Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

(доброволець)

  • 1 non-efficient

    n військ.
    ненавчений доброволець
    * * *
    n; військ.; іст.

    English-Ukrainian dictionary > non-efficient

  • 2 volunteer

    1. n
    1) доброволець, волонтер
    2) людина, що добровільно йде на щось
    3) людина, що безплатно виконує певну роботу (благодійну тощо)
    4) юр. особа, що добровільно укладає угоду
    5) особа, якій передається майно безплатно
    2. adj
    1) добровільний, добровольчий
    2) громадський, безоплатний, благодійний

    volunteer work — громадська праця; робота на громадських засадах

    3) с.г. самосійний
    3. v
    1) пропонувати (свою допомогу тощо)
    2) зробити зі своєї ініціативи
    3) вступити добровольцем (волонтером) (до армії)
    * * *
    I n.
    1) доброволец, волонтер; Volunteers of America «Американські добровольці» ( організація типу Армії спасіння); мисливець, людина, що добровільно йде на що-небудь; людина, що добровільно бере на себе щось; to call for volunteers визивати бажаючих; юр. людина, що веде чужі справи без доручення
    2) людина, щобезплатно виконує якусь роботу (суспільну, благодійну); = громадський працівник; суспільна робітниця
    3) юр. особа, що укладає угоду за власним бажанням; особа, що володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення
    4) (V.) сл. «доброволець» (ж.артівливе прізвисько ж.ителя або народженого в штаті Теннессі); теннессієць
    II a
    1) добровольчий; volunteer army добровольча армія; volunteer battalion батальйон добровольців
    2) добровільний, безплатний, неоплачуваний ( про працю); благодійний; volunteer activities to help the handicapped добровільна допомога інвалідам
    3) с.-г. самопосівний; volunteer plant самопосів

    English-Ukrainian dictionary > volunteer

  • 3 volunteer

    1) доброволець, волонтер; особа, яка уклала угоду із своєї волі (без примусу); особа, яка веде чужі справи без доручення; особа, яка володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення
    2) добровільно брати на себе ( щось); братися добровільно ( робити щось), ставати добровольцем; пропонувати (допомогу, послуги тощо)
    •
    - volunteer evidence
    - volunteer for a duty
    - volunteer information
    - volunteer public order squad

    English-Ukrainian law dictionary > volunteer

  • 4 efficient

    1. n
    1) причина, першопричина
    2) військ. навчений солдат (доброволець)
    3) мат. фактор; співмножник
    2. adj
    1) ефективний, дієвий, дійовий
    2) умілий, кваліфікований; знаючий (свою справу); діяльний; спритний
    3) доцільний
    4) продуктивний; що працює з високим коефіцієнтом корисної дії (про машину)
    5) справний (про механізм)
    * * *
    a
    1) кваліфікований, умілий, який знає свою справу; діяльний; розторопний
    2) ефективний, дієвий, діючий
    3) доцільний; раціональний
    4) тих. продуктивний, який працює з високим коефіцієнтом корисної дії; справний (про механізм)

    English-Ukrainian dictionary > efficient

  • 5 firewatcher

    n
    черговий пожежник; доброволець пожежної охорони ( під час війни)

    English-Ukrainian dictionary > firewatcher

  • 6 roughrider

    n
    1) берейтор; об'їждчик коней; досвідчений наїзник
    2) aмep.; icт. ( Roughrider) боєць добровільного кавалерійського полку, кавалерист- доброволець

    English-Ukrainian dictionary > roughrider

  • 7 firewatcher

    n
    черговий пожежник; доброволець пожежної охорони ( під час війни)

    English-Ukrainian dictionary > firewatcher

  • 8 non-efficient

    n; військ.; іст.

    English-Ukrainian dictionary > non-efficient

  • 9 roughrider

    n
    1) берейтор; об'їждчик коней; досвідчений наїзник
    2) aмep.; icт. ( Roughrider) боєць добровільного кавалерійського полку, кавалерист- доброволець

    English-Ukrainian dictionary > roughrider

  • 10 volunteer

    I n.
    1) доброволец, волонтер; Volunteers of America «Американські добровольці» ( організація типу Армії спасіння); мисливець, людина, що добровільно йде на що-небудь; людина, що добровільно бере на себе щось; to call for volunteers визивати бажаючих; юр. людина, що веде чужі справи без доручення
    2) людина, щобезплатно виконує якусь роботу (суспільну, благодійну); = громадський працівник; суспільна робітниця
    3) юр. особа, що укладає угоду за власним бажанням; особа, що володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення
    4) (V.) сл. «доброволець» (ж.артівливе прізвисько ж.ителя або народженого в штаті Теннессі); теннессієць
    II a
    1) добровольчий; volunteer army добровольча армія; volunteer battalion батальйон добровольців
    2) добровільний, безплатний, неоплачуваний ( про працю); благодійний; volunteer activities to help the handicapped добровільна допомога інвалідам
    3) с.-г. самопосівний; volunteer plant самопосів

    English-Ukrainian dictionary > volunteer

См. также в других словарях:

  • доброволець — льця, ч. Той, хто вступає в армію з власного бажання, добровільно. || Той, хто з власної волі береться за виконання яких небудь обов язків, якоїсь роботи; волонтер …   Український тлумачний словник

  • доброволець — (той, хто за власним бажанням береться за виконання чогось), охочий; волонтер (зазв. на військовій службі) Пор. охочий …   Словник синонімів української мови

  • доброволець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • охотник — Охотник: доброволець [16] тут: доброволець [25] …   Толковый украинский словарь

  • охочий — I 1) (до чого й з інфін. який має особливу схильність, велике бажання до чого н.), запопадливий (до чого, на що), запопадний (до чого, на що); беручкий (до чого), беркий (до чого), хапкий (до чого), чіпкий (до чого); ласий (до чого, на що перев.… …   Словник синонімів української мови

  • волонтер — а, ч., заст. Той, хто став на військову або іншу державну службу за власним бажанням; доброволець …   Український тлумачний словник

  • добровольчий — а, е. Прикм. до доброволець …   Український тлумачний словник

  • охотник — а, ч., заст. Доброволець …   Український тлумачний словник

  • охочекомонник — а, ч., заст. Вільний кавалерист із власним конем, вояк доброволець …   Український тлумачний словник

  • охочий — а, е. 1) Який виявляє бажання, готовність до чого небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. охо/чий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого небудь, хто з власної волі зголошується на щось. || Який… …   Український тлумачний словник

  • франтирер — а, ч. Французький партизан доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у 19 ст. та під час Другої світової війни …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»