-
61 день
* * *— гэтымі днямі, (только в прошлом) надоечы— аднаго разу, аднаго дня, аднойчы— заўчора, пазаўчора— цалюткі (цэлы) дзень, з раніцы да вечаране по дням, а по часам
— не па днях, а па гадзінах -
62 другой
1. αντων. άλλος, έτερος•и тот и другой κι ο ένας κι ο άλλος, και οι. δυο•
приходите другой раз ελάτε άλλη φορά•
он работает более, чем кто-либо другой αυτός εργάζεται όσο κανένας άλλος•
ни тот ни другой ούτε ο ένας ούτε ο άλλος•
и те и -ие και οι μεν και οι δε (όλοι)•
и тот и другой και ο ένας και ο άλλος, και ο μεν και ο δε, αμφότεροι, και οι, δυο•
тем или -им образом με τον ένα ή τον άλλον τρόπο•
кто-то другой κάποιος άλλος•
никто другой κανένας άλλος•
с другой стороны από το άλλο μέρος, αφ' ετέρου•
-ими словами μ' άλλα λόγια.
2. διάφορος, διαφορετικός•после женитьбы он стал другой σαν παντρεύτηκε έγινε άλλος (άνθρωπος), διαφοροποιήθηκε•
зто -бе дело αυτή είναι άλλη υπόθεση, διαφέρει το πράγμα.
|| αντικείμενος, αντίθετος, ο απέναντι, ο αντίπερα•перейти на -ую сторону улицы περνώ στο απέναντι, μέρος του δρόμου•
πλθ. -ие οι υπόλοιποι, οι άλλοι•не обращай внимание на -их, делай по своему μη κοιτάζεις τους άλλους, κάμε όπως καταλαβαίνεις ο ίδιος.
3. δεύτερος, επόμενος, άλλος•уже -ая неделя, как он уехал είναι δεύτερη βδομάδα που έφυγε•
на -день την άλλη μέρα•
один за -им ο ένας μετά τον άλλον.
|| κάποιος, άλλος•-ому человеку так не понять, как он понимает ένας άλλος δε θα καταλάβει, όπως αυτός εννοεί,
εκφρ.смотреть -ими глазами – βλέπω μ' άλλο μάτι (διαφορετικά). -ими словами μ' άλλα λόγια. -
63 другой
да́йте друго́й каранда́ш (второй из двух) — give me the other pencil; ( какой-нибудь иной) give me another pencil
в друго́й день [в друго́е вре́мя, в друго́й раз] (прийти́, поговори́ть и т.п.) — (come, discuss something, etc) another [some other] day [time]
2) прил. (не такой, иной) differentв друго́м ме́сте — elsewhere, somewhere else
в друго́м отноше́нии (с другой точки зрения) — in other respects
он мне каза́лся други́м — he looked different to me
свобо́ден от всех други́х заня́тий, кро́ме — free from all occupations except
3) прил. (второй, следующий) next; the otherна друго́й день — the next day
оди́н за други́м — one after another
и оди́н / тот и друго́й — both
ни оди́н / тот ни друго́й — neither of the two; neither one or the other
4) мест. разг. (некоторый, какой-нибудь иной) some otherи тот и друго́й — both
ни тот ни друго́й — neither
никто́ друго́й — nobody else; none else / other
кто́-то друго́й — somebody else
лу́чше, чем кто-л друго́й — better than anybody else
5) с. как сущ. another thing, something elseон никогда́ не забо́тится о други́х — he never thinks of others [of other people]
