. спонукає до висновку, що Ф.н. вступає в якісно новий етап своєї еволюції, що іменується неологізмом "постмодерн".В. Лук'янець -
62 штучний інтелект
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.О. Мороз -
63 hair-raiser
nжарт. розповідь (пригода, історія, книга тощо), від якої волосся стає дибки* * *nісторія, пригода, книга, від яких волосся стає дибом -
64 intramural
adj2) анат., біол. розташований усередині стінки порожнистого органа; внутрістінний* * *a1) який знаходиться або відбувається в стінах або в межах міста, будинку2) aнaт., бioл. розташований усередині стінки порожнистого органа або порожнини -
65 twin
1. n1) pl близнята, близнюки; двійнятаa pair of twins — розм. близнята
2) близнюк; близня3) двійник4) парна річ2. adj1) який є близнюком2) подвійний, спарений, здвоєний3) що складається з двох однорідних частин; що становить пару4) близький (за духом тощо)5) однотипний, однаковий, схожий3. v1) народити двійнят2) з'єднувати3) перен. розрізняти4) розлучатися* * *I [twin] n1) близнята; двойняшки; a pair of twins близнятаfraternal /nonidentical/ twins — різнояєчні близнята; двойня
he was one of the a twin — то був брат-близнюк; близнюк; двойняшка
2) двійник; точна копія; a powder compact that was the twin of the one he found пудрениця - точна копія тій, що він знайшов3) парна річbody and spirit are twin — тіло, дух зв'язані воєдино
4) ( the Twins) pl близнюки (сузір'я, знак зодіаку)II [twin] a2) подвійний, спарений, здвоєнийtwin barrel /mount/ — вiйcьк. спарена установка
twin cities/towns/ — міста- двійникі; частини міста, розташовані по різні сторони затоки, річки; двійниковий ( про кристали)
3) що складається з двох однорідних частин; що становить паруtwin set — гарнітур, що складається з жакета, джемпера ( одного кольору або гармонуючих кольорів)
the twin threats of war and inflation — загроза війни, пов'язана з нею загроза інфляції
4) близький (по духу, думкам)5) однотипний, схожий, однаковийIII [twin] v1) народити двійнят; ( with) бути близнюком2) сполучатиyour name will always remain twinned with John's — ваше ім'я назавжди пов'язано з ім'ям Джона = згадають Джона -згадають е вас
3) бути точною копією; бути двійникам5) дiaл. розділяти, відокремлювати; розрізняти; розлучатися -
66 banner
['bænə] 1. n1) пра́пор; стяг; знаме́но; перен. си́мволunder the banner — під пра́пором ( партії тощо)
to join [to follow] the banner of... — ста́ти під знаме́на...; перен. ста́ти на чийсь бік
to unfurl one's banner — заяви́ти про свою́ програ́му
2) амер. газе́тний за́голо́вок на всю ширину́ шпа́льти, "ша́пка"2. adjнайкра́щий; зразко́вий; головни́йbanner year — реко́рдний рік
-
67 land
[lænd] 1. n1) земля́, су́ша, суході́лon land — на су́ші
to travel by land — подорожува́ти по су́ші
to make the land мор. — наближа́тися до бе́рега
2) краї́на; держа́ваnative land — Батьківщи́на, вітчи́зна
3) ґрунтfat land — родю́чий ґрунт
poor land — убо́га земля́
to go [to work] on the land — ста́ти фе́рмером
4) земе́льна вла́сність; pl має́тки5) attr. сухопу́тний; назе́мнийland ice — материко́вий лід
6) attr. земе́льнийland rent — земе́льна ре́нта
land tenure — землеволоді́ння
••let us see how the land lies — поди́вимося, як іду́ть спра́ви
to see land — 1) поба́чити, до чо́го йде спра́ва 2) бу́ти бли́зько до поста́вленої мети́
the land of Nod жарт. — со́нне ца́рство
land of promise бібл. — обітова́на земля́
land of cakes, land of Thistle — Шотла́ндія
the land of the Rose — А́нглія ( троянда - національна емблема Англії)
