-
81 throng
1. n1) натовп; скупчення людей2) штовханина3) купа, безліч, сила-силенна4) розм. гніт, тиск; тяжке становище; злидні; біда, горе, лихо5) гніт турбот2. adj1) заповнений (переповнений, забитий) людьми2) що юрмиться3) заповнений справами; тяжкий (про час)throng time — важкий час; гаряча пора
4) зайнятий3. v1) скупчуватися, сходитися, збиратися; ходити юрбою2) юрмитися, товпитися3) збирати натовп4) заповнювати, переповнювати, забивати* * *I n1) товкотнеча; юрба, скупчення людей2) купа, маса, безліч3) дiaл. гніт, тиск; важке становище, нестаток; лихо, горе; гніт турботII a; діал.1) що юрбиться2) забитий, переповнений, людний; тісний3) заповнений справами; важкий ( про час)throng time — важкий час, гарячий пора
4) зайнятийIII v1) скапливаться, збиратися, сходитися; ходити юрбамиto throng to see smb — сходитися юрбами, щоб побачити когось
2) юрбитися3) збирати юрбу4) забивати, заповнити, переповняти -
82 transplant
In1) с.г. пікірувана розсада; саджанець; пересаджена рослина2) мед. трансплантація; пересадка органа (шкіри)IIv1) пересаджувати (рослини)2) бути пересадженим (про рослину)3) переселяти (групи людей)4) мед. робити пересадку шкіри* * *I n1) c-г. пікирована розсада; саджанець, пересаджена рослина2) = transplantation 4; heart transplant пересадка серця-species transplant — міжвидова трансплантація, ксенотрансплантаціяII v1) пересаджувати ( рослини)2) піддаватися пересадці, переносити пересадку ( про рослини)to transplant well [badly] — добре [погано]переносити пересадку
3) переселити ( групи людей)to transplant one's family to France — перевезти /переселити/ свою сім'ю до Франції; переселятися; переносити
many American institutions were transplanted from Europe — багато американських інститутів - європейського походження
4) мeд. робити трансплантацію, трансплантувати -
83 trio
n1) муз. тріоtrio of halves — спорт. лінія півзахисту
3) ав. ланка з трьох літаків* * *n (pl -os [-єυz])1) мyз. тріоtrio of halves — cпopт. лінія півзахисту
the trio consisted of a writer, an actress and a manager — це тріо складалося з письменника, актриси, менеджера; aв. кільце з трьох літаків
-
84 troop
1. n1) група людей, загін2) череда, отара, стадо3) pl війська4) амер., військ. ескадрон5) військ. батарея6) трупа акторів7) звич. pl велика кількість, безліч8) збір (під барабанний бій)troop age — військ. загальна вислуга років
troop duty — стройова служба (посада); служба у військах
2. v1) збиратися натовпом2) рухатися натовпом (юрбою)3) перевозити (перекидати) війська4) формувати загін (загони)5) розм. проходити строєм6) об'єднуватися, з'єднуватисяtroop away, troop off — а) розм. відходити, від'їздити; б) військ. поспішно вирушати
* * *I [truːp] n1) група людей, загінin troops — групами; загін бойскаутів
2) стадо, зграя3) pl війська; частини4) pl велика кількість, множинаtroop s of servants and endless leisure — багато слуг, ніяких обов'язків
5) icт. трупа акторів6) війск. батарея7) aмep. війск. ескадрон8) pl; aмep. рядові активісти партії (особ. під час виборчої кампанії)II [truːp] aвійськовий, такий, що відноситься до військ; військовийIII [truːp] vthe children trooped along the sidewalk — діти натовпом йшли по тротуару; рухатися, йти
3) перевозити, перекидати війська4) будувати, формувати загін6) ( with) спілкуватися, зустрічатися (з ким-н.)7) icт. об'єднуватися, з'єднуватися•• -
85 Valhalla
n1) міф. Валгалла2) перен. пантеон, усипальня великих людей* * *міф.Вал галла; пантеон; усипальниця величних людей -
86 vet
1. n1) (скор. від veteran) ветеран2) (скор. від veterinary) ветеринар, ветеринарний лікар3) жарт. лікар, коновал (про лікаря)2. v1) розм. лікувати тварин; робити ветеринарний огляд2) жарт. лікувати (людей); робити медогляд3) бути ветеринаром4) розм. досліджувати, випробовувати; перевіряти* * *[vet] I сл. скор. II 1. n.(скор. від veterinary) ветеринар, ветеринарний лікар; лікар, коновал ( про лікаря)III 2. v.1) лікувати тварин; робити ветеринарний огляд; to have a horse vettea піддати коня ветеринарному огляду; лікувати ( людей); піддавати медогляду; to get vetted пройти медогляд3) досліджувати; випробувати; оцінювати; перевіряти ( кандидата на посаду); to vet a manuscrіpt виправляти або переглядати рукопис; оглядати; оглядати ( багаж) -
87 zoophoric
aз ( рельєфним) зображенням людей чи тваринa zoophoric column — колона з барельєфом з тварин чи людей; зоофоричний
-
88 fraternity
n1) братерство ( людей)2) братерство, громада; = fraternal society3) aмep. студентське братерство, земляцтво5) група людей, пов'язаних спільною професією, інтересами; компанія, братіяthe fraternity of the Press — журналісти, газетна братія
-
89 man
I [mʒn] n; (pl men)1) чоловік, людинаa man of law — законник; адвокат; юрист; чоловік
man and wife — чоловік, дружина; студент-випускник
senior man — старшокурсник; приятель ( при звертанні)
2) людинаman overboard! — людина за бортом!; ( без артикля) людство, людський рід
3) слуга; частіше pl робітник; солдат, рядовий, матрос; pl рядовий склад4) пішак6) гравець (у cпopт. команді)7) icт. васал8) cкop. вiд man-of-war, merchantman9) як компонент складних слів означає заняття, професію (- man)II [mʒn] v1) укомплектовувати кадрами, персоналом; вiйcьк., мop. укомплектовувати особовим складом; займати людьми; ставити людей ( до гармати); посадити людей ( на транспорт)3) refl зібрати всю свою мужність, взяти себе в руки4) миcл. приручати ( сокола) -
90 other-directed
a; псих.який орієнтується на інших людей; який прагне бути як усі, не відставати від людей -
91 zoophoric
aз ( рельєфним) зображенням людей чи тваринa zoophoric column — колона з барельєфом з тварин чи людей; зоофоричний
-
92 беседа
1) розмова, балачка, розмовляння, гутірка, гомінка, бесе[і]да. Вступить в -ду - зайти з ким у розмову, розмовитися з ким, розбалакатися з ким. Вести -ду - справляти балачку, провадити мову. Завязывается общая -да - починається загальна розмова;2) беседа. [Були у Грицька у беседі: чимало людей було і випили добре].* * *1) (разговор) розмо́ва, бе́сіда; бала́чка; диал. гуті́рка2) ( собеседование) бе́сіда3) (собрание, общество людей) диал. товари́ство; бе́сіда -
93 возбуждать
возбудить1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.* * *несов.; сов. - возбуд`ить1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити -
94 группа
група, гурт, гурток (р. -тка), громада, купа, купка. [На розі вулиці стояла купка людей. Діляться елементи на дві великі громади (Тутк.)].* * *гру́па; ( людей) грома́да, колектив; анса́мбль -
95 изнурять
изнурить кого чем виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (измаривать) зморювати, зморити, виморювати, виморити кого чим, (о мн.) повиснажувати, познесилювати, поз[пови]морювати кого чим; срвн. Истощать, Измождать, Истомлять. [І глянувши на людей, змилосердився, що вони так зморені (Єв.)]. -рять тело - виснажувати тіло. -рять плоть постом - знесилювати плоть (тіло) постом, постуванням. -рять здоровье - виснажувати (своє) здоров'я. Болезнь -рила его - хвороба виснажила, знесилила його. -рять лошадь - виснажувати, зморювати, перетомляти, перенатужувати коня. -рять налогами - виснажувати, стягати податками кого. [Подушним дуже стягають людей (Кам'ян. п.)]