одни́ э́то лю́бят, други́е нет, тре́тьи коле́блются — some like it, others don't, still others waver
••други́ми слова́ми — in other words
э́то друго́е де́ло — that is another matter, that is quite different; (при выражении одобрения поворотом беседы тж.) now you are talking
друго́е де́ло, что — it's another matter / thing that
на друго́м конце́ (про́вода) (о собеседнике по телефону) — at the other end (of the telephone)
-
64 другой
1) another, other(в) друго́й раз — another time
с друго́й стороны́ — on the other hand
2) ( иной) differentу меня́ друго́е мне́ние — I have a different opinion
спроси́те кого́-нибудь друго́го — ask someone else
3) ( следующий) nextна друго́й день — the next day
•- ни тот ни другой
- и тот и другой -
65 другой
1) (второй) другий. На -гой день - другого дня, на другий день. В -гой раз - удруге. [Зайшов він і вдруге і втретє]. С -гой стороны - з другого боку. Один за -гим (друг за другом) - один по однім, один за другим;2) (иной) инший, инакший, иначий, (редко) другий. [Забув мене мій миленький, иншу полюбив. Шукайте собі вже инакшої куховарки (Крим.)]. В -гое время - иншим часом. В -гой раз - иншим (другим) разом. В -гое место - куди-инде. В -гом месте - де-инде, (реже) инде. [Ходім куди-инде. Шукай де-инде. В Жаботині родилася, инде не привикну (Чуб.)]. Другое запел - иншої (вже не тієї) співає. Это -гое дело - це инша річ [справа]. И тот и -гой, и то и -гое - і той і цей, і те й це (і це й те). Ни то, ни -гое - ні те, ні це (ні це, ні те).* * *1) ( иной) інший, дру́гий; диал. она́кийдруги́ми слова́ми — вводн. сл. жарг. іна́кше, і́ншими слова́ми
друго́й раз — ( иногда) і́нколи, і́ншим ра́зом
2) (второй, следующий) дру́гий, насту́пний3) (некоторый, какой-л. иной) і́нший4) в знач. сущ. і́нший, -ого -
66 другой
1) врз başka; diğer, ötekiон друго́й челове́к — o, başka adamdır
он сейча́с рабо́тает в друго́м ме́сте — şimdi başka bir yerde çalışıyor
возьми́ друго́й руко́й — öteki elinle tut
переводи́ть с одного́ языка́ на друго́й — bir dilden diğerine çevirmek
кто́-то друго́й — başka / diğer biri
соверше́нно друго́й — bambaşka
на другом берегу́ — karşı / öteki kıyıda
2) (второй, следующий) ertesi; gelecekна друго́й день — ertesi gün
в друго́й раз — gelecek sefer, bir dahaki sefere
3) → сущ., м başkası; öteki(si), öbürüвсю Москву́ объе́дешь - друго́го тако́го не найдёшь (о чём-л.) — Moskova'yı fırdolayı gezsen bir eşine rastlamazsın
4) (друго́е) → сущ., с başka şeyдруго́го быть не мо́жет — bundan başkası olamaz
5) (други́е) → сущ., мн. başkaları; eloğluзабо́титься / ду́мать о други́х — başkalarını düşünmek
жить за счёт други́х — başkalarının sırtından geçinmek
ты на други́х посмотри́! — eloğluna baksana!
