(допьяна)

1) gener. padzirdināt, padzirdīt, sadzirdināt, sadzirdīt

2) colloq. apdzirdīt (допьяна), piedzirdīt

* * *

padzirdīt, padzirdināt; piedzirdīt; piesātināt

1) gener. sadzirdināt, sadzirdīt

2) colloq. apdzirdīt (допьяна), piedzirdīt

накача́ть, нака́чивать

pumpi.

* * *

сов., вин. п.

1) (воду, газ и т.п.) sacar vt ( con una bomba)

2) (шину, баллон и т.п.) hinchar vt

3) прост. ( напоить допьяна) emborrachar vt, achispar vt, amonar vt

4) прост. ( втолковать) meter vt ( en la cabeza)

••

* * *

1) gener. (âîäó, ãàç è á. ï.) sacar (con una bomba), (øèñó, áàëëîñ è á. ï.) hinchar

2) simpl. (втолковать) meter (en la cabeza), (ñàïîèáü äîïüàñà) emborrachar, achispar, amonar

пои́ть

trinkigi;

drinkigi (спиртным).

* * *

несов., вин. п.

* * *

несов., вин. п.

* * *

1) gener. achispar, dar de beber, abrevar (ñêîá), propinar

2) amer. embolar (допьяна)

1) ( напиться) ubriacarsi, sbronzarsi

2) ( развить мускулатуру) sviluppare i muscoli

* * *

сов. - накача́ться, несов. - нака́чиваться

* * *

gener. sbronzarsi

1) ( утолить жажду) bere a sazietà, dissetarsi

2) ( попить) bere, prendere (чай, кофе)

3) ( допьяна) ubriacarsi, sbronzarsi

* * *

1) bere in quantita / a sazieta / volonta

2) ( попить вдоволь) dissetarsi ( con qc)

3) разг. ( опьянеть) ubriacarsi; sbronzarsi

* * *

gener. prendersi una sbronza, sbronzarsi fortemente, essere ubriaco come una campana, abbeverarsi (о скоте), fare una bevuta, pigliar la monna

спои́ть

(вином) kutimigi al drinkado, drinkigi.

* * *

сов., вин. п.

1) прост. ( дать выпить) dar de beber; gastar en bebida (para) ( израсходовать)

2) разг. ( напоить допьяна) emborrachar vt

3) разг. ( приучить к пьянству) hacer borracho, acostumbrar a la borrachera, enviciar a beber

* * *

1)

2)

сов.; разг.

1) ( напоить допьяна) исерткәнче эчерү

2) ( приучить к пьянству) [аракы] эчәргә өйрәтү, эчкечелеккә (эчүчелеккә) өйрәтү

1) прост. ( напиться допьяна) исергәнче эчү, ләх булганчы эчү, эчеп исерү

2) перен.; книжн. чем (испытать упоение, восхищение) ләззәтләнү, хозурлану

несов.; сов. - накач`аться

1) (сов.: вдоволь покачаться) нагойдатися, наколихатися

2) ( напиваться) напива́тися, напи́тися; наду́длюватися, наду́длитися, нали́гуватися, налига́тися; ( допьяна) нали́зуватися; нализа́тися

3) страд. несов. нака́чуватися; напо́юватися

налить

1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;

2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -

1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;

2) вилитий, навиливаний.

* * *

несов.; сов. - нал`ить

напиться

1) (утолять жажду) напиватися, напитися, (с жадностью, грубо) надудлюватися, надудлитися, нажлуктуватися, нажлуктатися, (о мног.) понапиватися, понадудлюватися, понажлуктуватися чого. [Напився погожої води (Канівщ.). Наївся, напився й спати положився (Номис).]. Дайте мне -питься - дайте мені напитися (пити), дайте мені води. Не хотите ли пить? - Нет, я уже -пился - Чи не хочете пити? - Ні, я вже напився. Пьёт, не -пьётся - п'є, не на[віді]п'ється. [Знай - пили воду, не відіп'ються (Квітка)]. -ваться вволю - напиватися досхочу (уволю), (всласть) напиватися всмак, (по горло) напиватися до-не(с)хочу (по саме нікуди, по зав'язку, по дужку). Лошади -пились - коні понапивалися (понапувалися);

2) (пить земельное, упиваться) напиватися, напитися, упиватися, упитися, (о мног.) понапиватися, повпиватися, попитися, (наугощаться) начастуватися, (грубо) набиратися, набратися, наливатися, налитися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, надудлюватися, надудлитися, налигуватися, налигатися, наджулюватися, наджулитися, (диал.) набражуватися, набражитися, натюжуватися, натюжитися, (о мног.) понабиратися, понасмоктуватися, понадудлюватися и т. п., (заливать глаза) на[за]ливати, на[за]лити (зап. на[за]лляти) очі (бельма: сліпи), (о мног.) позаливати очі, (образно) набирати, набрати повну голову, зачмелювати, зачмелити голову, завдавати, завдати гарту. [Хай солодкого меду напивається (Метл.). Не впивайтесь, люди! - на тім світі вам смола замість вина буде (Рудан.). П'ють, п'ють, поки нап'ються, потім звада (Л. Укр.). Зібрались добрі люди, на беседі вже звісно попилися (Гліб.). Пили, пили козаченьки, та вже попилися (Грінч. III). Начастувалися ми так, що й поснули (Основа 1862). Буржуа, налигавшись рому, підняли ґвалт (Н.-Лев.). Набрався як свиня мулу (Звяг.). Іде він п'яний, знов надудливсь (Звин.). Набражився як п'яниця (Номис). Залив сліпи зранку, то вже не тямиш, що верзеш (Тобіл.). Зачмелив голову та й іде співаючи (Франко)]. - ваться допьяна - напиватися доп'яну, напиватися п'яним, п'яно впиватися. Напившийся - що напився, напитий; упитий, начастований, набражений. Наевшийся и -пившийся - наїдений і напитений.

* * *

несов.; сов. - нап`иться

* * *

пьяный; betrunken machen <на>поить (допьяна)

1) ( давать пить) give (i) to drink; ( животных) water (d)

2) ( допьяна) make (d) drunk

3) поэт. (наполнять чем-л, насыщать) suffuse (d)

(вн. на вн.) solder (d onto)

несов. - упива́ться, сов. - упи́ться

1) прост. ( напиваться допьяна) get drunk

2) (тв.; наслаждаться) revel ['re-] (in); be intoxicated (by); (созерцанием тж.) feast one's eyes (upon); ( злорадствовать) gloat (over)