. -ться - виснажуватися и виснажатися, виснажитися, бути виснаженим, знесилюватися, знесилитися, бути знесиленим, з[ви]морюватися, зморитися, виморитися, бути змореним. -рить кого, -ться работой - спрацювати кого, спрацюватися, струдити кого, струдитися, знесилити (виснажити) працею кого, знесилитися (виснажитися) працею. -рять, -ться дорогой - здорожувати кого, здорожуватися, сов. здорожити кого, здорожитися. [Здорожив худобу (Кам. п.). Вона в дорозі не виспалась, дуже здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. -рять, -ться недостатком питания - захарчовувати кого, захарчовуватися, сов. захарчувати кого, захарчуватися. -рять, -ться постом - спощувати кого, спощуватися, сов. спостити, споститися, (о мног.) поспощувати кого, поспощуватися. [Ми поспощувались (Берд. п.)]. Изнурённый - виснажений, знесилений, зморений, (о мн.) повиснажувані, познесилювані, позморювані, (работой) спрацьований, струджений, (дорогой) здорожений, (недостатком питания) захарчований, (постом) спощений.* * *несов.; сов. - изнур`итьвисна́жувати, ви́снажити, ( утомлять) змо́рювати, змори́ти, вимо́рювати, ви́морити и мног. повимо́рювати, (жаром, зноем) розмо́рювати, розмори́ти, ( лишать сил) знеси́лювати, знеси́лити, висиля́ти, ви́силити, ( работой) спрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, спрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, стру́джувати, -джую, -джуєш, струди́ти, -джу́, -диш -
96 кишеть
кишіти, роїтися, комашитися, комашніти. [Людей там кишіло, як мурашні (Харківщ.). Всі дороги, всі гірські стежки роїлися то пішоходами, то верхівнями (Франко). Людей на нивах - наче комашня комашиться (Харківщ.)].* * *киші́ти, рої́тисятак и киши́т (киша́т) — аж киши́ть (киша́ть, рої́ться, роя́ться)
-
97 корм
1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;2) (действие) - см. Кормление 1;3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.* * *1) ( для животных) корм, -у2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння -
98 марать
марывать1) (пачкать, грязнить) мазати, замазувати що чим и в що, умазувати що в що, мастити, бруднити, брудити (бруджу, -диш), каляти, (чем.-л. сыпучим, грязным) валяти, (грязью) багнити, багнітувати, (жирным) ялозити, смальцювати, (жидким) ляпати, (о лице ещё) мурзати що чим и в що; срв. Замарывать 1 и Пачкать 1. [Поганий крам - линяє, маже (бруднить) білизну (Брацлавщ.). Не талапайся в болоті, не брудни (не масти) ноги (Київщ.) Не хочеться чобіт каляти (Звин.). Я ноги помила, як же їх валяти? (Біблія)];2) (сквернить, бесславить) каляти, поганити, мерзенити, плямувати, плямити, (грубо) паскудити кого, що. -рать себя, кого - поганити, паскудити себе, кого. [Хіба-ж ви думаєте, що я захтів-би поганити себе, крадучи чужі три карбованці? (Крим.). Нащо мене паскудиш? Хіба я злодій? (Бердичівщ.)]. Он -ет честных людей - він плямить (паскудить) чесних людей. -рать своё имя, репутацию (славу), честь - плямити, плямувати, каляти, поганити, паскудити своє ім'я, славу, честь. [Такими вчинками ти плямиш (поганиш) своє ім'я (Київщ.). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте (Г. Барв.)]. -рать руки (перен.) - паскудити, поганити руки об кого, об що. [Рук паскудить не хочу (Тобіл.)];3) (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) мазати, ляпати, базграти, партачити, паскудити, (о живоп. и каллигр. ещё) квачем мазати, (выводить каракули) риґувати. [Ото риґує, - такі карлючки, що й не розбереш (Канівщ.)]. Он не пишет, а только бумагу -ет - він не пише, а тільки папір псує;4) (вычёркивать) черкати, вимазувати, викреслювати що. [А цензура ліберальна все черкає, все черкає (Самійл.)]. Маранный -1) мазаний, каляний, валяний; яложений, смальцьований, ляпаний, мурзаний;2) каляний, поганений, плямований, паскуджений;3) мазаний, ляпаний, базграний;4) черканий, вимазаний, викреслений. Срв. Мараный, прлг.* * *\марать бума́гу — перен. псува́ти (перево́дити) папі́р
2) (перен.: пятнать, порочить) плямува́ти; пога́нити3) (плохо писать, рисовать) ма́зати, мазюкати, ля́пати, ба́зграти4) ( вычёркивать) черка́ти, викре́слювати -
99 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
-
100 метель
