(из+снега)

метеор., техн.

метеор., техн.

лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.

* * *

метеор.; техн. снегота́яние ( таяние снега)

метеор.; техн. снегота́яние ( растапливание снега)

гололедь

1) ожеледь (р. -ди), ожеледиця, голощік (р. -щока), голощока (ж. р.). [Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг (Шевч.)];

2) (погода: мороз без снега) голомороззя, голоморозь (р. -ози). Покрыться гололедицею - узятися голощоком. Настала гололедица - приожеледилося, вдарило голомороззя.

* * *

диал.; тж. гололёд

гребінь (р. -беня) [Гребінь у півня], а теснее -

1) см. Гребёнка. Гребень частый - густий гребінець;

2) (прядильный) гребінь (р. -беня);

3) г. горы, крыши, волны, куста и т. п. - гребінь (р. -беня), грива, щит, щиток (р. -тка), хребет (р. -бта) (хвилі);

4) (кудреватый гребень наметенного снега) баран.

* * *

(чего-нб. рассыпчатого) грудка, грудочка (напр. землі, каші); (теста) балабух, галка, галушка, (глины) вальок (-лька), валька, (снега) грудка, куля, сніжка, (нерастёртый в какой-нб. массе) вузлик, (шерсти) ковтун, ковтюх, (пряжи) жмут (-та), (ягод) кім'ях, кетях, (грязи, воску) грудка, оковелок (-лка) (болота, воску), (округленный) галка, галочка. Сжать в -мок, -ком - жужмом зібгати. Падать -ком - опукою падати. -мок подкатывает - до горла підступає. Сбиться в -мок (о волокнистых) - скімшитися, склочіти(ся). Борзая в -мке - хорт при купці. Лапа в -мке - цупка лапа. См. Ком.

* * *

мываться

1) митися, банитися, віхтюватися, шаруватися; срв.

II. Мыть 1;

2) пратися, полоскатися, золитися, лужитися; срв.

II. Мыть 2. [На вогні переться, а на воді сушиться (Загадка)];

3) митися, (умываться) умиватися, (насм.) вибілюватися. Кошка -тся, гостей пророчит - кіт умивається, гості будуть. -ться ещё не -лся, а уже угостился - ще й не вмивався, а вже набрався. Как ни мойся, белее снега не будешь - як не вибілюйся, а біліший (-ша) як сніг не будеш; не поможе ні мило, ні вода, коли така врода;

4) (менструировать) мати місячне (місячку), пратися, митися, бути в цвіту, менструювати. Она как раз моется - в неї саме місячне, вона саме переться (миється), вона саме в цвіту.

* * *

1) митися

2) страд. ми́тися; пратися

1) ( действие) надува́ння, надима́ння

2) (то, что надуто, нанесено ветром) наду́в, -у, наме́т, -у; ( снега) заме́т, -у

1) ( обноски обуви) недо́носки, -ків; дранти́ве взуття́, дра́нтя

2) ( негодные остатки) дрантя; диал. ошма́ття

3) (комья грязи, снега) гру́ддя и груддя́

подмести и подместь підмітувати, підмітати, підмести, вимітувати, вимітати, вимести, (о мн.) попідмітати, повимітати; (к какому-н. предмету) примітувати, примітати, примести, (о мн.) попримітати. [Примела сміття до порога та й покинула (Тесл.)]. Подметённый - підметений, виметений, повимітуваний.

* * *

пообтавати. -таяв показаться из-под снега, льда - повитавати.

* * *

прочистить прочищати, прочистити, (диал.) протеріблювати, протеребити, (дорогу от снега) прокидати, прокидати, (во множ.) попрочищати, попротеріблювати, попрокидати що. [Стежки й дорожки прочищать (Милорад.). Тра протеріблювати чубук (Звяг.). Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку (Коцюб.)]. Прочищенный - прочищений, протереблений, прокиданий.

* * *

несов.; сов. - проч`истить

1) прочища́ти, прочи́стити и попрочища́ти

2) (соверш: чистить в течение определённого времени) чи́стити [ці́лий день], прочи́стити

несов.; сов. - развезт`и

1) розво́зити, -во́жу, -во́зиш, розвезти́

2) (несов.: размазывать) розво́зити, розма́зувати, -зую, -зуєш

3) (безл.: делать труднопроходимым) розво́зити, розвезти́, розгаса́ти, розга́снути и розга́сти, -сне; ( обычно после таяния снега) розпуска́ти, розпусти́ти, -пу́стить

4) (безл.: размаривать, расслаблять) розмо́рювати, -рює, розмори́ти, -мо́рить

5) (безл.: делать чрезмерно полным) розно́сити, -но́сить, рознести́

1) снігота́нення, снігорозтава́ння

2) ( растапливание снега) снігото́плення, снігорозто́плювання

1) уменьш.-ласк. сніжо́к, -жку́

2) ( комок снега) сні́жка

3)

1) насідання; (пыли и т. п.) насідання, налягання; (снега, грязи) налипання;

2) на кого - напосідання, насідання, налягання, напирання на кого.