••э́то друго́е дело — o başka
тогда́ друго́е де́ло — o zaman iş değişir
други́ми слова́ми — başka bir deyişle
и тот и друго́й — (her) ikisi de
ни тот ни друго́й — ne biri ne öteki / diğeri
ни тот ни друго́й ничего́ не по́няли — ikisi de bir şey anlamadı
и в том и в друго́м слу́чае — her iki halde de
с друго́й стороны́ — öte / diğer yandan
-
67 другой
pron. anden, adj. anderledes, adj. divergerende* * *adj1 anden; pløvrigeи тот и - både den ene og den anden, (dem) begge (to)2 næste3 substen anden (en). -
68 другой
1) toinen, eri, muuдруги́ми слова́ми — toisin sanoen
с друго́й стороны́ — toisaalta
в друго́м ме́сте — muualla
2) toinen, seuraavaв друго́й раз — toisella kertaa
на друго́й день — seuraavana päivänä
3) → subst m, друга́я f, друго́е n toinen, muuдруги́е — pl toiset, muut
оди́н за други́м — toinen toisensa jälkeen
-
69 другой
1) ( иной) autre(и) тот и друго́й — l'un et l'autre
кто́-то друго́й — quelqu'un d'autre
никто́ друго́й — personne d'autre, nul autre
в друго́й раз — une autre fois
с друго́й стороны́ — d'autre part; par ailleurs
в други́х отноше́ниях — sous d'autres rapports
э́то друго́е де́ло — c'est différent, c'est autre chose; c'est une autre paire de manches (fam)
2) (второй, следующий) secondна друго́й день — le lendemain, le jour suivant
оди́н за други́м — l'un après l'autre
3) в знач. сущ. м. (кто-либо, иной, не сам) autruiдруги́е — les autres, d'autres, autrui
не забо́титься о друго́м, о други́х — ne pas s'occuper d'autrui
••други́ми слова́ми вводн. сл. ( иначе говоря) — en d'autres termes, autrement dit
смотре́ть други́ми глаза́ми — regarder avec d'autres yeux
* * *adj1) gener. autre, voisin (человек), différent, autrui, nouveau, second2) lat. alter -
70 другой
1) ( иной) ándere(r)и тот и друго́й — der éine und der ándere, béide
кто́-то друго́й — jémand ánders
никто́ друго́й (как) — kein ánderer (als), níemand ánders (als)
други́е — (die) ándere(n)
оди́н за други́м — éiner nach dem ánderen
ничего́ друго́го — nichts ánderes
(в) друго́й раз — ein ándermal
с друго́й стороны́ — ándererseits
в друго́м ме́сте — ánderswó
в друго́е ме́сто — ánderswohín
други́ми слова́ми вводн. сл. — mit ánderen Wórten
други́м спо́собом — írgendwíe ánders, auf éine ándere Wéise
э́то друго́е де́ло — das ist étwas ánderes
2) ( следующий) der nächste, der fólgendeна друго́й день — am nächsten [fólgenden] Táge
-
71 другой
I прилагат.1) не этот, иной ein ánderer der ándereдруго́е пла́тье — ein ánderes Kleid
не э́тот, a друго́й рома́н — nicht díeser, sóndern ein ánderer Román
други́е кни́ги — ándere Bücher
что́ нибудь друго́е — étwas ánders
кто́ нибудь друго́й — jémand ánders
Он стал совсе́м други́м челове́ком. — Er ist ein ganz ánderer Mensch gewórden.
Я приду́ в друго́й раз, в друго́е вре́мя. — Ich kómme ein ánderes Mal [ein ándermal], zu éiner ánderen Zeit.
Встре́тимся в друго́м ме́сте. — Wir tréffen uns an éinem ánderen Ort [woánders].
Э́тот дом на друго́й стороне́ у́лицы. — Díeses Haus ist auf der ánderen Stráßenseite.
Поговори́ об э́том с ке́м нибудь други́м. — Sprich mit jémand ánders darüber.
2) следующий der nächste, der fólgendeII в знач. существ.на друго́й день — am nächsten [am fólgenden] Tag
1) друго́й der ándere; друга́я die ándereОди́н чита́л, друго́й слу́шал. — Éiner las vór, der ándere hörte zú.
Ни та, ни друга́я э́того не зна́ют. — Wéder die éine noch die ándere wíssen das.
Поду́май о други́х. — Denk an die ánderen.
2) друго́е das ándereОн говори́л со мно́й об э́том и о мно́гом друго́м. — Er sprach mit mir darüber und über víeles ándere.
