(кістку)

I. нареч. -

1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];

2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].

II. сущ.

1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;

2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];

3) право, правознавство; см. Правоведение.

* * *

1) віщування, передвіщання, призвіщання; срв. Предвещание;

2) (знамение) знак, ознака, знамено, призвість (-сти), призвістка. [Щось та віщують оті таємничі призвістки (Загір.)]. Видеть в чём хорошее, дурное -ние - добру, недобру (погану) ознаку (призвість, призвістку), добрий, недобрий (поганий) знак убачати в чому.

* * *

употребл. только с отрицат.) проминути, обминути, занедбати, занехаяти, забути. Не -мину уведомить вас - не занедбаю вас оповістити; неодмінно (конче) сповіщу вас, подам вам звістку.

* * *

приволочить и приволочь приволікати, приволокти, притягувати и притягати, притягнути, притягти, притереблювати, притеребити кого, що куди, (о мн.) поприволікати, попритягати. [Приволік копицю сіна. Приволокли його. Собака притяг кістку в хату]. Приволочённый - приволочений, притягнутий.

* * *

несов.; сов. - привол`очь

1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти и попритяга́ти, приволіка́ти, приволокти́

2) (несов.: ногу при ходьбе) [зле́гка, тро́хи] волочи́ти, [зле́гка, тро́хи] тягти́

I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;

2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];

3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];

4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];

5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];

6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).

II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].

* * *

1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у

2) (атака, штурм) при́ступ

3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступ

проглотить (и проглонуть) проковтувати, проковтнути, проглинати, проглинути, пролиг[ґ]ати, пролиґнути, (реже) прожирати, прожерти кого, що, (с жадностью) прохалавкнути (пров.) що, кого. [Ями (шахти) проковтують тисячі людей (Франко). А лисичка його - гам! - та й проковтнула (Рудч.). Цілком проглине невістку (Мирн.). Випивав цілу кварту горілки і пролигав одну перчицю за другою (Стефаник)]. Будешь сладок - проглонут, будешь горек - проглянут - будеш гіркий - прокленуть, а солодкий - проглинуть (Приказка). Проглоченный - проковтнутий, проглинутий, пролиг[ґ]нутий. -ться - проковтуватися, проглинатися, бути проковтнутим, проглинутим.

* * *

несов.; сов. - проглот`ить

1) (петля удавкой) зашморг (-гу). Шить в -стку - шити ланцюжком (ретязком);

2) (щеколда) клямка;

3) см. Захлёстывание.

1) см. Заря. Бить -рю (воен.) - бити в ранішній барабан;

2) см. Звезда;

3) бот. Levisticum officinale - любисток (-стку).