(качки)

- воздушный успокоитель

- воздушный успокоитель

-скать, -снуть

1) запліскувати, заплеснути, заплюскувати, заплюскати, заплюснути, захлюпувати, захлюпати, захлюпнути. [В діжці захлюпала вода (Н.-Лев.)]. Утки -скали водой - качки захлюпали, заплюскотіли водою. Лодку -нуло волной - човен заплеснуло, заплюснуло хвилею;

2) обхлюпувати, обхлюпати, (вульг.) забехтати кого, що. Ты меня всю -скал - ти мене чисто обхлюпав. Заплесканный - заплюсканий, заплюснутий, захлюпаний, захлюпнутий; обхлюпаний, (вульг.) забехтаний.

* * *

1) ( забрызгивать) захлю́пувати, захлю́пати и мног. позахлю́пувати; заплі́скувати, запле́скати, -плещу́, -пле́щеш, заплю́скувати, заплю́скати

2) (сов.: начать плескать) заплеска́ти; заплю́скати, усилит. заплескоті́ти, заплескота́ти, заплюскоті́ти, заплюскота́ти; ( по воде) захлюпоті́ти, -почу́, -поти́ш, захлюпота́ти, -почу́, -по́чеш, захлю́пати; (о парусах, флаге) залопоті́ти, -потить, залопота́ти, -по́че

папорт, папорот

1) (нарост на дереве) - см. Болона;

2) папороть, папороток - (плавательная перепонка у птиц) полотенце. [Лапи з полотенцем, як у качки].

* * *

диал. см. папоротник 2)

плавальний, плавчий, плавний. -ная перепонка - плівка, полотенце, полотенко, прапірка. [У качки лапи з полотенцем]. -ные перья (у птиц) - плавці. -ный пузырь (у рыб) - плавальний пухир (-ря). -ная оболочка - плавальна оболонка.

* * *

плавати, пливати. [Плава, як сир у маслі. Качки пливають та купаються]. -ть, вытягивая руки поверх воды - плавати са[я]жнями, наввимашки. -ть на спине - плавати горілиць, горічерева. -ть по-лягушечьи - по-жаб'ячому (жабки) плавати. -ть по-бабьи - по- собачому плавати. -ть боком - плавати з вигребом. -ть на лодке, на корабле - плавати човном, кораблем. -ть возле берега - плавати по-під берегом, держатися берега. Плавающий - пливучий. Хорошо -щий - плавкий. Не -щий - непливущий. Медленно -щий - тихоплав (-ва).

* * *

подобраться

1) підбиратися, підібратися, попідбиратися, збиратися, зібратися, позбиратися, визбируватися, визбиратися, повизбируватися, бути підібраним, попідбираним, позбираним, повизбируваним; добиратися, добратися, прибиратися, прибратися и т. д. - см. Подбирать;

2) підбиратися, підібратися, підсмикуватися, підсмикатися, підтикатися, підтикатися и підіткнутися, закасуватися, закасатися, підкасуватися, підкасатися, закачуватися, закачатися, підкуцатися, (во множ.) попідбиратися, попідсмикуватися, попідтикатися и т. д. См. Подобрать платье (Подбирать). [І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася (Стор.). Маланка закасалась та лізе в воду (Коцюб.). Очеретом качки гнала, високо-м ся закачала (Пісня)];

3) (подкрадываться) підбиратися, підібратися, підкрадатися, підкрастися, чалитися, причалитися до чого. Срв. Подкрадываться. [Підбирається під хатнє віконце. Онде корова до капусти чалиться (Переясл.)]. Волк -бирается к стаду (овец) - вовк підкрадається (чалиться) до отари;

4) (подольщаться) добиратися, добратися до кого, заходити до кого и коло кого, підмощуватися и підмощатися, підмоститися до кого, підходити, підійти під ласку кому. Срв. Подольщаться, Подбиваться 3. [Спроквола добираючись, запутав пан- отця, як павук муху (Свидн.). Не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь (М. Вовч.)];

5) (о припасах: приходить к концу) сходити. [Уже наші припаси сходять];

6) (тощать) худнути, схуднути, охлявати, охлясти, з тіла спадати, спасти, (о мног.) похуднути, похлясти и поохлявати, з тіла поспадати.

