(діями)

1) змієподібний

2) звивистий, виткий

3) злобний, підступний; отруйний

4) який кишить зміями

5) оповитий зміями

1) приправлений спеціями, змішаний зі спеціями

2) пряний, ароматний

3) жвавий, гарячий, енергійний

4) ошатний, шикарний; ефектний, імпозантний

5) гострий, пікантний, цікавий; нескромний, непристойний

6) cл. запальний, "з перчиком"

обольстить

1) (обманывать лестью) улещувати, улещати, лестити, улестити, облещувати, облестити кого чим, словами мастити. См. Облещать. [Лестив моє серце найкращими речами (Куліш). Як стали говорити, словами мастити, - мусів-же я з коня встати, горілки купити]. -щать ласковыми словами - голубити словами, речами ласкавими;

2) (заманывать, соблазнять), зваблювати, вабити, звабити, знаджувати, знадити, спокушати, спокусити, манити, зманити, підманювати, підманити, оманювати, оманити, підходити, підійти, зводити, звести кого. [Звабив (спокусив) він мене грішми великими. Знаджує багатством та життям у розкошах. Манив надіями. Оманює людей нездійсненними мріями. Підійшов мене словами лестивими. Чорт не спить, а людей зводить]. -щать, -стить девушку - зводити, звести, підманювати, підманити дівчину; (переносно) завити, покрити дівчину; (вообще женщину) спокушати, спокусити; призводити, призвести до гріха з ким. Обольщённый -

1) у[об]лещений;

2) зваблений, знаджений, спокушений, зманений, підманений, оманений, зведений. -ная девушка - зведениця, покритка. Быть -ной кем - покритися з ким.

* * *

несов.; сов. - обольст`ить

1) спокуша́ти, спокуси́ти, зва́блювати и ва́бити, зва́бити, зна́джувати, зна́дити, баламу́тити, збаламу́тити

2) (соблазнять девушку, женщину) зво́дити, зве́сти и позво́дити

1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];

2) геометр., арифм. - відношення;

3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];

4) хим. -ние весовое - вагове відношення.

* * *

1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення

2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)

3)

4) канц. лист, -а, відно́шення

дивізіями.

* * *

1) подивізі́йно, диві́зіями

2) подивізіо́нно, дивізіо́нами

1) (притязание) претенсія, домагання. [Зректися претенсій на завойовані частини України (Н. Рада). Наш розум повинен відректися від свого домагання на абсолютне (Основа 1915)]. Человек с большими -зиями, с -зиями на оригинальность - людина з великими претенсіями, з претенсіями на оригінальність. Одета с -зиею - одягнена, убрана, виряджена з (великими) примхами. Заявлять, пред'являть -зию на что-н. - претендувати на що. [Ще пан Ян претендує, либонь йому не додано якоїсь там частки з батьківщини (О. Лев.)];

2) (неудовольствие) претенсія, ремст (-ту), ремсть (-ти), ремство, пеня, нарікання. Быть в -зии на кого, иметь -зию к кому и на кого - бути в претенсії на кого, мати претенсію до кого, ремствувати(ся), ремститя(ся), ремст(ь) мати на кого, рапотити, нарікати на кого. [Афвтор не буде в претенсії (Крим.). Він на мене ремст(ь) має (Київщ.). Не сердьтесь і не ремствуйте на мене (Звин.). Хотів порубати тютюн, дак боявся, щоб не рапотили (Борз.)]. Не будьте на меня в -зии, если… - не ремствуйте (не поремствуйте) на мене, коли… Вероятно никто не будет на меня в -зии за это - певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш).

* * *

окрилений, захоплений надіями, перейнятий надіями.

n поняття, ідея, загальне уявлення, концепція

- assured destruction concept концепція гарантованого знищення

- common ceiling concept концепція загальної стелі (озброєнь)

- controlled response strategy concept стратегія/ концепція контрольованого реагування

- counterforce concept концепція контрсили

- flexible option concept концепція гнучкого вибору (обмеженої стратегічної ядерної війни)

- idealized concept ідеалізоване поняття

- launch-under-attack concept концепція запуску в умовах неминучого знищення (в результаті ракетного удару противника)

- neo-Freudian concept неофрейдистська концепція

- obsolete concept застаріле поняття

- polar concepts полярні концепції

- psychoanalytic concept психоаналітична концепція

- rationalistic concept раціоналістична концепція

- retargeting concept концепція перенацілювання; концепція обмеженої стратегічної ядерної війни

- selective nuclear strike concept концепція нанесення вибіркового ядерного удару

- concept of equality поняття рівності

- concept of massive retaliation концепція масованого ядерного удару у відповідь

- concept of a preventive strike концепція превентивного удару

- concept of UN peace-keeping концепція підтримання миру ООН

- methodological aspects of the concept методологічні питання теорії

- to build up a concept висувати/ виробляти/ створювати концепцію

- to evolve a new concept розвивати нову концепцію

- to mask smth. behind concepts прикривати щось концепціями, приховувати щось за концепціями

- to refine a concept удосконалити концепцію

- to shed the concept відкидати концепцію

v роззброєння

- adequately safeguarded disarmament забезпечений належними гарантіями план роззброєння

- balanced disarmament збалансоване/ узгоджене роззброєння

- comprehensive disarmament всеохоплюююче роззброєння

- conventional disarmament роззброєння, що стосується звичайного типу зброї

- disarmament conference конференція з роззброєння

- disarmament convention конвенція з роззброєння

- disarmament dividends кошти, зекономлені в результаті роззброєння

- disarmament efforts діяльність у галузі роззброєння

- disarmament measures заходи щодо роззброєння

- disarmament negotiations переговори з роззброєння

- disarmament year рік роззброєння

- general disarmament загальне роззброєння

- general and complete disarmament загальне і повне роззброєння

- general and substantial disarmament справжнє суттєве/ істотне роззброєння

- guaranteed disarmament обумовлене гарантіями роззброєння

- nuclear disarmament ядерне роззброєння

- nuclear disarmament resolution резолюція про ядерне роззброєння

- organic disarmament programme основна програма роззброєння; органічна програма роззброєння

