(ворожіння)

См. также в других словарях:

• ворожіння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• ворожіння — я, с. Дія за знач. ворожити 1), 2) …   Український тлумачний словник

• ворожіння — (дізнавання про що н. на картах, по долоні тощо), ворожба, ворожбитство …   Словник синонімів української мови

• ворожильний — а, е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти. || Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня …   Український тлумачний словник

• гадання — 1 іменник середнього роду думання гадання 2 іменник середнього роду, істота ворожіння розм …   Орфографічний словник української мови

• алектріомантія — ї, ж. Стародавнє ворожіння за допомогою півня …   Український тлумачний словник

• ауспіції — ій, мн. У давніх римлян – ворожіння авгурів на основі спостережень за польотом та криком птахів, поведінкою чотириногих тварин, за небесними явищами …   Український тлумачний словник

• ворожбитство — а, с., заст., рідко. Те саме, що ворожіння …   Український тлумачний словник

• гієромантія — ї, ж. Ворожіння на жертовних тваринах …   Український тлумачний словник

• дактиліомантія — ї, ж. Ворожіння на вінчальному персні …   Український тлумачний словник

• дактиломантія — ї, ж. Ворожіння на пальцях …   Український тлумачний словник