-
1 feminize
v1) робити жіночним (зніженим)2) ставати жіночним (зніженим)3) збільшувати кількість жінок (у складі товариства тощо)* * *[`feminaiz]v1) робити жіночним, зніженим; фемінізувати; ставати жіночним, жінкуватим, зніженим; фемінізуватися2) збільшувати кількість жінок (у складі якого-небудь органу, товариства) -
2 feminize
[`feminaiz]v1) робити жіночним, зніженим; фемінізувати; ставати жіночним, жінкуватим, зніженим; фемінізуватися2) збільшувати кількість жінок (у складі якого-небудь органу, товариства) -
3 остепенять
остепенить очереджувати, очередити кого. [Не очередиш сина, що хоч йому роби, а не очередиш]. Женитьба -нила его - як оженився, так і споважнів.* * *несов.; сов. - остепен`итьроби́ти розсу́дливим (стате́чним, урівнова́женим), зроби́ти розсу́дливим (стате́чним, урівнова́женим), навча́ти ро́зуму, навчи́ти ро́зуму -
4 остепеняться
остепениться статніти, постатніти, поважніти, споважніти, статкувати, постаткувати. Наконец он -нился - нарешті він до розуму таки дійшов.* * *несов.; сов. - остепен`итьсяповажні́ти, споважні́ти, статечні́ти, постатечні́ти, дохо́дити [до] ро́зуму, дійти́ [до] ро́зуму, става́ти розсу́дливим (стате́чним, урівнова́женим), ста́ти розсу́дливим (стате́чним, урівнова́женим), роби́тися розсу́дливим, зроби́тися розсу́дливим; ого́втуватися, ого́втатися, обго́втуватися, обго́втатися; ( умнеть) розумні́ти, порозумні́ти, розумні́шати, порозумні́шати -
5 поражаться
поразиться1) вражатися, побиватися, бути враженим, побитим;2) вражатися, вразитися чим, дивуватися, здивуватися, чудуватися, зчудуватися з чого; срв. Удивляться. -ться (удивляться) до глубины души - дивом великим дивувати(ся) з чого.* * *несов.; сов. - пораз`иться1) ( чему - удивляться) [ди́вом] дивува́тися, [ди́вом] здивува́тися, [ди́вом] дивува́ти, [ди́вом] здивува́ти (чому́, з чо́го); ( изумляться) бува́ти вра́женим, бу́ти вра́женим (чим)2) страд. (несов.) уража́тися, ура́жуватися, поража́тися; розбива́тися; побива́тися; вража́тися; приголо́мшуватися; захо́плюватися; поража́тися -
6 assume the role of a lunatic
English-Ukrainian law dictionary > assume the role of a lunatic
-
7 закон
закон (-ну), право. -ны гражданские - закони цивільні, право цивільне. -ны уголовные - закони карні (кримінальні), право карне (кримінальне). Свод -нов гражданских - повна збірка (статут, кодекс) законів цивільних (права цивільного). -ны исключительные - надзвичайні закони, надзвичайне право. Вне -на - по-за законом. Согласно -ну - згідно з законом, з правом. Нарушение -на - порушування, порушення, ламання, зламання закону, права. Издавать, издать, обнародовать -кон - закон видавати, видати, оголошувати, оголосити, декретувати, задекретувати. -ны божеские и человеческие - закони божі (бозькі) і людські. -кон жизни - життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)]. -кон природы, естественный -кон - закон природи, натуральний закон. -кон божий - закон божий. Буква -на - буква закону, йота закону.* * *зако́н, -увне \закон на — юр. по́за зако́ном
по \закон ну — по закону; ( согласно с законом) за зако́ном, згі́дно з зако́ном
состоя́ть (жить) в \закон не — бу́ти одру́женим, бу́ти (жи́ти) в шлю́бі
-
8 наезживаться