2. vthe land of the golden fleece — краї́на золото́го руна́ ( Австралія)
1) виса́джувати(ся) на бе́рег; прича́лювати до бе́рега2) спійма́ти; ви́тягти на бе́рег ( рибу)to land a criminal — спійма́ти злочи́нця
3) ав. приземля́тися, роби́ти поса́дку4) прибува́ти ( кудись); досяга́ти ( якогось місця)5) приво́дити ( до чогось); ста́вити в те чи і́нше стано́вищеto land smb. in difficulty [trouble] — поста́вити кого́сь в скрутне́ стано́вище
to be nicely landed — бу́ти в скрутно́му стано́вищі
6) попа́сти, потра́пити, влу́читиto land a blow on the ear [on the nose, etc.] — вда́рити у ву́хо (ніс тощо)
7) доби́тися ( чогось); ви́гратиto land a prize — оде́ржати приз
-
68 lay
[leɪ] I adj1) сві́тський, мирськи́й; нецерко́вний2) непрофесіона́льнийlay opinion — ду́мка неспеціалі́ста
3) карт. некози́рнийII n1) коро́тка пі́сенька; бала́да2) спів птахі́вIII IV 1. v ( past і p. p. laid)1) кла́сти, покла́сти (on); поклада́ти ( надії тощо)to lay the foundation — закла́сти фунда́мент; покла́сти поча́ток
2) повали́ти; прим'я́ти ( посіви)to lay the dust — приби́ти пил
3) накрива́ти, стели́тиto lay the table, to lay the cloth — накри́ти на стіл
4) наклада́ти ( фарбу)5) кла́сти я́йця, нести́ся6) припи́сувати ( комусь щось); обвинува́чувати7) дово́дити до пе́вного ста́ну (стано́вища)to lay a country waste — спусто́шити краї́ну
to lay open [bare] — відкрива́ти, ого́лювати
to lay one's plans bare — розкри́ти свої́ пла́ни
to lay oneself open to suspicions — виклика́ти до се́бе підо́зру
8) заспоко́юватиto lay an apprehension — заспоко́їти, розсі́яти побо́ювання
9) розм. пропонува́ти парі́, би́тися об закла́д•- lay aside
- lay by
- lay down
- lay in
- lay off
- lay on
- lay out
- lay over
- lay up••to lay claim — пред'явля́ти права́, домага́тися
to lay heads together — обгово́рювати, ра́дитися
to lay under contribution — накла́сти контрибу́цію
to lay under obligation — зобов'яза́ти
to lay hold of [on] — схопи́ти, заволоді́ти
to lay to heart — поста́витися серйо́зно, взя́ти бли́зько до се́рця
to lay [one's] account with [on, for] — розрахо́вувати на щось; чека́ти чого́сь
to lay by the heels — 1) закува́ти в кайда́ни; ув'язни́ти 2) довести́ до ві́дча́ю
to lay fast — ки́дати до в'язни́ці
to lay hands on — 1) захо́плювати, заволодіва́ти 2) підня́ти ру́ку на ко́гось; вда́рити
to lay hands on oneself — накла́сти на се́бе ру́ки, покінчи́ти з собо́ю
2. nto lay one's shirt on — би́тися об закла́д; ручи́тися голово́ю
1) поло́ження; розташува́ння ( чогось)2) на́прям; о́брис ( берега); рельє́ф3) sl. сфе́ра дія́льності; спра́ва, робо́та -
69 play
[pleɪ] 1. n1) гра; заба́ваout of play — по́за гро́ю
2) аза́ртна гра3) п'є́са, дра́ма; виста́ва, спекта́кльto go to the play — іти́ до теа́тру
4) мане́ра гри5) ді́я, дія́льністьto come into play — поча́ти ді́яти
in full play — в ді́ї; в ро́зпалі
6) свобо́да, во́ля, про́стірto give free play to one's imagination — да́ти во́лю свої́й уя́ві
7) перели́ви, граplay of the waves — пле́скіт хвиль
8) рух9) тех. зазо́р; люфт; ві́льний хід; хита́ння (частини механізму, приладу)••a play upon words — гра слів, каламбу́р
in play — жартома́
2. vfair play — че́сність
1) гра́ти(ся), пустува́ти; розважа́тисяto play tennis — гра́ти в те́ніс
2) гра́ти в аза́ртні і́гри3) вико́нувати ( музичний твір)4) гра́ти на музи́чному інструме́нтіhe plays the violin — він гра́є на скри́пці
to play the fool — кле́їти ду́рня
6) гра́ти (в кіно, театрі)7) пожартува́ти; розігра́тиto play a trick on smb. — обдури́ти кого́сь
8) розм. ді́яти, роби́тиto play fair — роби́ти (ді́яти) че́сно
to play foul — шахраюва́ти
to play false — зра́дити ( когось); поки́нути в біді́
9) годи́тися для гри, бу́ти в га́рному ста́ніthe piano plays well — у цьо́го роя́ля га́рний звук
10) пу́рхати; танцюва́ти11) перелива́тися; мигті́ти; гра́тиa smile played on his lips — на його́ вуста́х гра́ла по́смішка
12) ві́льно ру́хатися; прихо́дити в рух; іти́ (про машину, механізм)13) приво́дити в ді́ю; пуска́тиto play a record — ста́вити платі́вку
14) би́ти ( про водограй)15) спрямо́вувати (світло тощо; на щось - on, over, along); обстрі́лювати (on, upon)to play guns upon the fort — обстрі́лювати форт
16) роби́ти хід, ходи́ти (шашкою, картою)17) прийма́ти в гру ( гравця)18) спорт. відбива́ти, подава́ти ( м'яч)19) діал. страйкува́ти•- play around
- play off
- play on
- play up
- play up to••to play smb. up — дражни́ти, чіпля́тися
to play one's card well — ви́користати обста́вини найкра́щим чи́ном
to play for time — намага́тися ви́грати час
to play one's hand for all it is worth — пусти́ти в хід усі́ за́соби
to play politics — вести́ політи́чну гру
to play ball амер. — співпрацюва́ти
-
70 put
I [pʊt] v ( past і p. p. put)1) (по)кла́сти; (по)ста́витиto put a child to bed — покла́сти дити́ну спа́ти
2) вмі́щувати; саджа́тиto put to prison — посади́ти до в'язни́ці
put yourself in his place — поста́вте себе́ на його́ мі́сце
3) ру́хати в пе́вному на́прямі, підсува́ти; приставля́ти4) висло́влювати; переклада́ти (з однієї мови на іншу - from, into); кла́сти ( слова на музику)I don't know how to put it — не зна́ю, як це ви́словити
5) пропонува́ти, ста́вити на обгово́ренняto put a question — поста́вити запита́ння
to put to vote — поста́вити на голосува́ння
6) спрямо́вувати; приму́шувати роби́ти7) спорт. ки́дати, мета́ти; штовха́ти8) вса́джувати, встромля́ти9) припасо́вувати; прила́джувати10) приво́дити ( в певний стан)to put in order — приво́дити до ла́ду́
to put to sleep — приспа́ти
to put to the blush [to shame] — присоро́мити
to put to death — уби́ти, стра́тити
11) піддава́ти (to)to put to torture — підда́ти торту́рам; катува́ти
12) оці́нювати; обчи́слювати; визнача́ти•- put across
- put aside
- put away
- put back
- put by
- put down
- put forth
- put forward
- put in
- put off
- put on
- put out
- put over
- put through
- put together
- put up
- put upon••to put it across smb. — 1) зво́дити раху́нки з кимсь 2) обдури́ти кого́сь
to put two and two together — зроби́ти ви́сновок із фа́ктів, второ́пати
to put smb. up to smth. — 1) відкрива́ти кому́сь о́чі на щось 2) спонука́ти (підбу́рювати) кого́сь до чо́гось
to put smb. up to the ways of the place — знайо́мити кого́сь із місце́вими зви́чаями
II [pʊt] nto put one's name to — подава́ти підтри́мку
ки́дання, мета́ння ( каміння тощо) -
71 rough
[rʌf] 1. adj1) гру́бий2) нері́вний; шерша́вий; вибо́їстий ( про дорогу)3) неоте́саний; невві́чливий; неделіка́тнийrough usage — брута́льне пово́дження
a rough customer — гру́ба люди́на
4) патла́тий, кудла́тий5) різки́й, пори́вчастий ( про вітер)6) бурхли́вий, бу́йний ( про море)7) шумли́вий8) важки́й, тяжки́йrough labour — важка́ фізи́чна пра́ця
9) суво́рий, важки́й ( про життя)rough luck розм. — гірка́ до́ля; невда́ча, невезі́ння
it is rough on him — він не заслужи́в тако́ї гірко́ї до́лі
to have a rough time — терпі́ти зли́дні (пога́не ста́влення)
10) терпки́й11) необро́блений, неопрацьо́ваний; чорнови́йrough copy — черне́тка
rough draft — ескі́з, на́черк
12) прибли́знийrough estimate — прибли́зна оці́нка
••2. advto take over a rough road амер. — 1) (по)ста́вити в скрутне́ стано́вище 2) дава́ти прочуха́на
брута́льно, гру́бо тощо3. nto treat rough — суво́ро (брута́льно) пово́дитися ( з кимсь)
1) нері́вність ( місцевості)2) ( the rough) незакі́нченість, неопрацьо́ваністьin the rough — 1) у незакі́нченому ви́гляді 2) прибли́зно
3) чорнови́й на́черк4) ( the rough) неприє́мний бік; складни́й пері́од5) бешке́тник; грубія́н; хуліга́н6) спорт. нері́вне по́ле ( в гольфі)4. v1) роби́ти гру́бим (шерша́вим)2) підко́вувати на го́стрі шипи́3) об'їжджа́ти ( коня)4) припуска́тися гру́бості (особл. у футболі)5) куйо́вдити ( волосся)•- rough up••to rough it — обхо́дитися без звича́йних виго́д, терпі́ти неста́тки
-
72 set
[set] 1. v ( past і p. p. set)1) ста́вити, кла́сти; поміща́ти; розставля́ти; устано́влювати; розташо́вувати, розмі́щувати2) приво́дити в пе́вний стан, надава́ти пе́вного ста́ну3) встано́влювати, нала́годжувати4) приганя́ти; вправля́ти; припасо́вувати5) вставля́ти в ра́му (опра́ву)6) вправля́ти ( кістку)7) саджа́ти ( рослину)8) посади́ти ( курку на яйця), підси́пати ( квочку)9) встромля́ти10) точи́ти, розво́дити ( пилку)11) ру́хатися ( в певному напрямку); ма́ти на́хил12) поверну́ти, спрямува́ти13) підно́сити, приставля́ти, наближа́ти14) приклада́ти ( печатку)15) зці́плювати ( зуби)16) признача́ти, устано́влювати (ціну, час тощо)17) задава́ти (роботу, завдання)18) подава́ти ( приклад)19) сіда́ти, захо́дити (про сонце, місяць, тж. перен.)20) сиді́ти ( про одяг)21) покла́сти на му́зику (тж. to set to music)22) роби́ти тверди́м (густи́м, міцни́м)23) тве́рднути, застига́ти24) сформува́тися; скла́стися25) зав'я́зуватися ( про плід)26) жоло́битися27) роби́ти сті́йку ( про собаку)28) виготовля́ти ( опудало)29) мор. пеленгува́ти30) мор. тягти́ ( такелаж)31) друк. набира́ти32) буд. роби́ти кла́дку•- set against
- set apart
- set ashore
- set aside
- set at
- set back
- set before
- set by
- set down
- set forth
- set forward
- set in
- set off
- set on
- set out
- set over
- set to
- set up
- set up for
- set upon 2. adj1) нерухо́мий, засти́глий (погляд, усмішка)2) обду́маний, обмірко́ваний ( про рішення)of set purpose — навми́сний
3) ви́значений, встано́влений, призна́чений ( про строк)4) заздалегі́дь скла́дений (про доповідь, промову)5) розм. що пра́гне (бажа́є) ( зробити щось)6) що встанови́вся ( про погоду)7) скипі́лий ( про молоко)8) затверді́лий ( про цемент)3. n1) набі́р, компле́кт; се́ріяset of teeth — ряд зубі́в
set of lectures — цикл ле́кцій
2) гру́па, компа́нія; ко́ло ( осіб)the literary set — літерату́рні ко́ла
3) театр. декора́ція4) спорт. сет5) тех. при́лад, апара́т; устано́вка; агрега́т6) радіоприйма́ч7) на́прям ( вітру)8) на́хил, тенде́нція; настано́ва9) конфігура́ція; о́брис; будо́ва10) крій11) ви́кривлення; згин; зсув12) поет. за́хі́д ( сонця)13) са́джанець14) молоди́й па́гонець ( рослини); за́в'язь15) сті́йка ( собаки)16) гірн. кріпи́льна ра́ма17) військ. мі́нна ра́ма18) тех. ширина́ розво́ду ( пилки)19) буд. осіда́ння20) тех. обтиска́ч -
73 side
[saɪd] 1. n1) бік, сторона́to study all sides of the question — ви́вчити пита́ння всебі́чно
2)the right [wrong] side of cloth — лице́ (спід, ви́воріт) ткани́ни
3) пози́ція, то́чка зо́ру, підхі́д4) полови́на м'ясно́ї ту́ші тощо5) части́на, райо́н ( міста)6) сторона́, аспе́кт, ри́са7) мор. борт8) sl. чва́нство, зарозумі́лість9) бе́рег10) край, кіне́цьthe side of the page — по́ле сторі́нки
11) стіна́, сті́нка12) схи́л ( гори)13) attr. бічни́й; побі́чний2. vприлучи́тися до ко́гось, бу́ти на чиє́мусь бо́ці ( with)••side by side — по́руч
to take sides — ста́ти на чию́сь сто́рону; приєдна́тися до па́ртії
-
74 stall
[stɔːl] 1. n1) сті́йло2) рундучо́к, наме́т; прила́вок; ларьо́к3) театр. крі́сло в парте́ріorchestra stall — крі́сло в пе́рших ряда́х
pit stall — крі́сло в за́дніх ряда́х
4) сиді́ння у ві́втарі́ ( для духовних осіб)5) сан кано́ніка6) мі́сце стоя́нки автомаши́н7) амер. sl. відмо́вка, при́від8) гірн. забі́й9) ав. втра́та шви́дкості2. v1) ста́вити у сті́йло2) роби́ти сті́йло в ста́йні3) застряга́ти, загруза́ти ( в снігу тощо)4) амер. зупиня́ти, затри́мувати5) розм. вво́дити в ома́ну, обма́нювати; ухиля́тися6) ав. втрача́ти шви́дкість -
75 stand
[stænd] 1. v ( past і p. p. stood)1) стоя́тиto stand in smb.'s light — за́стувати кому́сь; перен. перешкоджа́ти, стоя́ти на чиє́мусь шляху́
to stand in one's own light — шко́дити само́му собі́
to stand on end — стоя́ти ди́бки ( про волосся)
2) бу́ти розташо́ваним; перебува́ти3) ста́вити, поміща́ти4) стоя́ти на мі́сці; стоя́ти, не працюва́ти5) зупиня́тися (звич. stand still)6) трима́тися; бу́ти стійки́м (міцни́м); ви́стоятиto stand fast — сті́йко трима́тися
this colour will stand — ця фа́рба не ви́линяє
7) витри́мувати, зно́сити; терпі́ти, зазнава́тиto stand fire військ. — ви́стояти під вогне́м
I can't stand him — я не мо́жу терпі́ти його́
8) перебува́ти в пе́вному ста́ніto stand alone — 1) бу́ти само́тнім 2) бу́ти видатни́м (непереве́ршеним)
to stand aloof — трима́тися о́сторонь (віддалі́к)
to stand clear — відійти́
9) мор. іти́, трима́ти курс10) пригоща́ти, частува́тиto stand treat — заплати́ти за частува́ння
to stand a dinner — пригости́ти обі́дом
11) залиша́тися (бу́ти) чи́нним (ді́йсним)12) займа́ти пе́вну пози́цію; посіда́ти (займа́ти) пе́вне мі́сце (стано́вище)13) бу́ти завви́шки, ма́ти висоту́he stands six feet three — його́ зріст 6 фу́тів 3 дю́йми
•- stand away
- stand back
- stand behind
- stand between
- stand by
- stand down
- stand for
- stand in
- stand off
- stand on
- stand out
- stand over
- stand to
- stand up
- stand up for
- stand up to••how do matters stand? — як (іду́ть) спра́ви?
to stand by one's friend — бу́ти ві́рним дру́гом
to stand on one's own bottom — бу́ти незале́жним; поклада́тися ті́льки на се́бе
stand and deliver! — ру́ки вго́ру!
to stand one in good stead — бу́ти кори́сним, знадоби́тися
to stand to lose — іти́ на немину́чу пора́зку
to stand to reason — бу́ти очеви́дним (ясни́м) для ко́жного
2. nto stand to win — ма́ти всі ша́нси на ви́граш
1) сті́йка; підста́вка; пі́дпі́рка; штати́в; консо́льtowel stand — ві́шалка для рушникі́в
2) сто́лик ( журнальний)3) ларьо́к, кіо́ск; прила́вок4) стенд; устано́вка для ви́пробуванняcontrol stand — пульт управлі́ння
5) естра́да6) трибу́на ( на стадіоні)7) ка́федра8) амер. юр. мі́сце сві́дка в суді́9) мі́сце, пози́ція10) то́чка зо́ру11) стоя́нка ( автомобілів тощо)12) військ. пост13) зупи́нка, па́уза14) театр. мі́сце гастро́льних ви́ступів15) здивува́ння, зніякові́ння16) відсто́ювання17) с.-г. урожа́й на ко́рені18) тех. стани́на -
76 stop
[stɒp] 1. v1) зупиня́ти(ся)to stop dead — рапто́во (рі́зко) зупини́тися
not to stop short of anything — ні пе́ред чим не зупиня́тися
stop the thief! — лови́ зло́дія!
do not stop — продо́вжуйте
the train stops five minutes — по́тяг (по́їзд) стої́ть п'ять хвили́н
stop a moment! — сті́йте!, стрива́йте!
