-
41 butt
1. n1) товстий кінець (знаряддя тощо)2) торець; окоренок3) амер., розм. недокурок; сигарета4) бот. черешок листка5) найтовша частина шкури тварини6) товста шкіра для підошов7) розм. грубо зроблений віз8) завіса, петля9) стрільбищний вал10) pl стрільбище, полігон11) ціль, мішень12) об'єкт глузувань (образ, знущань)13) людина, яка є об'єктом глузувань (образ, знущань)14) кінцева мета15) межа16) стусан, удар (головою, ногами)17) спорт. удар головою18) велика бочка (для вина, пива)19) бочонок, бочка (ємкістю 490,96л)20) грядка; гребінь борозни21) невелика ділянка землі22) розм. пагорб; насип23) мис24) амер., розм. зад25) іхт. камбала26) притик, притул, стик2. v1) з'єднувати у стик; розташовувати впритул2) прилягати, межувати; стикувати (ся)3) ударяти (бити) головою4) буцати (ся)5) натикатися, наштовхуватися (на — against, into)6) висовуватися, виступати, видаватися, стирчати7) цілитися, прицілюватися; мітити в ціль8) втручатися (в — in)* * *I [bet] n1) товстий кінець (інструмента, знаряддя або зброї)2) торець; комель3) недопалок; недогарок ( свічки)4) бoт. основа або черешок листка5) найтовща частина шкури тварини; товста шкіра; шкіра для підметок6) дiaл. грубо зроблений візок7) дiaл.; aмep.; див. buttock I8) дверна завіса ( петля)9) тex. з'єднання встик (тж. butt joint)II [bet] v1) з'єднувати встик; розташовувати впритул2) торцювати, обрізати кінці (дощок, колод неправильної форми)III [bet] npl
— стрільбище, полігон2) ціль, мішень3) мішень для глузувань, нападок, предмет знущання, образ; людина, що служить предметом глузувань, нападок або образ, посміховище4) заст. кінцева мета; межаIV [bet] nпоштовх, удар (звич. головою або рогами); cпopт. удар головою; рідко випад ( фехтування)V [bet] v1) ударяти головою; буцати; буцатися2) натикатися, натрапляти; зштовхнутися3) видаватися, виступати, випирати, висовуватися, витикатися (тж. butt out)4) заст. мітити в ціль; цілитися, прицілюватися5) пpиcл. прямо, з нальоту, з наскокуVI [bet] nвелика бочка ( для вина або пива); бочка ( як міра ємності); барилоVII [bet] n1) грядка; гребінь борозни; нерівно відділена частина грядки, борозни2) дiaл. невеликий клаптик землі, відділений від прилягаючого поля -
42 fellow
1. n1) розм. людина; парубок, хлопець, малийjolly fellow — веселий товариш по чарці, веселун; компанійський хлопець
queer fellow — дивак, чудило
old fellow — старий, старик; друзяка
2) товариш, побратимfellows in arms — соратники, товариші по зброї
3) аспірант; стипендіат, який займається дослідницькою роботою5) (F.) дійсний член наукового товаристваF. of the Royal Society — член Королівського наукового товариства (у Великій Британії)
6) парна річ, парний предмет, пара7) хтось рівний (за званням тощо)8) амер., розм. залицяльник9) знев. тип2. v1) знайти (підібрати) пару* * *I n1) людина, чоловік, хлопець, малий; тип2) товариш, побратим3) аспірант; стипендіат, який займається дослідницькою роботою; молодший науковий співробітник коледжу або університету ( у Великій Британії)4) ( Fellow) член ради коледжу, університету5) ( Fellow) дійсний член наукового товариства6) парна річ, парний предмет, пара; хто-небудь рівний (за положенням, званням)7) aмep. "молодий чоловік" (про коханого, нареченого); поклонникII aякий належить до тієї ж групи ( людей)III v1) знайти, підібрати пару2) звертатися по-приятельськи, фамільярно ( до кого-небудь) -
43 force
1. n1) сила; міць2) авторитет, престиж; вплив3) дієвість; чинністьin force — чинний; що має силу (чинність)
4) насильство, примусbrutal force — насильство, груба сила
by force — насильно, силоміць
5) озброєний загін; військове з'єднання6) the force — поліція7) звич. pl війська; збройні сили8) переконливість; смисл, рація, резон9) зміст, значення10) розм. водоспад, каскадby force of — за допомогою, шляхом
in force — військ. значними силами; усіма силами
2. v1) примушувати, змушувати, присилувати2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсуватиto force a crossing — військ. форсувати річку