завірюха, метелиця, завія, сніговійниця, сніговиця, сніжниця, (вьюга) хуртовина, хвища, хвижа, х[ф]уґа, віхола, кушпела, хуртеча, хурделиця, хурта, хвирса, (о)хиза, (небольшая) кура, курява, курявиця. [Аж гульк - зима впала, свище полем завірюха (Шевч.). Сипле сніг як з рукава, крутить завірюха (Боров.). Метелиця засипала, як піском, землю снігом (Н.-Лев.). В сніговійниці студеній (Франко). Ой, пустилася сніжниця - і світу не видно (Переясл.). Довгої зимової ночи гуде надворі хуртовина (М. Левиц.). От де хвища! цієї зими ще й не було такої (Козелеч.). За хвижею і людей не видно (Основа 1861). І не лякає нас страшенна хуґа (Самійл.). Ґави сідають купами, - буде віхола (Манж.). Була тоді кушпела велика (Новомоск.). Надворі мете хуртеча (Щогол.). Не велика курява та багато людей губить (Номис)]. -тель верхняя - завірюха верхова. -тель нижняя - завірюха низова (піша), (за)метіль (-тели), заметь (-ти). [Заметіль позамітала шляхи (Н.-Лев.). Ой, на брата та метіль мете (Пісня)]. Поднялась -тель - знялась (піднялась, пустилась) завірюха, метелиця и т. д., завіхолилось, закушпелило, захурделило, закурило. [Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)].* * *завірю́ха, заметіль, -лі, мете́лиця, ( вьюга) снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сніжни́ця, ві́хола, хуртови́на, ху́га, хугові́й, -ві́ю, заві́я, хурде́лиця, хурди́га, хурте́ча; диал. меті́ль, хви́жа, замета
См. также в других словарях:
Людей нет! — Людей нѣтъ! Много народу, да мало людей. Ср. Кѣмъ его замѣнить? Гдѣ у насъ люди то? Люди то у насъ гдѣ? Салтыковъ. Въ средѣ умѣренности. Г да Молчалины. 5. Ср. Лишь Богъ помогъ бы русской груди Вздохнуть пошире, повольнѣй, Покажетъ Русь, что есть … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
людей с ограничениями жизнедеятельности — [ инвалидов ]: Система медицинских, психологических, педагогических, социально экономических мероприятий, направленных на устранение или возможно более полную компенсацию ограничений жизнедеятельности, вызванных нарушением здоровья со стойким или … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Людей поглядеть и себя показать. — Людей (На людей) поглядеть и себя показать. См. РОДИНА ЧУЖБИНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Людей слушать — осла на плечи взвалить — Людей слушать осла на плечи взвалить. Ср. Коль слушать всѣ людскія рѣчи, То придетъ и осла къ себѣ взвалить на плечи. А. П. Сумароковъ. Ср. Est bien fou de cerveau Qui prétend contenter tout le monde et son père. La Fontaine. Le meunier, son fils … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Людей не осуждай, а за собой примечай! — См. МОЛВА СЛАВА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Людей не удивишь, хоть себя и уморишь. — Людей не удивишь, хоть себя и уморишь. См. ПРИЧУДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Людей повидать, в кабаках побывать. — Людей повидать, в кабаках побывать. См. ПЬЯНСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Людей лечит, а сам из болятков нейдет. — Людей лечит, а сам из болятков нейдет. См. СВОЕ ЧУЖОЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Людей продать - почем ни взять; а на себя и цены нет. — Людей продать почем ни взять; а на себя и цены нет. См. СВОЕ ЧУЖОЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Людей хулит, а сам лыком шит. — Людей хулит, а сам лыком шит. См. СВОЕ ЧУЖОЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
людей посмотреть и себя показать — на людей посмотреть и себя показать Ср. Легко могу вообразить себе положение россиянина, выползшего из своей скорлупы, чтобы себя показать и людей посмотреть. Все то ему ново, всего то он боится, потому что из всех форм европейской жизни он… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона