-
61 smash
I n1) гуркіт, стук при падінні, зіткненні2) зіткнення, катастрофа3) повне руйнування, знищення, загибель4) банкрутство, крах5) розгром ( супротивника)6) нищівний, важкий удар8) смеш, спиртний напій з цукром, м'ятою до льодом; смеш, напій з фруктового соку9) смеш, удар над головою по м'ячу, що високо летить ( теніс)II див. III v1) ( smash up) розбити вщент (smash to pieces, to splinters або to bits); розбитися вщент, розлетітися на дрібні шматочки; фiз. розщеплювати2) ламати; ламатися3) ударяти, бити щосили4) розбити, розгромити, знищити; побити ( рекорд)5) зіштовхуватися; врізатися; зазнати аварії, розбитися (про автомобіль; smash up); пробиватися7) привести до банкрутства; підірвати кредитоспроможність; розоритися, лопнути, збанкрутувати ( smash up)8) підірвати сили, здоров'я9) гасити м'яч ( теніс)IV adv1) ущент2) прямо, безпосередньоV n; сл. VI v; сл.платити фальшивими грошима; виготовляти фальшиві гроші -
62 squelch
I n1) хлюпання3) нищівний удар; відсіч; нищівна відповідь4) мотлох, манаття5) cпeц. шумозаглушення6) радіо безшумне настроюванняII advз хлюпанням, з плескотомIII v1) розтоптати, знищити, зруйнувати, роздавити, розчавити2) придушити, припинити; примусити замовкнути; обірвати3) хлюпотіти, шльопати по грязюці або воді -
63 trample
I n1) тупання, тупотіння2) топтання3) знехтуванняII v1) топтати; розтоптувати, толочитиto trample the grass [the flowers, the growing corn] — толочити траву [квіти, посіви]
to trample (out) the fire — затоптати вогнище
to trample morality into the dust — затоптати мораль брудом; давити ( виноград)
to hear a person trampling (about) overhead — чути, як хтось важко ходить вгорі
3) (on, upon over) наступатиto trample on flower beds — топтати квіткові клумби; пригнічувати, зневажати
to trample on /upon/ smb — звертатися зневажливо до кого-н.; третирувати кого-н.
to trample on smb s feelings [reputation] — розтоптати чиї-н почуття [репутацію]
to trample on one's foe — роздавити /знищити/ свого ворога; пригнічувати, стримувати, не давати волі
to trample on ones pride — стримати свою гордість; нехтувати, не вважатися
he tramples on conventions — він не зважає на умовності умовностей для нього не існує є to trample smb
under foot — топтати кого-н.; пригнічувати кого-н.
-
64 unclog
[en'klʒg]vпрочистити, розчиститиto unclog a traffic artery — розвантажити транспортну магістраль; знищити затор на магістралі
-
65 underkill
[`endakil]n1) воєн. нездатність повністю знищити ( противника)2) засіб, що спричиняє менше шкоди, ніж передбачалось -
66 undo
I [en'duː] v(undid; undone)to undo a button [a collar, a coat] — розстібнути гудзик [комір, пальто]; знімати ( замок); відкривати
2) знищити зроблене; анулюватиto undo a treaty — анулювати /розірвати/ угоду
3) розстроїти, схвилювати; вивести з себе; змусити втратити самовладання4) губити, призводити до загибеліdrink has undone him — п'янство загубило його; погубити, спокусити ( дівчину); розорити, довести до розорення
5) тex. розбирати, демонтувати ( машину)II [en`duː] n -
67 wipe
I [waip] n1) витирання2) заст. прост. носова хустинка3) дiaл., заст. удар з розмахуto fetch smb; a wipe, to take a wipe at smb — вдарити кого-н. з розмаху; саркастичне зауваження, насмішка; cл. синяк
4) кiнo, теле. стирання, наплив; витиснення, заміна зображення іншим5) = wiper 3II [ˌwaip] v1) (wipe away, wipe off, wipe out) витирати, обтиратиto wipe smth dry [clean] — витерти що-н. досуха [начисто]; знищити, ліквідувати
to wipe off a debt — розплатитися з боргом; погасити заборгованість
to wipe smb 's tears — осушити чиї-н. сльози
2) cл. замахнутися; вдаритиto wipe smb with one's stick — вдарити кого-н. палицею
to wipe smb 's eye — cл. поставити кому-н. синяк ( під оком); випередити кого-н.; поставити кого-н. на місце
to wipe the floor /the ground/ with smb — нанести нищівний удар кому-н., розбити наголову кого-н. ( в суперечці)
to wipe one's boots on smb — втоптати в бруд, принизити кого-н.
-
68 wipe out
phr v1) стерти з лиця землі; знищити (супротивник; винищити;)2) cл.; cпopт. падати під час серфінга -
69 wipe up
phr vрозправитися; знищити ( переможеного ворог) -
70 write off
phr v2) бухг. списувати ( з рахунку)3) вважати таким, що прийшов в непридатність, застарів, став непотрібним, втраченим, повністю невикористаний; скидати з рахунків, не приймати до уваги4) анулювати; відмовитися від чого-н.we'll have to write off the arrangement if we can't find the money for it — ми скасуємо цей захід, якщо не знайдемо для нього гроші
5) cл. знищити, ліквідувати, вбити (кого-н.) -
71 выкасаваць
анулюватианулюйтевикреслитивикреслітьвикреслюваннявимазативитертивитиративідмінитизнищитизнищуватикасуватискасовуватискасуватистертистирати -
72 выключаць
виключативиключитивиключітьвинищитивинищуватизнищитизнищуватиліквідуватиліквідуйтеусуватиусунути -
73 выключыць
виключативиключитивиключітьвимкнутивинищитивинищуватизнищитизнищуватиліквідуватиліквідуйтеусуватиусунути -
74 спляжыць
вирубатизабруднитизатоптатизім'ятизнищитипонищитистоптати -
75 истреблять
истребить1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];2) (потребляться) споживатися, спожитися.* * *несов.; сов. - истреб`ить -
76 камень
1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.* * *ка́мінь, -меня ( об отдельном куске) и собир. -менюка́мни — мн. ка́мені, -нів, собир. камі́ння
-
77 корень
1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.* * *1) ко́рінь, -реняко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння
в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно
2) грам., мат. ко́рінь -
78 ничто
мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.* * *1) мест. ніщо́, род. п. нічо́гоиз \ничто чего сде́лать (получи́ть) — з нічо́го зроби́ти (оде́ржати)
\ничто чего́ не бывало — см. ничуть
\ничто чего́ не поде́лаешь — (разг. не попишешь) см. поделать
2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)преврати́ться (обрати́ться) в \ничто что — перетвори́тися (обернутися) в ніщо́
-
79 Истлить
что (сжечь) спопелити, спалити, (сгноить) згноїти, (уничтожить) знищити що, (о мн.) попалити, погноїти, понищити. -
80 crush
v знищувати, придушувати- to crush a revolution знищити/ придушити революцію
См. также в других словарях:
знищити — див. знищувати … Український тлумачний словник
знищити — [зни/шчиетие] шчу, шчиеш; нак. ишч, и/шчтеи … Орфоепічний словник української мови
знищити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
знищити — знищу, щиш, Пр. Див. знищувати … Словник лемківскої говірки
згладити — знищити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
потребити — знищити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сказѢти — знищити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
згвадити — знищити … Лемківський Словничок
схаб — Схаб: шматок м яса з ребрами, бік [35] бік, ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки лишаться [1] ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки позалишаються [X] на схаб спражити знищити дощенту [2] … Толковый украинский словарь
зламувати — ую, уєш, недок., рідко, злама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи що небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого небудь; розламувати. || Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток. || тільки док.… … Український тлумачний словник
повипалювати — юю, юєш, док., перех. 1) Палячи, знищити все чи багато чого небудь. Повипалювати дерева. || Дуже висушуючи, знищити (рослини). 2) Випалити, витратити повністю все чи багато чого небудь. Повипалювати всі цигарки. 3) Нанести розжареним предметом… … Український тлумачний словник