3) робити через силу4) надмірно напружувати; перенапружувати5) прискорювати (ходу тощо)6) тех. додавати обертів7) тех. перевантажувати (машину)8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути9) втягти (у — into)10) видавити, вичавити (з — out of)11) начиняти; набивати вщертьforce back — стримати, приборкати; військ. відтіснити
force down — з силою опустити, зачинити; збити, знизити
force in — пробитися, прокласти собі шлях; продавити
force on — тех. запресовувати
force out — витісняти; видавлювати
force up — підвищувати, роздувати, наганяти
* * *I [fxːs] n1) сила, міцьwith all one's force — щосили; сила, вплив; авторитет, престиж
2) дієвість; дійсністьin force — діючий, чинний, який має силу (про угоду, документ)
3) насильство, примус5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення6) фiз. зусилля, силаII [fxːs]force of gravity — земне тяжіння by force of... шляхом..., за допомогою...
1) v l. змушувати, примушувати2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)3) насилувати, силувати; ґвалтувати5) прискорювати (крок, хід)to force events — форсувати події; тex. додавати обороти
6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)7) мyз. форсувати ( звук)III [fxːs]1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь3) to force smthout of smth — видавити, вичавити що-небудь з чого-небудь; to force smb out of smth витиснути, виштовхнути кого-небудь звідки-небудь
4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь -
44 lend-lease
n амер.ленд-ліз, передача в оренду (у позичку) (зброї, продовольства тощо)Lend-Lease Act — закон про ленд-ліз (1941 р.)
* * *n; амер.ленд-ліз; постачання військової техніки під час ІІ світової війни з поверненням після закінчення війни, "американська допомога" -
45 rifle
1. n1) гвинтівка; нарізна зброяfull-bore (small-bore) rifle — великокаліберна (дрібнокаліберна) гвинтівка
2) нарізка (в дулі гвинтівки)3) pl військ. стрілецька частина; стрільці4) розм. мантачкаrifle battalion — військ. піхотний (стрілецький) батальйон
rifle calibre — військ. калібр гвинтівки
rifle file — військ. стрілець
rifle salute — військ. віддання честі зброєю
rifle strength — військ. чисельність піхотних підрозділів; кількість багнетів
rifle unit — військ. стрілецька (піхотна) частина
2. v1) стріляти з гвинтівки2) військ. нарізати канал дула (гвинтівки)3) обдирати (кору тощо)4) обшукувати з метою пограбування5) програвати* * *I n2) гвинтівка; нарізна зброя3) pl; вiйcьк. стрілецька частина; стрільці ( назва деяких частин)II v2) вiйcьк. нарізати канал ствола ( гвинтівки)III v IV v -
46 scour
1. n1) чистка2) миття, промивання3) засіб для миття4) вет. дизентерія; пронос (у худоби)2. v1) чистити, обчищати; прочищати2) жарт. драїти, старанно мити і чистити (руки, обличчя, зуби)3) очищати (зерно)4) хімічно очищати, знежирювати (тканину тощо)5) звільняти, очищати (відкогось)6) промивати (струменем води)7) вимивати промоїну8) намивати, вимивати на поверхню9) розм. давати проносне (тваринам)11) бичувати, суворо карати12) обстрілювати, змітати (вогнем зброї)13) ганяти, гасатиto scour after smb. — мчати за кимсь
15) стрімголов бігти, мчати16) бешкетувати на вулиці вночіscour away, scour off — тікати, зникати
* * *I n1) чищення, миття; промивання2) вимоїна, розмив3) вeт. дизентерія, понос4) cпeц. миючий засібII v1) чистити, відчищати, відтирати; шабрувати; драїти, ретельно мити е чистити (руки, зуби); очищати ( зерно); cпeц. хімічно очищати, знежирювати (тканину, вовну)2) звільняти, очищати3) промивати (сильним напором води; scour out); вимивати, утворювати вимоїну ( сильним напором води); гeoл. розмивати; вимивати на поверхню, намивати4) вeт. давати проносне; страждати від поносу ( про тварин)6) icт. бичувати, суворо карати7) icт. обстрілюватиIII v1) нишпорити, бігати; ретельно шукати; прочісувати2) стрімко бігти, мчати -
47 short
