(линии)

астр., техн., физ.

- аэродинамический профиль

матем., техн.

1) ро́згілок, -лка, розгалу́зок, -зка

2) ( действие) розгалу́ження, (неоконч. - ещё) розгалу́жування

- логарифмическое разветвление

3) ( железнодорожное) розгалу́ження; ( ветка) рука́в, -ва́

1) техн., физ. (земли, поверхности чего-л) діля́нка; (часть производства, цеха) дільни́ця

- балансовый участок

2) (стержня, прямой) відрі́зок, -зка

- начальный участок

астр., матем., техн., физ.

- антирезонансная частота

астр., матем., физ.

- внешняя ширина

техн. заводи́ть ( пружину - ещё), навёртывать ( двигать по винтовой линии), навива́ть ( накручивать), нави́нчивать, накру́чивать

техн. перере́занный ( пересечённый), матем. пересечённый ( о линии)

вильнуть

1) виляти, вильнути. [Виляє як той пес]. Вилять хвостом - виляти (крутити, метеляти, молоти, мелькати) хвостом;

2) (лукавить) виляти, крутити, викручувати, -ся. [Ти не крути, а кажи прямо].

* * *

несов.; сов. - вильн`уть

1) виля́ти, вильну́ти; ( хвостом) маха́ти, махну́ти, крути́ти, крутну́ти, моло́ти, мельну́ти, несов. метля́ти

2) (несов.: двигаться по извилистой линии) виля́ти; ( извиваться) звива́тися, крути́тися, в'юни́тися, карлю́читися

3) несов. перен. крути́ти, виля́ти; викру́чуватися

завалиться

1) (чем) завалюватися, завалитися, закидатися, закидатися, привалюватися, привалитися, захаращуватися, захараститися; бути заваленим, закиданим, приваленим, захаращеним. -ться за что - западати, запасти, упасти за що; (задеваться где) заподітися, запроторитися десь. [Десь заподілися ножиці (Київщ.)]. -ться спать - укластися спати. -ться за кого - захилятися, захилитися, лягати, лягти за кого. За мужа -люсь, никого не боюсь - за чоловіка захилюся та й нікого не боюся (Приказка);

2) (о стоячем предмете: уклониться, в сторону) похилитися; (о стене запавшей) увігнутися; (о прямой линии: погнуться) увігнутися. Линия фронта -лась - лінія фронта увігнулась.

* * *

несов.; сов. - завал`иться

1) (падать, обрушиваться) зава́люватися, завали́тися, -валю́ся, -ва́лишся и мног. позава́люватися, па́дати, упа́сти (упаду́, упаде́ш) и мног. попа́дати

2) ( накреняться) нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся, зава́люватися, завали́тися

3) ( терпеть неудачу) прова́люватися, провали́тися, зава́люватися, завали́тися

4) ( укладываться спать) зава́люватися, завали́тися и мног. позава́люватися; заляга́ти, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш

5) страд. несов. зава́люватися; закида́тися; прова́люватися, зава́люватися

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

искривиться с[ви]кривлятися, с[ви]кривитися, (о линии) закривлятися, закривитися, (о черте) кривуля[и]тися, скривулитися, (безобразно) карлючитися, скарлючитися, карлючкуватіти, скарлючкуватіти, бути скривленим, викривленим и т. д. -ться на сторону - перекривитися набік, збочитися. -ться дугой (о сутулых) - гнутися, вилучатися.

* * *

несов.; сов. - искрив`иться

1) скривля́тися и скри́влюватися, скриви́тися, криви́тися, покриви́тися, викривля́тися, ви́кривитися, перекривля́тися и перекри́влюватися, перекриви́тися

2) перен. викривля́тися, ви́кривитися

1) (непрямой) косий, скісний, укісний, кривий. [Постіл (лапоть) косий, а я босий (Приказка). Скісний промінь (Коцюб.). Укісне проміння (М. Левиц.)]. -сой ворот - косий комір, коса пазуха. -сой ветер - боковий вітер. По -сой линии - скісно, навскіс, навкоси, навкосяк, скісною лінією. -сое направление - скісний напрям. -сой пол - похила підлога, похила долівка. -сой платок - косинка. -сая сажень - крижовий (косий) сажень. Сделаться -сым - скоситися, скосіти, (ещё более) покосішати. -сая стена, -сой столб - похила стінка, похилий, кривий стовп. -сой угол - непрямий кут;

2) (о человеке) косий, зиз (-за), косоокий, зизоокий, кривоокий, зизуватий; см. Косоглазый. -сой взгляд - криве око, зиз (-зу). [Він на мене зизом дивиться (Звин.)]. Бросать -сые взгляды - см. II. Коситься 1. Быть на -сых - бути в незлагоді; бути як середа з п'ятницею; котів дерти (з ким).

* * *

1) ко́сий; ( идущий наклонно) скісни́й, навскі́сний

2) ( косоглазый) косоо́кий, коси́й; кривоо́кий; диал. зизоо́кий, зи́зий, зизува́тий

3) (в знач. сущ.: заяц) ку́ций, -ого

(о линии) кривитися, кривулятися, (о дереве и т. п.) кривитися, карлючитися. -ться от боли, от неудовольствия и т. п. - кривитися з болю, з незадоволення. [Обличчя йому кривилося з болю (М. Грінч.). Хто п'є, той кривиться (Номис). Матері, батьки кривились (Мкр.)].