- overall disarmament усестороннє роззброєння

- partial disarmament часткове роззброєння

- phased (nuclear) disarmament поетапне (ядерне) роззброєння

- real disarmament реальне роззброєння

- regional disarmament регіональне роззброєння; роззброєння по регіонах

- stage-by-stage (nuclear) disarmament поетапне (ядерне) роззброєння

- total disarmament загальне роззброєння

- unilateral nuclear disarmament одностороннє ядерне роззброєння

- universal disarmament загальне роззброєння

- agreed principles for disarmament negotiations узгоджені принципи проведення переговорів з роззброєння

- balanced principles of disarmament принципи збалансованого роззброєння

- comprehensive programme of disarmament всеохоплююча програма роззброєння

- control of disarmament контроль в галузі роззброєння

- process of disarmament процес роззброєння

- set of partial disarmament measures комплекс часткових заходів роззброєння

- to achieve real disarmament добитися реального роззброєння

- to bring about nuclear disarmament призвести до ядерного роззброєння

- to call for disarmament вимагати роззброєння, виступати за роззброєння

- to carry out tangible disarmament measures здійснювати реальні заходи з роззброєння

- to foster the objectives of disarmament сприяти виконанню завдань з роззброєння

- to pursue nuclear disarmament домагатися ядерного роззброєння

- Disarmament Decade десятиліття роззброєння

1. притримуватися чогось, слідувати за кимсь/ чимсь

2. слідкувати за чимсь, цікавитися чимсь

- to follow developments слідкувати за подіями

- to follow events слідкувати за подіями

- to follow a policy притримуватися певної політики

- follow suit слідувати прикладу

(manf.; manuf.)

вир. n виробництво; виробнича галузь; обробна промисловість; обробка; виготовлення; a виробничий

виготовлення, вироблення, створення якої-небудь товарної продукції для продажу; переробка сировини на готову товарну продукцію

═════════■═════════

automatic sequence manufacture автоматизоване серійне виробництво; book manufacture книжкове виробництво; butter manufacture виробництво масла; candy manufacture кондитерське виробництво • виготовлення кондитерських виробів; carpet manufacture килимове виробництво • килимарство; cheese manufacture виробництво сиру • сироваріння; clandestine manufacture незаконне виробництво; clothing manufacture швейне виробництво; commercial manufacture комерційне виробництво • випуск продукції на ринок; domestic manufacture надомне виробництво • власне виробництво; durable manufacture виробництво товарів тривалого вжитку; full-scale manufacture повномасштабне виробництво; garment manufacture швейне виробництво; home manufacture надомне виробництво • власне виробництво; inhouse manufacture власне виробництво; inhouse product manufacture виробництво продукції на внутрішнє замовлення; joint manufacture спільне виробництво; large-scale manufacture великосерійне виробництво • виробництво великих партій; lot manufacture виготовлення виробів партіями; manual manufacture ремісниче виготовлення; multiproduct manufacture багатономенклатурне виробництво; nondurable manufacture виробництво товарів короткого вжитку; serial manufacture серійне виробництво; small-scale manufacture дрібносерійне виробництво; wholesale manufacture масове виробництво; uninterrupted manufacture безперебійне виробництво

═════════□═════════

manufacture by customer's specifications виготовлення за специфікаціями замовника; manufacture of equipment виготовлення устаткування; manufacture of products виготовлення продукції; manufacture of a specimen виготовлення зразка; manufacture under a licence виготовлення за ліцензією; of foreign manufacture закордонного виробництва; to cease manufacture припиняти/припинити виробництво; to discontinue manufacture припиняти/припинити виробництво; to increase manufacture збільшувати/збільшити випуск продукції; to specialize in the manufacture of... спеціалізуватися на виробництві чого-небудь

1. n ком. продаж; реалізація; збут; купівля-продаж; 2. торгівля; торгова угода; 3. розпродаж; 4. pl обсяг продажу; товарооборот; a торговельний; торговий; збутовий; продажний; 5. pl бухг. виручка

1. перетворення якого-небудь товару чи послуги тощо на гроші; 2. господарська діяльність з обороту, купівлі й продажу товарів; 3. продаж за зниженими цінами (сезонний, у зв'язку із закриттям магазину тощо); 4. оборот товарів, сукупність актів купівлі і продажу; 5. надходження (revenue²) з продажу товарів чи від надання послуг