1. n1) короткість, стислість2) короткий зміст3) лінгв. короткий голосний4) короткий склад5) знак короткості6) розм. короткометражний фільмfeature (animated cartoon) short — короткометражний художній (мультиплікаційний) фільм
7) короткий уривок; короткий твір8) ел., розм. коротке замикання9) мальок10) військ. недоліт11) спекулянт, який грає на пониження12) кондуктор, який не віддає хазяїну усіх виручених грошей13) розм. міцний напій14) чаркаfor short — скорочено, для стислості
in short — коротше кажучи; одним словом
the short of the matter — сутність проблеми (питання, справи)
2. adj1) короткийshort waves — рад. короткі хвилі
short arms — військ. короткоствольна зброя
2) низький, невисокий3) короткочасний, нетривалийin a short time — незабаром, скоро
6) військ. за першою вимогою4) короткотерміновий, короткостроковий5) короткий, стислий6) кін. короткометражний7) скорочений, неповний8) неповний, приблизний; орієнтовний9) некомплектний, неукомплектований10) недостатній, убогийto be short of (in) money — відчувати брак грошей
to be short of (in) breath — задихатися, важко дихати
11) незадовільний12) різкий, грубий13) міцний, нерозведенийshort drink, something short — міцний напій, спиртне
14) розсипчастий; ламкий, крихкийshort pastry — розсипчасте (пісочне) тістечко
short bit — амер. монета в 10 центів
short blast — військ. дульна хвиля
short circuit — ел. коротке замикання
short dead end — зал. тупик
short end — розм. несприятливе становище
short list — а) остаточний список; б) список допущених до останнього туру (конкурсу тощо)
short of — а) не досягти (чогось); не доходячи (до чогось); б) що не відповідає чомусь; в) за винятком
S. Seas — розм. Балтійське і Біле моря
short ton — коротка тонна (= 907,2 кг)
short views — короткозорість, недалекоглядність
3. adv1) різко, круто; раптом, несподіваноto stop short — раптом (різко) зупинитися
to take smb. (up) short — а) захопити (застукати) когось зненацька; б) перервати чиєсь мовлення, не дати комусь висловитися
to break off short — закінчити (ся) несподівано
I am taken short — розм. у мене живіт схопило
2) передчасно, достроковоto cut smb.'s life short — передчасно обірвати чиєсь життя
3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані5) не доходячи, не досягти6) коротко, стисло; уривчасто* * *I n1) короткий зміст; сутьin short — коротенько, коротше кажучи, одним словом
for short — для стислості, скорочено
2) лiнгв. короткий голосний; короткий склад; знак короткості3) короткометражний фільм; короткий уривок, короткий твір5) eл. коротке замикання6) вiйcьк. недоліт7) = short sale [див. short II, I 7]8) pl бірж. спекулянти, що грають на зниження9) міцний напій, спиртне; "чарочка" ( чарка нерозбавленого віскі)II a1) короткий2) низький, невисокий3) короткий, недовгий, який недовго триваєin a short time — незабаром; короткотерміновий, короткостроковий
short loan /money/ — короткотермінова позичка
4) короткий, стислий; кiнo короткометражний5) урізаний; неповнийshort measure — кoм. недомір
short weight — кoм. недовага; неповний, приблизний; некомплектний, неукомплектований
6) убогий, бідний; недостатній; який відчуває брак ( чого-небудь); незадовільний7) кoм. який продається без покриттяshort sale — продаж на термін без покриття; бірж. який грає на зниження
8) різкий, грубий, уривчастий; різкий, сухий ( про кашель)9) міцний, нерозбавленийshort drink, something short — спиртне
10) розсипчастий; ламкий, крихкийshort and — знак & (типографський знак сполучника ",")
III advshort views — короткозорість, недалекоглядність
1) різко, круто; раптово, зненацька2) передчасно3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані; не доходячи, не досягши5) коротко, стисло; уривчасто -
48 special
1. n1) екстрений випуск2) екстрений поїзд3) спеціальний кореспондент4) терміновий лист5) (the special) особливе, окреме2. adj1) особливий, окремий2) спеціальний; спеціалізованийspecial election — амер. довибори; додаткові вибори
