-
1 захисток
-
2 захисток
- тку1) убе́жище; прибе́жище; укры́тие; прию́т; сеньв за́хистку самоти́ни — под покро́вом (в се́ни) уедине́ния
2) защи́та3) ( благотворительное учреждение) прию́т -
3 захисток
თავშესაფარი -
4 захисток
прытулаксхованкахованка -
5 податковий захисток
tax haven; tax shelter; tax oasis -
6 asylum
захисток, захист ( притулок); притулок (для літніх, хворих тощо); психіатрична лікарня- asylum seeker
- asylum state -
7 прытулак
захистокпритулок -
8 თავშესაფარი
захисток, притулок -
9 прытулак
захистокпритулок -
10 приют
1) (действие) притул (-лу), захист (-ту);2) (пристанище) притулок (-лку), захист захисток (-тку), захистя, пристановище, прихилище, прихилок (-лку), примістя; (убежище, притон) приховок (-ховку). [Хто не мав уже примістя в селі, той вандрував уже насамперед, тут (Стеф.). О, степе мій, моє життя, мій раю, прихилок всіх моїх найкращих мрій! (Черняв.). Ой, там-же їм прихилище, сира земля приїмище (Чуб. V)]. Нет ему нигде -та - нема йому ніде притулку, захисту, захистку, пристановища и т. д. Давать, дать кому приют - давати, дати притулок, захист, захисток и т. д. кому; срв. Приютить. [Нащо ви мене годуєте? захист даєте, пристановище? (Мирн.). Ні холоду, ні голоду, ні болісті тяжкій я у себе в хаті захистку не давала (Кониськ.)]. Искать -та - шукати притулку, пристановища, захисту и т. д. де. [Іде бідний дорогою, притулку шукає (Рудан.)]. Находить, найти приют где - знаходити, знайти притулок, захист, захисток, пристановище и т. д. де; срв. Приютиться. [Де мені знайти той захист? (Г. Барв.). Де подітись на ніч, де знайти теплий захисток? (Єфр.). Він не знайшов ніде инде притулку (Дніпр. Чайка). Де ви знайшли собі пристановище? (Неч.-Лев.)]. Детский приют - дитячий притулок (захисток), притулок (захисток) про дітей, дитячий дім. [Спорудили ми захисток про дітей (Кониськ.)]. Приют для сирот - притулок (захисток) про сиріт, сирітський дім. Приют для престарелых, для инвалидов - шпиталь про старих, про інвалідів. Приют-ясли - дім про (для) немовлят.* * *1) приту́лок, -лку, за́хисток, -тку; ( защита) за́хист, -у; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище2) ( благотворительное учреждение) приту́лок, за́хисток -
11 shelter
1. n1) притулок, пристановищеto afford (to grant) shelter — надати притулок
2) захисток, прикриття3) заступництво, покровительство4) притулок, приют (для сиріт тощо)5) курінь, навіс; намет6) військ. бомбосховище, сховище7) метеорологічна будка8) хатка (личинки комахи)9) pl захисні (загороджувальні) насадженняshelter belt — а) захисна смуга (в полі); б) захисні лісонасадження (навколо міста тощо)
shelter area — військ. зона укриття (захисту)
shelter half tent — військ. малий намет
2. v1) дати притулок; укрити2) бути притулком, використовуватися як притулок3) знайти притулок (захисток); укритися, сховатися4) захищати5) рятувати, захищати, прикриватиto shelter swindlers — прикривати (захищати) шахраїв
6):to shelter oneself — прикриватися, ховатися
to shelter oneself behind smb.'s authority — прикриватися чиїмсь авторитетом
7) військ. розташовувати на відпочинок* * *I n1) дах, пристановище, притулок2) укриття, прикриття, захист; заступництво, захист4) курінь; навіс; житло; метеорологічна будка; домик ( личинки комахи)5) бомбосховище (bomb shelter, airraid shelter); вiйcьк. укриття6) pl загороджувальні насадженняII v1) дати притулок; укривати; служити притулком, пристановищем; знайти притулок, пристановище; укриватися, ховатися2) захищати, укривати; укритися, сховатися ( to shelter oneself); прикриватися3) рятувати, захищати, укривати; прикривати; несхв. покривати, вигороджувати4) вiйcьк. розміщати на відпочинок -
12 защита
1) (защищение) оборона, захист (-ту), борона, (о)боронення, захищання, відборона, заступа. [Я їй хотів кого на оборону дати, але вона схотіла йти сама (Грінч.). Ти захищала багатиря, через твоє захищання тебе й арештують (Борз.). Схопивши у руки по каменюці, став на відборону (М. Вовч.)]. Судебная -та - правна оборона. В -ту - на, в оборону. Подыматься (становиться) на -ту кого - ставати, стати до оборони, обставати, обстати за кого, за що, за ким, за чим. Принять на себе -ту - взятися до оборони кого, чого. Стать в -ту - заступитися, уступитися за кого, за що, стати в обороні кого, чого. [Стати в обороні демократизму (Крим.). А нікому уступитись за праведну волю (Федьк.)]. Стоять на -те чего - стояти при обороні чого. Говорить в (на) -ту кого - говорити за ким, оступатися за кого, говорити на захист чий, кого, говорити в обороні чиїй, кого. [Говоримо на вовка, але й за вовком щось треба сказати (Номис). Мовчить мій Яків: не можна йому оступатися за мене… схочуть, виженуть (Грінч.)]. Выходить на -ту - ставати до оборони;2) (прикрытие) захист (-ту), захисток (-тку), заслона, ослона, заборона (ум. заборонка), затула, заступа, (диал.) охижа, хист (-ту). [Господь мій захист, мій притулок (Л. Укр.). Тікає в глиб віків, немов щоб там знайти пристановище та захисток од гіркої дійсности (Єфр.). Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда (Котл.). А як умре, то й тужитиме: «мій дідусику, моя затуло!» (Борзенщ.). Руські узгряниччя були затулою ляхам від азіятів (Куліш). Зінько загородив Гаїнці перед хатою заборонку, плотик такий низенький (Грінч.). Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруги пасіки (Лебед. п.)]. Под -той - під захистом;3) (покровительство) захист, захисток (-тку), захищання, затула, охорона. Взять под свою -ту - взяти під свою охорону, під свій захист.* * *1) за́хист, -у; ( действие) захища́ння, захи́щення; ( оборона) оборо́на; ( заступничество) засту́пництво; ( оплот) засло́на2) юр. оборо́на, за́хист, -у -
13 shadow
1. n1) тінь2) напівтемрява, морок3) невідомістьto live in the shadow — жити в невідомості, залишатися в тіні
4) pl сутінки5) смуток6) примара7) невиразний обрис8) ознака, прикмета, провісник9) натяк, тінь10) постійний супутник, тінь11) шпигун12) криси (капелюха)13) жив. тіні14) шк., розм. новачок, якого один з учнів класу вводить у курс справи15) захисток, притулокhe did it under the shadow of his father's name — він учинив це, прикриваючись ім'ям свого батька
to be afraid of one's (own) shadow — боятися власної тіні, бути боягузливим
may your shadow never grow less! — бажаю вам здоров'я на довгі роки! (вітання з днем народження тощо)
shadow cabinet — тіньовий кабінет; кабінет міністрів опозиції
2. v1) затіняти, затуляти, закривати, заслоняти, застувати2) затьмарювати3) хмурніти, засмучуватися4) зображати символічно; туманно викладати, змальовувати алегорично5) провіщати, пророкувати (тж shadow forth, shadow out)6) іти по п'ятах; таємно стежити7) захищати; давати притулок* * *I n1) тінь ( від предметів)2) напівморок, напівтемрява; невідомість3) pl сутінки ( the shadows of evening); морок; зневіра4) неясний обрис; примара; знак, ознака, провісник; слабка подоба; тінь ( чого-небудь)5) натяк, тінь6) постійний супутник, тінь; шпиг8) pl; жив. тіні9) cл.; жapг. новачок, доручений "старому" учневі, щоб той увів його в курс шкільного життя10) покров, захисток; притулок; захистII a1) ( Shadow) тіньовий; опозиційний2) тeкcт. з тіньовими відтінками ( про тканину в смужку або клітину)III v1) затінювати; захищати, заслоняти (від сонця, світла); пoeт. осіняти2) затьмарювати; хмурніти3) намічати; туманно викладати; зображувати символічно, алегорично (shadow forth, shadow out)4) пророкувати, передбачати, передвіщати (shadow forth, shadow out)5) ходити назирці, таємно стежити -
14 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
15 asylum
n1) (pl тж asyla) притулок, захистокto grant (political) asylum — надавати (політичний) притулок
2) пристановище, притулок, приют3) психіатрична лікарня (тж lunatic asylum)* * *n1) притулок; богадільня2) ( pl -la) притулок, захист3) рідко психіатрична лікарня -
16 castle
n1) замок; палацto build castles in the air (in the sky, in Spain) — будувати повітряні замки
2) фортеця, сховище3) шах. тура4) поет. корабель5) контейнер6) (the C.) іст. Дублінський замок, резиденція віце-королів2. v1) поміщати в замок2) шах. рокірувати (ся)* * *I n1) замок; палац; ( the Castle) icт. Дублінський замок, резиденція віце-короля2) твердиня, притулок, захисток3) шax. тура4) пoeт. корабель5) cпeц. контейнерII v1) поміщати в замок; ув'язнювати в замку2) шax. рокірувати; рокіруватися -
17 citadel
n1) цитадель, фортеця2) твердиня, оплот; сховище* * *n1) цитадель; фортеця2) твердиня, оплот; захисток -
18 haunt
1. n1) часто відвідуване, улюблене місце2) діал. місце, яке відвідують привиди3) часте відвідування якогось місця4) сховище, пристановище; притулок, захисток5) кубло7) діал. звичка2. v2) з'являтися; мешкати (про привиди)3) ходити назирці; не відходити ні на крок; переслідувати4) тривожити; не давати спокою (про думки тощо)* * *I [hxːnt] n1) часто відвідуване, улюблене місце; притулокa haunt of fashion — улюблене місце відпочинку, фешенебельний курорт, модний ресторан; icт. часте відвідування ( якого-небудь місця)
2) місце годівлі або лігвище тварин, птахів3) кубло4) дiaл. місце, яке відвідується привидами; привид5) дiaл. звичка, звичайII [hxːnt] v1) часто відвідувати ( яке-небудь місце), часто бувати (де-небудь, у кого-небудь)2) з'являтися, являтися (про привид, примару)3) ходити по п'ятах ( за ким-небудь), не відходити ні на крок ( від кого-небудь), переслідувати; переслідувати, тривожити; терзати, не давати спокою ( про думки) -
19 housing
n1) забезпеченість житлом; житлові умови; житлове питання (тж the housing problem)2) збірн. будинки; житло3) житлове будівництво4) сховище; захисток, укриття5) сховок; навіс; повітка6) ніша7) буд. тепляк8) тех. корпус, кожух9) тех. станина10) тех. картер11) тех. гніздо, паз; виїмка12) с.г. стійлове утримання13) попона, чапракhousing estate — ділянка, забудована житловими будинками
housing estate road — дорога, що проходить через населений пункт
* * *I ['hauziç] n1) житлові умови; забезпеченість житлом, житлове питання; будинки, житло3) надання житла, розселення, розміщення; зберігання під дахом, у закритому приміщенні (рослин, техніки); c-г. стійлове утримання4) укриття, притулок; сховище; укриття, навіс; icт. ніша ( для статуї); бyд. тепляк5) тex. корпус, кожух; футляр; чохол; станина6) тex. картер; aвт. чулка ( заднього мосту)7) тex. виїмка; гніздо; паз8) кліть ( прокатного стана)9) мop. підпалубна частина щогли від шпора до верхньої палуби; задня частина бушприта; = house-lineII [`hauziç] n1) чепрак, попона; вальтрап ( частина збруї)2) pl кінська збруя -
20 hovel
1. n1) халупа, халабуда; курінь2) навіс; захисток; укриття3) ніша2. vзаганяти під навіс (худобу)* * *I n1) халупа, халупка; курінь2) навіс, укриття3) ніша ( для статуї)II v
См. также в других словарях:
захисток — тку, ч. Те, що захищає від кого , чого небудь; укриття … Український тлумачний словник
захисток — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бомбосховище — а, с. Спеціально обладнаний захисток від авіабомб і артилерійських снарядів … Український тлумачний словник
капонір — а, ч. 1) військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. || заст. Споруда, розташована на дні фортечного рову для поздовжнього обстрілу ворога, що штурмує. 2) Захисток для літака … Український тлумачний словник
притулок — лку, ч. 1) для кого і без додатка.Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін. || для кого, рідко кому. Місце, де можна сховатися або сховати когось від кого , чого небудь; захисток, укриття. || Місце, де хто небудь може постійно жити … Український тлумачний словник
хист — у, ч. 1) Уміння що небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. || Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. || до чого. Природний нахил, потяг до чого небудь. •• Тобі/ не хист з інфін. ти нездатен, не з твоїми… … Український тлумачний словник
клостер — (нім. < лат. захисток) 1. Оточений фортечною стіною з баштами монастирський комплекс у середньовічній архітектурі Німеччини. 2. Криті галереї або коридори із залами, які розташовані навколо монастирського двору в англійському середньовічному… … Архітектура і монументальне мистецтво
курінь — (тюрк.) 1. Невелика будівля для тимчасового перебування. 2. Хата, гуртожиток українських запорозьких козаків. 3. Захисток, намет для охоронця саду або баштана … Архітектура і монументальне мистецтво
криївка — Криївка: схованка [3;6;8;23;25;14;21] схованка, захисток [42] сховок [51] укриття, сховище [47] … Толковый украинский словарь
укриття — вкриття 1) (місце, де можна врятуватися, сховатися від кого / чого н.), захист, захисток, прикриття, притулок Пор. схованка 2) див. сховище 1) … Словник синонімів української мови