2) припиня́ти(ся); закі́нчувати(ся)stop grumbling! — ки́ньте бурча́ти!
to stop payment — припини́ти платежі́; збанкрутува́ти
3) розм. зупиня́тися (залиша́тися) ненадо́вго; гостюва́тиto stop with friends — гостюва́ти у дру́зів
to stop at home — залиша́тися вдо́ма
4) утри́мувати, вирахо́вувати; урі́зуватиthe cost must be stopped out of his salary — ва́ртість слід утри́мати з його́ платні́
5) стри́мувати ( від чогось - from)6) перепиня́ти; блокува́тиto stop the way — заступи́ти доро́гу
7) затика́ти, зама́зувати; шпаклюва́тиto stop a gap — запо́внити прога́лину
to stop a leak — зупини́ти те́чу
to stop one's ears — затика́ти ву́ха
to stop smb.'s mouth — заткну́ти кому́сь ро́та
to stop a tooth — запломбува́ти зуб
to stop a wound — зупини́ти кровоте́чу
8) ста́вити розділо́ві зна́ки9) відбива́ти ( удар у боксі)10) муз. притиска́ти струну́; натиска́ти на кла́пан (ве́нтиль) ( духового інструмента)11) мор. сто́порити, закріпля́ти•- stop by- stop down
- stop in
- stop off
- stop out
- stop over
- stop up••to stop a blow with one's head жарт. — діста́ти уда́р в го́лову
2. nto stop a bullet [a shell] sl. — бу́ти пора́неним (уби́тим)
1) зупи́нка, за́три́мка, припи́нення; кіне́цьto bring to a stop — зупини́ти
to come to a stop — зупини́тися
to put a stop to smth. — покла́сти край чому́сь
2) па́уза, пере́рва3) коро́тке перебува́ння, зупи́нка4) зупи́нка ( трамваю тощо)5) розділо́вий знакfull stop — кра́пка
to come to a full stop перен. — зайти́ в безви́хідь
6) тон (мане́ра) розмо́ви7) про́бка, за́тичка9) фон. проривни́й при́голосний звук (тж. stop consonant)10) = stop-order 1)11) тех. обме́жник, сто́пор12) фот. діафра́гма -
77 toe
[təu] 1. n1) па́лець на нозі́ (людини, птаха, тварини)2) носо́к (чобота, панчохи)3) ни́жній кіне́ць, ни́жня части́на ( чогось)4) пере́дня части́на копи́та5) тех. п'ята́, підп'я́тник••to turn up one's toes — простягти́ но́ги, вме́рти
2. vto be on one's toes — 1) бу́ти життєра́дісним 2) бу́ти дія́льним 3) бу́ти рішу́чим
1) торка́тися (би́ти) носко́мto toe the line спорт. — ста́ти на ста́ртову́ лі́нію; перен. суво́ро доде́ржуватися пра́вил; підкоря́тися вимо́гам
2) кри́во забива́ти ( цвях тощо)•- toe in- toe out -
78 всесвіт
ВСЕСВІТ, універсум - увесь світ, нескінченний у часі і просторі та безмежно багатоманітний за формами, що їх набуває матерія у процесі розвитку. У вузькому значенні В. - предмет вивчення астрономії. В. мислиться у вигляді складної структурної єдності космічних систем різних порядків. Теоретичне узагальнення даних про астрономічно доступну частину В. дозволяє припустити, що він нескінченний у просторі та вічний у часі, тобто не має ні початку, ні кінця у будьякому напрямі, як не має ні початку, ні кінця у часі. Тривалий час це питання, як і питання про множинність світів та органічного життя в них, було предметом суто філософських дискусій. Із виникненням сучасної сценарної (інфляційної) космофізики окремі аспекти проблеми загальних властивостей В. набувають фізично і космологічно осмисленого характеру. Включення космологічних даних у число найважливіших експериментальних даних фізичних теорій дозволило фізичноосмислено моделювати сценарії поетапного динамічного розвитку В. у широкому діапазоні часу (у т.ч. білянульовому), розглядати комплекс космологічних проблем (площинності, баріонної асиметрії, доменів тощо) як результат природного суперексперименту. Унікальне поєднання інфляційної космології та єдиних супертеорій фізики елементарних частинок позначило місце факту існування життя і людини у В. Останній - у вигляді принципу антропності - стає породжуючим онтологічним елементом базису експериментальних даних, який герменевтично творить нову фактуальність. Смисловий зв'язок далеких від поєднання космологічних та фізичних рис "олюдненого" В. стає більш простою альтернативою аналізу основ космофізики. Сучасне наукове розуміння В. спирається на кілька стовпів безсумнівності, одним з яких є життя. Смислообрази буття людини і В. епістемічно заповнюють прогалини природної феноменології (актуально неіснуючого надраннього В.) і "замінюють" відсутні, але конче потрібні для когнітивної діяльності, образи високоенергетичних, у т.ч. експериментальних, реалізацій.О. Кравченко -
