-
1 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
2 duty owed to the community
English-Ukrainian law dictionary > duty owed to the community
-
3 hive
1. n1) вулик2) рій бджіл3) перен. збіговисько2. v1) саджати у вулик (бджіл)2) перен. давати притулок3) роїтися4) запасати мед5) нагромаджувати6) жити громадою (разом, гуртом)* * *I [haiv] n1) вулик2) рій бджіл3) збіговиськоII [haiv] v2) роїтися3) запасати (hive up, hive away)4) жити в одному вулику ( про бджіл); вселятися у вулик; жити разом, гуртом -
4 horde
1. n1) ордаGolden H. — іст. Золота орда
2) перев. pl зграя, ватага, банда3) компанія, галасливий натовп, гурт людей4) розм. зграя; рій; хмара (комах)2. v1) жити гуртом (громадою)2) збиратися докупи (натовпом)* * *I [hxːd] n1) орда2) pl орда, полчище; зграя, банда; ватага, компанія, гучна юрба, натовп людей3) зграя; рійII [hxːd] v1) жити гуртом2) збиратися групами, натовпом -
5 publicly
adv1) публічно; відкрито; всенародно2) з державного (муніципального) бюджету* * *[`peblikli]adv1) публічно; відкрито; всенародно2) ( усіма) людьми; суспільством, громадою3) від імені людей, суспільства5) від імені уряду, держави6) з державного або муніципального бюджету -
6 house-raising
n амер.робота усім миром, праця усією громадою (при спорудженні будинку) -
7 publicly
[`peblikli]adv1) публічно; відкрито; всенародно2) ( усіма) людьми; суспільством, громадою3) від імені людей, суспільства5) від імені уряду, держави6) з державного або муніципального бюджету -
8 возвышать
-ся, возвысить, -ся1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].* * *несов.; сов. - возв`ысить1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити2) мат. підно́сити, піднести́ -
9 долженствовать
быть должным муси[і]ти, мати, матися. Должен, должна (с оттенком принуждения) - мусить, (должный бы) - повинен, повинна, має, мається. [Хоч не хочу, так мушу (Грінч.). Ми не повинні загинуть обоє (Л. Укр.). Краса з добром єднатися повинна. Сагайдачний визначив, хто що має робити (Загір.). Звідки це виходить, що ми маємо бути їхніми рабами? (Крим.). Чи зійшло сонце? - Мало зійти вже. Взавтра я маю(сь) їхати на село. Малася чужа бути, тепер моя будеш. Малося (должны (бы) были) йти в город, та дощ не пустив]. Должно - слід, треба, (полагается) належить, (подобает) годиться. [Не слід (не годиться) тобі лаятись]. Должно быть - мабуть, мусить бути, повинно, певне[о], десь, відай, либонь; срв. Вероятно. [Обіцявся вернутися, та мабуть і згинув (Шевч.). Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі (Шевч.). Певне ти, дівчино, иншого кохаєш. Десь, зима та не скінчиться - нарікають діти (Л. Укр.). Під лісом, повинно, є вода. Відай, було їм добре (Л. Укр.). Либонь то луснула дурна в старої скрипки там струна (Крим.)]. Не должно (бы) быть - не повинно бути. Как должно - як слід, як мусить бути. [Поховали громадою, як слід по закону (Шевч.)]. Поступать, как должно честному человеку - чинити так, як мусить (як повинна) чесна людина; як годиться; як личить (лицює) чесній людині. Как быть должно - як має бути, як випадає.* * *му́сити, ма́ти, ма́тися, бу́ти пови́нним -
10 застольный
засті[о]льний. [Розговорились трапезуючи… Постановили громадою застільною так (Куліш)]. -ные песни - частувальні пісні, пісні за столом, застольні співи, бен(ь)кетні (перепійні) пісні, пісні до вина (до горілки).* * *засті́льний, засто́льний -
11 куча
Кучка, Кучечка1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].* * *1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́\куча мала́ — дет. мала́ ку́па (ку́ча)
2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па -
12 лад
1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];6) см. Клёпка;7) см. Паз.* * *1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́дав ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим
2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у3) муз. ладлады́ — мн. лади́, -ді́в
-
13 мутить
мучивать1) (делать мутным) каламутити, колотити, с[за]каламучувати, сколочувати, мутити, бовтати; срв. Замутить 3, Помутить. [Що це ти тут каламутиш берег мій? (Глібів). Два голуби воду пили, а два колотили (Пісня). Дітвора бовтає воду (Луб.)];2) (возмущать, бунтовать) хвилювати, баламутити, колотити, каламутити, мутити, ворохобити, бунтувати. [По селах людей баламутять (Кониськ.). Так колотить усіма, як вир водою (Приказка). Колотила Пилипиха в нас у хаті (М. Вовч.). Мутив, як на селі москаль (Котл.)]. -тить общество (народ) - баламутити громаду (народ), колотити громадою (миром), каламутити в громаді, народ бунтувати. [Не вспів у село війти, вже й каламутить миром (Тобіл.). Почне каламутити в громаді (Грінч.). Отой Гуща народ бунтував (Коцюб.)];3) (тошнить) нудити, вадити, млоїти, (диал.) канудити. [Правда ваша: наїдались, а вам тепер вадить (Шевч.)]. Меня -тит - мені нудно (млосно, вадить), мене нудить (млоїть, канудить). На душе, на сердце -тит - на душі, на серці млосно (нудно).* * *1) ( жидкость) каламу́тити, колоти́ти2) (перен.: вызывать беспокойство; подстрекать) баламу́тити, збу́рювати, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти3) (безл.: тошнить) нуди́ти и ну́дити -
14 повинность
1 (денежные, натуральные и т. д.) повинність (-ности), відбуток (-тку), (обычно натуральная) відбуток (-тку), відбуча, відбуч[т]ка, (денежная) податок (-тку), мн. податки, оплатки. [Люди панів не слухають, повинности не одбувають (Грінч.). Коли прогресивний податок буде заведений, то одбутків більше падатиме на людей заможних (Єфр.). Ні податку, ні одбутку ніякого (Куліш). Ми за їх громадою платимо поземельне і всі відбутки відбуваємо (Грінч.)]. Общественные -ности - громадські повинності, -ські відбутки. Городские -ности - міські податки (оплатки). Трудовая -ность - трудова повинність. Воинская, рекрутская -ность - військова повинність, воєнний відбуток (Куліш), рекрутчина, некрутство. Повозная -ность - возове (-вого). [Возове одбудеш]. Подлежащий воинской -ности - що підлягає (належний) військовій службі (повинності). Отбывать -ности - повинності, відбутки відбувати. [Не повинні ми за неї викупа платити та відбутки відбувати (Грінч.)]. Отбыть -ности (натуральные) - відбутки відбути. Принести -ность (повинную) - см. Повинная;2) (нравственная) - см. Обязанность, Долг.* * *пови́нність, -ності; відбу́ток, -тку; ( общинная) ист. ша́рварок, -рку -
15 Пятисотский
п'ятисотник (-ка). [Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника (Васильк. п.)]. -
16 сунізм
СУНІЗМ - один із напрямів ісламу (поряд із шиїзмом). Його послідовники визнають не лише Коран, а й святість Суни. Переважна більшість мусульман є сунітами. В галузі теології головна відміна С. від шиїзму полягає в тому, що С. не визнає можливості посередництва між Аллахом і людьми після смерті Мухаммеда, заперечує особливу природу Алі і право його нащадків на імамат, управління громадою. С. відрізняється від шиїзму також у принципах юридичних рішень, характері свят, ставленні до іновірців, у деталях молитви тощо. Священними містами сунітів є Мекка і Медина. Послідовники проживають в Афганістані, Індії, Пакистані, Китаї, Туреччині, Єгипті, Росії, Україні тощо.В. Лубський
См. также в других словарях:
Поземельная община — Содержание: I. П. община в Западной. Европе. II. П. община в Византии. III. П. община во внеевропейских странах. IV. П. община в Древней Руси и в Великороссии. V. П. община в Малороссии и в Литве. VI. П. община (современное положение; вопрос о П … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Поземельная община — Содержание: I. П. община в Западной. Европе. II. П. община в Византии. III. П. община во внеевропейских странах. IV. П. община в Древней Руси и в Великороссии. V. П. община в Малороссии и в Литве. VI. П. община (современное положение; вопрос о П … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… … Большая биографическая энциклопедия
Наливайко, Семерин — известный вождь казацкого движения в конце ХVІ в. Отец Наливайка был, вероятно, мелким шляхтичем и имел земельный участок в м. Гусятине в Брацлавщине. Один из соседних панов, Калиновский, отнял эту землю от владельца, причем последний от… … Большая биографическая энциклопедия
вы́вести — веду, ведешь; прош. вывел, ла, ло; прич. прош. выведший; прич. страд. прош. выведенный, ден, а, о; сов., перех. (несов. выводить). 1. Увести откуда л., удалить за пределы чего л. Где Егоровна? В барском доме, в своей светелке, отвечал Гриша. Поди … Малый академический словарь
Константин Сергеевич Аксаков — (1817 1860 гг.) философ, социолог и публицист Вне народа, вне общественной жизни может быть только лицо (individo). Одно только лицо может быть неограниченным правительством, только лицо освобождает народ от всякого вмешательства в правительство … Сводная энциклопедия афоризмов
руга — и, ж., заст. 1) Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. 2) На Русі у 9 16 ст. – платня духовенсту, що її видавали хлібом, іноді грошима … Український тлумачний словник
Военная политика в период XIX династии, египет — В центре военной политики преемников Аменхетепа IV стоял вопрос о Палестине и Сирии. С начала XIX династии, основанной Рамсесом I, преемником Харемхеба, разгорелась длительная борьба с хеттами, которая, однако, не привела к восстановлению в… … Всемирная история. Энциклопедия
греміально — Греміально: врочисто, гуртом [50] разом, гуртом [40] спільно, гуртом, громадою, колективно [39] спільно, колективно, разом [45] спільно, разом [32] … Толковый украинский словарь
публіка — Побліка, публіка: Публіка: Публіка: в розумінні: сором, ганьба [XII] ганьба перед громадою [VIII] ганьба, сором, осуд [2,X] гидоті [16] прилюдна ганьба [33] прилюдна ганьба, скандал [24] публічна ганьба, скандал [23] сором [5;7] сором, ганьба… … Толковый украинский словарь
разом — I (у поєднанні з кимсь / чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); у[в]купі, поспіль (у поєднанні з кимсь / чимсь); спільно, сукупно, купно, купою, у[в]раз (спільними силами, об єднаними зусиллями); собором, хором, гуртом, громадою… … Словник синонімів української мови
