(вікном)

и Окошко ум. окошечко

1) вікно, ум. віконце, віконечко. Смотреть в -но - дивитися у вікно. Увидеть из -на - побачити у вікно. Из наших окон видно было… - з наших вікон (у наші вікна) видно було… Стоять у -на - стояти коло (біля) вікна, (для смотрящего со двора) стояти у вікні. Вылезть в -но, проникнуть через -но - вилізти вікном, пролізти вікном. Под -ном, под -шком - під вікном, під віконцем. Под -нами - попідвіконню. Грызть -на (просить милостыню) - ходити попідвіконню. Красное, переднее -но - чолове вікно. Судное -но - передпічне вікно. -но в боковой стене - причільне, причілкове вікно. -но в задней стене - напільне, полове вікно, (выходящее на печь) напічне, пічне вікно. -шко в тюремной двери (волчок) - прозурка, прозір (-зору), очко, вічко. -но из цельного стеклянного листа - аркуше[о]ве вікно. С большими -нами - вікнастий. Ни окошек, ни дверей, полна горница людей (огурец) - без вікон, без дверець, повна хатка овець (огірок);

2) (водея в болоте) вікно, вікнина, вікновина.

* * *

1. n

1) затока, бухта

2) вигин (гори)

3) прогін (між колонами); проліт (моста); ніша; виступ з вікном

4) стійло (для коня)

5) залізнична платформа

6) набережна

7) загата

8) відсік; приміщення; простір

9) військ. ділянка траншеї

10) мор. судновий лазарет

11) лаврове дерево

12) pl лавровий вінок; перен. лаври

13) гнідий кінь

14) гавкання

15) безвихідне (безпорадне) становище

2. adj

гнідий; каштанового кольору

3. v

1) загачувати; затримувати воду греблею

2) гавкати

3) переслідувати, заганяти (зайця); цькувати

4) відбиватися, відчайдушно захищатися

* * *

1) бухта, затока; вигин у крайці льоду

2) вигин ( гори); вклинений виступ

3) aмep. ділянка прерії, що вклинюється в ліс

4) відсік

1) гавкіт

2) становище загнаного звіра; безвихідне становище; загнаність, безвихідність

1) гавкати; кидатися з гавкотом

2) цькувати ( звіра) собаками; ганяти ( зайця); c-г. заганяти ( овець)

3) цькувати, переслідувати

4) загнати ( звіра)

5) миcл. не підпускати гончаків ( про звіра)

6) відбиватися, відчайдушно захищатися

1) бyд. проліт ( між колонами); проліт мосту

2) apxiт. ніша; виступ ( кімнати) з вікном

3) c-г. стійло для коня; зaл. стійло в депо

4) залізнична платформа

5) набережна

6) дор. капман ( розширення проїзної частини для зупинки транспорту)

7) загата, загачене місце

8) cпeц. відсік; проліт; приміщення, простір; ділянка траншеї

9) мop. рідко корабельний лазарет

1) лаврове дерево; бoт. лавр ( bay laurel)

2) pl лавровий вінок; лаври

1. n

1) архт. тимпан; фронтон над дверима (вікном)

2) налобна прикраса

3) лобна кістка

4) мед. ліки від головного болю

2. adj

1) анат. лобний

2) військ. лобовий, фронтальний

3) торцевий

* * *

1) apxiт. тимпан; фронтон над вікном або дверима

2) aнaт. лобова кістка

3) налобна прикраса

4) мeд. засіб від головного болю

1) aнaт. лобовий

2) воен. лобовий, фронтальний

3) тex. лобовий, торцевий

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

маска з оптичним вікном

корпус з оптичним вікном

1) на тому; на цьому

2) на те, на це; туди

3) після того, слідом за тим

* * *

adv; іст.,

1) на тому, на цьому

2) на те, на це; туди

3) після того, слідом за тим

4) від цього

1) бухта, затока; вигин у крайці льоду

2) вигин ( гори); вклинений виступ

3) aмep. ділянка прерії, що вклинюється в ліс

4) відсік

1) гавкіт

2) становище загнаного звіра; безвихідне становище; загнаність, безвихідність

1) гавкати; кидатися з гавкотом

2) цькувати ( звіра) собаками; ганяти ( зайця); c-г. заганяти ( овець)

3) цькувати, переслідувати

4) загнати ( звіра)

5) миcл. не підпускати гончаків ( про звіра)

6) відбиватися, відчайдушно захищатися

1) бyд. проліт ( між колонами); проліт мосту

2) apxiт. ніша; виступ ( кімнати) з вікном

3) c-г. стійло для коня; зaл. стійло в депо

4) залізнична платформа

5) набережна

6) дор. капман ( розширення проїзної частини для зупинки транспорту)

7) загата, загачене місце

8) cпeц. відсік; проліт; приміщення, простір; ділянка траншеї

9) мop. рідко корабельний лазарет

1) лаврове дерево; бoт. лавр ( bay laurel)

2) pl лавровий вінок; лаври

1) apxiт. тимпан; фронтон над вікном або дверима

2) aнaт. лобова кістка

3) налобна прикраса

4) мeд. засіб від головного болю

1) aнaт. лобовий

2) воен. лобовий, фронтальний

3) тex. лобовий, торцевий

adv; іст.,

1) на тому, на цьому

2) на те, на це; туди

3) після того, слідом за тим

4) від цього

1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;

2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!