79 комунікація масова
КОМУНІКАЦІЯ МАСОВА ( від англ. mass communication) - систематичне поширення інформації серед великої кількості людей за допомогою друку, радіо, телебачення, аудіо-, відеозапису та через комп'ютерні мережі. К.м. є необхідною підставою існування масової культури З. а допомогою К.м. відбувається поширення важливих інформаційних повідомлень, що зумовлює єдність регіону, нації, людства. Соціальними передумовами К.м. стало суспільство масового споживання з такими притаманними йому особливостями, як індустріалізація, урбанізація, стандартизація виробництва та способу життя. Ці особливості породжують низку фундаментальних соціальних та екзистенційних проблем: 1) К.м. може бути використана для тиску на свідомість і підсвідомість та маніпуляції людьми - передусім при використанні економічної та політичної реклами; це призводить до своєрідного "зомбування" великих мас людей. 2) Орієнтація на масового споживача інформації веде до стандартизації та спрощення внутрішнього світу людини. 3) Доступність та серійність інформаційних потоків у межах К.м. породжують "інформаційну наркоманію" - внутрішній стан людини, коли продукція К.м. стає важливішою за події власного життя (перегляд телесеріалів тощо). В даному випадку К.м. стає формою руйнації екзистенційного спілкування, що означає наростання внутрішньої самотності та відчуження.Н. Хамітов -
80 нігілізм
НІГІЛІЗМ ( від лат. nihil - ніщо) - світоспоглядання та спосіб людського світовідношення, що містить інтенції заперечення, свавілля, відчаю, розчарування, недовіри тощо. Н. виражається у запереченні існування Бога, безсмертя душі, свободи волі, могутності розуму, можливості пізнання, об'єктивності моралі, духовних підвалин буття, культурних засад, суспільного устрою, прав націй на самоідентифікацію та самовизначення, оптимістичних перспектив людської історії. Абсолютною формою Н. є самогубство й жага до тотальної руйнації, але найчастіше він виражається через відносні форми, тобто скасовування або знецінення певного боку реальності, з метою піднесення інших. Акти негації в нігілістичній свідомості пов'язані з усвідомленням людської неспроможності пояснити чи обґрунтувати всі підстави буття, а також з відчуттям непевності В. иявом Н. є світонастанова, що відповідає ситуації межування з екзистенційною "безоднею"; зрештою, він стає засобом переоцінки цінностей. В Н. існують дві позиції: "пасивна", що базується в інтровертній поведінці, й "активна", яка виходить з позиції сили, що здатна дієво перетворювати світ. В укр. Н. ця типологія представлена войовничістю "vita heroica" й фаталістичним песимізмом представників "vita minima", тобто агресивною позицією перебільшення потенцій національного буття і психологічними комплексами меншовартості та кривдженості. Крім заперечення, Н. притаманні: здатність до "неантизації" (спосіб звільнення місця для легітимації нових моделей); песимістична іронія (метаісторичний спосіб оцінювання цивілізаційних процесів); інтелектуальна провокація (випробування цінностей); редукція до профанного (актуалізація того, що виходить за межі осердя культури); бунт як містерійно-вакхічний прояв; ситуація абсурду (відчуття відчуженості в світі); прояви гри (неупереджений спосіб сприйняття дійсності в процесі відкриття шляхів свободи). В історії нігілістичного звершення виокремлюють "філософський" (метафізичний, епістемологічний, етичний та теологічний), "суспільно-політичний" та "естетичний" Н. В Античності ідеї Н. проявлялися у вченнях софістів, кіренаїків, кініків, епікурейців та скептиків. Середньовічний Н. постає як акт єретичного "відпадання" від Бога через створення вільного інтелектуального простору, з одного боку, та через впровадження владних структур з метою утвердження християнської догматики, з іншого. В добу Відродження набула загострення трагедія ілюзорно-вільної особистості, абсолютизація якої в індивідуалістичному самоствердженні сягала межевого рівня. Людина прагнула позбутися зовнішніх підвалин свого онтологічного опертя