═════════■═════════

account sale(s) звіт про продаж товару; actual sale(s)s фактичний продаж; advance sale(s) попередній продаж; annual sale(s)s річний обсяг продажу • річний товарооборот; anticipated sale(s)s очікуваний продаж; area sale(s)s збут в межах території; average sale(s)s середній обсяг продажу; average daily sale(s)s середньодобовий обсяг продажу; bear sale(s) продаж при спекуляції на зниження цін акцій на біржі; block sale(s) продаж партії цінних паперів; break-even sale(s)s беззбитковий обсяг продажу; bulk sale(s) масовий продаж • продаж всього товарного запасу; bull sale(s) продаж при спекуляції на підвищення цін акцій на біржі; cash sale(s) продаж за готівку; cash-and-carry sale(s) продаж за готівку без доставки додому; cash-on-delivery sale(s) продаж післяплатою • продаж з оплатою після доставки; cash-only sale(s) продаж тільки за готівку; catalogue sale(s) продаж за каталогом • роздрібний продаж товарів за каталогом; clearance sale(s) розпродаж; commision sale(s) продаж на комісійній основі; company sale(s)s обсяг продажу фірми; competitive sale(s)s конкурентоспроможний продаж; compulsory sale(s) примусовий продаж • примусовий продаж з торгів • продаж з молотка; conditional sale(s) умовний продаж; consignment sale(s) продаж на консигнаційній основі; corporate sale(s)s загальнофірмовий продаж; credit sale(s) продаж в кредит; current sale(s)s поточний збут • поточний продаж; daily sale(s)s денний товарооборот; deferred payment sale(s) торговельна угода з відкладеним платежем • торговельна угода з відстроченим платежем; direct sale(s) прямий продаж; discount sale(s) продаж зі знижкою; exchange sale(s) біржовий продаж; exclusive sale(s) виключне право продажу; export sale(s) продаж на експорт; fleet sale(s) продаж великими партіями; floor sale(s) продаж зі стенда; forward sale(s) продаж на строк; franchise sale(s) продаж торговельних привілеїв • франшизний продаж; going-out-of-business sale(s) розпродаж у зв'язку із закриттям справи; gross sale(s)s валовий обсяг продажу • валовий обсяг виручки • валова сума продажу; guaranteed sale(s) продаж товару постачальником з гарантією повернення непроданих товарів за повну вартість; increased sale(s)s розширення збуту; indirect sale(s)s непрямий продаж; individual sale(s) індивідуальний продаж; instalment sale(s) продаж на виплат; lagging sale(s)s повільний збут • сповільнення збуту; lost sale(s) втрачений збут; mailorder sale(s) продаж поштою; mix-and-match sale(s) продаж з вільним комплектуванням набору; net sale(s)s чиста виручка • чиста сума продажу; off-the-floor sale(s) продаж зі стенда; one-day sale(s) одноденний розпродаж; private sale(s) продаж за приватною угодою; profitable sale(s) вигідний продаж • зисковний збут; projected sale(s) планова сума продажу • плановий обсяг збуту; property sale(s) продаж нерухомого майна; public sale(s) публічний торг • прилюдний торг • аукціон • продаж з аукціону; record sale(s)s значний збут • винятковий обсяг продажу • рекордний обсяг продажу; retail sale(s) роздрібний продаж; rummage sale(s) розпродаж старих речей; seasonal sale(s) сезонний розпродаж • сезонний збут; stocktaking sale(s) розпродаж товарних залишків; telephone sale(s)s продаж по телефону; test-market sale(s)s збут на пробному ринку • пробний продаж; tie-in sale(s)s продаж товарів з примусовим асортиментом; total sale(s)s загальний обсяг продажу • загальний обсяг збуту; unit sale(s)s продаж штуками • штучний продаж; volume sale(s)s продаж великої кількості; warehouse sale(s) розпродаж зі складу; yearly sale(s) річний збут • річний товарооборот

