Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(заработок)

  • 1 заработок

    1) (плата за работу) заробіток (-бітку), зарібок (-рібку), дорібок (-бку), заробленина, (за службу) за[ви]служенина, заслужчина, (тяжёлый) загорьоване, замозольоване (-ного), (годичный за службу) годівщина. [Не ввесь заробіток приносив додому (Коцюб.). Маруся своїм заробітком годувала себе й матір (Грінч.). Більше зарібку матимеш (Номис). Вислужив той рік, взяв заслуженини три гроші та й пішов (Н.-Вол. п.)];
    2) (оплачиваемая работа) заробіток (-тку), заробітки (-тків), зарібок (-бку), заріб (-робу), хліб (-ба). [Заробітку кат-ма (Тесл.). Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто - приніс додому (Рудч.). Думають, в який хліб кинутись: у столярі піти - хліб треба купувати (Чуб. II)]. Ходить на -тки, итти в -тки - ходити, іти на заробітки, зарібкувати. Ходить по -ках - ходити по наймах, по заробітках. Живущий -ками - зарібник, зарібний, зароблящий. Где есть -ки (заработковый) - заробітний. [Край заробітний (Сл. Гр.)]. Есть - ки где - заробіточно, заробітно де. [Тепер заробіточно не тільки в Харкові, але й на селі (Харк. п.)]. Лёгкий -ток - легкий хліб.
    * * *
    1) ( плата за работу) заробі́ток, -тку; диал. зарі́бок, -бку, заро́бок, за́ріб, -робу
    2) ( работа по найму) заробі́ток

    \заработок тки — мн. заробі́тки, -ків

    Русско-украинский словарь > заработок

  • 2 зажин

    1) см. Зажинки;
    2) (заработок жнеца) зажин (-ну).
    * * *
    с.-х.
    зажи́нки, -ків

    Русско-украинский словарь > зажин

  • 3 заслуживать

    заслужить заслуговувати и заслугувати, заслугувати, заслужувати, заслужити, вислужувати, вислужити, заробляти, заробити на що и чого, бути (статися) вартим чого. [Здорового сміху заслуговують (парадокси) (Єфр.). Заслужував гетьманство він криваво (Куліш). Робітник заслугує плати своєї (Куліш). Не тямлю, чим на кару заслужив (Франко). Матір ні купити, ні заслужити (Номис). Походенка виб'ють різками? - Заробив на те! (Кониськ.). Громада може й геть скинути, коли він того заробить (Загірн.). Служив я, служив та й вислужив три вирви в шию]. -жить славу - заслужити, заробити, зажити слави. [Ой не знав козак да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов Орду бити (Пісня). Зажила вона собі слави доброї панночки (М. Вовч.)]. -жить похвалу, порицание, благодарность и т. п. - заслужити (заробити) хвали, догани, (по)дяки. -вать внимания - заслуговувати уваги и на увагу. Заслуживающий чего (как прил.) - вартий чого. Заслуживающий доверия - гідний (сокращ. годен) віри, вірогідний, вартий довіри. [Хіба він віри годен? (Звин.)]. Заслуженный - заслужений, зароблений, вислужений. Заслуженное - зароблене, заслужене (-ного), заслуженина, вислуженина, заслужчина; см. Заработок.
    * * *
    несов.; сов. - заслуж`ить
    заслуго́вувати, -го́вую, -го́вуєш и заслу́жувати, -жую, -жуєш, заслужи́ти, -служу́, -слу́жиш

    Русско-украинский словарь > заслуживать

  • 4 интерес

    1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];
    2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;
    3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;
    4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].
    * * *
    1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

    кла́ссовые \интерес сы — кла́сові інтере́си

    с \интерес сом — з ціка́вістю, з інтере́сом, з заціка́вленням, заціка́влено

    теря́ть, потеря́ть \интерес с к чему́ — втрача́ти, втра́тити (губи́ти, згуби́ти) інтере́с до чо́го, сов. збайду́жіти (збайду́жніти) до чо́го

    2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > интерес

  • 5 кровный

    1) (однокровный) кревний, покревний. -ные родственники - кревні (-них), кревні родичі, кревна родина. [Він мені кревний родич (М. Грінч.). Ой як тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помирати (Пісня)]. Не -ный родственник - названий родич, (о мн.) названа родина. [Відцуралась мене вся кревна й названа родина (Пісня)]. -ное родство - кревність, покревність, кревна родинність. [Зрікаюсь кревности з тобою (Куліш). Не дозволяє нам родинність кревна з тобою битися кривавим боєм (Куліш)];
    2) -ная нужда в чём - пекуча, пильна потреба чого. -ная обида - пекуча, смертенна образа. -ное мщение - кровопімста, родова пімства. Добытое -ным трудом, -ные денежки, -ный заработок - кривавиця. [Багатіє з моєї кривавиці (Харківщ.)];
    3) (чистокровный) чистої крови, чистокровний. [Чистокровний кінь].
    * * *
    1) кро́вний; кревний

    кро́вная вражда́ — смерте́льна (лю́та, кро́вна; кре́вна) ворожне́ча

    2) ( чистокровный - о лошадях) чистокро́вний, чи́стої кро́ві

    Русско-украинский словарь > кровный

  • 6 недельный

    неосновательный)
    I. недодільний, не до діла, недоладні[и]й, не до ладу, непутящий, непутній, не до пуття. [Він людина не до діла (Звин.)].
    II. Недельный -
    1) (относ. к неделе) тижневий, тижньовий, тиженний, (понедельный) потижневий, потиженний, (на целую неделю, длящийся целую неделю) цілотижневий. [Тижневий речінець (Київ). Поденна та потижнева платня (Екон. Наука.). Торба з хлібом і цибулею - це його цілотижнева пожива (Франко)]. -ный заработок - тижневий (тижньовий) заробіток;
    2) (воскресный) недільний, неділішний. День -ный - неділішний день, неділя.
    * * *
    I
    неділови́й, нерозу́мний, неслу́шний; ( нетолковый) нетяму́щий

    \недельныйый разгово́р — неділова́ розмо́ва

    \недельныйый сове́т — неслу́шна (нерозу́мна) пора́да

    II
    тижне́вий

    Русско-украинский словарь > недельный

  • 7 переработка

    1) см. Перерабатывание;
    2) перері[о]бка. [Старий наш літопис дійшов до нас у пізнішій переробці (Єфр.)].
    * * *
    1) ( действие) переро́блення, переробля́ння, переро́блювання; перетра́влення, перетра́влювання; засво́єння, засво́ювання
    2) ( результат действия) переро́бка
    3) (работа сверх нормы; соответствующее время, заработок) переробі́ток, -тку; диал. переро́б, -у

    Русско-украинский словарь > переработка

  • 8 Зараба[о]тывать

    заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий.

    Русско-украинский словарь > Зараба[о]тывать

  • 9 Заработка

    см. Заработок 1 и 2.

    Русско-украинский словарь > Заработка

  • 10 Легкодобычливый

    легкий. -вый заработок - легкий заробіток, легкий хліб.

    Русско-украинский словарь > Легкодобычливый

См. также в других словарях:

  • ЗАРАБОТОК — ЗАРАБОТОК, заработка, муж. Вознаграждение за работу. Большой заработок. Хороший заработок. Годовой заработок. Ежемесячный заработок. Заработок служащего. || только мн. Оплачиваемая работа, промысел (обл.). Уходить на заработки. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • заработок — Доход, приход, выручка, нажива, пожива, корысть, куш, жалованье, заработанная (задельная) плата. Отнимать хлеб у кого (лишать заработка). Свой кусок хлеба. .. Ср. барыш... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… …   Словарь синонимов

  • заработок —     ЗАРАБОТОК, вознаграждение, гонорар, доход, оклад, оплата, плата, расчет, книжн. содержание, устар. жалованье, разг. зарплата, разг. получка     ЗАРАБАТЫВАТЬ/ЗАРАБОТАТЬ, получать/ получить, разг. выколачивать/выколотить, разг.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Заработок — См. Плата заработная Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • ЗАРАБОТОК — ЗАРАБОТОК, тка, муж. 1. Плата за работу. Годовой з. Большой з. 2. мн. Работа по найму, обычно временная, вне места постоянного жительства (устар.). Уходить на заработки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • заработок — Денежный доход, получаемый наемным работником. [http://www.lexikon.ru/dict/buh/index.html] Тематики бухгалтерский учет …   Справочник технического переводчика

  • заработок — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? заработка, чему? заработку, (вижу) что? заработок, чем? заработком, о чём? о заработке; мн. что? заработки, (нет) чего? заработков, чему? заработкам, (вижу) что? заработки, чем? заработками, о …   Толковый словарь Дмитриева

  • заработок — • высокий заработок • колоссальный заработок • приличный заработок • солидный заработок • хороший заработок …   Словарь русской идиоматики

  • заработок — сохраняется средний заработок • существование / создание, субъект, продолжение утратить заработок • обладание, прерывание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • заработок для определения размера возмещения вреда среднемесячный — Расчетная величина среднего заработка, используемая для определения размера возмещения вреда, определяется за 12 последних месяцев работы (службы, кроме срочной военной службы), предшествующих трудовому увечью или утрате либо снижению… …   Справочник технического переводчика

  • заработок средний — Заработок, который выплачивается работнику чаще всего как гарантийная выплата. Необходимость подсчета С.з. возникает и при определении сумм гарантийных доплат, некоторых пособии по социальному страхованию, пенсий, сумм возмещения ущерба,… …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»