Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(лгун)

  • 1 лгун

    брехун, брехач (-ча), бреха, брешко (-ка), брехало, плетун (-на), (делик.) неправдомовець (-вця), неправдивий (-вого). [Брехун бреше, а дурень віри йме (Номис)]. Искусный лгун - спритний брехун, (фам.) чистобреха, скоробреха. Большой лгун - великий брехун, стобреха. Сделать кого-л. -ном - у брехуни пошити когось, поставити когось брехуном. Сделаться -ном - у брехуни пошитися. Отчаянный, записной лгун - очайдушний, неприторенний брехун.
    * * *
    бреху́н, -а; презр. брехач, -а, бреха́чка

    Русско-украинский словарь > лгун

  • 2 лжец

    неправдомовець (-вця), брехун (-на), брехач (-ча); см. Лгун. -цу без лжи и жизни нет - брехунові без брехні нема й просвітку (життя). Сделать кого -цом - зробити з кого брехуна (брехача), пошити кого в брехуни (в брехачі).
    * * *
    см. лгун

    Русско-украинский словарь > лжец

  • 3 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 4 отъявленный

    звісний, усім відомий. [Звісний брехун. Усім відоме ледащо]; (отчаянный, записной) о(д)чайдушний, неприторенний, несосвітенний. [Очайдушний злодій]. -ный мошенник (плут) лгун - неприторенний шахрай, брехун. -ный дурак - заплішений (несосвітенний) дурень.
    * * *
    тж. отъ`явный
    неприторе́нний, непроторе́нний, несосвіте́нний; ( ужасный) страше́нний

    Русско-украинский словарь > отъявленный

  • 5 потому

    тим, отим, тому, того, через те, то, ото. [Мене ніхто не розуміє, і це не тим, ніби я якась загадкова натура (Л. Укр.). Отим мені і жаль стане матери-небоги (Шевч.). Тому ми й звемося зарічани, що живемо за річкою]. -му-то - тим-то, тому-то и т. д. -му что (ибо) - бо, тому що, того що, тим що, що. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Звали наших предків сусіди Полянами, що вони в полях кохались (Кул.)]. -му, что - того, тому, тим и т. д., що. [Кінь вороненький того зажурився, що ще сьогодні води не напився (Пісня). Не прийшов тому, що був хорий]. Не люблю его, -му что он лгун - не люблю його, бо він брехун. Я согласен, -му что вы этого желаете - згоджуюсь, бо (тому що) ви цього бажаєте. Он сказал так не -му, что хотел сделать мне зло - він сказав так не тому (не через те), що хотів мені лихо заподіяти.
    * * *
    1) нареч. тому́, че́рез те, того́, тим, оти́м; диал. зати́м

    \потому что — бо, тому́ що, че́рез те що, того́ що; позая́к

    Русско-украинский словарь > потому

  • 6 сочинитель

    1) ирон. а́втор
    2) (выдумщик., лгун) вига́дник

    Русско-украинский словарь > сочинитель

  • 7 Облыжник

    брехун (-на), обмовник (-ка). -ница - брехуха, обмовниця. См. Лгун, Клеветник.

    Русско-украинский словарь > Облыжник

  • 8 Привирала

    общ.) -ральщик, -щица прибріхувач, прибріхувачка, прибрехачка (общ.), (подвирала) підбрехач, -рехачка; см. Лгун.

    Русско-украинский словарь > Привирала

См. также в других словарях:

  • лгун — лгун, а …   Русский орфографический словарь

  • лгун — Лгунишка, враль, врун, лжец, обманщик, сочинитель. Ср. ... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. лгун лгунишка, враль, врун, брехун, лжец, обманщик, сочинитель; бахвал,… …   Словарь синонимов

  • ЛГУН — ЛГУН, лгуна, муж. Человек, обычно говорящий неправду, лжец. «Лгуны лгут и умирая.» Чехов. Презренный лгун. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛГУН — ЛГУН, а, муж. То же, что лжец. | унич. лгунишка, и, муж. | жен. лгунья, и, род. мн. ний. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • лгун — лгун, а; мн. лгуны, ов …   Русское словесное ударение

  • Лгун — м. Тот, кто постоянно лжёт или привык лгать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • лгун — а; м. Человек, который лжёт, привык лгать; лжец. Л. и обманщик. ◁ Лгунья, и; мн. род. ний, дат. ньям; ж. Лгунишка, и; мн. род. шек, дат. шкам; м. и ж. Пренебр. * Лгунишка он, картёжник, вор (Грибоедов) …   Энциклопедический словарь

  • лгун — ЛГУН, а, м Человек, который привык обманывать, говорить неправду с целью ввести кого л. в заблуждение, обмануть; Син.: лжец, Разг. врун. Как можно верить на слово Антону Пафнутьичу, трусу и лгуну: ему пригрезилось, что учитель хотел ограбить его… …   Толковый словарь русских существительных

  • лгун — • беззастенчивый лгун • отчаянный лгун • отъявленный лгун • потрясающий лгун …   Словарь русской идиоматики

  • Лгун — человек использующий ложь в качестве средства общения с другими людьми. Лгун – это человек, искажающий факты, скрывающий или подтасовывающий их, сознательно обманывающий, уходящий сам и уводящий других от истины. Всякий лгущий, согласно… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • лгун — а, м. Тот, кто лжет, привык лгать; лжец. Теперь нельзя было показаться на глаза Гале, пока у меня не будет денег, иначе она подумает, что я лгун и обманщик. В. Беляев, Старая крепость …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»