═════════□═════════

«as is» sale(s) продаж на умовах «як є»; drop in sale(s)s зниження збуту; fall in sale(s)s зниження збуту; forecast of sale(s)s прогноз збуту; for sale(s) продається; increase in sale(s)s збільшення збуту; not for sale(s) не для продажу; rise in sale(s)s збільшення збуту; sale(s)s abroad продаж за кордоном; sale(s)s account рахунок продажу; sale(s)s activities збутова діяльність; sale(s)s agency торговельне агентство • збутова організація; sale(s)s agent агент зі збуту; sale(s)s agreement договір про продаж; sale(s)s amount обсяг збуту; sale(s)s analysis аналіз збуту; sale(s)s and distribution expenses торговельні витрати; sale(s) and leaseback продаж зі зворотною орендою; sale(s) and repurchase arrangement згода на продаж і зворотну купівлю; sale(s) and repurchase transaction операція продажу і зворотної купівлі; sale(s)s approach методика стимулювання збуту; sale(s)s area торговельна площа; sale(s)s assistant консультант-продавець; sale(s)s association торговельна асоціація; sale(s) at cut prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at reduced prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at retail продаж вроздріб; sale(s)s book журнал обліку продажу; sale(s)s budget торговельний кошторис; sale(s) by auction продаж з аукціону; sale(s) by commission комісійний продаж; sale(s) by court order продаж за постановою суду; sale(s) by description продаж за описом; sale(s) by lot продаж партіями; sale(s) by private treaty продаж за приватною угодою; sale(s) by retail продаж вроздріб; sale(s) by sample продаж за зразком; sale(s) by weight продаж на вагу; sale(s)s campaign кампанія організації і стимулювання збуту; sale(s)s catalogue торговельний каталог; sale(s)s centre торговельний центр; sale(s)s clerk продавець; sale(s)s commission комісійна плата за продаж; sale(s)s conditions стан збуту • умови продажу • умови торгівлі; sale(s) contract договір продажу • договір купівлі-продажу; sale(s)s convention торговельна конвенція; sale(s)s coverage покриття витрат на продаж; sale(s)s department відділ збуту; sale(s)s district торговельна дільниця; sale(s) docket квитанція розрахункової палати брокеру-продавцю; sale(s)s drive кампанія зі збільшення збуту; sale(s)s duty збір за продаж • торговельний податок; sale(s)s effectiveness test перевірка ефективності збуту; sale(s)s exhibition торговельна виставка; sale(s)s expenses торговельні витрати; sale(s)s experience досвід продажу товарів • досвід збуту товарів; sale(s)s figures дані про продаж товарів; sale(s)s firm збутова фірма; sale(s)s-floor operation робота торговельного залу крамниці; sale(s)s force робітники торговельних підприємств • торговельні агенти; sale(s)s forecast прогноз обсягу продажу • прогноз обсягу збуту; sale(s) for future delivery продаж на строк; sale(s) from stock продаж зі складу; sale(s)s incentive засіб стимулювання збуту; sale(s)s increase збільшення збуту; sale(s) item виріб, який продається; sale(s)s journal журнал обліку продажу • книга реєстрації продажу; sale(s)s leads орієнтація на потенційних покупців; sale(s)s links торговельні зв'язки; sale(s) lot партія, яка продається; sale(s)s manager керівник відділу збуту • керівник служби збуту • завідувач відділу збуту; sale(s)s manual інструкція зі збуту; sale(s)s meeting нарада з організації збуту; sale(s)s method методика продажу; sale(s)s monopoly торговельна монополія; sale(s)s negotiations переговори щодо продажу товару; sale(s)s objective мета продажу; sale(s) of bonds продаж облігацій; sale(s) of equipment продаж обладнання; sale(s)s office відділ збуту; sale(s) of goods продаж товарів; sale(s) of land продаж землі; sale(s) of a patent продаж права на патент; sale(s) of pledge продаж застави; sale(s) of securities продаж цінних паперів • реалізація цінних паперів; sale(s) of shares продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of stock продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of subsidiary продаж дочірньої компанії; sale(s) on approval продаж з правом покупця відмовитися від товару • продаж з правом повернути товар; sale(s) on commission продаж на комісійній основі; sale(s) on consignment продаж за консигнацією; sale(s) on credit продаж у кредит; sale(s) on an open account продаж з оплатою на відкритий рахунок; sale(s) on trial продаж на пробу; sale(s)s opportunity можливість збуту; sale(s)s outlet торговельна точка • торговельне підприємство; sale(s)s parameter характеристика збуту; sale(s)s per employee обсяг продажу з розрахунку на одного працівника; sale(s)s personnel торговельний персонал; sale(s)s pitch постійне місце продажу; sale(s)s point торговельна точка; sale(s)s potential очікуваний обсяг збуту; sale(s)s price продажна ціна • реалізаційна ціна; sale(s)s problems проблеми збуту; sale(s)s proceeds виручка від реалізації товару • дохід від продажу продукції; sale(s)s profit прибуток від продажу; sales promotion; sale(s)s psychology врахування психологічного фактора при організації збуту; sale(s)s quota торговельна квота; sale(s)s rebate торговельна знижка • повернення торговельної переплати; sale(s)s records торговельна статистика; sale(s)s reductions зниження обсягу збуту; sale(s)s report звіт про продаж; sale(s)s representative торговельний представник • торговельний агент; sale(s)s return дохід від продажу; sale(s)s slip розписка про продаж; sale(s)s strategy стратегія підтримання рівня збуту; sale(s)s tax податок з продажу • податок на доходи від продажу • податок з обороту • торговельний збір; sale(s)s team група збуту • колектив продавців; sale(s)s technique методика продажу • підхід до покупця; sale(s)s terms умови продажу; sale(s)s ticket товарна наліпка; sale(s)s turnover оборотність товарних запасів • товарооборот; sale(s) under execution продаж за рішенням суду; sale(s)s value загальна вартість продажу • загальна вартість проданих товарів; sale(s)s volume обсяг продажу • обсяг товарообороту • обсяг збуту; sale(s)s warranty гарантія продажу; sale(s) with option of repurchase продаж з правом зворотної купівлі; sale(s) with reservation умовний продаж; sale(s)s year рік продажу; to approve for sale(s) ухвалювати/ ухвалити продаж; to be on sale(s) продаватися; to command a ready sale(s) швидко продаватися; to conclude a sale(s) укладати/укласти договір про продаж; to develop sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to exhibit for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to have a ready sale(s) швидко продаватися; to increase sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to maintain sale(s)s підтримувати/підтримати збут; to negotiate sale(s)s вести переговори про продаж; to offer for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to promote sale(s)s сприяти/посприяти продажу; to put up for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to release for sale(s) давати/дати дозвіл на продаж; to rescind a sale(s) скасовувати/скасувати продаж • анульовувати/анулювати продаж; to stimulate sale(s)s стимулювати продаж; to undertake the sale(s) організовувати/організувати продаж

1. n ком. торгівля; галузь; 2. професія, ремесло, спеціальність; a торговельний; торговий

1. форма обміну товарів, послуг, валюти (currency¹) тощо на основі купівлі-продажу; 2. рід занять, трудової діяльності

═════════■═════════

advantageous trade вигідна торгівля; allied trade суміжна спеціальність; ancillary trade допоміжна галузь; autumn trade торгівля товарами осіннього сезону; balanced trade нетто-баланс • врівноважений торговельний баланс; barter trade бартерна торгівля; bilateral trade двостороння торгівля; border trade прикордонна торгівля; brisk trade жвава торгівля; building trade будівельна галузь; bulk cargo trade перевезення масових вантажів; buyback trade компенсаційна торгівля • торгівля за зворотну купівлю; carrying trade транспортна галузь; cash trade торгівля за готівку; coasting trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; coastwise trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; colonial trade колоніальна торгівля; commision trade комісійна торгівля; commodity trade торгівля товарами; competitive trade конкурентоспроможна торгівля • конкурентоспроможні підприємства • конкурентоспроможні підприємства в даній галузі торгівлі; continental trade континентальна торгівля; contraband trade контрабандна торгівля; cooperative trade кооперативна торгівля; cross trade взаємні брокерські операції • заборонені законом взаємні брокерські операції; counter trade зустрічна торгівля; day trade денна торгівля; depressed trade застійна галузь; direct transit trade пряма транзитна торгівля; distribution trade оптова торгівля • сфера розподілу; domestic trade внутрішня торгівля; entrepot trade транзитна торгівля; export trade експортна торгівля; external trade зовнішня торгівля; fair trade торгівля на основі взаємної вигоди; fall trade торгівля товарами осіннього сезону; favoured trade галузь, яка перебуває у сприятливих умовах; foreign trade зовнішня торгівля; free trade вільна торгівля; freight trade вантажні перевезення; frontier trade прикордонна торгівля; general trade загальна торгівля; graphic trade поліграфічна галузь; handicraft trade ремісниче виробництво; hire-purchase trade продаж на виплат; home trade внутрішня торгівля; illicit trade незаконна торгівля • контрабандна торгівля; import trade імпортна торгівля; indirect transit trade непряма транзитна торгівля; inland trade внутрішня торгівля; installment trade купівля-продаж на виплат; interior trade внутрішня торгівля; intermediary trade посередницька торгівля • торговельне посередництво; internal trade внутрішня торгівля; international trade міжнародна торгівля; interregional trade міжрегіональна торгівля; interstate trade торгівля між штатами; invisible trade «невидима» торгівля • торгівля послугами; key trades провідні професії; lawful trade законна діяльність; license trade ліцензійна торгівля; luxury trade торгівля предметами розкоші; mail-order trade посилкова торгівля; maritime trade морська торгівля; mercantile trade торгівля товарами; money trade торгівля грішми; multilateral trade багатостороння торгівля; mutual trade взаємна торгівля; national trade національна торгівля; overseas trade зовнішня торгівля; preferential trade пільгова торгівля; private trade приватна торгівля; produce trade торгівля продуктами; profitable trade вигідна торгівля • прибуткова торгівля; rag trade торгівля одягом; reciprocal trade торгівля на основі взаємності; regional trade регіональна торгівля; retail trade роздрібна торгівля; retail delivery trade роздрібна доставка; seasonal trade сезонна торгівля; service trade галузь обслуговування • торгівля послугами; skilled trade професія, яка вимагає кваліфікації; small-scale trades галузі, в яких поширені дрібні підприємства; special trade спеціальна торгівля; spring trade торгівля товарами весняного сезону; stagnant trade млява торгівля; stock trade торгівля акціями; substantial trade значний обсяг торгівлі; successful trade успішна торгівля; tally trade торгівля на виплат; tourist trade туризм; two-way trade двостороння торгівля; visible trade «видима» торгівля (експорт та імпорт товарів); wholesale trade оптова торгівля; world trade світова торгівля

═════════□═════════

by way of trade шляхом торгівлі; to be in trade бути торговцем • мати крамницю; to depress trade послаблювати/послабити торгівлю; to develop trade розвивати/розвинути торгівлю; to encourage trade заохочувати/заохотити торгівлю; to expand trade розширювати/розширити торгівлю; to further trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі; to hamper trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to hinder trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to increase trade розвивати/розвинути торгівлю; to monopolize trade монополізувати торгівлю; to open trade починати/почати торгівлю; to promote trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі • заохочувати/заохотити розвиток торгівлі; to pursue a trade займатися/зайнятися промислом • займатися/зайнятися ремеслом; to restrain trade обмежувати/обмежити торгівлю; to restrict trade обмежувати/обмежити торгівлю; to revive trade поновлювати/поновити торгівлю; to set up in trade відкривати/відкрити торговельне підприємство; trade act закон про торгівлю; trade advertising рекламування у комерційних виданнях; trade agreement торговельна угода; trade allowance знижка, запропонована роздрібним торговцем; trade and industry торгівля і промисловість; trade arbitration залагодження трудових конфліктів; trade arrangement торговельна угода; trade association торговельна асоціація; trade balance торговельний баланс; trade balance deficit дефіцит торговельного балансу; trade balance equilibrium рівновага торговельного балансу; trade barometer барометр торговельної кон'юнктури; trade barrier торговельне обмеження; trade bill торговельна тратта • торговий вексель; trade boycott торговельний бойкот; trade catalogue торговий каталог; trade commission торговельна комісія; trade committee комітет з питань торгівлі; trade conditions торговельна кон'юнктура; trade connections комерційні зв'язки; trade cooperation співпраця в галузі торгівлі; trade council торговельно-промислова рада; trade credit торговельний кредит • комерційний кредит; trade custom торговий звичай; trade customer промисловий споживач; trade cycle торговельно-промисловий цикл • цикл ділової активності • економічний цикл; trade debt заборгованість за торговельними операціями; trade debtor комерційний дебітор; trade deficit дефіцит торговельного балансу; trade description опис товару; trade development board рада з розвитку торгівлі; trade directory довідкова книга про фірми • покажчик фірм; trade discount торговельна знижка; trade dispute торговельна суперечка; trade embargo ембарго на торгівлю; trade factor комерційний фактор; trade fair торговельно-промисловий ярмарок • виставка-продаж; trade figures торговельна статистика; trade financing фінансування торгівлі; trade flow торговельний потік; trade fund торговельний фонд; trade gap дефіцит торговельного балансу; trade guarantee торговельна гарантія; —in зустрічний продаж; trade in commodities торгівля товарами; trade in goods торгівля товарами; trade in manufactures торгівля промисловими товарами; trade in real property торгівля нерухомістю; trade interest відсотковий дохід від торгівлі; trade investment інвестиція у торгівлю; trade journal галузевий журнал; trade knowledge професійні знання; trade legislation торговельне законодавство; trade liability торговельне зобов'язання; trade license промислове свідоцтво • дозвіл на торгівлю; trade magazine галузевий журнал; trade name назва фірми • фірмова назва; trade negotiations торговельні переговори; trade organization галузева організація • торговельна організація • торговельно-промислова організація; trade outlook перспективи торгівлі; trade partner торговельний компаньйон • торговельний партнер; trade payment плата за товари; trade policy торговельна політика; trade policy rules правила торговельної політики; trade practice торговельна практика; trade price торговельна ціна; trade procedure спосіб торгівлі; trade promoting measures заходи стимулювання торгівлі; trade rebate торговельна знижка; trade receivables торговельна дебіторська заборгованість; trade register торговельний реєстр; trade relations торговельні відносини; trade report звіт про торговельну діяльність; trade restrictions торговельні обмеження; trade return дохід від торгівлі; trade revival жвавість торгівлі; trade sample зразок товару; trade sanctions торговельні санкції; trade secret секрет виробництва; trade sector торговельний сектор; trade statistics статистика торгівлі; trade support system система підтримки торгівлі; trade surplus активне сальдо торговельного балансу; trade talks торговельні переговори; trade tax податок на торговельну діяльність; trade through agents торгівля через посередників; trade union профспілка; trade usage торговельні звичаї; trade value продажна ціна • ринкова вартість; trade volume обсяг торгівлі • обсяг біржових операцій; trade weight питома вага торгівлі; trade with countries торгівля з країнами

