-
61 short
1. n1) короткість, стислість2) короткий зміст3) лінгв. короткий голосний4) короткий склад5) знак короткості6) розм. короткометражний фільмfeature (animated cartoon) short — короткометражний художній (мультиплікаційний) фільм
7) короткий уривок; короткий твір8) ел., розм. коротке замикання9) мальок10) військ. недоліт11) спекулянт, який грає на пониження12) кондуктор, який не віддає хазяїну усіх виручених грошей13) розм. міцний напій14) чаркаfor short — скорочено, для стислості
in short — коротше кажучи; одним словом
the short of the matter — сутність проблеми (питання, справи)
2. adj1) короткийshort waves — рад. короткі хвилі
short arms — військ. короткоствольна зброя
2) низький, невисокий3) короткочасний, нетривалийin a short time — незабаром, скоро
6) військ. за першою вимогою4) короткотерміновий, короткостроковий5) короткий, стислий6) кін. короткометражний7) скорочений, неповний8) неповний, приблизний; орієнтовний9) некомплектний, неукомплектований10) недостатній, убогийto be short of (in) money — відчувати брак грошей
to be short of (in) breath — задихатися, важко дихати
11) незадовільний12) різкий, грубий13) міцний, нерозведенийshort drink, something short — міцний напій, спиртне
14) розсипчастий; ламкий, крихкийshort pastry — розсипчасте (пісочне) тістечко
short bit — амер. монета в 10 центів
short blast — військ. дульна хвиля
short circuit — ел. коротке замикання
short dead end — зал. тупик
short end — розм. несприятливе становище
short list — а) остаточний список; б) список допущених до останнього туру (конкурсу тощо)
short of — а) не досягти (чогось); не доходячи (до чогось); б) що не відповідає чомусь; в) за винятком
S. Seas — розм. Балтійське і Біле моря
short ton — коротка тонна (= 907,2 кг)
short views — короткозорість, недалекоглядність
3. adv1) різко, круто; раптом, несподіваноto stop short — раптом (різко) зупинитися
to take smb. (up) short — а) захопити (застукати) когось зненацька; б) перервати чиєсь мовлення, не дати комусь висловитися
to break off short — закінчити (ся) несподівано
I am taken short — розм. у мене живіт схопило
2) передчасно, достроковоto cut smb.'s life short — передчасно обірвати чиєсь життя
3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані5) не доходячи, не досягти6) коротко, стисло; уривчасто* * *I n1) короткий зміст; сутьin short — коротенько, коротше кажучи, одним словом
for short — для стислості, скорочено
2) лiнгв. короткий голосний; короткий склад; знак короткості3) короткометражний фільм; короткий уривок, короткий твір5) eл. коротке замикання6) вiйcьк. недоліт7) = short sale [див. short II, I 7]8) pl бірж. спекулянти, що грають на зниження9) міцний напій, спиртне; "чарочка" ( чарка нерозбавленого віскі)II a1) короткий2) низький, невисокий3) короткий, недовгий, який недовго триваєin a short time — незабаром; короткотерміновий, короткостроковий
short loan /money/ — короткотермінова позичка
4) короткий, стислий; кiнo короткометражний5) урізаний; неповнийshort measure — кoм. недомір
short weight — кoм. недовага; неповний, приблизний; некомплектний, неукомплектований
6) убогий, бідний; недостатній; який відчуває брак ( чого-небудь); незадовільний7) кoм. який продається без покриттяshort sale — продаж на термін без покриття; бірж. який грає на зниження
8) різкий, грубий, уривчастий; різкий, сухий ( про кашель)9) міцний, нерозбавленийshort drink, something short — спиртне
10) розсипчастий; ламкий, крихкийshort and — знак & (типографський знак сполучника ",")
III advshort views — короткозорість, недалекоглядність
1) різко, круто; раптово, зненацька2) передчасно3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані; не доходячи, не досягши5) коротко, стисло; уривчасто -
62 subscription
n1) пожертва; внесокto get up (to raise) a subscription, амер. to take up (to make) a subscription — збирати гроші за підпискою (для чогось)
a monument erected by public subscription — пам'ятник, споруджений на пожертви громадян