* * *

несов.; сов. - подобр`аться

1) підбира́тися, підібра́тися и попідбира́тися; ( подкрадываться) підкрада́тися, підкра́стися и попідкрада́тися

2) ( иссякать) схо́дити, зійти́; ( переводиться) перево́дитися, перевести́ся

3) (подбирать подол, полы) підбира́тися, підібра́тися; ( поддёргиваться) підсми́куватися и підсмика́тися, підсмикну́тися и підсмика́тися

4) страд. (несов.) підбира́тися; збира́тися; визби́руватися; добира́тися

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

подсидеть

1) кого (подстерегать) - засідати, засісти на кого, чатувати, чигати на кого, на що, вичатувати кого, що, підсідати, підсісти, вистерегати, вистерегти кого, що. Срв. Подстерегать, Подкарауливать. [Засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. В кущах чатують на звірину (Куліш). Ми як стали їх підсідати, то й зуспіли (Васильк. п.)]. - вать уток - засідати на качки;

2) (поддевать) кого - підсідати, підсісти, підходити, підійти, підневіжувати, підневідити кого. Срв. Поддевать. [Підсів мене цей рік (П. Мирн.)]. Я его -сижу когда-н. - підійду його я колись.

* * *

несов.; сов. - подсид`еть

1) (подстерегать) засіда́ти, засі́сти (на кого-що), несов. чатува́ти, чига́ти (на кого-що, кого-що); пристеріга́ти, пристерегти́, вистеріга́ти, ви́стерегти (кого-що)

2) (интригами, кознями) підси́джувати, підсиді́ти, підсіда́ти, підсі́сти (кого)

прицелиться (во что) прицілятися и -цілюватися, прицілитися, націлятися и -цілюватися, націлитися, налучатися, налучитися, наміряти(ся), намірити(ся), примірятися, приміритися на (в) кого; срв. Целиться. [Знов рушницю в руки взяв, прицілився разів кілька (Рудан.). Що тільки націлиться, - заєць і є (ЗОЮР. II). Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки (Полт.). Ножем у груди він дівчині наміряє (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - приц`елиться

приятельський, панібратський; (доброжелательный) приятельний. -кие отношения - приятельні відносини, приятелювання, приязнь, панібратство, товаришування. [Це було в початку нашого приятелювання (Крим.). З кожним зайде, а ні з ким до приязни не доходить - такі вже люди (Свидн.)]. Входить, войти в -кие отношения - зізнаватися, зізнатися, заприятелювати, потоваришувати, приятелями стати з ким. [Зізнався мировий з попом (Волинь)]. Быть, находиться в -ких отношениях - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити з ким. [Товаришували ми з Хомою, що аж любо: чи бувало в ліс по дрова, чи в очерети зо стрільбами на качки, чи до танцю, чи й до другого діла - оба та й оба (Франко). Чорт товаришить з мірошником (Куліш)]. Разрывать, разорвать -кие отношения - поривати, порвати приятелювання (приязнь), розбратуватися, розбрататися з ким, розбрат узяти з ким.

* * *

несов.; сов. - укач`аться

1) ( утомляться от качки) захи́туватися, захита́тися, зака́чуватися, закача́тися

2) строит. (несов.) заколи́суватися, заколи́хуватися, уколи́суватися; захи́туватися, зака́чуватися; заколи́суватися, заколи́хуватися, уколи́суватися

от Пол)

I. місце (-сця) на помості (на долівці), (под нарами) підпілля (-лля), (под печью) підпіччя (-ччя), (диал.) штандари (-дар).

II. Наполье (от Поле) - нив'я (-в'я), поля (-лів), лани (-нів). [Зелене нив'я (Мирн.). Дикі качки по нив'ях пасуться (Чорном.). По нив'ю погана дорога (Міущ.)].

пастися. -тися на чём - пастися на чому, (съедать) пасти що. [Пасе стадо воронеє шовкову отаву (Федьк.)]. Пасясь на ходу - попаски, попасом. [Отара попаски попхалась навмання (Греб.)]. Пастись (о гусях, утках, зайцах и пр. диких животных) - жир(к)увати, пастися. [Місця, де дикі качки жиркують. Зайці на зорі жиркують].