і намагалася покладатися лише на себе. Нігілістичне самоуповноваження людини Нового часу позначається матеріалізмом, ідеями Просвітництва XVII - XVIII ст. (перебільшені домагання на отримання абсолютного знання, нездатність пояснити свободу, зведення людини до "понятійного існування", а історії - до руху та взаємозв'язку категорійних рядів) З. нецінення повноважень розуму на абсолютне панування призвело до краху оптимізму та спричинило появу песимістичних вчень (Шопенгауер, К'єркегор), індивідуалістичного Н. (Штирнер) та радикально-анархічного відкидання суспільного устрою (рос. тероризм XIX ст.). У Ніцше Н. стає усвідомленою характеристикою західної культури. Добою Н. він називає історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим, до якого причетні християнство, поява моралі та філософська істина. Процес знецінення цих ідеалів позначений фразою: "Бог помер". На зламі XIX - XX ст. виникають дискурси "підозри", позначені Н. Це активний Н., що втілився у викритті оман цінностей культури (Ніцше), відчуження пролетаря, котрий прагне активного звільнення праксису від владних фантомів капіталу (Маркс), а також в активізації свідомості людини, яка опановує смислами дійсності, супротив репресивній дії культури, покликаної лише збільшувати царину позасвідомого (Фройд). Катастрофізм XX та поч. XXI ст., світові війни, поява та крах тоталітарних систем, техногенні аварії, небезпека екологічних криз, небувалі людські жертви, тероризм уможливили ідеї "кінця історії", "смерті" культури та людини.Т. Лютий
См. также в других словарях:
розпланувальний тип міста — розпланувальний тип (міста) Загальна конфігурація міської території, яка історично зумовлювалась обраною місцевістю, розташуванням на березі річки, пагорбах тощо. Мали місце наступні типи: зіркоподібний, круглий, напівкруглий, прямокутний,… … Архітектура і монументальне мистецтво
територія — ї, ж. 1) Частина земної кулі, що належить певній державі або входить до складу якої небудь частини світу. || Частина якої небудь країни (область, район і т. ін.). •• Ві/льна терито/рія частина певної області, певного міста тощо, яка підлягає… … Український тлумачний словник
мезоклімат — у, ч. Клімат порівняно невеликих ділянок земної поверхні, часто не характерний для загальних кліматичних умов даного географічного району (напр., клімат лісу, міста тощо); проміжний між макрокліматом та мікрокліматом … Український тлумачний словник
щиток — тка/, ч. 1) Зменш. до щит 2), 4), 5), 8). || спец. Прикриття, що захищає частини тіла гравця в футбол, хокей, мотоцикліста тощо від ударів. || сад. Основа живця, зрізаного для окулірування. 2) бот. Один з основних органів живлення в зародку… … Український тлумачний словник
юхварка — и, ж., кул., зах. Страва з картоплі, сиру, тіста тощо … Український тлумачний словник
флюгер — (нім. крило) Рухоме вінчання у вигляді плоскої пластини, що може обертатися навколо своєї осі і показувати напрям вітру. Архітектурне завершення звичайно виконувалося у вигляді пташиного крила, прапорця, емблеми міста тощо … Архітектура і монументальне мистецтво
вторгатися — 1) = вторгнутися (у що про ворогів, наїзників, завойовників силою проникати до країни, міста тощо), у[в]диратися, у[в]дертися, у[в]риватися, у[в]вірватися, у[в]ломлюватися, у[в]ломитися 2) див. утручатися … Словник синонімів української мови
узяття — взяття (ворожої фортеці, міста тощо), захоплення, здобуття … Словник синонімів української мови
стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що … Український тлумачний словник
ПИЩА — Где ни сесть, так сесть, было бы что съесть. Хоть решетен (решетом), да ежедень; а ситный несытный. Кому люба честь, тому бы в передний угол сесть; а голодного, хоть за порог, только дай пирог. Без хлеба не работать, без вина не плясать. Остатки… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
стапель — я, ч. 1) мор. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам яний або дерев яний фундамент, на якому будують, ремонтують і з якого спускають на воду судна. •• Спуска/ти зі ста/пеля (зі ста/пелів) спускати… … Український тлумачний словник