(заполнять)

матем., техн., физ., несов. заполня́ть, сов. запо́лнить

- заполняться

матем., техн., физ., несов. заполня́ть, сов. запо́лнить

- заполняться

заполнить заповняти и заповнювати, заповнити, виповняти, виповнити, (сосуд, помещение ещё) запорожняти, запорожнити, (наполнить спустившись) залягати, залягти що. [Вранці дим всю хату заповняє (Франко). Від престолів до притворів заповняють храм побожні (Самійл,). Весь світ не годен заповнить мені твоєї страти (Франко). Сю порожнечу що виповнити може? (Л. Укр.). Сіра мряка залягла долину]. -нять анкету, бланк - заповняти анкету, блан(о)к. -нить время - заповнити, загаяти час. [Читаємо так собі з нудьги, аби чим час загаять (Васильч.)]. Заполненный - заповнений, виповнений, запорожнений чим.

* * *

несов.; сов. - зап`олнить

наполнить

1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;

2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -

1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];

2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -

1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;

2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].

* * *

несов.; сов. - нап`олнить

напо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти

1) ( ткань) вилуго́вувати, ви́лужити

2) ( кожу) вибу́чувати, ви́бучити

сов. от заполнять

техн., несов. засоря́ть, сов. засори́ть

- засоряться

1) ( ткань) вилуго́вувати, ви́лужити

2) ( кожу) вибу́чувати, ви́бучити

сов. от заполнять

техн., несов. засоря́ть, сов. засори́ть

- засоряться

техн. выбу́чивать ( заполнять бутовой кладкой)

техн. вкола́чивать (сваи, гвозди и т. п.), гвозди́ть, заде́лывать ( забивать), забива́ть, закола́чивать, засоря́ть (заполнять вредным, ненужным)

техн. забу́чивать ( заполнять бутом)

восполнить

1) (возмещать недостаток чего-л.) надолужати, надолужувати, сов. надолужити. [До булави треба голови: безголов'я ніякими булавами не надолужиш (Н. Рада)];

2) (добавлять) поповняти, поповнювати, поповнити, доповняти, доповнювати, доповнити. [Дощик накрапає та синього моря доповняє].

* * *

несов.; сов. - восп`олнить

завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).

* * *

несов.; сов. - завал`ить

1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати

2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти

3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *

1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

см. заполнять

заполонить

1) заполоняти, заполонити, в полон (в неволю, у бран) забирати, забрати кого. [Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)];

2) (обворожить) чарувати, вчаровувати, вчарувати, зачаровувати, зачарувати кого. Заполонённый - заполонений, полонений, у полон (у бран) забраний; зачарований, вчарований.

* * *

несов.; сов. - заполон`ить

1) (брать в плен и перен.), фольк. заполо́нювати, заполони́ти

2) ( заполнять) заполоня́ти, заполони́ти