2) передплата3) загальна сума передплати4) вступний внесок5) підтвердження, прийняття певних принципів тощо (скріплене власноручним підписом)6) підписання (документа)7) підпис (на документі)8) рел. вияв згоди (з догматами)9) примітка до закону; імператорський рескрипт (у стародавньому Римі)10) приписка, дописка, додатокsubscription certificate — тимчасове посвідчення (видане тому, хто придбав за передплатою цінні папери)
subscription concert — концерт, збір від якого іде на якісь корисні справи
* * *n1) пожертвування; ( передплатний) внесок; загальна сума пожертвувань по підписці2) передплата; підпискаsubscription edition /publication/ — передплатне видання; внесок; передплатна ціна (subscription price, subscription rate) вартість підписки, передплати; абонемент ( у театр); абонемент у платну бібліотеку
3) підтвердження; прийняття принципів ( скріплене особистим підписом)4) підписання ( документа)5) підпис ( на документі)6) цepк. присяга про згоду ( з догматами)7) icт. імператорський рескрипт; примітка до закону -
63 survive
v1) переживати (сучасників тощо)2) вижити, лишитися живим, уціліти3) продовжувати існувати, зберігатися* * *v1) пережити (сучасників, славу)2) залишитися в живих, вижити, вціліти; продовжувати існувати, зберігатися -
64 tax
1. n1) податок; мито; збірdirect (indirect) taxes — прямі (непрямі) податки
to collect taxes — збирати мито; стягувати податки
2) тягар; випробування; надмірна вимога3) амер., розм. розмір рахунка4) амер. членські внески5) pl (the taxes) розм. збирач податків2. v1) обкладати податком, оподатковувати2) юр. таксувати; визначати розмір (штрафу тощо)3) піддавати випробуванню; випробовувати4) надмірно напружувати5) висловлювати догану; дорікати (чимсь — with); обвинувачувати (в чомусь — with); осуджувати (за щось — with)to tax smb. with trickery — обвинуватити когось у шахрайстві
6) амер., розм. призначати (правити) ціну; брати плату7) амер. збирати членські внески* * *I [tʒks] n1) податок, збір; митоdirect [indirect] taxes — прямі [непрямі]податки
income [land, progressive] tax — прибутковий [земельний, прогресивний]податок
inspector of taxes — податковий або фінансовий інспектор
free of tax = tax-free. after tax — після утримання податку; за вирахування податку, "чистий"
to lower /to reduce/ tax rates — зменшити податки
to impose /to levy/ a tax on smb; smth — обкладати когось, щось податком
to collect taxes — стягувати податки; збирати мито
to pay taxes — сплачувати податки; витрати
2) тягар, випробування; надмірна вимога3) aмep. розмір рахунку4) aмep. членські внески (у товаристві, профспілці)II [tʒks] v1) обкладати податком; піддавати обкладанню ( податком)to tax incomes — брати податок з доходів, піддавати доходи на оподатковування
2) юp. таксувати, визначати або встановлювати розмір (штрафу, витрат, збитків)3) випробувати, випробовувати (терпіння, пам'ять)4) робити догану ( комусь за щось); дорікати; обвинувачувати, засуджувати5) aмep. призначати або запитувати ціну; брати плату6) aмep. стягувати членські внески (у товаристві, профспілці) -
65 vandalize
v1) по-варварському ставитися (до творів мистецтва тощо)2) нівечити, безглуздо руйнувати* * *v.безглуздо чи зловмисно руйнувати чи псувати (історичні пам’ятники) -
66 volatile
1. n1) літаюча істота2) pl крилаті; птахи, метелики, бджоли тощо3) летка речовина2. adj1) непостійний; мінливий2) легковажний; примхливий; невловимий3) літаючий, крилатий4) хім. леткий; що швидко випаровуєтьсяvolatile liniment — фарм. летка мазь
* * *I n.1) літаючий засіб; pl. крилаті; птахи, метеликиII a1) непостійний, мінливий; вітряний, вередливий; volatile disposition легковажний; живий, веселий; безтурботний; недовговічний, перехідний; критичний, вибухонебезпечний; volatile problems вибухонебезпечні проблеми; легко збуджуючийся ( про підозри); невловимий2) рід. літаючий, крилатий3) летючий, той, що швидко випаровується; volatile oil ефірне масло; volatile liniment летюча мазь4) не зберігаючий інформацію при вимкненні електроживлення; volatile memory енергозависаюча пам’ять -
67 when
