-
1 outface
v2) поводитися зухвало (нахабно)* * *v1) збентежити, засоромити пильним або зухвалим поглядом2) кидати виклик; давати різку відсіч3) узяти гору -
2 copper-faced
adjіз зухвалим, безсоромним обличчям* * *a2) з безсоромним, нахабним обличчям -
3 outface
v1) збентежити, засоромити пильним або зухвалим поглядом2) кидати виклик; давати різку відсіч3) узяти гору -
4 наглеть
нахабніти, (больше прежнего нахабнішати), ставати (робитися) нахабним (зухвалим, безчільним).* * *нахабні́ти; ( становиться более наглым) нахабні́шати; ( становиться дерзким) става́ти (стаю, стаєш) зухва́лим -
5 наглый
нахабний, зухвалий, зухвальний, безчільний. [Став нахабний такий: ніколи не змовчить (Крим.). Зухвалим, хижим поглядом оглядав жінку (Коцюб.). Горе тому, хто словами безчільними грізну богиню образить здола (Л. Укр.)].* * *наха́бний; ( дерзкий) зухва́лий, зухва́льний
См. также в других словарях:
роззухвалюватися — ююся, юєшся, недок., роззухва/литися, люся, лишся, док., рідко. Ставати зухвалим … Український тлумачний словник