наёжиться (в прям. и перен. знач.) наїжуватися, наїжитися, напутрюватися, напутритися, (только в прям. знач.) з'їжуватися, з'їжитися, наїжачуватися, наїжачитися, насто(в)бурчуватися, насто(в)бурчитися, настовпужуватися, настовпужитися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понаїжуватися и т. п.; бути наїжуваним, наїженим, понаїжуваним и т. п. [Борода наїжилася, мов їжак голками, сивою щетиною (Коцюб.). Відразу наїживсь і почав сердито огризатись (Васильч.). Напутрилася, мов їжак (Крим.). Подивися лиш на мене, - з'їжилась чуприна? (Рудан.). Чи бач, як у його чуб наїжачився? (Сл. Ум.). На голові волосся настовбурчилось, як щетина (Н.-Лев.). Волосся на голові настовпужилося (Леонт.). Брови напужились, як щетина (Квітка)]. Наёжившийся - наїжений, наїжачений, насто(в)бурчений и т. п. [Військо, наїжене списами (Л. Укр.). Настовбурчена чуприна (Київщ.)].* * *см. наезжаться -
9 огорчаться
огорчиться смутитися, засмучуватися, засмутитися, в жаль, в тугу вдаватися, вдатися, вражатися, вразитися. Он очень огорчён этой новостью - він дуже засмутився (він дуже вражений) цією новиною.* * *несов.; сов. - огорч`итьсязасму́чуватися и смути́тися, засмути́тися и позасму́чуватися и посмути́тися, жури́тися, зажури́тися, вдава́тися в жаль (в ту́гу), вда́тися в жаль (в ту́гу); ( быть огорчённым) бу́ти засму́ченим (зажу́реним, при́кро вра́женим) -
10 предотвращать
предотвратить что запобігати, запобігти чому, відвертати, відвернути (завчасу) що. -тить беду (несчастье) - запобігти лихові. [Можна було запобігти лихові завчасу (Грінч.)]. -тить опасность - відвернути небезпеку, запобігти небезпеці. Предотвращённый - запобіжений, відвернутий (відвернений). -ться - відвертатися, бути запобіженим, відвернутим. Несчастные случаи -щаются осмотрительностью - нещасливі випадки обачливістю відвертаються.* * *несов.; сов. - предотврат`ить( что) запобіга́ти, запобі́гти (чому), відверта́ти, відверну́ти (що) -
11 просвежать
просвежить відсвіжати, відсвіжити (кімнату, повітря), провітрювати, провітрити (хату, одежу); см. Проветривать. Просвежённый - відсвіжений, провітрений. - ться (о комнате, воздухе) - відсвіжатися, відсвіжитися, бути відсвіженим; (о комнате, одёже) провітрюватися, провітритися, бути провітреним.* * *несов.; сов. - просвеж`итьпросвіжа́ти, просвіжи́ти; ( проветривать) прові́трювати, прові́трити -
12 разогорчаться
несов.; сов. - разогорч`итьсядуже засму́чуватися, -чуюся, -чуєшся, ду́же засмути́тися, -смучу́ся, -сму́тишся и мног. ду́же позасму́чуватися и ду́же посмути́тися; ( быть очень огорчённым) бу́ти ду́же засму́ченим, бу́ти при́кро вра́женим -
13 расстраиваться
I несов.; сов. - расстр`оиться1) (терпеть ущерб, повреждаться, дезорганизоваться) розла́днуватися, -нуюся, -нуєшся, розладна́тися, розла́джуватися, -джується, розла́дитися, -дитьсядела́ \расстраиваться ро́ились — спра́ви розладна́лися
пое́здка \расстраиваться ро́илась — по́дорож (пої́здка) не відбула́ся (розладна́лася)
2) муз., радио розстро́юватися, розстро́їтися3) ( огорчаться) [ду́же] засму́чуватися, -чуюся, -чуєшся, [ду́же] засмути́тися, -смучу́ся, -сму́тишся, бу́ти при́кро вра́женим, бу́ти [ду́же] засму́ченимII несов.; сов. - расстр`оитьсяон \расстраиваться ро́ился от неприя́тных изве́стий — він був при́кро вра́жений (був [ду́же] засму́чений) неприє́мними звістка́ми, він [ду́же] засмути́вся від неприє́мних звісто́к
