-
1 гамувати
1) ( стримувати) to subdue2) ( заспокоювати) to quiet -
2 гамувати
уде́рживать; сде́рживать; ( о чувствах) смиря́ть -
3 гамувати
дієсл. -
4 гамувати
техн.; физ. амортизи́ровать ( колебания) -
5 гамувати
შეჩერება, შეკავება; დაწყნარება, დამშვიდება -
6 berolige
гамувати, вгамовувати, утихомирювати -
7 йувашландыр-
гамувати, вгамовувати, заспокоювати О. -
8 заглушать
заглушить глушити, заглушати и заглушувати, заглушити, приглушати и приглушувати, приглушити, пригашати, пригасити, забивати, забити що. [Кропива глушить сад. Лемент заглушує його (Л. Укр.). П'яні гості приглушували голоси тверезих (Куліш). Бур'ян забиває городину]. -шать (подавлять) чувство - придушувати, придушити, гамувати, загамувати, притлумлювати, притлумити, присипляти, приспати почуття. -шать боль - гамувати біль. -шать голос собственных мук - приглушувати голос власних мук. Заглушённый - заглушений, приглушений; придушений, приспаний. [Приглушені ноти. Придушене (приспане) почуття].* * *несов.; сов. - заглуш`ить1) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти, ( превосходить по силе) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш; ( делать менее слышным) сти́шувати и стиша́ти, сти́шити, притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти2) (перен.: превозмогать в себе какое-л. чувство) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати, затамо́вувати и тамува́ти, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, утамо́вувати, утамува́ти; притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти3) ( мешать росту) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти4) (гасить, тушить) гаси́ти (гашу́, га́сиш), загаси́ти и погаси́ти -
9 останавливать
и Остановлять остановить зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, запиняти, запинити, впиняти, впинити, (приостановить) припиняти, припинити, (прервать) перепиняти, перепинити; (унимать) гамувати и вгамовувати, вгамувати кого, (о многих) позупиняти, поспиняти, позапиняти и т. д. Срв. Задерживать, Сдерживать, Удерживать. -вить лошадь - зупинити коня. -ви его, пусть вернётся - спини (запини) його, хай вернеться. -вить часы - спинити годинника. -вай его, пусть не бранится - спиняй (упиняй) його, щоб не лаявся. Не -вай его - пусть говорит - не перепиняй його (не перебивай йому) - хай каже. -вать говорящего, успокаивая или заставляя опомниться - зацитькувати, зацитькати кого, оханути кого. -вить заступая дорогу - переймати, пере(й)няти кого. -вить на чём-нибудь свои мысли - спинитися на чому думкою. -вить работы - припинити роботу. -вить враждебные действия - перестати воюватися, припинити військові дії. Не знаю, что меня -вает - не знаю, що мене спиняє (впиняє, стримує). Конец приближается, ничто его не -вит - кінець іде, ніщо його не стрима (не спинить). -вить воду - тамувати, затамувати воду, запиняти, запинити воду. -вить слёзы, кровь, боль - тамувати (сов. втамувати, затамувати), гамувати (сов. вгамувати, погамувати), спинити, запинити сльози, кров, біль. -вить дыхание - затамувати, запинити дух. -вить внимание - см. Внимание. -вить взгляды на себе - брати очі на себе, вбирати очі в себе. Пусть нас это не -ет - цим не зупиняймося. Не на чем глаз -вить - нема на чому ока запинити (спинитися оком), ніде й оком зачепитися.* * *несов.; сов. - останов`итьзупиня́ти, зупини́ти, спиня́ти, спини́ти; упиня́ти, упини́ти; (приостанавливать, прекращать) припиня́ти, припини́ти -
10 подавлять
