-
21 вековечно
віковічно, безвічно.* * *нареч.вікові́чно, одві́чно, відві́чно, предкові́чно -
22 вечно
нар.1) вічно, довічно, віковічно, довіку, повік, безлітно. Жил бы он вечно - віку не було б йому;2) (постоянно) завсіди, раз-у-раз, повсякчас.* * *нареч. -
23 вечный
1) вічний, (испоконв.) відвічний, (в будущем) довічний, віковічний, безвічний, безлітний. [Вічна слава. Щастя дочасне, а злидні довічні. Придбав на довічне володіння. Безвічнії зорі]. Купить на вечные времена - покупити на безвік (у вічність);2) (постоянный) повсякчасний. [Повсякчасне горе. Повсякчасні турботи].* * *1) ві́чний; ( сохраняющийся на века) безві́чний, дові́чний; ( извечный) вікові́чний, одві́чний, відві́чнийве́чная мате́рия — филос. ві́чна мате́рія
ве́чное перо́ — ві́чне перо́
ве́чное поселе́ние (заключе́ние) — ві́чне (дові́чне) посе́лення (ув'я́знення)
2) (всегдашний, непрестанный) ві́чний, повсякча́сний -
24 исток
I. Истик (лопатка для очистки лемеха, сошника) і[и]стик (-ка).II. 1) (начало реки) джерело, джереловище, початкове джерело, (верховье) верховина, верх (-ху), (ум. вершечок), верхів'я (ріки), початок (ріки); (перен.) джерело, початок (-тку). [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Єфр.)]. У -ков славянства - коло джерел, коло початків слов'янства;2) (устье реки) гирло (-ла).* * *1) ( действие) ви́тік, -току; ви́хід, -ходу2) (начало реки, ручья) поча́ток, -тку, ви́тік, верхі́в'я\истокки Днепра́ — поча́ток (ви́тік, верхі́в'я) Дніпра́
3) перен. джерело́, поча́току \исток ков цивилиза́ции — ко́ло (бі́ля) джере́л (поча́тків) цивіліза́ції
\истокки первобы́тной культу́ры — джере́ла (поча́тки) пе́рві́сної культу́ри
-
25 каждый
1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).* * *ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)\каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́
\каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні
-
26 клюка
костур (-ра), (ув. костуряка, ум. костурець (-рця), соб. костуряччя), карлючка, ковінька, клюка, (заострённая) ключка, ум. ключечка, (в очепе) ключ (-ча). [Спираючись на костур, тюпає бабуся (Васильч.). Позабирали сліпці костуряччя та й подалися (Яворн.)]. Сохнуло -кой - скандзюбило кого.* * *ко́стур, кові́нька, клю́чка, клю́ка, увел. костуря́ка; карлю́чка -
27 кстати
нрч. до речи, (к делу) до діла, в діло, (к месту, влад) до ладу, влад, (к слову) до слова; (впору) саме вчас, (пров. всамчас), впору, вчас; (на руку) наруч, на руу. [Це лиш фрази, які до речи на своїм місці (Єфр.). Народові подобається «Кайдашева сім'я», до речи - писана прегарною мовою (Грінч.). А до речи: в голові вашій щось непевне одбувається (Крим.). Отся річ до діла (Квітка). Помажу комин - не біло, помию ложки - не в діло (Харк. Сб.). До ладу, як ложечка на меду (Номис). Що-б він не зробив, то все гаразд, все до ладу (Мирний). Дурень багатий, то й слово його влад (Номис). До слова: ти бачиш, як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови? (Кониськ.). Всамчас приходиш (Куліш). А йому се й наруч (Сл. Гр.)]. Это весьма -ти - це дуже до речи, це саме до діла. -ти, не можете ли вы мне сказать? - до речи (до слова): може, ви могли-б сказати мені? Говорить -ти - говорити (казати) до речи (до ладу). Это сказано -ти - це сказано до речи (до ладу, до діла). Вы пришли -ти - ви прийшли саме вчас, саме впору. Прийтись -ти - прийтися до речи (до ладу), здатися. [Ваше слово дуже до речи прийшлося (Київщ.). На сей раз приказка здалась (Глібой)]. Случиться -ти (о ком-либо) - нагодитися. [Саме як на те й він нагодився (Звин.)]. Это ему как раз -ти - це йому саме до речи, це йому дуже на руку, (фамил.) це йому (як- раз) на руку ковінька, (приличествует) це йому дуже (саме) впадає. [Марусі на руку ковінька - мерщій з хати (Квітка). Нікому так не впадає (пасічником бути), як йому (Глібов)]. Не -ти - не до речи, не до діла, не до ладу; см. Некстати.* * *1) нареч. до ре́чі; до шми́ги; ( к месту) до ді́ла, до ладу́; ( вовремя) упо́ру, вча́сно, са́ме вчас2) в знач. вводн. сл. до ре́чі -
28 надо
предл.I. см. Над.II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.* * *I предик.[ведь] \надо до же! — [і] тре́ба ж!
как \надо до — як тре́ба; як потрі́бно; як слід, як нале́жить
как не \надо до лу́чше — якнайкра́ще
\надо до быть — в знач. вводн. сл. ма́буть и мабу́ть, либо́нь
\надо до быть, бу́дет дождь — ма́буть (либо́нь), бу́де дощ
\надо до ду́мать (полагать) — тре́ба ду́мати (гада́ти); ( вероятно)
мабу́ть; не \надо до — не тре́ба; не потрі́бно; не слід
так ему́ и \надо до — так йому́ й тре́ба
того́ то́лько и \надо до — того тільки й тре́ба; ( на руку) на ру́ку ковінька
II см. надчто \надо до — (в знач. сказ.: очень хороший) хоч куди́; (прекрасный, отменный) чудо́вий
-
29 неловкость
1) неспритність, незграбність, (диал., вульг.) неоковирність, невковирність; вайлуватість, немоторність, невправність;2) незручність, невигідність, непохватність;3) ніяковість, незручність, (замешательство) зніяковіння, (беда) халепа. [Він, щоб не збільшувати ніяковости, спитався (Н.-Лев.). Панна Юзя була ні в сих, ні в тих, але покоївка перебила ту ніяковість (Л. Укр.). Вираз зніяковіння та разом і впертости (Корол.). Сам у халепу вскочив (Кирил.)]. С чувством -ти - з почуттям ніяковости, ніяково. [«Я розійшовся з їми», - ніяково вимовив Лаговський (Крим.)];4) невлучливість, невлучність (-ости). Срв. Неловкий.* * *1) ( свойство) неспри́тність, -ності, невпра́вність; незгра́бність; невда́лість, -лості, недоте́пність; невпра́вність; ні́яковість, -вості и нія́ковість; незру́чність2) ( неудачный поступок) незру́чність, незру́чний вчи́нок (-нку)3) ( чувство стеснения) нія́ковість; ( смущение) зніякові́ння; ( стыд) со́ром, -у -
30 палка
ціпок (-пка), палиця, палетиця, кий (р. кия), кийок (р. кийка); ув. ціпура, палюга, палига, палюра, палимон, кияка, кия[ю]ра; (вообще жердина) патик, бук, бучок (обычно с гнутой рукояткой), бич, ув. бичина. -ка с загнутым концом - ковінька, (с крючком на конце) ключка, (с утолщением на конце) кий, кийок, (с шаровидным утолщен.) булава, (с метал. рукояткой в виде топора, употребл. в Карпатах) топірець (-рця), (в виде молотка) келеп, (пастушья) ґирлиґа, (для игры в мяч) гилка, (для барабана) довбешка. [Узяв у руки ціпок і пішов до Довбишів у гості (Неч.-Лев.). Язик доведе до Київа і до кия. Наука не йде на бука. Не біжить собака від калача, але від бича. Ударили мене по голові патиком]. Из-под палки - з примусу. [То не праця, коли з примусу]. Хватить -кой кого - потягти кого палицею, опалубити кого. Опираться, опереться на -ку - спиратися, спертися на палицю, підпиратися, підпертися палицею. [Іду та проти вітру палицею підпираюся]. Ему влепили двадцать -лок - вгатили (всипали) йому двацять буків, київ. -ка о двух концах - палиця на (про) два кінці. См. Клюка.* * *ціпо́к, -пка́, кий, род. п. ки́я, па́лка; ( большая) па́лиця; ( небольшая) кийо́к, -йка́; ( с загнутым концом) кові́нька; ( пастушья) ґирли́ґа, ґерли́ґа; (ветвь, очищенная от побегов) лома́ка, дрючо́к, -чка́, пати́к, -а; увел. кию́ра, кия́ка, палю́га -
31 персидский
перський, персіянський. -ский ковёр - перський килим. -ский обычай - перський, персіянський звичай.* * *пе́рський\персидский — ковёр пе́рський ки́лим
\персидский ий порошо́к — пе́рський порошо́к
\персидский язы́к — пе́рська мо́ва
Перси́дский зали́в — Пе́рська зато́ка
-
32 самолёт
літа́к, -аковёр- \самолётт — см. ковёр
