(всё+равно+что)

1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник

2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́

3) жлоб

и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.

* * *

1) нрч. - неоднаково (усилит. неоднаковісінько), не все одно, не те саме, не так само. Это всё равно! - Нет, -но, а делай, как велят! - це те саме (однаков(ісіньк)о! - Ні, не однаков(ісіньк)о (не те саме), а роби, як кажуть (велять)!;

2) союз (народн.) - як, а як, коли, а коли, що як, а що як, а ну, а може, неначе, немов, часом, чи не. -но кто спросит меня, так скажи, что скоро буду - як (коли, часом) хто мене питатиме, так скажеш, що незабаром буду. -но дождь будет, захвачу плащ - неначе (немов) дощ буде (чи не буде дощу, коли-б (якби) часом дощу не було), візьму-но плаща. -но кто-то идёт - немов хтось іде, мабуть чи не йде хтось.

* * *

1) (дёшево) ні по чому, за-півдарма, за безцінь (продається). У нас огурцы -чём - в нас огірки за-півдарма (продаються);

2) (безразлично, всё равно) байдуже, дарма, ані гадки. [Що там не кажуть про його, йому байдуже (Сл. Ум.). Дарма йому, що й чоботи в дірках! (Грінч.). Хоч гори усе, йому ані гадки (Сл. Ум.)];

3) (плёвое дело) недорого, за іграшку, (пустяковина) дурниця, дрібниця. Ему солгать -чём - збрехати йому не дорого (за іграшку, дурниця, дрібниця).

* * *

1) ( чрезвычайно дёшево) ні по чо́му, за бе́зцінь, за безцінок; дурні́сінько

2) (в знач. сказ.: пустяк) дрібни́ця; пусте́; ( плёвое дело) за і́грашку, за і́грашки

3) (в знач. сказ.: ничего не значит) байду́же и ба́йдуже

4) ( ни за что) нізащо

1) мест. - см. Ничто;

2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.

* * *

1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку

2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь

3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінько

и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;

2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!

* * *

см. пусть