розбудо́вуватися, -до́вуюся, -до́вуєшся, розбудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся -
14 смущение
1) ( действие) колоті́ння, каламу́чення, скаламу́чення; баламу́чення, збаламу́чення2) ( состояние) збенте́ження; со́ром, -у, зніякові́ння, зніякові́лість, -лості, ні́яковість, -вості и нія́ковість; стурбува́ння, занепоко́єння; схвилюва́ннябыть в \смущение нии — бу́ти (бу́ду, бу́деш) збенте́женим (засоро́мленим; стурбо́ваним, занепоко́єним; схвильованим)
приводи́ть в \смущение ние — бенте́жити
-
15 Насвежить
освіжити, відсвіжити що. Насвежённый - освіжений, відсвіжений. -ться - освіжитися, відсвіжитися; бути о[від]свіженим. -
16 Проучиваться
проучиться виучуватися и вивчатися, бути вивченим, студіюватися, бути простудійованим;2) провчатися, бути проученим, прошколеним, проманіженим, вицвіченим;3) возвр. провчитися (який час). -
17 best
[best] 1. adj ( sup від good)1) найкра́щий2) найбі́льший, бі́льшийthe best part of the week — бі́льша части́на ти́жня
best liar — страше́нний бреху́н
2. nbest thrashing — добря́чий прочуха́н
щось найкра́ще; ви́щий сту́пінь ( чогось)••at best — у кра́щому ра́зі
to do [to try] one's best [one's level] — зроби́ти все можли́ве; прояви́ти ма́ксимум ене́ргії
to be at one's best — бу́ти на висоті́; бу́ти в уда́рі (у на́строї)
to get [to have] the best of it — перемогти́, взя́ти верх ( у суперечці)
to give best — ви́знати перева́гу ( когось); бу́ти перемо́женим
to have the best of the bargain — бу́ти в найви́гіднішому стано́вищі
to make the best of it [of a bad bargain, business, job] — не ві́шати но́са в скрутно́му стано́вищі
to make the best of smth. — 1) ви́користати щось найкра́щим чи́ном 2) мири́тися з чи́мсь
to send one's best — передава́ти (надсила́ти) віта́ння
all the best — всього́ найкра́щого
to the best of one's ability — в мі́ру сил, зді́бностей
3. advto the best of my belief — наскі́льки мені́ відо́мо
(sup від well II) найкра́ще; найбі́льше4. v розм.you had best confess — вам кра́ще (бу́де) зізна́тися
взя́ти верх, взя́ти го́ру ( над кимсь); перехитри́ти -
18 card
[kɑːd] I n1) ка́рта ( гральна); pl ка́рти; гра в ка́рти2) ка́рткаcalling card — візи́тна ка́ртка
3) квито́кParty card — парті́йний квито́к
invitation card — запро́шення
4) карту́шка ( компаса)5) амер. публіка́ція, оголо́шення в газе́ті6) розм. люди́на, "тип"a cool card — холоднокро́вна люди́на
an odd card, a queer card — дива́к; чудна́, підозрі́ла люди́на
7) attr.card man, card holder амер. розм. — член профспі́лки
••to play the wrong card — зроби́ти непра́вильну ста́вку, прорахува́тися
one's best card, one's trump card — найпереко́нливіший аргуме́нт, "ко́зир"
to have a card up one's sleeve — ма́ти ко́зир (яки́йсь план) про запа́с
to hold the cards — ма́ти перева́гу
a safe card — наді́йна спра́ва, пра́вильний план
to speak by the card — висло́влюватися то́чно
that's the card — оце́ са́ме те, що потрі́бно
house of cards — картко́ви́й буди́ночок
II 1. текст.; nto throw up one's cards — (с)пасува́ти, зда́тися; ви́знати себе́ перемо́женим
ка́рда, чеса́лка2. текст.; vпрочі́сувати, чеса́ти -
19 doddered