special weapons — спеціальні види зброї (ядерна, біологічна, хімічна тощо)
3) надзвичайний, особливий4) екстренийspecial edition — екстрений (спеціальний) випуск
special train — додатковий поїзд; поїзд спеціального призначення
5) приватний, індивідуальнийspecial feature — індивідуальна риса; характерна особливість
6) певний, визначений7) тех. нестандартнийspecial duty — військ. спеціальне відрядження; нестройова служба; наряд на роботу; служба за межами частини
special effects — кін. спеціальний ефект; комбінована кінозйомка
special injunction — юр. судове рішення, що забороняє будь-які дії однієї із сторін
special pleading — юр. особливе клопотання захисту; упереджене (однобічне) висвітлення проблеми
special service — військ. служба спеціального призначення; десантно-диверсійні частини «командос»
special services — амер. служба організації дозвілля військ; нестройова служба
3. adv розм.1) спеціально2) особливо, дуже* * *I n3) спеціальний кореспондент; повідомлення спеціального кореспондента4) тб. спеціальна передача; окрема передача ( яка не входить в число звичайних передач)5) терміновий лист; лист із нарочним6) ( the special) особливе, окреме7) кoм. особлива, різко знижена ціна; окрема ціна; товар, який продається за різко зниженою ціною8) = special constableII a1) особливий2) спеціальний3) особливий, надзвичайний (про уповноваженого, представника); екстрений4) приватний; індивідуальний5) особливо шанований або улюблений6) певний7) тex. нестандартнийIII adv1) = specially II2) особливо, дуже -
49 surrender
1. n1) здача; капітуляціяsurrender at discretion — військ. беззастережна капітуляція
to demand the surrender of fire-arms — військ. вимагати здачі вогнепальної зброї
2) відмова (від чогось)3) юр. поступка, відмова (від права)4) юр. визнання себе неспроможним боржникомsurrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса
2. v1) здавати2) здаватисяto surrender at discretion — беззастережно капітулювати; здатися на милість переможця
3) піддаватися, віддаватися (почуттю тощо)to surrender (oneself) to despair — удатися у відчай
to surrender (oneself) to smb.'s influence — потрапити під чийсь вплив
4) поступатися, підкорятися5) відмовлятися (від чогось)6) здавати частину виробленої продукції державі по твердій ціні7) юр. визнати себе в суді неспроможним боржником* * *I n1) здача; капітуляція3) відмова ( від чого-небудь); юp. поступка; відмова ( від права)II vsurrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса; юp. визнання себе неспроможним боржником; явка з повинною
1) здавати; здаватися2) відмовлятися ( від чого-небудь)to surrender one's office — вийти /подати/ у відставку
3) ( часто to surrender oneself) піддаватися; віддаватисяto surrender (oneself) to sleep — заснути
4) юp. поступатися; відмовлятися ( від права)5) юp. визнати себе в суді неспроможним боржником -
50 taking
1. n1) взяття; оволодіння; захоплення2) спіймання; арештtaking of the body — юр. арешт когось
3) ловля (риби тощо)5) pl бариші, прибутки6) збудження; хвилювання; тривога; неспокій, турбота7) погане становище; поганий стан8) друк. урок складачаtaking apart — військ. розбирання зброї
2. adj1) який бере (оволодіває, захоплює)2) розм. принадний, привабливий; чарівний; симпатичний3) заразний* * *I ['teikiç] n1) узяття, оволодіння, захоплення [див. take 2]2) pl бариш, виторг, збір3) захоплення, піймання; арештtaking of the body — юp. арешт когось
4) уловлювання (риби, тварин); добування; улов ( риби); здобич ( на полюванні)II ['teikiç] a1) що бере, що опановує, що захоплює та ін. [див. take v]2) привабливий, чарівний; симпатичний; підкорюючий3) заразний -
51 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
52 appeal
I nзаклик, звернення- appeal against the ruling of the President опротестування постанови голови; протест проти постанови голови- an appeal for peace заклик до миру- an appeal to the chairman звернення до головуючого- to make an appeal to arms закликати до зброї- to make an appeal to force закликати до застосування сили- to support an appeal підтримувати звернення/ закликII v1. апелювати, звертатися із закликом2. звертатися (зарішенням, підтримкою тощо)- to appeal to an experience посилатися у підтвердження чогось на досвід- to appeal to facts посилатися у підтвердження чогось на факти- to appeal to history звертатися до історії, закликати у свідки історію- to appeal to the public on smbd.'s behalf звертатися до громадськості від імені когось- to appeal to reason апелювати до розуму- to appeal against the ruling of the President опротестувати постанову голови -
53 guard
v1. оберігати; берегти, зберігати2. (against, from) захищати, стояти на сторожі (інтересів тощо)- to guard against accidental or unauthorized use of nuclear weapons попередити/ виключити випадкове або несанкціоноване застосування ядерної зброї -
54 lend-lease
I n амер. ленд-ліз, передача в оренду або у позику (зброї, продовольства тощо)- lend-lease agreement угода про ленд-ліз- lend-lease settlement проведення розрахунків по ленд-лізу- reverse lend-lease зворотній ленд-ліз- L.-Lease Act закон про ленд-ліз (1941 р.), закон про передачу озброєння в оренду Радянському Союзу (США) -
55 spread
I n розповсюдження, збільшення- spread of nuclear weapons розповсюдження ядерної зброїII v розповсюджувати (вплив, чутки тощо), розповсюджуватися- to spread one's influence розповсюджувати свій вплив- to spread lies розповсюджувати брехню- to spread slanders розповсюджувати наклепи- to spread suspicions розповсюджувати підозри -
56 status
n1. статус, стан2. громадянське становище, статус- belligerent status статус воюючої сторони- caretaker status статус кабінету, що тимчасово виконує обов'язки до всезагальних виборів- diplomatic status дипломатичний статус- dominion status статус домініону- interim status тимчасовий статус- international status міжнародний статус- legal status правовий статус- nuclear-weapon-free status статус країни, що не має ядерної зброї- official diplomatic status офіційний дипломатичний статут- property status майнове становище- social status соціальне становище- official status of consuls офіційний статус консулів- status of civil servants статус державних службовців- status of heads of diplomatic missions статус глав дипломатичних представництв- status of implementation порядок виконання (положень угоди тощо)- status of international officials статус міжнародних посадових осіб- status of negotiations стан переговорів- participant with special status учасник переговорів зі спеціальним статусом; учасник переговорів без права вирішального голосу- to determine the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to enjoy diplomatic status мати дипломатичний статус- to fix the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to give a country international status надати країні міжнародний статус- to have diplomatic status мати дипломатичний статус- to prescribe the status of charge d'affaires ad interim встановити статус тимчасових повірених у справах- to recognize the official status of consuls визнати офіційний статус консулів -
57 ground
[graund] I II 1. n1) ґрунт; земля́3) спорти́вний майда́нчик4) місце́вість, ві́дстань5) діля́нка землі́6) плац; аеродро́м; поліго́н7) парте́р ( у театрі)8) муз. те́ма9) підста́ва, моти́в10) ел. зазе́млення••to break [fresh] ground перен. — проклада́ти нові́ шляхи́
common ground — домо́вленість
to cover much ground перен. — ши́роко охо́плювати ( суть справи тощо)
to gain ground — просува́тися впере́д; роби́ти у́спіхи
to give ground — відступа́ти
2. vto hold [to stand] one's ground — утри́мати свої́ пози́ції, ви́явити тве́рдість
1) засно́вувати; обґрунто́вуватиto ground one's arguments on experience — обґрунто́вувати свої́ до́кази до́свідом
2) навча́ти осно́в ( предмета) (in)he is well grounded in grammar — він до́бре зна́є грама́тику
3) мор. наско́чити на мілину́4) кла́сти; опуска́тися на зе́млюto ground arms — склада́ти збро́ю, здава́тися
5) буд. заклада́ти фунда́мент6) ел. заземля́ти -
58 steel
[stiːl] 1. n1) сталь, кри́ця2) меч, шпа́гаcold steel — холо́дна збро́я
3) тве́рдість4) стале́ва пласти́нка5) креса́ло6) тех. стале́вий бур2. adj1) стальни́й, стале́вий2) жорсто́кий3. v1) вкрива́ти ста́ллю; припасо́вувати стале́вий наконе́чник тощо2) загарто́вувати; перен. озлобля́ти -
59 війна
ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.М. Цюрюпа -
60 Ніцше, Фридрих Вільгельм
Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844, Рекен, Пруссія - 1900) - нім. філософ. Закінчив Ляйпцизький ун-т; проф. класичної філології у Базельському ун-ті (1869 - 1879). Погіршення стану здоров'я спричинилося до того, що Н., залишивши посаду проф., переїхав до Італії і Швейцарії, де протягом 10 років жив самітником, займаючись творчою працею. Через різке загострення психічної хвороби у 1889 р. його було допроваджено до психіатричної лікарні, де він і помер. Ранні захоплення романтизмом приводять Н. до музики Вагнера та філософії Шопенгауера. В часи романтичних пошуків генія - як виразника трагічно-художнього творення культури - Н. виходить з Античності як вузла, яким пов'язана й сучасна культура. Геній уявляється йому "центром" входження у буття, здатним створювати естетично виправдані його феномени. В першій праці Н. "Народження трагедії" (1872) феномен античної культури постає у двоїстості аполлонівського та діонісійського начал. Аполлон очолює царину довершених образів: світла, розумності та краси, а Діоніс - несталих: хаосу, шаленства й руйнації Г. рецька культура постає як арена боротьби цих принципів, являючи історичну зміну епох. Кардинальна зміна аполлонівсько-діонісійського взаємовідношення в культурі відбувається завдяки переорієнтації принципу індивідуації з художньої інтуїції на морально-логічний дискурс. Означені філософські інтенції Н. знаходить у Сократа, називаючи його першим декадентом в західній історії С. воє головне завдання Н. вбачає у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над інстинктивними, здійснюючи філософський задум "переоцінки цінностей". Для розуму основу єдності світу являє собою Абсолют - як умова існування цінностей. Саме Бог перетворює цінності на вічні інстанції. Ідея "смерті Бога" звільняє людину з полону цієї хибної свідомості ("Весела наука", 1882). Історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим (християнство, мораль, філософська істина) Н. називає нігілізмом, підсумовуючи це ємкою фразою: "Бог помер". Під поняттям "Бог" розуміються всі номінації надчуттєвого: ідеали, норми, принципи, цілі, цінності тощо, за допомогою яких суще набуває сенсу. Воля людини побачити "знецінений" світ дає їй змогу поєднати прагнення власної та світової волі. Якщо історична форма декадансу, за Н., починається з Сократа, то Платон продовжив творення ідеї "істинного світу", за якою стоять "примари" добра, справедливості, краси, що вже не причетні до життя. "Істинний світ" християнства розкривається перед людиною тільки в результаті каяття, яке виражається в аскезі й провині за прояв людських життєвих імпульсів. Шлях трансформації "істинного світу" продовжує філософія Канта, де постулюється поняття "ноуменального світу", підтверджуючи належність морального імперативу. Моральний дискурс породжує нові форми утопізму (соціалізм, анархія), які поширюють ентропію власного безсилля, а за проголошенням ідеалів свободи ховається воля до заперечення життя. Ключовим поняттям рушійної сили в структуруванні цінностей моралі є Ressentiment (франц. злопам'ятство). Воно характеризує атмосферу ворожості, ненависті та почуття безсилля, що виникають внаслідок невідповідності між внутрішніми домаганнями і фактичним становищем людини в суспільстві. Згідно з Н., сучасна людина - це "перехід і загибель", тому образ "надлюдини" розглядається як символ довершеності культури