-
1 управление командами
керува́ння кома́ндамиРусско-украинский политехнический словарь > управление командами
-
2 управление командами
керува́ння кома́ндамиРусско-украинский политехнический словарь > управление командами
-
3 керування командами
управле́ние кома́ндамиУкраїнсько-російський політехнічний словник > керування командами
-
4 double-header
n амер.1) поїзд на подвійній тязі2) два матчі, зіграні підряд в один день тими ж командами* * *n; амер.2) два матчі, зіграні підряд в один день тими самими командами ( бейсбол) -
5 versus
prep лат.1) (звич., скор. v.) юр., спорт. протиBrown v. Smith — юр. справу порушив Браун проти Сміта
Dynamo v. Torpedo — спорт. матч між (командами) «Динамо» і «Торпедо»
2) порівняно з, порівнюючи з; на противагу* * *лат.(скор. v. або vs.) 1)юр., спорт, проти; Robinsoft v. Brown Робінсон проти Брауна; London v. Manchester City матч між командами Лондона і Манчестера2)на відміну від; у порівнянні з; або ( як альтернатива); у противагу; man-made fіbres versus natural fіbres штучне волокна в порівнянні з натуральним -
6 управление
техн.керува́ння, управлі́ння- автоматизированное управление
- автоматическое управление
- автономное управление
- адаптивное управление
- апериодическое управление
- бесступенчатое управление
- биоэлектрическое управление
- внутреннее управление
- вспомогательное управление
- гидравлическое управление
- грубое управление
- двойное управление
- двухпозиционное управление
- диспетчерское управление
- дистанционное управление
- дуальное управление
- избирательное управление
- импульсное управление
- кнопочное управление
- контроллерное управление
- косвенное управление
- логическое управление
- местное управление
- механическое управление
- микропрограммное управление
- микропроцессорное управление
- многоканальное управление
- многоконтурное управление
- многократное управление
- многошаговое управление
- мультипрограммное управление
- непосредственное управление
- оперативное управление
- пневматическое управление
- полуавтоматическое управление
- пофазное управление
- предварительное управление
- программное управление
- радиолокационное управление
- распределённое управление
- регулируемое управление
- реостатное управление
- рулевое управление
- ручное управление
- рычажное управление
- сеточное управление
- синхронное управление
- следящее управление
- ступенчатое управление
- телемеханическое управление
- технологическое управление
- трёхпозиционное управление
- управление командами
- управление прожектором
- управление сетью
- шаговое управление
- широтно-импульсное управление
- электрическое управление -
7 управление
техн.керува́ння, управлі́ння- автоматизированное управление
- автоматическое управление
- автономное управление
- адаптивное управление
- апериодическое управление
- бесступенчатое управление
- биоэлектрическое управление
- внутреннее управление
- вспомогательное управление
- гидравлическое управление
- грубое управление
- двойное управление
- двухпозиционное управление
- диспетчерское управление
- дистанционное управление
- дуальное управление
- избирательное управление
- импульсное управление
- кнопочное управление
- контроллерное управление
- косвенное управление
- логическое управление
- местное управление
- механическое управление
- микропрограммное управление
- микропроцессорное управление
- многоканальное управление
- многоконтурное управление
- многократное управление
- многошаговое управление
- мультипрограммное управление
- непосредственное управление
- оперативное управление
- пневматическое управление
- полуавтоматическое управление
- пофазное управление
- предварительное управление
- программное управление
- радиолокационное управление
- распределённое управление
- регулируемое управление
- реостатное управление
- рулевое управление
- ручное управление
- рычажное управление
- сеточное управление
- синхронное управление
- следящее управление
- ступенчатое управление
- телемеханическое управление
- технологическое управление
- трёхпозиционное управление
- управление командами
- управление прожектором
- управление сетью
- шаговое управление
- широтно-импульсное управление
- электрическое управление -
8 Lents
n plвесняні човнові змагання (у Кембриджі)* * *[lents]n; plвесняні човнові змагання між командами коледжів Кембриджського університету -
9 double-header
n; амер.2) два матчі, зіграні підряд в один день тими самими командами ( бейсбол) -
10 Lents
[lents]n; plвесняні човнові змагання між командами коледжів Кембриджського університету -
11 versus
лат.(скор. v. або vs.) 1)юр., спорт, проти; Robinsoft v. Brown Робінсон проти Брауна; London v. Manchester City матч між командами Лондона і Манчестера2)на відміну від; у порівнянні з; або ( як альтернатива); у противагу; man-made fіbres versus natural fіbres штучне волокна в порівнянні з натуральним -
12 ground controlled approach
n захід на посадку за командами з наземноїEnglish-Ukrainian military dictionary > ground controlled approach
-
13 ground controlled landing
n посадка за командами з земліEnglish-Ukrainian military dictionary > ground controlled landing
-
14 цінність
ЦІННІСТЬ - термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання - що таке Ц. Істина відповідає на питання - якою є реальність, Ц. відповідає на питання - що є, бажаним або яким щось повинно бути В. ідкриття неможливості вивести Ц. з опису того, що існує (і навпаки), належить англ. філософу Г'юму і стало відомим під назвою "закон Г'юма". Ця різниця між істиною і Ц. набула статусу як проблеми "фактичного - ціннісного". У філософії XX ст. робилися і робляться спроби подолати прірву, яка роз'єднує світ емпіричної реальності і світ Ц. Деякі із сучасних філософів не схильні вважати, що ця прірва є абсолютною. До кінця XIX ст. Ц. розглядали в контексті метафізики, теології або епістемології - тобто природа Ц. не вважалась особливою, а тому філософи не потребували особливого терміна для позначення Ц. XX ст. успадкувало дві основні групи концепцій стосовно пояснення природи Ц. - об'єктивістську та суб'єктивістську Л. інію об'єктивістського розуміння Ц. започаткував Платон: він розумів ідею добра як таку, що в принципі не відрізняється від інших ідей, а, отже, не відрізняється і від істини; винятковість цієї ідеї полягала в тому, що, з погляду Платона, вона увінчує ієрархію всіх інших ідей. У середньовічній томістській теології Ц. вважалися ідеями, які Бог привніс у світ внаслідок акту творення світу та через явлення Христа - зокрема через Божий Заповіт. На противагу античній та середньовічній філософії, в новочасній філософії утвердилося переважно суб'єктивістське розуміння Ц.: у відповідності з цим поглядом Ц. належать до психічних об'єктів - їх джерелом є наші бажання, інтереси, почуття, ставлення. Ця лінія розуміння природи Ц. включає цілу низку видатних філософів Нового часу та поч. XX ст.: Гоббс, Спіноза, Ляйбніц, філософи-утилітаристи, Майнонг, Перрі, логічні позитивісти (Рассел,Айєр), Стівенсон. Усі ці філософи запропонували дещо відмінні варіанти суб'єктивістського розуміння Ц.: джерелом Ц. є бажання і задоволення (утилітаристи), інтереси (Перрі); Ц. є прихованими веліннями або командами (Рассел), джерелом Ц. є почуття (т. зв. емотивізм - Айєр, Стівенсон). До суб'єктивістського розуміння Ц. схилялися також прихильники прагматизму: серед них особливо важливий внесок у теорію Ц. зробив Дьюї. Суб'єктивістська концепція Ц. містить в собі загрозу релятивізму та нігілізму. Початки об'єктивістського розуміння Ц. знаходять у нім. філософа Лотце, а у XX ст. найвідомішими його речниками є Шелер та Гартман А. ле передусім критика емпіричного реалізму, позитивізму та психологізму з боку Гуссерля значною мірою підважила переконливість суб'єктивістської концепції цінностей. Це стало підставою для розвитку об'єктивістської концепції Ц., найвідомішим речником якої на засадах феноменологічного підходу став Шелер В. ін виходив з того, що послідовна теорія Ц. може бути тільки апріорною: бо на основі того, що люди цінують, не можна обґрунтувати, що ж варте поцінування (люди часто цінують те, що не варте поцінування). Але крайня форма інтуїтивізму та апріоризму, і яку маємо в Шелера, на сьогодні зазнала серйозної критики. У філософії кін. XX ст. суперечка двох названих підходів до проблеми Ц. існує у вигляді певних тенденцій. Більшість сучасних філософів у поясненні природи Ц. прагнуть поєднати позитивні елементи обох підходів - як суб'єктивістського, так і об'єктивістського. Ц., за висловом Фрондізі, є результатом напруги між об'єктивним та суб'єктивним. Ця складність цінностей, поєднання в них різнорідних елементів спонукала Фрондізі пояснювати природу Ц. на основі поняття гештальту. Пояснюючи природу Ц., наголошують на різниці між Ц. та її носієм. Носій Ц. - це деяка основа, яка "тримає" на собі Ц., або субстрат, в якому вона втілена. Носієм Ц. може бути не тільки щось матеріальне (скажімо, тканина і фарби у живопису), а також психіка чи інтелект (напр., почуття краси, любові, ідеї, поняття, розуміння). Поняття добра, справедливості, законності і т. д. є ціннісно навантаженими ідеями або поняттями, носієм Ц. у даному разі є розум, інтелект. Переважно Ц. поділяють на дві великі групи: "нижчі", або "матеріальні" Ц. (те, що задовольняє біологічні потреби) і вищі, або духовні Ц. Цьому поділу відповідає поділ на інструментальні або зовнішні Ц. (ті, що є засобом для утвердження інших Ц.) і самодостатні або, інакше, внутрішні Ц. Духовні Ц. є переважно внутрішніми, самодостатніми. Інструментальні (зовнішні) Ц. є засобами для утвердження інших Ц. Самодостатні Ц. володіють більшою мірою ознаками об'єктивних Ц.: їхнє буття як Ц. не залежить від того, цінуємо ми їх чи ні - від яких іде "заклик" шанувати та захищати їх; якщо не чують цього заклику, то наслідком цього є духовна деградація людей. За змістом духовні Ц. поділяють на релігійні, моральні, естетичні, політичні, правові та ін. Відповідно говорять про моральний, політичний та правовий нігілізм. Існує також поділ Ц. на індивідуальні, колективні (партикулярні) та універсальні. Універсальні або, інакше, вселюдські Ц. - це ті, що прийняті (чи мають перспективу бути прийнятими) різними народами, культурами, націями, цивілізаціями (напр., права людини). Ц. партикулярні - це Ц. даного суспільства, самобутньої культури, нації, цивілізації. Зрозуміло, що універсальні Ц. існують як включені в контекст кожної із культур, націй чи цивілізацій. Однією із проблем є дослідження співвідношення та взаємопов'язаності між різними Ц. Ц. містять у собі спонукальний складник. Отож саме тому вони відіграють важливу роль у перетворенні реальності, що виконують роль підстави для дії: спрямовуючи індивідуальну і колективну дії, вони забезпечують граничні (останні) підстави для дії та діяльності. Ц. відіграють провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій; є важливими у забезпеченні основи для єднання людей у нації, цивілізації чи навіть людства, оскільки це передбачає наявність деяких базових спільних Ц.В. Лісовий -
15 advisory approach
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > advisory approach
-
16 directed reference flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > directed reference flight
-
17 ground guidance
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > ground guidance
-
18 ground-controlled landing
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > ground-controlled landing
-
19 reference flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > reference flight
-
20 talk-down landing
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > talk-down landing
См. также в других словарях:
Первенства СССР между командами союзных республик по шахматам — Данные в этой статье приведены по состоянию на 1987 год. Вы можете помочь … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1948 — 1 е первенство. Состав команды: 9 мужчин (1 запасной) и 1 женщина. 3 п/ф (июнь): Фрунзе и Рига по 5 команд, Тбилиси 4. Финал с 12 по 21 сентября, Ленинград. Участники: победители п/ф, а также команды РСФСР, Москвы, Ленинграда, УССР. Финал Москва… … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1951 — 2 е первенство. Состав команды: 8 мужчин и 2 женщины. 4 п/ф (10 16 августа): Баку, Киев, Ташкент, Ярославль (по 4 команды); финал 6 14 сентября, Тбилиси. Участники: победители п/ф, а также команды Москвы и Ленинграда. Финал РСФСР… … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1953 — 3 е первенство. С 9 сентября по 30 сентября в Ленинград. Состав команды тот же. 2 п/ф (8 и 9 команд); команды, занявшие в п/ф 1 4 е места, допускались в финал. Финал Ленинград (С. Фурман, В. Корчной, В. Бывшев, Г. Борисенко, В … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1955 — 4 е первенство. С 3 по 28 сентября в Борошиловоград. Состав команды: 6 мужчин и 2 женщины. 2 п/ф (9 и 8 команд); команды, занявшие в п/ф 1 5 е места, допускались в финал. Финал 1. РСФСР (А. Лутиков, Л. Полугаевский, Л. Шамкович,… … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1958 — 5 е первенство. 1 я группа Вильнюс (3 16 июля). Состав команды: 6 мужчин (1 запасной), 1 юноша, 2 женщины, 1 девушка. Итоги финала: 1. Москва (Д. Бронштейн, Т. Петросян, Ю. Авербах, Е. Васюков, В. Симагин, Аб. Хасин … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1959 — 6 е первенство. С 6 по 15 августа 1959 в Москве. Проводилось в рамках программы 2 й Спартакиады народов СССР. Состав команды тот же. 3 п/ф и 3 финала (по итогам п/ф соревнований). Содержание 1 1 й финал 2 2 й финал … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1960 — 7 е первенство. Состав команды: 6 мужчин (2 запасных), 1 юноша, 2 женщины, 1 девушка. Азербайджан С. Халилбейли, Э. Сардаров‚ В. Макогонов. Л. Гульдин. А. Арутюнов. М. Лоев. О. Павленко, Т. Затуловская, М. Мартирсова. М. Шегал, запасной В.… … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1962 — 8 е первенство. Группа А Ленинград (20 октября 2 ноября). Состав команды: 6 мужчин (1 запасной), 1 юноша, 2 женщины, 1 девушка. 1. Ленинград (Б. Спасский, В. Корчной, М. Тайманов, Б. Владимиров, А. Корелов, В. Оснос … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1963 — 9 е первенство. С 7 по 16 августа 1963 года в Москве. В программе 3 й Спартакиады народов СССР. Состав команды: 6 мужчин, 1 юноша, 2 женщины, 1 девушка. Содержание 1 1 й финал 2 2 й финал … Википедия
Первенство СССР между командами союзных республик по шахматам 1967 — 10 е первенство. С 23 июля по 3 августа в 1967 года в Москве. В программе 4 й Спартакиады народов СССР. Состав команды: 7 мужчин (1 запасной), 1 юноша, 2 женщины, 1 девушка. Содержание 1 1 й финал 2 2 й финал … Википедия