Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(літаки)

  • 41 авось

    и авось-либо ачей, чей; (а)чень, може, може чи не, може-таки. На авось - на щастя, навмання, на відчай, на-пропале.
    * * *
    част.
    мо́же, а мо́же, мо́же-таки, [мо́же] чи не; ( вероятно) либо́нь; ( наудачу) навмання́; аче́й; диал. чей, чень

    Русско-украинский словарь > авось

  • 42 возможно

    можна, можлива річ, можливо, спроможно. Возможно, что (вероятно) - мабуть чи не. [Мабуть чи не бачив я тебе (Крим.)]. Насколько возможно - яко [як] мога, як спромога. Чем -жно - чим мога. Насколько возможно шире, больше - як-найширше, як- найбільше. Возможно-ли? - чи може бути? Ну, возможно-ли, чтобы… - де то вже таки. [Де то вже таки Господь так сказати може?! (Руд.)]. См. Невозможно.
    * * *
    1) нареч. можли́во, як мо́жна, якомо́га, по можли́вості, по змо́зі
    2) в знач. сказ. можли́во; ( можно) мо́жна
    3) в знач. вводн. сл. можли́во, мо́же; ( вероятно) мабу́ть и ма́буть

    Русско-украинский словарь > возможно

  • 43 где

    де, (зап.) где. Где бы - де-б. Где бы ни - хоч де. Где бы то - де-б то. Где бы то ни было - аби-де; (вульг.) будлі-де. Где в другом месте - де-инде. Кое-где - де-де, де-не-де, десь-не- десь, подекуди, декуди. Где же - де-ж, де то. Где-нибудь - де-будь, де-небудь, десь, аби-де, будлі-де. Где попало - аби-де, (шутл.) на трапку. Где-то - десь, де десь, десь-инде, де-то. Где угодно - де хоч, де хотя, (где бы ни) хоч де. Вон где - он-он-о. Вот где - ось-де, от-де, он-де, осьдечки, осьденьки, аж-ось, аж-от, аж отде, аж-огось, аж-осьдечки, аж-осьденьки. Да где уж - та ба! Где уж тебе - куди тобі! Ну, где таки! - де вже! де то вже таки! Где уж! где там! - де там! деж пак! де в біса! де в ката! Где ни - десь, деся. [Деся взялася із моря синя хвиля].
    * * *
    де

    вот где — от (ось) де, усилит. аж от (ось) де; о́сьде, осьдечки

    где бы — де б; (вместо того, чтобы) чого́ б

    где бы ни... — де б не..., хоч де

    где бы то ни было — бу́дь-де, аби́де; ( в другом месте) деі́нде

    где-где — (кое-где, изредка) уст. де де, де-не-де́; диал. десь-не-де́сь

    где уж!, где там! — ( совсем нет) де вже!, де там!, та де тобі́!, куди́ тобі; де ж пак!, де в бі́са!, де в ка́та!

    где уж (где там) кому́-чему́ — (для выражения отрицания, сомнения) де вже (де там) кому́-чому́

    где-где не..., где уж не..., где [уж] то́лько не... — (всюду, везде) де не..., де вже не..., де [вже] ті́льки не

    где ни на есть — бу́дь-де, аби́де, де завго́дно, десь, де-не́будь

    Русско-украинский словарь > где

  • 44 запрятывать

    запрятать
    1) заховувати, заховати кого, що, (мног.) позаховувати. [Чи ти заховала гроші? (Сл. Гр.). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде (Черн. г.). Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.)];
    2) кого (засадить в тюрьму, заслать) - запаковувати, запакувати, засаджувати, засадити, закидати, закинути кого (в тюрму), (заслать) запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди; см. Засадить 2, Заслать. [Засадили таки його за плетяні вікна! (Звин.). Крав, поки таки запакували в острог (Харк.). Я його запакую в Сибір (Квітка)]. Запрятанный - захований; запакований, засаджений у в'язницю (за плетяні вікна), запро(в)торений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`ятать
    захо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, захова́ти и мног. позахо́вувати, хова́ти, схова́ти и мног. похова́ти; ( в тюрьму) запако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, запакува́ти, запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити, завдава́ти, -даю́, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́ и мног. позавдава́ти