та породження нових людських перспектив. "Надлюдина" - це представник нової аристократії духу, що протистоїть не злій людині, а ницій та кволій. Вона формується в результаті вдосконалення, розвитку й відбору сильної породи. Цей відбір відбувається на підставі здатності до самозречення та самотворення, сприйняття трагедійності буття у коловороті "вічного повернення" й бажання сягнути недозволеного. "Надлюдина" - результат культурно-духовного вдосконалення; біологічний тип, що перевершує сучасну людину з її інтелектуально-моральними якостями, які спричиняють появу песимізму й нігілізму. Мораль сама була зброєю проти самої себе, породивши самонедовіру й песимізм як реакцію на занепад життєвих інстинктів. Утворивши два способи світосприйняття (покірливе скніння в тенетах моралі та агресивне подолання негативних оцінок), песимізм переходить у фазу нігілізму. Нігілізм - це патологічний проміжний стан, який бачить цінність там, де їй не відповідає жодна реальність. За Н., сучасність просякнута неповними формами нігілізму - це декаданс без переосмислення цінностей; подолання цього стану вбачається в інтегральному принципі сущого - "волі до влади", що втілює постійне самоуповноваження природних сил до зростання усіх форм життя. Н. як філософ створив нову парадигму культурно-філософської орієнтації й заклав основи філософії життя.[br]Осн. тв.: "Народження трагедії з духу музики" (1872); "Людське, надто людське" (1878); "Весела наука" (1882); "По той бік добра і зла" (1886); "Генеалогія моралі" (1887); "Так казав Заратустра" (1883 - 1891); "Жадання влади: досвід переоцінки всіх цінностей" (1887); "Антихристиянин" (1888).Філософський енциклопедичний словник > Ніцше, Фридрих Вільгельм
См. также в других словарях:
нищівний — 1) (який має велику руйнівну, знищувальну силу); разючий, у[в]бивчий (перев. про удар, вогонь зі зброї тощо); знищувальний (який завдає нищівного удару) Пор. згубний, руйнівний 2) (про критику, сатиру тощо який дуже вражає; перев. про погляд… … Словник синонімів української мови
держак — (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), ручка, рукоять, руків я, держално, держальце; граблище, граблина, граблисько (граблів); долотище (долота); сокирище (топора); кісся (коси); древко (прапора, списа); пужално … Словник синонімів української мови
мідний — а, е. 1) Прикм. до мідь 1). Мідний зливок. || Який містить мідь. || Вигот. з міді. || Стос. до видобування та обробки міді. •• Мі/дний вік епоха переходу від неоліту до бронзового віку; час появи міді та виробів із неї (знарядь праці, зброї тощо) … Український тлумачний словник
лявет — Лявет: лафет, пересувний (здебільшого колісний) станок, платформа для переміщення робочих механізмів, зброї тощо [52] … Толковый украинский словарь
капсуль — іменник чоловічого роду у вогнепальній зброї тощо капсуль іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
щит — 1. Верхня частина царських воріт православного храму, яка поміщалась над стулками, звичайно включаючи зображення Тайної вечері. 2. Картуш або фільонка у вигляді військової зброї щита, яким у військовій сутичці основна частина людського тіла… … Архітектура і монументальне мистецтво
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
сікти — січу/, січе/ш, недок. 1) перех. Рубати що небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. || Відрубувати, відтинати; відсікати. || Завдавати ударів холодною зброєю. || Влучаючи в що небудь, пробивати, кришити і т. ін. (про дію куль,… … Український тлумачний словник
техніка — и, ж. 1) Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. || Галузь людської діяльності, пов язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь… … Український тлумачний словник
ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… … Український тлумачний словник
щит — а/, ч. 1) Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому небудь, що формою… … Український тлумачний словник