* * *

I. коловий, круговий, кружний. [Вода, як у неї кинеш камінь, розходиться круговими хвилями (Комаров). Кружні літання (Пр. Пр.)]. -вое движение - коловий, круговий рух. Двигаться по -вой линии - колувати (о птицах) кружати. [Сонце колує. Яструб кружає]. -вая (чаша) - кругова чара, ручкова чарка. [Господиня піднесла всім по чарці ручковій із своїх рук (М. Грінч.)]. Чаша ходит в -вую - чара кружає, кружляє. Пить - вую - пити ручкову. -вая песня - гуртова пісня. -вая порука - кругова (гуртова, спільна, товариська) за(по)рука (порука).

II. Круговой - шалений, нерозсудливий; легковажний, пустотливий; божевільний, причинний.

* * *

1) кругови́й

2) ( совершающийся по окружности) колови́й

несов.; сов. - наверн`уться

1) наві́рчуватися, -чується, наверну́тися, -вернеться; ( наматываться) намоту́ватися, -тується, намота́тися

2) (вращаясь по винтовой линии, наматываться) накру́чуватися, -чується, накрути́тися, -кру́титься, наві́рчуватися, наверну́тися

3) ( о слезах) наверта́тися, наверну́тися, набіга́ти, набі́гти, -біжи́ть

4) ( случайно оказываться) наверта́тися, наверну́тися, набі́гати, набігти; (сов.: прийти кстати, вовремя) нагоди́тися

прлг. низовий, низобіжний, (направляющийся книзу) додільний, (к земле) доземний; (понижающийся) падучий. [Лінія верхобіжна і низобіжна (Крим.)]. -щая гамма - низобіжна (падуча) гама. Дифтонги восходящие и -щие - дифтонги (двозвуки) підносні і спадні (Укр. Правопис), дифтонги (двозвуки) ростучі й падучі. -щий дымоход - додільний димохід. -щая линия родства - низобіжна лінія споріднення, низове коліно роду, (споріднення). По -щей линии - за низобіжною лінією, за низовим коліном. -щая прогрессия, мат. - спадна (падуча) прогресія. -щий ток, бот. - доземна течія. Ударение восходяшее и -щее - наголос підносний і спадний (Укр. Правопис), наголос ростучий і падучий.

* * *

1) прич. який (що) сходи́ть [уни́з]; см. нисходить

2) в знач. прил. низхідни́й, спадни́й

1) об'їзд, колування. [Хто колування не боїться, той швидче доїде];

2) (место, путь, дорога, служащие для объезда) об'їздка, обминка. [Раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Конис.). Вода на ввесь шлях, і обминки нема]. В объезд ехать - см. Объезжать 1;

2) (объезд плугом или ралом при паханьи нивы от периферии к срединной линии) огонь (-ни), огоня (-ні);

3) (объезд чего с целью ревизии, ознакомления и т. д.) об'їзд, об'їздка;

4) срв. Дозор.

* * *

1) ( действие) об'ї́зд, -у, об'їжджа́ння; ( обгон) перегі́н, -го́ну

2) (место, по которому объезжают) об'ї́зд

3) ( конный патруль) роз'ї́зд, -у

бот. Symphytum officinale живокіст (-косту), живокість (-кости), правокість, костолом, воловий язик.

* * *

1) бот. живокі́ст, -ко́сту и жи́вокіст, -косту, живо́кість, -кості

2) ( боец окопной линии) око́пник

урізок, обрізок (-зка), відтинок, утинок (-нка). -зок ленты, материи - урізок стрічки, укравок, урізок тканини. -зок линии - урізок лінії. -зок доски - урізок дошки.

* * *

продовження, протяг, дальший тяг (-гу), провадження чого. [Продовження роду. Нове українське письменство було дальшим протягом того літературного процесу, що в головах у себе має тисячолітню традицію (Єфр.). Дальший протяг національної суперечки (Грінч.). У камері, що була мов-би протягом коридору (Корол.). Застиглі погляди й загадкові слова здавались мені дальшим тягом якогось недоладнього сна (Корол.)]. -жение работы - продов-ження праці, провадження при ці далі, -же ниє отпуска, срока, перемирил - продовження відпустки, терміну, замирення. -жение линии - продовження лінії. -жение разговора - продовження розмови, провадження далі розмови. -жение войны - продовження війни, (состояние) тривання війни. -жение впереди, в следующем номере, следует - далі буде. Дальнейшее -жение - дальше продовження, дальший протяг. В -жение (в течение) чего - протягом, на (в) протязі, впродовж, встяж чого (книжн.-лит. формы), через що, крізь що; срв. Впродолжение. [Коли-б можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом (Чуб.). Палка суперечка про календар не вгасає через цілий XVII в. (Н. Р.). Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. В -жение времени - протягом, встяж часу. В -жение нескольких веков - протягом (на протязі) кількох віків, через кілька віків. В -жение пяти часов - протягом п'ятьох годин или п'ять, годин. В -жение целого дня - на протязі цілого дня, через цілий (увесь) день или цілий (увесь) день. Он работал в -жение всего лета - він працював усе літо, через усе літо, протягом цілого літа. Во всё -жение этого процесса, этой зимы - на всьому протязі цього процесу, цієї зими, через увесь процес, через усю зиму или усю зиму. На -жении - см. Протяжение.

* * *