-
33 увековечение
уві́чнення, увікові́чення, (неоконч. д.) уві́чнювання, увікові́чування -
34 увековечивать
несов.; сов. - увеков`ечитьуві́чнювати, уві́чнити, увікові́чувати, увікові́чити -
35 увековечиваться
несов.; сов. - увеков`ечитьсяуві́чнюватися, уві́чнитися, увікові́чуватися, увікові́читися -
36 Прикрючивать
прикрючить ковін(ч)ити, сковін(ч)ити, скоцюбрювати, скоцюбрити и скоцюрблювати, скоцюрбити кого, скрутити, призвести до скруту (и до скрути) кого. [А най тобі маму ковінить (Липовеч.)]. Прикрюченный - сковін(ч)ений, скоцюбрений и скоцюрблений, скручений, призведений до скруту (и до скрути). -
37 верстачные ножницы
верста́кові но́жиціРусско-украинский политехнический словарь > верстачные ножницы
-
38 единообразие
матем.1) ( однообразие методов) одномані́тність, -ності, одномані́ття2) ( одинаковость образцов) одна́ковість, -вості -
39 многошаговость
матем.багатокро́ковість, -вості -
40 неодинаковость
матем.неодна́ковість, -вості
См. также в других словарях:
ковёр — ковёр/ … Морфемно-орфографический словарь
ковёр — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? ковра, чему? ковру, (вижу) что? ковёр, чем? ковром, о чём? о ковре; мн. что? ковры, (нет) чего? ковров, чему? коврам, (вижу) что? ковры, чем? коврами, о чём? о коврах 1. Ковёр это тканое… … Толковый словарь Дмитриева
ковёр — вра; м. 1. Изделие (обычно многоцветное, узорчатое) из шерстяной, шёлковой и другой пряжи, часто с ворсом, употребляемое для покрытия пола, украшения стен и т.п. Ткать ковры. Расстелить, свернуть к. К. на стене. К. ручной работы. Бухарский к.… … Энциклопедический словарь
Ковёр — Ковёр плотное тканое изделие из пряжи различного рода (или синтетическая его имитация), употребляемое для покрытия полов, стен, иногда других поверхностей в помещении (столов, диванов и т. п.) в декоративных или утеплительных… … Википедия
КОВ — комитет обманутых вкладчиков КОВ крестьянское общество взаимопомощи организация КОВ Комиссия по оперативным вопросам РФ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
КОВЁР — КОВЁР, вра, муж. Изделие (обычно многоцветное, узорчатое) из шерстяной, шёлковой пряжи, часто с ворсом, употр. для покрытия пола, украшения стен. К. ручной работы. Расстелить, свернуть к. У ковра выступать (в цирке: быть ковёрным). Зелёный к.… … Толковый словарь Ожегова
Ковёр — художественное текстильное изделие, обычно с многоцветными узорами, служащее главным образом для украшения и утепления помещений и для обеспечения бесшумности. Самый ранний из сохранившихся переднеазиатский ворсовый ковёр был найден на… … Художественная энциклопедия
КОВЁР — КОВЁР, ковра, муж. 1. Тяжеловесная, узорчатая ткань, обычно с ворсом, машинной или ручной работы, употр. в качестве подстилки на полу, покрытия или украшения на стену. Вышитый ковер. Персидский ковер. Ковер на стене. Пол устлан коврами. 2. перен … Толковый словарь Ушакова
ковёр — ковёр, ковры, ковра, ковров, ковру, коврам, ковёр, ковры, ковром, коврами, ковре, коврах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ков — засада, заговор Словарь русских синонимов. ков сущ., кол во синонимов: 2 • заговор (17) • засада … Словарь синонимов
ковёр — *** ковёр (БСРЖ) … Словарь употребления буквы Ё