1. n(який) час; датаhe told me the when and the why of it — він розповів мені, коли і чому це сталося
2. advколиsay when — скажіть, коли досить (при наливанні вина тощо)
3. conj1) коли; в той час як; тоді як; як тількиI don't know when I shall come — я не знаю, коли прийду
I shall see you when I return — я побачуся з вами, як тільки повернуся
2) хоч, хоча; тоді як; незважаючи на те, що3) якщо, коли, раз* * *I [wen] n( деякий) час; датаhe came a week ago, since when he has had no rest — він повернувся тиждень тому, з того часу не відпочивав
II [wen] advhe told me the when and the why of it — він розповів мені, коли та чому це трапилося
1) inter колиє2) conj коли3) коли, якийthe day when I met you — день, коли я вас зустрів
4) в словосполученнях when ever, when ever on earth коли жwhen ever will he come — є коли ж він прийдеє
III [wen] conjsay when — скажіть, коли досить ( при наливанні вин)
1) вводить часові підрядні речення та звороти, що висловлюють одночасну дію; коли; кожного разу, колиwhen he listens to music, he falls asleep — він засинає ( завжди), коли слухає музику
it was ten minutes to nine when he returned — коли він повернувся, було вже без десяти дев'ять
when at school — коли я навчався в школі; предуюча дія; після того, як; як тільки; коли; I'll go when I've had dinner я піду після того, як пообідаю; наступну дію;, тоді; коли
he remained in the army until 1916, when he left the service — він залишався в армії до 1916 року, а потім пішов у відставку
two seconds had not elapsed when I heard a shot — не пройшло е двух секунд, як я почув вистріл
2) вводить допустові або підрядні речення та звороти; хоча; в той час як, не дивлячись на те, щоthey built the bridge in three months when everyone thought it would take a year — вони побудували міст за три місяці, хоча всі думали, що на це піде рік
how dare you blame me when you are just as much to blame — є як ви смієте звинувачувати мене, коли /в той час як/ ви винні не менше за менеє
3) вводить умовні підрядні речення та озвороти; якщо, разhow convince him when he will not listen — є як переконати його, якщо він, слухати не хочеє
4) вводить окличні речення; колиwhen I think what I have done for that man I — коли я подумаю, что я зробив для цієї людини!
-
68 inaugurate
v2. починати; ознаменувати3. урочисто відкривати (пам'ятник, виставку тощо)- to inaugurate a new era ознаменувати нову еру- to inaugurate a new reform починати нову реформу- to inaugurate the President амер. урочисто вводити президента на посаду -
69 evocation
-
70 recall
[rɪ'kɔːl] 1. v1) відклика́ти ( урядову особу)2) виво́дити ( із замисленості)3) скасо́вувати ( наказ тощо)4) зга́дувати; виклика́ти, воскреша́ти ( в пам'яті)5) бра́ти наза́д ( свої слова)6) військ. призива́ти із запа́су2. n1) за́клик поверну́тися2) спо́гад, па́м'ять3) відкли́кання ( урядової особи)4) військ. сигна́л до пове́рнення5) театр. ви́клик викона́вця на біс -
71 stamp
[stæmp] 1. v1) штампува́ти; штемпелюва́ти; клейми́ти, таврува́ти; чека́нити2) друкува́ти, ви́друкувати3) залиша́ти слід; закарбо́вувати ( в пам'яті)4) характеризува́ти5) ту́пати ного́ю; би́ти копи́тами6) накле́ювати ма́рку7) дроби́ти ( руду тощо)•- stamp out 2. n1) штамп, печа́тка, ште́мпель; печа́ть2) пошто́ва ма́рка (тж. postage stamp)3) клеймо́, тавро́4) ярли́к5) відби́ток, слід6) рід, сортmen of that stamp — лю́ди тако́го скла́ду
7) ту́пання, ту́піт8) заст. еста́мп -
72 фізіолог
"ФІЗІОЛОГ" - назва збірника статей, де вміщено відомості про тварин і камені, пам'ятка культури. Створений у II або III ст., можливо, в Александрії. Відомості, що у ньому подано, взято із творів і спостережень античних авторів; помітний вплив східних вірувань, а також зусиль християнських апологетів, які у доборі даних керувалися метою наблизити їх до Святого Письма і християнської традиції. Складається із невеликих розділів (близько 50), в яких описано різноманітні тварини, птахи, комахи й мінерали, перелічені їхні особливості й властивості з відповідним символічним тлумаченням. Властивості тварин часто-густо порівнюються із християнськими чеснотами. Зміст "Ф." переносить читача у казковий світ, населений феніксами, сиренами, кентаврами, горгонами, єдинорогами тощо. В Україну прийшов із Болгарії, збереглися в списках слов'янські переклади. Був популярним ще у XVII ст.; подані у ньому легенди поширювались у різних збірниках, народно-поетичній творчості, іконографії. Згодом символічна сторона "Ф." послаблюється, і він набуває форми природничонаукової праці ("Бестіарій").М. Кашуба -