АНАЛІЗ і СИНТЕЗ ( від грецьк. άνάλυσιζ - роз'єднання; συνθεσιζ - з'єднання, складання) - розкладання цілого на частини та з'єднання частин в ціле в процесі предметно-практичної або розумової діяльності. В методологічному плані аналіз є таким способом дослідження об'єкта, що полягає у виокремленні його частин, властивостей, відношень тощо з метою їх самостійного вивчення. В результаті отримуються часткові, абстрактні, неповні знання, оскільки поза увагою залишається взаємозв'язок частин. Проте без такого розкладання на частини цілісного об'єкта неможливо осягнути його внутрішню організацію та динаміку. З іншого боку, ціле не зводиться до суто механічної суми його частин, оскільки одні й ті самі елементи цілого можуть характеризуватися неоднозначними взаємозв'язками та взаємодіями. Саме на виявлення принципів систематичної єдності окремих сторін та складових частин об'єкта спрямований розумовий синтез як метод пізнання. При цьому об'єкт розглядається вже не просто як синкретична, нероз'єднувана цілісність, а як функціональна впорядкованість форм організації об'єкта та взаємозв'язку його істотних характеристик. Таким чином, А. і С. знаходяться в тісній методологічній кореляції. Вони пов'язані з такими логічними операціями, як абстрагування, узагальнення, класифікація тощо.

Бозанкет, Бернард (1848, Олтвік - 1923) - англ. філософ. Після нетривалої викладацької роботи в Оксфорді повністю зосередився на філософських дослідженнях. Філософські ідеї Б. формувалися насамперед під впливом Гегеля. їх подальший розвиток відбувався на засадах абсолютного ідеалізму, певного мірою вже розроблених Трином і Бредлі З. окрема, введена останнім відмінність між абстрактними і конкретними універсаліями була детально обґрунтована у контексті співвідношення загальних законів, характерних для мови науки, та спільнотами індивідів, які і є конкретними універсаліями. Згідно з Б., індивід є лише частково конкретним і реальним. Ця частковість спонукає його до підпорядкування справжній повноті конкретності і реальності, втіленій у спільноті (особливо у державі) і, зрештою, в абсолюті. В оцінці соціальних і моральних стосунків домінантною є ідея про недосконалість і зло як наслідок і вияв часткового й обмеженого, що зникають, прилучаючись до цілого. Краса - це вияв конкретних універсалій в уяві.

[br]

Осн. тв.: "Логіка, або морфологія знання". У 2 т. (1888); "Історія естетики" (1892); "Філософська теорія держави" (1899); "Цінність і призначення індивіда" (1913) та ін.

ВІДНОСИНИ СУСПІЛЬНІ - категорія соціальної філософії, яка виражає сукупність багатоманітних зв'язків, що виникають між суб'єктами соціальної взаємодії і характеризують суспільство або спільноту як цілісність. Суб'єкти соціальної взаємодії водночас постають як носії даних В.с. Поняття "В.с." послідовно розроблялось у філософії марксизму і пов'язане з проблематикою соціального опредметнення-розпредметнення, соціального відчуження, соціального фетишизму, соціального виробництва, базису і надбудови, соціальних класів, соціальних антагонізмів тощо. Водночас очевидною є кореляція цього поняття з іншими базовими соціально-філософськими поняттями, які вводились у філософський обіг у межах, нерідко альтернативних стосовно марксизму, соціальних теорій: соціальні норми (Дюркгейм), соціальні форми та соціальна дистанція (Зиммель), соціальна дія (Вебер), соціальна стратифікація і соціальна динаміка (Сорокін), соціальна взаємодія та соціальна роль (Дж.Г.Мід), соціальні системи (Парсонс), соціальний обмін (Хоманс), соціальна установка (Томас, Знанецький), світ інтерсуб'єктивності (Гуссерль). Ці поняття можуть розглядатися, з одного боку, як базові для створення відносно самостійних соціальних теорій, а з іншого - як конкретизація і розвиток теорії В.с. в цілому. Суб'єктами соціальної дії, які є водночас носіями В.с., виступають насамперед люди з їх творчим потенціалом. Носіями В.с. можуть бути також соціальні групи, суспільство в цілому. У В.с. поєднуються аспекти безпосередньої і опосередкованої взаємодії. З одного боку, будь-які В.с. реалізуються в ситуації "обличчям-до-обличчя" (Мід), тобто особистісних взаємин Ц. е стосується не лише елементарних аспектів взаємодії - початкової соціалізації дитини або елементарної соціальної дії, а й найскладніших соціальних проблем, які включають невизначено велику кількість опосередкувань. З іншого боку, реалізація В. с. здійснюється через опосередкування (опредмечувавня-розпредмечування). В. с. можна також розглядати і як процес (подібно до понять "соціальна динаміка", "соціальна взаємодія", "соціальний обмін", "соціальний конфлікт" тощо), і як результат цього процесу (поняття "соціальні норми", "соціальні форми", "соціальна стратифікація", "соціальні ролі", "соціальні системи" тощо). В.с. як процес дозволяють розглядати суспільну діяльність як творчу, відбивають принципову можливість зміни й удосконалення будь-яких уже сформованих соціальних форм, інститутів і систем. В. с. як результат розглядаються переважно у вигляді заданих умов суспільної діяльності, як вираз тих сформованих закономірностей, які впливають на людину у процесі соціалізації.

ГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. γνωστικόζ - пізнавальний, той, хто пізнає) - термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II - IV ст.), які широко застосовували філософські розмисли у поєднанні з містичним пізнанням містерій віри. Частково має ще дохристиянське походження. Набував різноманітних еклектичних форм, які об'єднували багато елементів магії, містичних традицій, перських вчень дуалістичного характеру, єврейської теології та елліністичної філософії. З елементами християнської доктрини гностики найчастіше поєднували платонізм та піфагореїзм, особливо часто посилаючись на біблійне вчення про творіння та діалог "Тимей" Платона. Гностичну традицію поділяють на східний (сирійський) та західний (Александрійський) Г. До представників східного Г. відносять Сатурніла, Василіда, його сина Ісидора, Вардесана та Маркіона. До західного крила Г. належать Карпократ, його син Епіфан та Валентин (пом. бл. 160 р.), який мав найбільшу кількість послідовників. Загальним уявленням для різних представників Г. є дуалізм між Богом, який виступає духовним началом, ототожнюється зі світлом і є джерелом всякого блага, з одного боку, та матеріальним світом, який асоціюється передусім зі злом та темрявою, з іншого. Гностики визнають ці два начала рівносильними і вказують, що між ними в космічному масштабі точиться боротьба. Стосовно Божественного світу вживається термін "плерома" (від грецьк. досконалість, повнота). Саме плерома, згідно з Валентином, є засадою буття, позбавленою будьякого оформлення та поділу. Як Божественна повнота вона існує споконвіку і тому не має початку, але породжує все інше. Гностики визнають існування сутностей-посередників (ангелів, еонів), які породжуються з плероми і є носіями Божественної природи, одночасно виступаючи як абстрактні творчі сили і міфічні істоти. Процес породження еонів гностики іноді називають еманацією. Матеріальний світ, на думку гностиків, створював не добрий Бог, а злий, якого вони називають Деміургом (іноді ототожнюється з давньоєвр. Богом-творцем Ягве) і якого вони визнають проміжною, третьою ланкою між Богом та світом (трихотомія). Деміург також виступає найнижчим еоном, який у певний момент з'єднався з матерією і дав таким чином початок різноманітним часткам духу (душам), які складають світ. Різноманітні живі істоти світу (включно з людьми) є результатом занурення еонів у матерію. Подібне поєднання не є для духовних сил природним. Людське становище у цьому світі нагадує ув'язнення душі (в рамках тіла). Духовне начало людини прагне звільнитися від матерії і возз'єднатися з Богом у плеромі. Проте самостійно люди цього зробити не можуть. Тому для їхнього порятунку прийшов останній еон, духовний Спаситель (Христос, який іноді ототожнюється з Першою Людиною), щоб запропонувати їм гнозис - вчення про їхню справжню духовну природу і про шляхи повернення душ людей до Бога. У відповідності з ученням про гнозис, все людство поділяється на три головні групи - тілесних (соматиків), душевних (психіків) та духовних (пневматиків) людей. Перші з них є язичниками, які прив'язані до негідних пристрастей, не здатні від них звільнитися і тому приречені на загибель. Душевні люди - це передусім більшість християн і юдеїв, які вже вийшли на шлях покаяння і спасіння. Проте справжнього спасіння заслуговують лише представники останньої групи, власне гностики, які здатні безпосередньо пізнавати Бога і наближатися до нього за допомогою гнозису. Внутрішній організації гностичних сект був притаманний аскетизм і відносно високий статус жінок, передовсім внаслідок культу Божественної Мудрості. Ставленню гностиків до Христа властивий докетизм - вчення про примарність фізичного приходу Спасителя і заперечення його людської природи. Прихід Христа як останнього еона позначує остаточний розрив духовного начала з матеріальним. Для аргументації Г. характерним є широке використання алегоричного методу інтерпретації священних текстів. З одного боку, Г. загрожував тій доктрині, яка пізніше отримала назву православного (ортодоксального) християнства, а з іншого - він спонукав її точніше визначитися стосовно вчення про церковне передання та одкровення. Г. вплинув на багатьох ранньохристиянських авторів, зокрема, на Елемента Александрійського та Оригена. Г., як релігійно-філософському вченню, властивий відхід від теоретичного опрацювання проблем логіки і метафізики і зосередження уваги на практичній етиці, а, отже, й людині. Останню, порівняно з грецьк. філософією, вони розглядають певною мірою спрощено, оскільки підходять до неї поза суспільно-політичними реаліями, національними й культурними особливостями народів.

Достоєвський, Федір Михайлович (1821, Москва-1881) - рос. письменник, мислитель, публіцист. Увійшов у європейську філософську традицію (й світову філософію в цілому) завдяки глибокому художньо-філософському осмисленню фундаментальних екзистенційних проблем людського буття. Формування світогляду Д. визначає поєднання ідей "натуральної школи" (молодий Д. - спадкоємець Гоголя й шанувальник Бєлінського) і радикалізму, властивого романтизмові. Арештований у 1849 р. за участь в гуртку петрашевців, він переживає спочатку, внаслідок інсценізації страти, момент екзистенційного пробудження. Пізніше, після зіткнення з реаліями каторжного життя, з одного боку, і осмислення релігійно-моральних інтенцій народної свідомості, з другого, вступає у період "переродження переконань". Останній привів до зміщення уваги з перетворення зовнішніх умов суспільного життя, як основного засобу подолання дисгармоній людського буття, на перебудову внутрішнього, духовного світу людини, а також до переконаності у розбіжності шляхів Росії та Заходу. Д. наголошує на тому, що західноєвропейська цивілізація, внаслідок органічно властивих їй вад - утилітаризму і відсутності "братського" першопринципу єднання людей, перетворила суспільство на індивідуалістичний "мурашник" і тому не лише не має позитивного значення для рос. людини, а й не заслуговує на гідне місце в подальшому історичному поступі. Як рушій історії, людська свобода є двоїстою і може бути чинником як відходу людини від Бога, так і її наближення до нього й тому повноцінного, духовно насиченого існування. Повноцінність буття людини в історії полягає не в позірній величі видатних історичних осіб, а в духовному самоздійсненні кожної особистості. Втім, хоча в історії немає "маленьких" людей (оскільки навіть нікчемність соціального статусу не применшує самоцінності будь-якої людини, зумовленої її неповторністю), в різних культурах переважає один з двох можливих основних варіантів духовної самореалізації індивіда - або демонічна снага, за принципом "все дозволено", що зумовлює відречення людини від Бога аж до богоборства й самообожнення; або ж - подолання негативних спонук "свого підпілля", виявлення і дбайливе плекання морального й духовного багатства людської душі, що може сягнути, зрештою, щаблю святості Д. ля Заходу типовим є перший варіант, для Росії - другий. Рос. народ, на переконання Д., має врятуватися не в комунізмі, не в механічних формах європейського соціалізму, а через єднання вищих станів суспільства з народом та їхнє прилучення до ідеї православ'я, справжніх християнських ідеалів всебратської злуки в любові та загальної вселюдської гармонії. Ці думки Д. здійснили безпосередній вплив на В. Соловйова та його осмислення рос. ідеї, а також на наступних її адептів. Внесок Д. у світову культуру й, зокрема, філософію полягав не стільки в розробці однієї із самобутніх національних ідей, як у своєрідному філософському осмисленні екзистенційних обріїв існування людства, в розширенні й поглибленні "самого метафізичного досвіду" (Флоровський). Як один із провісників екзистенційного філософування, він був переконаний, що в історії, зрештою, торжествують не мільйони людей, не потужні матеріальні сили, а "непомітна спочатку думка і часто якогось, вочевидь, найнікчемнішого з людей". Такий підхід становив внутрішній стрижень власне художньої творчості Д., яку він розумів як "реалізм у вищому сенсі". Саме такий "реалізм" був спроможний розгледіти за зовнішніми обставинами й подіями у їх найскладніших переплетіннях найглибші спонуки і найтонші нюанси дій неповторної людської індивідуальності. Якісно новими є твори Д. і за своєю формою, вимагаючи від читача активної співучасті з автором у розв'язанні порушених проблем, формування спромоги до особистого вибору у складних моральних колізіях Г. либина і своєрідність мислення Д. як письменника й філософа зробили його творчість надбанням культури усього людства.

[br]

Осн. тв.: "Біднілюди"(1847); "Записки з підпілля" (1864); "Гравець" (1866); "Злочин і покарання" (1865); "Ідіот" (1874); "Біси" (1871 - 1872); "Щоденник письменника" (1876); "Брати Карамазови" (1879-1880) та ін.

ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.

ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus - тотожний; facio - роблю) - термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) - те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Існує багато різновидів ідентифікації, класифікація яких здійснюється на підставі того, пр ми ідентифікуємо, або, як ми ідентифікуємо. Досить часто доводиться мати справу з ідентифікацією поодиноких явищ, які у філософії прийнято позначати словом "індивіди" (партикулярії). Спосіб ідентифікації індивідів значною мірою залежить від того, з якими різновидами індивідів ми маємо справу. Якщо їх класифікувати за ознакою "сталість - мінливість", то маємо поділ: а) сталі утворення, або сталості; б) події; в) процеси. До сталостей належать індивіди з більшменш чіткими просторовими межами, які можуть мати відповідну структуру або перебувати у деякому стані. Сталими ми їх вважаємо тому, що нехтуємо тими змінами, які в них відбуваються у межах деякого часового відрізку: ці зміни не виходять поза допустимі межі, визначені у вибраному нами критерії ідентичності С. посіб ідентифікації індивідів залежить також від їх поділу на види буття - тобто від прийнятої онтологічної концепції, на основі якої ми класифікуємо об'єкти (див. онтологія). Окрім індивідуальної ідентичності та відповідної ідентифікації часто доводиться вдаватися до видової ідентифікації, тобто встановлювати належність даного індивіда до множини чи "сімейства" індивідів. У повсякденному мовленні видову ідентифікацію, як правило, здійснюють з допомогою висловів типу: "це таке (-а, -ий) саме (-а, -ий)". Будь-яка повсякденна мова містить у собі цілий набір різноманітних засобів для індивідуальної та видової ідентифікації: таку роль, напр., виконують власні імена (людей, країн, націй, місцевостей, установ, подій, історичних періодів тощо), вказівні займенники (як правило, у супроводі жестів або - як у випадку слова "таке, -а, -ий" - у супроводі деяких зразків), загальні імена (поняття) - разом з відповідними засобами співвіднесення цих імен з індивідами (напр., фраза "це - дерево" у супроводі жесту) і т.д. У філософії способи ідентифікації пов'язані з онтологічними та методологічними концепціями. У сучасній філософії розуміння способів ідентифікації поєднують, як правило, з підходами, які позначають термінами "концептуалізм" та "операціоналізм" Н. авіть якщо техніка ідентифікації, яку ми застосовуємо, прямо не вказує на своє концептуальне походження (як, скажімо, застосування лакмусового папірця в хімічних лабораторіях), то все ж, як правило, за цією технікою стоять деякі концепти, деяка теорія; за висловом Поппера, наші лабораторії "заряджені" теоріями. Критерії ідентичності та техніки ідентифікації у різних галузях людської діяльності мають між собою мало спільного - їх окремо встановлюють у кожній галузі. Напр., для того, щоб сказати, що щось залишається "тим самим" або є "таким самим", ми повинні співвідносити свої концепти і критерії з тим, як окремі люди, людські колективи та установи ідентифікують самі себе. Важливою особливістю гуманітарних наук є взаємозалежність та взаємовплив ідентифікації та самоідентифікації.