['dɒdəd]adjз ура́женим верхові́ттям ( про дерево) -
20 ergotism
['ɜːgətɪzm]n мед.ерготи́зм, отру́єння хлі́бом (бо́рошном), зара́женим ріжка́ми
- 1
- 2
См. также в других словарях:
жена не сапог(не лапоть), с ноги не скинешь — лапти на всякую ногу плетутся без меры: легко надеть и скинуть Ср. Все почти ошибки, шалости, проступки все может быть поправлено, и один только тяжелый брачный башмак с ноги уж не сбросишь. Писемский. Тысяча душ. 2, 6. Ср. В Духовской то… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
я тебя женю так, что ты и не услышишь — Ср. Он премилый, умный старичок, он тебе выдернет этот зуб (устроит это неприятное дело) так, что ты и не заметишь. Гр. Л.Н. Толстой. Анна Каренина. 2, 5, 1. Ср. Мы (князя) женим так, что он и не услышит. Пожалуй, обманом и женим. Достоевский.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
жени́ть — женю, женишь; сов. и несов., перех. Соединить (соединять) браком мужчину и женщину; способствовать совершению брака. Да мы тебя женим и на свадьбе твоей попируем! Пушкин, Капитанская дочка. [Сусанна:] Когда он был очень молод, доверчив, его… … Малый академический словарь
попирова́ть — рую, руешь; сов. Пировать некоторое время. Да мы тебя женим и на свадьбе твоей попируем. Пушкин, Капитанская дочка. Мы своей ссыльной компанией решили устроить праздник и попросили у Микеши позволения попировать у него. Короленко, История моего… … Малый академический словарь
Азербайджанская Советская Социалистическая Республика — (Aзербайджан Cовет Cосиалист Pеспубликасы), Aзербайджан, расположена в вост. части Закавказья. C B. омывается Kаспийским м., на C. граничит c Даг. ACCP, на C. З. c Груз. CCP, на З. c Арм. CCP, на Ю. c Ираном и частично c Tурцией. Пл. 86,6 … Геологическая энциклопедия
руками и ногами упираться — (иноск.) всеми силами (ни за что не соглашаться) Ср. Уж как ни упирайтесь руками и ногами, мы вас женим. Гоголь. Мертвые души. 1, 7. Ср. Manibus pedibusque. Terent. Andria. 161; 676. Ср. και χειρι και ποδι βοηθει. Рукой и ногой помогает. Macar, 5 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
УПИРАТЬСЯ — УПИРАТЬСЯ, упираюсь, упираешься, несовер. 1. несовер. к упереться. «Кляча еле идет упирается.» Некрасов. Всё это упирается в отсутствие средств. 2. страд. к упирать (см. упереть в 1 и 2 знач.). ❖ Упираться (реже упереться) руками и ногами (разг.) … Толковый словарь Ушакова
женить — женить, женю, женим, женишь, жените, женит, женят, женя, женил, женила, женило, женили, жени, жените, женящий, женящая, женящее, женящие, женящего, женящей, женящего, женящих, женящему, женящей, женящему, женящим, женящий, женящую, женящее,… … Формы слов
Бумборамбия — «Бумборамбия» … Википедия
подрасти — расту, растёшь; подрос, ла, ло; подрасти; подросший; св. 1. Стать выше ростом, длиннее, крупнее (о человеке, животном, растении). Подрос за лето можжевельник. Воробьи быстро подросли. Тебе ещё сантиметров на десять надо п.! // Стать взрослее,… … Энциклопедический словарь
подрасти — расту/, растёшь; подро/с, ла/, ло/; подрасти/; подро/сший; св. см. тж. подрастать, подрастание 1) а) Стать выше ростом, длиннее, крупнее (о человеке, животном, растении) Подрос за лето можжевельник … Словарь многих выражений