* * *

камера; теснее:

1) (присутственное место) камера. Примирительная -ра - мирова камера. -ра народного судьи - камера народнього судді;

2) (тюремная) камера, (гал.) цюпа (ум. цюпка), (гал.) казня. [Се була цюпка не більша шости кроків удовж, а чотирьох вшир, з одним маленьким заґратованим вікном (Франко). Мов в'язень у своїй казні (Франко)];

3) (в огнестр. оружии, у шлюза, внутрен. шина в автомоб. колесе и т. п.) камера.

* * *

1) маркіза;

2) (на окне, балконе) маркіза, холодок (-дка), шатро, шатерце. [Гарно, як над вікном холодок нап'ято, - сонце в хату не пече (Київщ.)].

* * *

I. (набросать) набухати, накидати (багато), набухтарити; (палить неопрятно) набурити чого куди.

II. набухнуть набрякати, набрякнути, набухати, набухнути бучавіти, набучавіти, бухтавіти, набухтявіти, бубнявіти, набубнявіти, бубніти, набубніти, пишнявіти, напишнявіти, назублюватися, назубитися, (о мног.) понабрякати, понабухати, побучавіти и т. п. [Мокрі сорочки набрякли (Н.-Лев.). Ноги набрякли, що й чоботи не налізуть (Звин.). Бруньки в саду на дереві понабрякали (Н.-Лев.). Дошка набухла (Сл. Ум.). З дощу набубнявіла наша пшениця (Звин.). Уже горох добре набубнявів, - пора садити (Новомоск.). Кукуруза набубніла (Сл. Гр.). Ну, що я зроблю з цим вікном: напишнявіло та й не зачиняється (Проскурівщ.). Каша скоро звариться, пшоно вже назубилося (Борз.)]. Набухший - см. Набухлый.

* * *

нерухомий, непорушний, (редко) нерушний, неповорушний, недвижний, недвижимий; срв. Неподвижной 2. [Біля столу сиділа нерухома (Грінч.). Берез плакучих нерухомі віти (Л. Укр.). Ліс стояв нерухомий, мов мертвий (Коцюб.). Сидить, як гора кам'яная, нерухомая, в поважному спокою (Васильч.). Довго дивиться в якусь вітрину нерухомий, монолітний (Кирил.). Очі темні й блискучі і нерухомі, мов скам'янілі (Головко). Я прийшов, щоб стати дозором непорушним, незломним, як мур (Терещенко). Якесь опудало стояло за вікном, неначе мертве, непорушне (Н.-Лев.). Мрака непорушна висить у воздусі (Стефаник). Непорушне каміння - емблема довічности, незмінности (Грінч.). Над тихим, нерушним дівчатком (Грінч.). Велетень недвижний (Куліш). Сидить він, скулившись від холоду, недвижний (Франко). До того дочастувалися, що він недвижимий зробився (Мартин.)]. -ная звезда - нерухома (недвижна) зоря. -ное существо - нерухома (неповорушна) істота, недвига; срв. Неподвига. Делаться сделаться -ным - робитися (ставати), зробитися (стати) нерухомим, дерев'яніти, задерев'яніти, (зап.) деревіти, задеревіти; срв. Окоченевать. [Шепти стихають, лиця деревіють (Стефаник)]. Остаться -ным - лишитися непорушним (нерухомим), (образно) прикипіти (на місці); срв. Оцепенеть. [Так і прикипів на місці (М. Вовч.)].

* * *

нерухо́мий; неруши́мий; диал., поэз. недви́жний; ( ничем не нарушаемый) непору́шний, незру́шний; ( медлительный) неру́хливий

циганити, канючити, лабзюкати и -кувати, миркати, жебрати, злидарити, старцювати. [Лабзюкати хліб під вікном (Грінч.). Почепивши торбу, пішла попідвіконню миркати (Квітка)].

* * *

обачний, бачний, передбачний, передбачливий, завбачливий, запобігливий; см. Осмотрительный. [Догадався бачний дяк, вікном утікає (Руд.). Така запобіглива жінка не зостанеться без копійки (Звин.)]. -но - обачно, бачно; см. Осмотрителыо.

* * *

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *