-
1 душевний
душе́вный
См. также в других словарях:
душевний — а, е. 1) Зв язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. || Який викликає приємні почуття, приємно вражає. •• Душе/вні хворо/би хвороби, спричинені розладнанням психічної діяльності людини. 2) Щирий,… … Український тлумачний словник
душевний — [душе/ўнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
душевний — 1) (пов язаний із внутрішнім світом людини, її переживаннями й почуттями), духовний, психічний, внутрішній 2) щирий, сердечний, відвертий; добрий, чулий (про людину) … Словник синонімів української мови
душевний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспокійний — 1) (про час, пору, життя, роботу тощо сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про… … Словник синонімів української мови
безладдя — я, с. Брак будь якого ладу, порядку, системи. || Порушення встановленого порядку, норм громадського життя тощо. || Розлад, неспокій (про душевний стан людини) … Український тлумачний словник
відгук — у, ч. 1) Відбиття звуку; луна, відгомін. || чого. Послаблений звук, який долітає здалека. 2) Відповідь на чий небудь поклик, звертання. 3) перен. Душевний стан або дія, що є відповіддю на що небудь. 4) перен. Те, у чому виявляються сліди впливу… … Український тлумачний словник
вільно — 1) Присл. до вільний 1), 5 7), 9), 10), 17). 2) присл. Без почуття гніту, тривоги (про душевний стан). 3) присл. Легко, без зусиль (фізичних або розумових). 4) присудк. сл. Про наявність у когось часу, не зайнятого працею. 5) присудк. сл.… … Український тлумачний словник
гарний — а, е, вищ. ст. кра/щий і лі/пший, рідко гарні/ший, а, е. 1) Приємний зовнішнім виглядом; який відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. || Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя. || Приємний для слуху; милозвучний. ||… … Український тлумачний словник
глибокий — а, е. 1) Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого небудь усередину. || Який не має видимих меж. 2) … Український тлумачний словник
душевність — ності, ж. Абстр. ім. до душевний 2) … Український тлумачний словник