73 антропологічний поворот
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПОВОРОТ в укр. філософії 60-х р р. - зміна парадигми філософування, переорієнтація знелюдненої на той час ідеологічними спрощеннями філософської думки до проблем людини, способів її самоствердження у світі. Відбуваючись у межах загальнообов'язкової філософії марксизму-ленінізму, дана переорієнтація пов'язана з філософською розробкою низки концептів, котрі виводили за ці межі або надавали традиційній філософії гуманістичного спрямування. Вагомою підставою для звинувачень в "ревізіонізмі" стало звернення прибічників нової тенденції до принципу практичної діяльності як наріжного в осмисленні особливостей взаємозв'язку людини й світу, що засвідчувало певну спорідненість цієї тенденції з поглядами західних неомарксистів. А.п. в укр. філософії виявився також багато у чому співзвучним тенденціям, що утвердилися на ту пору у світовій філософії (феноменологія, "фундаментальна онтологія" Гайдеггера, філософія життя, екзистенціалізм, персоналізм, "раціовіталізм" Ортеги-і-Гассета та ін.). Він став також поновленням філософсько-гуманістичних, кордоцентричних тенденцій вітчизняної думки: Сковороди, Юркевича, Хвильового. Осереддям гуманістичної переорієнтації філософських досліджень став створений 1968 р. відділ - тоді діалектичного матеріалізму, тепер філософської антропології - Ін-ту філософії НАНУ, який очолював Шинкарук. Вагомі передумови А. п. пов'язані з діяльністю у Києві відомого укр. і рос. філософа Копніна. Хоча діапазон досліджень на той час дуже звужувався рецидивами соціологічного редукціонізму, притаманного марксизмові, розпочалися плідні світоглядно-методологічні пошуки, пов'язані зі з'ясуванням культурно-історичної визначеності сутнісних ознак людини, структури цілепокладаючої діяльності, взаємодії наріжних регулятивів діяльності, а в ширшій перспективі - регулятивів людського світовідношення. Постала необхідність вивчення історичних типів світогляду, категорійної структури останнього, взаємодії світогляду та філософії як його теоретичної форми, ширше - співвідношення теоретичного, практичного та практично-духовного освоєння світу; духовного універсуму особистості, особливостей духовних почуттів (віра, надія, любов та ін.), світоглядно-культурного змісту філософських категорій. В результаті була введена у науковий обіг вилучена з ортодоксального марксизму тематика: "подвоєння" світу у свідомості (наявне та належне буття), феномен досвіду, етичні виміри практики, співвідношення предметного змісту та форми практики тощо. "Київська світоглядно-антропологічна школа" набуває популярності за межами України. 1982 р. групі її представників (Булатов, Іванов, Табачковський, Шинкарук, Яценко) присуджено Держ. премію України. Критичне осмислення даного теоретичного набутку здійснюється на щорічних "Філософськоантропологічних читаннях" (од 1995 р.), на читаннях пам'яті Копніна та ін.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологічний поворот
-
74 етнос
ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.В. Лісовий -
75 мова
МОВА - суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам'яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної М. У великій різноманітності знакових систем, що називаються М., можна умовно виділити кілька груп, які значною мірою вирізняються поміж собою за багатством знакових одиниць, за способом і складністю структурної організації, за субстанціальним матеріалом, на використання якого для побудови текстів орієнтована дана М. 1) Природні (етнічні) М., найбагатші і найскладніші вербальні знакові системи, що історично склалися і пристосувались для утворення усних звукових текстів - мовлення. Графічна фіксація мовлення у вигляді письмових текстів має передумовою застосування другої знакової системи - тієї чи іншої системи писемності. 2) М., які є невербальними знаковими системами, що лежать в основі текстів різних видів мистецтва - музичних творів, танцю, творів живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо. 3) Штучні М. науки і техніки. Знаки цих М., які часто називають символами, так само умовні, як і всі інші знаки, але вони умовні не "за традицією" (як у природних М. і М. мистецтва), а "за домовленістю". 4) Знакові системи, які застосовуються для утворення простих текстів, що регулюють побутову поведінку і трудову діяльність людей (різні системи жестів, сигналів, кольорів, спорадичне використання окремих предметів як текстових знаків для передачі інформації). У граничному випадку знакова система, а отже, і створюваний за її допомогою текст, може складатися лише з одного знаку. 5) М. тварин, яка поки що мало вивчена. Дуже часто М. неправомірно плутають або навіть ототожнюють з текстом, приписуючи їй властивості і функції, які насправді належать тексту А. ле на відміну від мовлення і тексту, М. не дається нам у безпосередньому спостереженні. З цього випливає, що М. не може бути формою вираження думок і почуттів і формою зберігання знань про дійсність. Ці функції належать тексту, який виражає не тільки думки, а й саму М. Щоб стати членом певного колективу, індивід мусить реконструювати М., спираючись на почуті або побачені тексти, запам'ятати її елементарні знакові одиниці і способи утворення складних знакових комплексів (тобто граматичну систему), а потім навчитися використовувати її для досягнення своїх комунікативних цілей. М. є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності, знаряддям впорядкування і організації тієї чи іншої матеріальної субстанції (звук, колір, предметне середовище і т.п.), перетворення її в осмислений текст. Зокрема, природна М. використовує звуки для побудови текстів, але самій М. належать не звуки, а фонеми - абстрактні сутності, які не сприймаються органами чуття і в яких фіксуються лише деякі властивості звуків, суттєві для даної М. Функція знаків природної М. (морфем та слів) полягає в тому, що вони стають еталонами, зразками для утворення матеріальних знаків тексту (озвучених морфем і слів) в процесі його побудови і для їх розпізнавання в процесі сприймання і розуміння. Будь-яка М. є скінченною знаковою системою, але вона може породжувати необмежену кількість текстів необмеженого обсягу, оскільки кожний мовний знак, втілюючись у матеріальну субстанцію, здатний до безмежного тиражування, утворюючи безліч своїх текстових варіантів.С. Васильєв -
76 пізнавальні здатності
ПІЗНАВАЛЬНІ ЗДАТНОСТІ - в теорії пізнання поняття, що позначає специфічні якості суб'єкта, які роблять його спроможним пізнавати навколишній світ, відображати властивості, відношення, сутність, закономірності фукціювання та розвитку об'єкта і створювати у своїй свідомості образ останнього. До них належать чуттєві П.з. - відчуття, сприймання, уявлення; раціональні - мислення, розум і проміжні - уява, пам'ять, що мають чуттєві й раціональні ознаки. За допомогою П. з. суб'єкт отримує необхідні відомості про об'єкт, переробляє і закріплює їх у своїй свідомості Б. удучи притаманними людині від народження, П.з. удосконалюються і розвиваються в процесі індивідуального розвитку людини, її виховання і соціалізації В. они розширюються і поглиблюються завдяки досягненням суспільно-історичного та науково-технічного прогресу, посилюються і "подовжуються" через застосування різного роду технічного оснащення: мікроскопів, телескопів, радарів, синхрофазотронів, телевізорів, комп'ютерів, технічних систем, що моделюють людський інтелект, книгодрукування тощо. Маючи біологічну основу, П. з. обумовлені соціально і в сукупності з інтелектуальними та технічними надбаннями утворюють пізнавальний потенціал суспільства. Межі збагачення і розвитку П.з. людини не існує.П. ЙолонФілософський енциклопедичний словник > пізнавальні здатності