подавить1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).* * *несов.; сов. - подав`ить1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти -
11 allay
v1) ослабляти; пом'якшувати; полегшувати; заспокоювати, гамувати (біль тощо)2) послаблювати; зменшувати3) змішувати; домішувати, примішувати* * *v1) послабляти, пом'якшувати, полегшувати; заспокоювати, угамовувати2) рідко зменшувати; утихомирювати, приборкувати -
12 balm
1. n1) бальзам; цілющий засіб2) перен. насолода, втіха3) болезаспокійливий засіб4) бот. бальзамін, розрив-трава2. v1) заспокоювати (гамувати) біль2) бальзамувати* * *I n1) бальзам3) бoт. бальзамник4) аромат, пахощі5)II vheart balm — aмep. грошова компенсація колишній коханій або нареченій
apx.1) заспокоювати, угамовувати біль2) бальзамувати -
13 голод
1) голод, (изголодание) зголоднілість. [Почуття зголоднілости]. Утолять, утолить голод - заспокоювати (заспокоїти) голод, гамувати (угамувати) голод. Пухнуть с голоду - пухнути з голоду, голодом дебеліти. Морить, заморить голодом кого-л. - голодити, уголоджувати, (сов.) уголодити, поголодити кого. [Сам себе голодить (уголоджує) та збирає гроші]. Умирать от голода - помирати (мерти) голодом, з голоду. Терпеть голод - терпіти голодом, сидіти голодом. У меня волчий голод - їсти хочеться - аж шкура болить. Истомиться от голода - намлітися голодом;2) (недород, бесхлебье) голоднеча, голод, голоддя. [Одно - безвіддя, друге - голоддя (Дума)]. Во время -да - під [в] голоднечу, за голода.* * *го́лод, -у -
14 заминать
замять1) починати, почати м'яти;2) (во что) уминати, ум'яти в що;3) (в толпе) задавлювати, задавити;4) (разговор, дело судебное и т. п.) заминати, зам'яти, затирати, затерти, гамувати, загамувати розмову, справу и т. д. [Почала заминати неприємну розмову (Н.-Лев.). Щоб затерти нелюбу розмову й натякання, почав говорити зовсім про инше]. Замятый - ум'ятий у що; зам'ятий, затертий, загамований.* * *несов.; сов. - зам`ять1) ( мять) м'я́ти (мну, мнеш), зім'я́ти2) перен. замина́ти, зам'я́ти; (не давать ходу чему-л.) затира́ти, зате́рти -
15 замирять
-ся, замирить, -ся замиряти, -ся, замирити, -ся з ким. [Китай з японцем, кажуть, замирили (Київ)]. -ть (кого что) - заспокоювати, заспокоїти, гамувати, загамувати (напр. непокірну країну).* * *несов.; сов. - замир`итьзамиря́ти, замири́ти, -мирю́, -ми́риш -
16 обуздывать
обуздать1) загнуздувати, загнуздати;2) (укрощать) приборкувати, приборкати, гамувати, угамувати, прискромлювати, прискромити, укоськувати, укоськати, уговкувати, уговкати, убирати, убрати в шори. [Розсердивсь, то вже його нічим не загнуздаєш (Куліш). Уберемо ми вас у шори, мужлани (Грінч.)]. Обузданный -1) загнузданий;2) приборканий, прискромлений, укоськаний, уговканий.* * *несов.; сов. - обузд`ать1) загну́здувати, загнузда́ти и позагну́здувати2) перен. прибо́ркувати, прибо́ркати, загну́здувати, загну́здати и позагну́здувати, підбо́ркувати, підбо́ркати -
17 отводить
отвести и отвесть1) відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди. -ди его домой - відведи його додому. -сти кого в тюрьму - відпровадити, запровадити кого до в'язниці. -ведите лошадь в конюшню - заведіть коня до стані. -сти кого в сторону (от чего) - відвести кого на бік (від чого);2) (отвратить) відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого. -сти кого от греха, от ссоры - відвести, відвернути кого від гріха, від сварки. -сти воду, дождь, громовой удар - відвернути воду, дощ, грім. -сти удар чем-либо - відхилити удар чим. -сти что-либо рукою - відхилити що рукою. -дить глаза - відводити (відвертати) очі від чого (личн. и безл.), (морочить) ману (на)пускати, (на)пустити на кого, очі заснітити кому. -дить боль - здіймати, гамувати біль. -дить душу, сердце на чём - розважати, розважити душу, серце чим, спочити душею, серцем на чому, відводити, розводити душу з ким. Не в силах -сти голос - голосу не відтягне. -сти дух - відсапнути;3) приділяти, приділити, призначати, призначити кому що. -дить солдатам квартиры - приділяти козакам приміщення, ставити козаків на постій. -сти землю колонистам - приділити землю колоністам (осадникам);4) -дить свидетелей, юрид. - усувати, усунути свідків;5) -дить деревья - відсаджувати дерева. Отведённый -1) відведений, відпроваджений;2) відвернений, відхилений;3) приділений;4) юрид. - усунений.* * *I несов.; сов. - отвест`и1) відво́дити, відвести́; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отвращать) відверта́ти, відверну́ти2) сад. відса́джувати, відсади́тиII несов.відводи́ти -
18 Кротить
1) гамувати, стишувати, (пров.) прискромляти; см. Укрощать;2) (глушить рыбу) глушити, убивати (рибу). -ться -1) гамуватися, стишуватися, (пров.) прискромлятися;2) глушитися, убиватися. -
19 hamować
I [хамовачь] v.ndkгамувати, гальмувати motor.II [хамовачь] v.ndkздержувати, стримувати (np. gniew) -
20 დამშვიდება
заспокоюватися, вщухати, затихати, тихнути, утихати; заспокоювати, гамувати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
гамувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Не давати виявлятися; стримувати. 2) Те саме, що заспокоювати 1). || Втихомирювати, приборкувати … Український тлумачний словник
гамувати — 1) (не давати виявлятися), стримувати, тамувати, вгамовувати, спиняти 2) (заспокоювати), утихомирювати, умиротворяти, усмиряти, приборкувати … Словник синонімів української мови
гамувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гамувати — мую, Рс. Гальмувати, затримувати рух, задержувати транспорт … Словник лемківскої говірки
стримувати — 1) = стримати (про почуття, переживання, біль тощо не давати виявлятися повною мірою), гамувати, у[в]гамовувати, у[в]гамувати, погамовувати, погамувати, пригамовувати, пригамувати, тамувати, затамовувати, затамувати, у[в]тамовувати, у[в]тамувати … Словник синонімів української мови
гамування — я, с. Дія за знач. гамувати … Український тлумачний словник
гасити — гашу/, га/сиш, недок., перех. 1) Припиняти горіння; тушити. || рідко. Те саме, що вимикати. 2) перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). || Гамувати (про емоції). || Задовольняти (бажання, потребу). 3) Зменшувати або припиняти … Український тлумачний словник
загамувати — у/ю, у/єш, перех., розм. Док. до гамувати … Український тлумачний словник
загашувати — ую, уєш і рідко загаша/ти, а/ю, а/єш, недок., загаси/ти, ашу/, а/сиш, док., перех. 1) Припиняти горіння чого небудь; гасити. 2) перен. Не давати розвиватися чому небудь, заглушати, стримувати щось. || Гамувати що небудь … Український тлумачний словник
пригамовувати — ую, уєш, недок., пригамува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Трохи заспокоювати, гамувати … Український тлумачний словник
пригашувати — ую, уєш і рідко пригаша/ти, а/ю, а/єш, недок., пригаси/ти, ашу/, а/сиш, док., перех. 1) Зменшувати горіння чого небудь, поступово гасити (світло, вогонь). || перев. док. Загасити те, що горить, повністю. || перен. Зменшувати яскравість чого… … Український тлумачний словник