    Русско-украинский словарь > запрятывать

  • 45 избывать

    избыть
    1) (сживать, изводить кого) запагублювати, запагубити, зводити, звести зо світу кого; см. Погублять;
    2) (отделываться, избавляться от кого, чего) збувати, збути що, збуватися, позбутися кого, чого, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого. [Не збуду смутку ані вдень, ні вночі (Чуб.). Збулася баба клопоту з вовною, бо злодії вкрали (Приказка). Ачей козак-нетяжище позбудеться лиха (Пісня)]. Добро наживай, а худо -вай - добра набувай, а лихо збувай или Добра набувайсь, а лиха збувайсь. Стыда не -буду - сорома не (по)збудуся (диал. не скуплюся) (Харківщ.). Не -был таки беды, настигла - таки не втік лиха - зуспіло. Молодости не вернёшь, а старости не -дешь - молодости не завернеш, а старости не позбудешся;
    3) (превосходить кого, что величиною, количеством, силою) переважувати и переважати, переважити кого, що; см. Превосходить. У нас расход - вает приход - у нас витрати переважують прибутки;
    4) (иметься с избытком) не збувати;
    5) см. Выбывать.
    * * *
    несов.; сов. - изб`ыть
    (что), фольк. збува́ти, збу́ти (збу́ду, збу́деш) (що), збува́тися, збу́тися (чого); відкара́скуватися, -куюся, -куєшся, відкара́скатися (від чого)

    Русско-украинский словарь > избывать

  • 46 изящный

    гожий, красний, чепурний, виборний, зг[ґ]рабний, доладний, (художественный) майстерний, художній, (элегантный) елегантний. [Ой там їхав козак гожий, ще й на личенько хороший (Пісня). Все найкращеє, чим володіла перська література, поз'являлося тоді в гожих перекладах на османське (Крим.). Вона не така гарна, як гожа (Звин.). Вдяглася, іде - така чепурна (Звин.). Я довго не міг забути стрункої зґрабної постаті (Грінч.). Зграбні башти і башточки Воронцовського палацу (Кон.). Віночки виходили в неї зграбненькі та манюсенькі, мов для королеви ельфів (Л. Укр.)]. Довольно -ный - гоженький, красненький таки, чепурненький таки и т. д. -ная литература - красне письменство. [Твори красного письменства (Єфр.)]. -ная обувь, -ное платье - елегантне, красне, чепурне, (зап.) форемне взуття, вбрання. -ная женщина - гожа, красна жінка. -ные искусства - красні мистецтва. -ные работы, изделия - майстерні (художні) праці, вироби. -ные манеры - елегантні маніри. -ный вкус - виборний смак. -ный слог - виборний, добірний, доладний, елегантний стиль.
    * * *
    ви́тончений; ( красивый) га́рний, го́жий; ( прекрасный) прекра́сний; ( отборный) добі́рний; ( изысканный) ви́шуканий; ( элегантный) елега́нтний; ( грациозный) граці́йний, граціо́зний, згра́бний

    \изящныйая о́бувь — га́рне (елега́нтне) взуття́

    \изящныйая литерату́ра (слове́сность) — худо́жня літерату́ра; кра́сне письме́нство

    \изящныйые иску́сства — образотво́рчі мисте́цтва і му́зика; кра́сні мисте́цтва

    Русско-украинский словарь > изящный

  • 47 именно

    саме, іменно, власне, як-раз, (точно) (пров.) стеменно. [Вона ніяк у світі не могла докладно второпати, чого саме він сердиться (Крим.). Не спортеся, не спортеся, воно було іменно так (Звин.). У такому власне стані блукав я одної днини (Коцюб.). В цього чоловіка стеменно є той хист до жартів (Н.-Лев.)]. Он -но о вас говорил мне - він саме про вас говорив мені. А что -но? - а що саме? Что -но надо взять? - що саме треба взяти? Он кажется созданным -но для этого - він здається саме на це (для цього) створеним. -но тогда, такой - саме тоді, саме такий. Так -но - саме так, отак, отак-о, таки-так. [Саме так було, як я оце кажу (Сл. Гр.) Отак було і з Костем (Крим.). Колись, у далеку старовину, таки так і було (Єфр.)]. -но так, вот -но - саме так, атож. [Коло землі працюєте, хазяйнуєте? - Атож. По батькові взяв землю (Крим.)]. Вот -но что нужно - ось саме що треба. А -но, -но же - а саме. Для этого требуются три вещи, а -но: уменье, терпенье и деньги - для цього (на це) потрібні три речі, а саме: уміння, терпіння та гроші.
    * * *
    част.
    са́ме; ( как раз) якра́з; ( собственно) вла́сне, власти́во

    а \именно но — в знач. союза а са́ме, як-от

    [вот] \именно но — (да, действительно) са́ме так; ато́ж

    Русско-украинский словарь > именно

  • 48 кое-какой

    (некоторый, известный) деякий, який-не-який; (пустячный) такий-сякий, сякий-такий, який(сь), (с отрицанием) аби-який. [Деякий матеріял до міркування про се (Грінч.). Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Сяка-така напасть та спати не дасть (Номис). Було хазяйство так якесь в його (М. Вовч.). З його не аби-який чоловік вийде (Сл. Ум.)]. Я рассчитываю получить от него кое-какие сведения об этом - я сподіваюся дістати в його (в нього) деякі відомості про це.
    * * *
    1) де́який
    2) (неважный, незначительный) таки́й-сяки́й, род. п. тако́го-сяко́го, сяки́й-таки́й, аби́який

    Русско-украинский словарь > кое-какой

  • 49 кривить

    (искривлять линию) кривити, кривуляти, (выгибать) вигинати, карлючити що. [Ший рівно, не криви вбік (Харківщ.). Не карлюч деревце, хай рівно росте]. -вить лицо - кривити (викривляти, корчити) лице. [Батько як зачав корчити лице (Номис)]. -вить рот - кривити, викривляти рота (уста). -вить душою - кривити душею, криводушити, (описат.) розминатися з правдою, (сов.) збочити від правди. Он таки -вил душой против меня в том деле - він таки кривдив мене в тій справі.
    * * *
    криви́ти, викривля́ти, скри́влювати, скривля́ти

    Русско-украинский словарь > кривить

  • 50 молчать

    малчивать
    1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.
    * * *
    мовча́ти

    \молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!

    Русско-украинский словарь > молчать

  • 51 напрягать

    напрячь
    1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];
    2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -
    1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;
    2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;
    3) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;
    2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - напр`ячь
    напру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити

    Русско-украинский словарь > напрягать

  • 52 настаивать

    настоять
    1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];
    2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;
    3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;
    4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -
    1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];
    2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);
    3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.
    * * *
    I наст`аивать
    настоя́ть (на чём) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настояти (на чому); ( отстаивать) обсто́ювати, обстоя́ти (що); ( требовать) наполяга́ти, наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш (на чому)
    II несов.; сов. - насто`ять
    (делать настой, настойку) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настоя́ти

    Русско-украинский словарь > настаивать

  • 53 наталкивать

    натолкать
    I. 1) см. II. Наталкивать;
    2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];
    3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -
    1) см. Натолкнутый;
    2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;
    2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.
    II. Наталкивать, натолкнуть -
    1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];
    2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];
    3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -
    1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;
    2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;
    3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -
    1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;
    2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (под
    II. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.
    * * *
    I несов.; сов. - натолк`ать
    1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш
    2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти
    II несов.; сов. - натолкн`уть
    (надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш)

    Русско-украинский словарь > наталкивать

  • 54 наутёк

    нрч. навтіки, навтеки и (диал.) навтьоки, навтікача, (пров.) втеки, втеком, устеч, (вульг.) навдьори, навдери, навде[и]ранці. [Не витримали турецькі галери козацького нападу і кинулися навтіки (Загірня). Кинулися навтеки (Коцюб.). А ти злякався, та мерщій навтьоки! (Тобіл.). Я навтікача додому (Глібів). Гості прожогом кинулися навтікача (Н.- Лев.). Стара втеки, а він до мене (Франко). Біжи утеком, а я таки твою вполюю шкуру (Куліш). Ми устеч… вже наочно, що не втекти, а таки втікаємо (М. Вовч.). Грицько погнався, Василь потяг навдьори (Мирний). Кинула і барана того та навдери (Рудч.)].
    * * *
    нареч.
    навті́ки, навтікача́

    пусти́ться (ки́нуться) \наутёк к — ки́нутися навті́ки (навтікача́), дремену́ти; и

    \наутёк к — ( и побежал) і навті́ки, і навтікача́, і хо́ду, і га́йда

    Русско-украинский словарь > наутёк

  • 55 небось

    нрч.
    1) (должно быть) мабуть, либонь, либонь-таки, певно, певне, десь-певно, десь; (вероятно) надісь, не бійсь, здоров (-ва, -ві), а йди, (гал. ади), а диви; (ведь) адже, аджеж, таж; (кажется) здається. [«Регочеться… Гарно, не бійсь! - тільки візьму та на твоєму баранові верхи й сяду!» - грозився Івась (Мирний). Бо сам, здоров, знаєш (Шевч.)]. - бось ты устал? - мабуть (певно[е], десь-певно) ти втомився? Рада, -бось - радієш, мабуть (певно[е], десь-певно). -бось, по-немецки не сделает орфографической ошибки! - надісь (не бійсь), по-німецькому не зробить правописної помилки! Ноги -бось свои, не купленные - адже(ж) (таж, мабуть, либонь-таки) ноги свої, не куповані. -бось это он - мабуть (здається), це він; гляди, це він. -бось не пойду? - гадаєш, не піду? А ты -бось был там? - а ти, скажеш, був там? -бось, не даст он тебе ни гроша - не сподівайся, не дасть він тобі ні шага;
    2) (конечно) так и (диал.) дак, звичайно, звісно, певна річ. [Сам так не хоче робити, а тому велить (Грінч.)];
    3) (не бойся) не бійся[ь]. -бось, собака моя не кусается - не бійся, собака мій не кусає. Авось да -бось до добра не доведут - мабуть та нехай - недобрії люди (Приказка), нехай та мабуть до добра не доведуть.
    * * *
    1) част. ма́буть и мабу́ть, либо́нь; наді́сь, надійсь; ( уж конечно) уже пе́вно (пе́вне, напе́вне, напе́вно), звича́йно; ( ведь) адже, а́дже ж, так, таж, таже́; ( разве) хіба́
    2) (в знач, сказ.: не бойся), диал. не бі́йся

    Русско-украинский словарь > небось

  • 56 некто

    I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].
    II. (Не кто) мест. указат.-отриц.
    1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].
    * * *
    мест.
    хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)

    \некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в

    Русско-украинский словарь > некто

  • 57 однако

    и однакоже проте, а проте, (а) втім, але, але-ж, однак, одначе, отже-ж.
    * * *
    тж. одн`аче
    1) союз проте́, одна́к; одна́че; (но) але́, та; диал. пре́ці́нь
    2) вводн. сл. жарг. одна́че; ( всё же) усе́ ж, усе́ ж таки́, усе́-таки́
    3) в знач. межд. одна́че; ( ого) ого́

    Русско-украинский словарь > однако

  • 58 однофамилец

    однофамилица однофамільця (общ. р., -ці), однопрізвищний з ким. [Він зо мною однопрізвищний].
    * * *
    чолові́к з одна́ковим (із таки́м са́мим, із таки́м же) прі́звищем

    Русско-украинский словарь > однофамилец

  • 59 однофамилица

    жі́нка з одна́ковим (із таки́м са́мим, із таки́м же) прі́звищем

    Русско-украинский словарь > однофамилица

  • 60 подразнивать

    подразнить дражнити (часом, часто), подражнити, дрочити (часом, часто), подрочити, дратувати (часом, часто), подратувати кого, дражнитися (часом, часто) з ким, з кого, дрочитися (часом, часто) з кого, дратуватися з ким. [Та, ну, вже не дратуйся: давай дітям гостинця. Він дражнився з нею (Неч.-Лев.). Ти дрочишся з мене]. -ся (о мног.) - дражнити, дрочити (часом, часто) один (одне) одного, дражнитися, дрочитися, подражнитися, подрочитися. Они -нились, да оба и разревелись - вони подрочились, та й обоє розплакались. Мы с ним друзья, а таки иногда -ваемся - ми з ним приятелі, а таки часом дражнимо (дрочимо) один одного или дражнимось (дрочимось).
    * * *
    дражни́ти [час від ча́су, коли́-не-коли́, і́ноді, зле́гка, потро́ху]; дрочи́ти [час від ча́су]; ( раздражать) дратува́ти [час від ча́су]

    Русско-украинский словарь > подразнивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Таки (Soulcalibur) — Таки Дата рождения: неизвестно Место рождения: Фу Ма Но Сато (Япония) Боевой стиль: Мусо Бато Рю Появления: Soul Edge Soul Edge: Version II / Soul Blade SoulCalibur SoulCalibur 2 SoulC …   Википедия

  • ТАКИ — (или без удар.), частица противительная. 1. Тем не менее, всё же, однако ж (разг.). Злодеи не злодеи, а твои ребята таки пошарили да порастаскали. Пушкин. Наконец, судьба таки растащила нас: их увлекла домой, меня... в Швейцарию. Салтыков Щедрин …   Толковый словарь Ушакова

  • -таки — (или без удар.), частица противительная. 1. Тем не менее, всё же, однако ж (разг.). «Злодеи не злодеи, а твои ребята таки пошарили да порастаскали.» Пушкин. «Наконец, судьба таки растащила нас: их увлекла домой, меня… в Швейцарию.» Салтыков… …   Толковый словарь Ушакова

  • таки — таки, частица с предыдущим словом (наречием, частицей, глаголом) пишется через дефис (так таки, все таки, опять таки, ушел таки, но: все ж таки, она таки уехала, старик таки пришел) …   Орфографический словарь-справочник

  • таки - — частица, пишется че рез дефис с предшествующим глаголом (верн улся таки), наречием (дов ольно таки, пр ямо таки) и в словах всё таки, т ак таки; в остальных случаях раздельно ( он таки при едет) …   Русский орфографический словарь

  • -таки — и таки, частица Пишется через дефис после наречий, частиц и глаголов: опять таки, неужели таки и т. д. Пришёл таки вовремя. Пишется отдельно после других частей речи: Он таки добился успеха …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • таки — и таки, частица Пишется через дефис после наречий, частиц и глаголов: опять таки, неужели таки и т. д. Пришёл таки вовремя. Пишется отдельно после других частей речи: Он таки добился успеха …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • -таки — частица. Разг. Тем не менее, всё же, однако. Дождался таки свободы. Успел таки на поезд. Таки навязался в попутчики. Принес таки двойку! Она таки сдержала слово …   Энциклопедический словарь

  • таки — всё таки, укр. таки, др. русск. такы также, все таки, постоянно . От так, такой. Относительно окончания ср. Бругман, Grdr. 2, 2, 720 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Таки — Таки, Бен Бэн Таки Общая информация Полное имя: англ. Benjamin Tackie Прозвище: англ. Wonder …   Википедия

  • таки — См …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»