-
77 текст
ТЕКСТ ( від лат. textum - сплетіння, побудова, зв'язок) - знаково-мовна реалізація певної системи інформації. З погляду семіотики, Т. - лінійна послідовність знаків, задана певними культурними кодами. Залежно від характеру кодів, Т. можуть бути письмові (алфавітні, піктографічні, формульно-математичні тощо), усні, технотронні (задаються за допомогою засобів радіо, звукозапису, машинної пам'яті). Т. передбачає певну мову та виступає її практичним втіленням. Мова задає репертуар знаків Т., способи утворення з них виразів, правила оцінки, вибору, читання, а також правила перетворення. Останні визначають зв'язки мовних одиниць. За ступенем зв'язку мовних одиниць та наближеністю породжуваних ними конструкцій Т. діляться на контексти. Перетворення контекстів виявляє, як їхній інваріант, інформаційно-смисловий аспект Т. Відповідно Т. характеризується планом змісту та планом вираження. З філософського погляду, Т. виступає як матеріальна оболонка ідеальних результатів людської діяльності.С. Кримський -
78 теорія пізнання
ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ - галузь філософського знання, одна з центральних філософських дисциплін, наука, що вивчає закони, форми і засоби виробництва об'єктивно істинного знання про реальний світ. Безпосереднім предметом вивчення Т. п. виступає реальна практика наукового й донаукового пізнання світу, досвід проведення наукових досліджень, історичний процес розвитку науки, відношення людського знання до об'єктивної дійсності та його зв'язок з практичною діяльністю людини і суспільства. Основним методом Т. п. є ідеальне розумове відтворення предмета вивчення у відповідних категоріальних структурах Н. а цій основі Т. п. здійснює раціональну реконструкцію процесу пізнання, накреслює оптимальні шляхи досягнення об'єктивної істини, розробляє продуктивні способи систематизації знання і його обґрунтування, формулює критерії істини, визначає найефективніші способи його практичного використання. Основними категоріями Т. п. є: суб'єкт у сукупності з його пізнавальними здатностями (відчуття, сприймання, уявлення, уява, пам'ять, мислення, розум) та об'єкт як данність суб'єктивної і об'єктивної реальності; пізнавальна діяльність як взаємодія суб'єкта і об'єкта, застосування пізнавальних здатностей для осягнення об'єкта; метод як сукупність пізнавального інструментарію; знання в його теоретичних і практичних формах; істина як безпосередня мета будь-якої пізнавальної дії; досвід як нагромаджена індивідуальна та суспільноісторична практика. Довкола центральних гносеологічних категорій зосереджуються основні філософські проблеми, які є наскрізними для майже всієї історії розвитку Т. п. Відповідно до характеру і змісту вихідних базових постулатів у висуненні та розв'язанні гносеологічних проблем Т. п. в історико-філософському процесі набуває своєрідних модифікацій, форм і відтінків, що визначають основні напрями її розвитку. Залежно від особливостей трактування природи суб'єкта, об'єкта та їхньої взаємодії Т. п. набуває матеріалістичного чи ідеалістичного, споглядального чи діяльнісного характеру. Якщо Т. п. надає перевагу чуттєвим пізнавальним здатностям і вважає відчуття єдиним джерелом знань, то вона відповідає рисам сенсуалізму. Т. п., для якої чуттєвий досвід відіграє визначальну роль у творенні знання, а форми мислення є лише засобами впорядкування даних цього досвіду, прибирає форми емпіризму. Відводячи провідну роль мисленню і трактуючи розум як джерело і критерій істинності знань, Т. п. розгортається за ознаками раціоналізму В. илучаючи частково або повністю досвід з процесу творення знань, Т. п. набирає форми апріоризму (апріорі). Як розділ філософії, Т. п. започаткована ще в Античні часи, зокрема в філософії Сократа, Платона, Аристотеля. Подальшого розвитку вона набула в філософських працях Бекона, Декарта, Локка, Ляйбніца, Канта, Гегеля, Маркса, Маха та ін. Сучасна Т. п. являє собою