-
72 другой
123 П1. teine, muu, teis(t)sugune; teine, järgmine; кто-то \другойой keegi teine, в \другойое время muul v teisel ajal, в \другойой комнате teises toas, ни тот, ни \другойой ei see ega teine, с \другойой стороны teisest küljest, у него были совсем \другойие намерения tal olid hoopis teised kavatsused, смотреть \другойими глазами teise pilguga vaatama, это \другойое дело see on iseasi, see on hoopis teine asi, на \другойой день järgmisel päeval, \другойой раз kõnek. teinekord, mõnikord, в \другойой раз mõni teine kord;2. ПС м. од. (mõni) teine; \другойой может подумать, что…; mõni teine võib arvata, et…;, не тот, так \другойой kui mitte üks, siis teine, он не думает о \другойих teistele ta ei mõtle;3. ПС\другойое с. неод. (без мн. ч.) muu, teine; он говорит одно, а делает совсем \другойое ta räägib üht, kuid teeb teist v hoopis muud -
73 приду в другой раз
vgener. atnākšu citudien (в другой день) -
74 со дня на день
1) ( с одного дня на другой) da un giorno all'altro2) ( в один из ближайших дней) da un giorno all'altro* * *prepos.gener. da un giorno all'altro, di giorno in giorno -
75 на следующий день
-
76 мы можем приютить вас на день-другой
General subject: we can lodge you for a day or twoУниверсальный русско-английский словарь > мы можем приютить вас на день-другой
-
77 почтовое поручение о переводе в день платежа денежной суммы с одного счёта на другой
adjecon. EinziehungsauftragУниверсальный русско-немецкий словарь > почтовое поручение о переводе в день платежа денежной суммы с одного счёта на другой
-
78 эрлашыжым
эрлашыжымна другой день, на следующий день, на второй деньЭрлашыжым мияш прийти на другой день;
эрлашыжым эрдене на следующий день утром;
пайрем эрлашыжым на следующий день после праздника.
Эрлашыжым Аркаш кечывал марте кудывечыште пӧрдӧ. В. Косоротов. На следующий день Аркаш до обеда вертелся во дворе.
Эрлашыжым ялышке отряд кудал тольо. Н. Лекайн. На другой день в деревню прискакал отряд.
Сравни с:
эрлашын -
79 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
80 эрлашын
эрлашынна другой день, на следующий день, на второй деньЭрлашын эрдене на следующий день утром;
эрлашынак каяш идти на другой же день;
толмо эрлашын на следующий день после приезда.
Сӱан эрлашын чылажат пале лие: ондалалтынам улмаш. О. Тыныш. На следующий день после свадьбы всё стало ясным: я, оказывается, был обманут.
Эрлашын карьерыш мийына. З. Каткова. На следующий день мы сходили в карьер.
Сравни с:
эрлашыжым
См. также в других словарях:
Другой день — Another Day Жанр … Википедия
на другой день — на следующий день, назавтра Словарь русских синонимов. на другой день нареч, кол во синонимов: 4 • воутрие (5) • … Словарь синонимов
Начал гулять, так не другой день терять. — Начал гулять, так не другой день терять. См. ГУЛЬБА ПЬЯНСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Какова вечерняя заря, таков другой день. — Какова вечерняя заря, таков другой день. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Солнце садится в облако - другой день ненастный. — Солнце садится в облако другой день ненастный. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
день — (4) 1. Сутки: Другаго дни велми рано кровавыя зори свѣтъ повѣдаютъ; чръныя тучя съ моря идутъ, хотятъ прикрыти д̃ солнца. 12. Игорь плъкы заворочаетъ: жаль бо ему мила брата Всеволода. Бишася день, бишася другыи; третьяго дни къ полуднію падоша… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
День авиации Украины — «День авиации Украины» Тип профессиональный праздник иначе «День авиатора» Установлен Президентом Украины Леонидом Кравчуком Отмечается … Википедия
День автомобилиста — «День работника автомобильного и городского пассажирского транспорта» Тип профессиональный праздник Установлен Указ Президента Российской Федерации Отмечается … Википедия
День изобретателя и рационализатора (Белоруссия) — «День изобретателя и рационализатора» … Википедия
День изобретателя и рационализатора (Россия) — «День изобретателя и рационализатора» … Википедия
День изобретателя и рационализатора (Украина) — «День изобретателя и рационализатора» НАНУ Тип профессиональный праздник … Википедия