(в+амбар)

амбар, склад, сховище, комора; Йылбаш хутлу босын, амбарлар толу босун Новий рік хай буде щасливим, комори хай будуть повними СБЧ; амбар кӧз (ӱ) закром, засік ВН, СМ, К; пор. анбар.

1) инбар (р. -ру), комора;

2) (исключительно для зерна и муки) пашенна комора, хлібниця, магазей.

* * *

К, амбарчи СК комірник.

амбар, склад, сховище, комора Б; анбар кӧз засік, закром НМ; пор. амбар.

амбар, комора; заряджати; вантажити; залишати

1. n поет.

1) комора, амбар, гамазей

2) сховище

2. v

1) зсипати зерно в комору (амбар)

2) запасати

* * *

1) (амбар) комора, (зап.) шпихлір (-ра), (общественный, диал.) магазея, гамазея;

2) (мучная и крупяная лавка) зсипна (збіжжева) комора, борошенна (борошняна) и круп'яна комора (крамарня);

3) (кожев.) поміст (-мосту).

* * *

1) ( амбар) комо́ра; гамазе́й, -зе́ю, гамазе́я, гамази́н; диал. магазе́й, -зе́ю, магазе́я, шпихлі́р, -а

2) ( помост) диал. помі́ст, -мо́сту

3) ( навес) диал. пові́тка, ші́пка, шіпчи́на

1. протилежний бік; о харшынен бу харшы тӧкӱльмӱш мермер дашы від протилежно ї сторони до цієї розкидано мармур Г; харшыға хавун йерлер на протитилежному боці їдять кавуни У; анда, абу харшы ға, бир киши отурур эди там, навпроти цього місця, сидів один чоловік СМ; харшыныза отруйум я сиджу навпроти вас Г; харшыда аст'ер дизильди на протилежному боці було вишикувано військо СК; харшыда бостан йектим на протилежному боці я посіяв баштан СК; харшыдан з протилежного боку О, К.

2. навпроти, проти, супроти, назустріч, прямо, віч-на-віч, упритул, перед; харшыхаршы планымыз, харшы да тӱт'анымыз наші садиби навпроти, і крамниці наші також навпроти Г, СЛ, СГ; җеле харшы проти вітру Г, К; эр кишид'е харшы бу айтылый це говориться проти чоловіків СМ; папу ға харшы проти діда У; җана харшы чыхай виходить на горе, проти душі БК; чапай эрифе харшы біжить назустріч чоловікові СГ; харшыға / харшыйа навпроти, супроти, назустріч О / К; харшыйа хойум йезер мої вівці ходять навпроти СБ; харшыма чыхты вийшов мені назустріч У; кӧзетме дэ стэмем харшысна мені навіть дивитися на нього противно Б; харшысна чыхай виходить йому назустріч СМ, К; харшысына назустріч кому О; душмана харшы перед ворогом ВН; харшы ал- зустрічати СМ, У, СЛ, СК; харшы ол- заважати Б; харшы чых- виходити назустріч СЛ, СК; туварға харшы чых- зустрічати череду Б.

3. до, на, об, по, в бік, навколо; амбарға харшы ас- вішати на амбар ВН; октябрь йедиси, сет'изне харшы сьомого жовтня, в ніч на восьме К; уруй башына харшы б'є по голові П; хазан столға харшы чавун на столі СМ; хапағы уруй башна харшы б'є її кришкою по голові СМ; йерд'е харшы ур- ударяти об землю СМ; лиший тулаға харшы зачіпляється за цеглину СМ; маңлайыма харшы урду ударив мене по лобі СМ; чохрахка харшы біля криниці Б; йиберий җапа харшы пускає з гори — в бік урвища Б; т'ечирий тизд'инин холуна харшы пропускає повід через руку Б; сабанға харшы халач т'ечиримиз на плуг надіваємо калача Б; кӱнд'е харшы шле- працювати на сонці У; хапу ға харшы байля- прив'язати до дверей У; сармаланый картузна харшы обвивається навколо картуза У; диреге харшы бағла- прив'язувати до дерева Г; кӱнеше харшы на сонці Г; мен атлара харшы бахар эдим я дивився на коней СЛ; меэм кӧпеклерим байли диреге харшы мої собаки прив'язані до дерева К; бахты — йара харшы бир хапу вар дивиться, збоку в урвищі — двері СГ; пенҗереси айа харшы — бен д'еламам йара харшы її вікно проти місяця — я до милої прийти не можу М; сен маа харшы айлянып та бахмадын ти навіть не обернувся й не подивився в мій бік К; собаа харшы йатты ліг біля печі СК; урай йере харшы б'є об землю СК; ӧле эт'и тайах, бири салланый харшына, уруп йере харшы такі дві палиці, одна, теліпаючись на (кінці) другої, б'є по землі К; пор. каршы.

1) комора; амбар; зерносховище

2) житниця; хлібородний район

* * *

1) комора, зерносховище

2) житниця, хлібородний район

1) ферма (з будівлями); миза, садиба

2) амбар, комора

3) амер. асоціація фермерів

* * *

1) миза, двір, ферма ( з будів-лями)

2) icт. комора

3) aмep. асоціація фермерів

1. n

1) товарний склад; пакгауз; сховище; амбар

2) оптовий магазин; великий (роздрібний) магазин

2. adj

складський, складовий

1) зберігати на складі; залишати на складі; складувати

2) здавати на зберігання (особл. меблі)

* * *

1) склад, складське приміщення; товарний склад; пакгауз; сховище; комора

2) оптовий магазин; великий роздрібний магазин

3) aмep. "склад для зайвих людей" (про психіатричну лікарню,)

4) пpикм.; кoм. складський

1) поміщати в склад; зберігати на складі; cпeц. складувати

2) здавати на зберігання (осіб, меблі)

3) aмep. здавати на піклування держави (у психіатричну лікарню, притулок для старих, бездомних)

1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;

2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;

3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;

4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;

5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;

6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;

7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;

8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;

9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;

10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.

* * *

1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов

2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)

житниця, стодола, клуня, (гал.) шпихлір. [Поодчиняв-же Йосиф усі житниці та й продавав хліб усім єгиптянам (Св. Письмо). В достатках ти цвітеш, стодоли повні (Грінч.). Розкидаю клуні мої і просторіші збудую, та зберу туди ввесь урожай мій і добро моє (Єв. Луки)].

* * *

нафтовий, нафтяний, (диал.) нахтовий, нехтяний. [Нафтові випари (Франко). Набралася нехтяного духу (Стор.)]. -ной амбар - нафтозбір (-збору). -ной двигатель - нафтовий рушій (двигун). -ной дух - нафтовий сопух. [Удушливі нафтові сопухи (Франко)]. -ной источник - нафтове джерело. -ной колодезь - нафтовий колодязь. -ной насос - см. Насос 2. -ной промысел - нафтярство, нафтова промисловість, нафтопромисловість (- вости). -ной фонтан - нафтограй (-граю).

* * *

[бегхелі]

сховище

амбар, комора

1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.

2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.

3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.

4. вічко джерела К.

5. козир, світка СМ, Г, К.

6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах.

курінь, амбар, закром О; коридор СБ, БТ.