достатньо розгалужену систему філософських знань, складається з багатьох гносеологічних концепцій, що спираються на відмінні, інколи альтернативні ідеї, використовують багатий концептуальний апарат багатьох галузей науки. Умовно можна виділити основні групи споріднених Т. п.: реалістичні, що виходять з ідеї незалежності об'єкта пізнання і можливості його відображення в мисленні (діалектико-матеріалістичнаТ. п., причинний реалізм Рассела, критичний реалізм Сантаяни та Селлара, неореалізм Мура і Вайтгеда та ін.); аналітичні, які широко використовують логічні, фізикалістські та мовно-лінгвістичні ідеї (Шлик, Карнап, Гемпель, Поппер, Куайн, Брейтсуейт, Тулмін.); феноменологічні, що вважають явища єдиною реальністю, а її пізнання - концептуальним упорядкуванням даних безпосереднього досвіду (Гуссерль, Кассирер, Шелер, Гудмен); психологічні, що використовують категорії психічного для розуміння пізнавального процесу і пізнавальних здатностей суб'єкта (Піаже, Інельдер, Брунер); прагматичні, що акцентують увагу на виправдованості та обґрунтованості тверджень, які формулюють знання і використовують ідеї утилітаризму, інструменталізму, операціоналізму (Джеймс, Дьюї, Бриджмен, Льюїс) тощо. Гносеологічні концепції, які повністю або частково заперечують можливість пізнання світу, називають агностицизмом (Г'юм). Проте між окремими версіями Т. п. не вдається провести чітких розмежувальних ліній, оскільки кожна конкретна модифікація виявляє риси різних філософських напрямів і може бути віднесена до двох і більше класифікаційних груп Ц. е зумовлено складністю та якісною багатостанністю процесу пізнання і неможливістю адекватно відтворити його на обмеженій множині вихідних принципів С. порідненими до Т. п. за предметом вивчення є логіка, методологія науки, філософія науки, феноменологія, аналітична філософія.П. Йолон
См. также в других словарях:
пам'ятка художньої культури — Створений в минулі історичні епохи матеріальний об єкт, який має значну історичну та художню цінність. Пам ятка художньої культури прийнято поділяти на рухомі, що зберігаються в музеях, архівах, бібліотеках і приватних колекціях, та нерухомі,… … Архітектура і монументальне мистецтво
пам'ятати — (тримати в пам яті); берегти, зберігати (перев. зі сл. пам ять , згадка тощо) … Словник синонімів української мови
пам'ятка — I (предмет, що нагадує про когось / щось); сувенір (куплена / подарована на згадку про певну подію, подорож тощо) II ▶ див. інструкція 1), спогад … Словник синонімів української мови
текст — у, ч. 1) Відтворена письмово або в друкованому вигляді авторська праця, документ, пам ятка тощо. || Папір із написаними на ньому авторськими словами. 2) Зміст певного словесного твору. || Словесна частина альбомів, ілюстрованих видань. || Слова… … Український тлумачний словник
яскравий — а, е. 1) Який випромінює сильне, сліпуче світло; сяючий. || Сповнений світла. 2) Який вирізняється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення. || перен. Виразний, помітний, який впадає в очі. 3) перен. Який вирізняється характерними… … Український тлумачний словник
деталь — (фр. подробиця) Елемент композиції, який на відміну від стихійного фрагмента, є результатом свідомого компонента, що має самостійне значення, часто завершену форму (ордер, кронштейн, барельєф на постаменті пам ятника тощо). Внаслідок Д. є одним… … Архітектура і монументальне мистецтво
давнина — 1) (давноминулі часи), старовина, давноминуле, давнє, старожитність, давність, стародення, дідівщина; сивина, сивизна (перев. зі сл. віків , сторіч ); прадавнина, предківщина, правік(и), передвік (давні часи) Пор. минуле 1) 2) (події, звичаї, пам … Словник синонімів української мови
Церковная политика гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
Церковное строительство гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа Николаевский военный собор (Киев) Основная статья: Мазепа, Иван Степанович Церковная политика гетмана … Википедия
Церковная деятельность Ивана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия