-
1 доставить
сов. от доставлять -
2 доставить
сов. от доставлять -
3 доставить
-
4 доставлять
доставить1) привозити, привезти, довозити, довезти, приставляти, приставити, пристановити; спроваджувати (провадити), спровадити (гал.). [Законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Франко). Вони дрова продають дешево, та не приставляють. Ми вас у город пристановимо поцінно. Аж з Рейну і з Угорщини бочками провадили рейнське і всякі налитки (Стор.)];2) (поставлять) постачати, постачити, достачати, достачити, вистачати, вистачити, достарчати, достарчити; (угощение) поставлятися, поставитися. -ть вдоволь - настачати, -ся, настачити, -ся. [Галичина постачала культурних робітників на всю Україну (Н.-Лев.). На всіх і страви не настачиш. За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Хоч застався, а постався! (Ном.). Прядива на верівки не настачилися];3) (причинить) завдавати, завдати, спричиняти, спричинити чого кому. [Великого клопоту завдав мені син. Слаба дитина багато ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. Доставить неприятность, огорчение - завдати прикрости, завдати жалю. Доставлять утешение, радость кому - тішити, потішити кого, завдати втіхи кому. [Потішила ти мене, донечко, онуком].* * *несов.; сов. - дост`авить( кого-что)1) ( препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти (кого-що); достача́ти, доста́чити; диал. достарча́ти, доста́рчити (що, чого); доправля́ти, допра́вити (кого-що)2) (давать, предоставлять) дава́ти, да́ти (що), надава́ти, нада́ти (що, чого)3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого́) -
5 назначение
1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування, оконч. визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (оконч. и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды - призначання (призначення) нагороди. -ние наказания - визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока - призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены - визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему - призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему - дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию - приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию - не доходить, куди призначено (шутл. куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния - до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния - поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния - станція призначення;3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (гал.) іменування кого ким, на яку посаду; (оконч. и результат действия) призначе[і]ння, (только оконч.) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання, оконч. надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место - призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние - дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу - його призначено (настановлено) на посаду;4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].* * *1) ( действие) призна́чення, (неоконч.) призна́чання; ви́значення, (неоконч.) визнача́ння; призна́чення, (неоконч.) признача́ння; наставляння2) (распоряжение, постановление; основная функция чего-л., цель) призна́ченняиспо́льзовать (переда́ть, посла́ть) по \назначение нию — ви́користати (переда́ти, посла́ти) за призна́ченням
ме́сто \назначение ния — місце призна́чення
-
6 наслаждение
1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.* * *насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да -
7 польстить
полестити, підлестити кого, підхлібити кому. Срв. Льстить. [Людській кривді, злості й звірству я ні разу не підхлібив (Франко)]. Это мне -тило - це мене підлестило. Польщённый - підлещений, влещений.* * *1) (кому) полести́ти (кому), підлести́ти (кого, кому), улести́ти (кого)2) (кому-чему - доставить удовольствие, удовлетворение чувству) поті́шити (кого-що), полести́ти (кому-чому)3) (привлечь, прельстить кого-л.) прива́бити, спокуси́ти -
8 порадовать
порадувати, потішити, повеселити кого чим. Чем -дуешь? - чим потішиш, чим повеселиш? Порадованный - порадуваний, потішений. Срв. Радовать.* * *пора́дувати; ( потешить) поті́шити, уті́шити, сті́шити; ( доставить удовольствие) повесели́ти -
9 представлять
представить1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.* * *несов.; сов. - предст`авить1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 111) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти -
10 уважить
1) ( оказать уважение) ушанува́ти2) ( доставить удовольствие) зроби́ти приє́мність; ( оказать любезность) зроби́ти ла́ску; ( угодить) догоди́ти3) ( принять во внимание) прост. зва́жити, узя́ти до ува́ги; ува́жити
См. также в других словарях:
ДОСТАВИТЬ — ДОСТАВИТЬ, доставлю, доставишь, совер. (к доставлять). 1. кого что. Препроводить, отправить к месту назначения. Я на автомобиле доставлю вас домой. Доставить в целости товар в магазин. Доставить сведения к сроку. 2. что. Дать, предоставить.… … Толковый словарь Ушакова
доставить — развести, свести, подкинуть, предоставить, занести, забросить, ввезти, экипировать, снести, разнести, развезти, снабдить, обеспечить, примчать, провезти, притащить, дотащить, довезти, довести, подбросить, пригнать, транспортировать, принести,… … Словарь синонимов
доставить — радость • действие доставить удовольствие • действие, каузация … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ДОСТАВИТЬ — ДОСТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; совер. 1. кого (что). Привести, принести или привезти к месту назначения. Д. посылку в срок. 2. что. Обеспечить, предоставить, причинить (то, что названо существительным). Д. удовольствие, неприятность. Д. много… … Толковый словарь Ожегова
доставить — (МСЭ Т Х.744.1). [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN deliver … Справочник технического переводчика
доставить — (привезти) что и чего. 1. что (полный охват предмета действием). Мужики отвели под школу землю и обязались доставить из города на своих лошадях весь строительный материал (Чехов). 2. чего (частичный охват предмета действием). Доставить дров на… … Словарь управления
доставить — ДОСТАВЛЯТЬ/ДОСТАВИТЬ ДОСТАВЛЯТЬ/ДОСТАВИТЬ, довозить/довезти, завозить/завезти, заносить/занести, подвозить/подвезти, привозить/привезти, приносить/принести, разг. забрасывать/забросить, разг. подбрасывать/подбросить, разг.… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
доставить — ▲ переместить ↑ к (предмету), определенный, место доставить переместить к месту назначения. привезти. привозной. завезти. развезти (# посылки). подвезти. отвезти. свезти. принести. занести. подносчик. поднести. разносчик. разнести. нанести.… … Идеографический словарь русского языка
доставить хлопоты — утруднить, обеспокоить, доставить затруднения, утрудить, побеспокоить, затруднить, обременить Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
доставить огорчения — огорчить, причинить боль, причинить огорчения, принести огорчения, расстроить, опечалить Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
доставить радость — разутешить, обрадовать, порадовать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
