Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(волочиться)

  • 1 волочиться

    1) волочитися, волі[о]ктися, тягтися, хвостатися. [Спідниця довга, аж тягнеться];
    2) (таскаться) тягатися. [Тягається десь уже другий рік. Не переставала тягатися з кавалерами до сивої коси (Неч.-Лев.)]. Срв. Волокитствовать.
    * * *
    1) ( тащиться по земле) волочи́тися, волокти́ся; ( тянуться) тягти́ся, тягну́тися, тяга́тися, тараба́нитися, диал. тарга́нитися
    2) ( ухаживать) лиця́тися, залиця́тися (до кого), волочи́тися (за ким), упада́ти (коло кого, за ким)
    3) техн. волочи́тися

    Русско-украинский словарь > волочиться

  • 2 волочься

    Русско-украинский словарь > волочься

  • 3 лепиться

    1) (страд. з.) ліпитися, виліплюватися; зліплюватися, бгатися, тулитися; приліплюватися; наліплюватися; вліплюватися. [Мокрий сніг добре ліпиться (Брацлавщ.)];
    2) (едва держаться на чём-либо) тулитися до чого. Лачуга -тся на скале - хатина (халупа) тулиться на скелі;
    3) (едва тащиться) волоктися, плестися, тягтися, плентатися. -тся, как рак - волочиться (тягнеться), як рак.
    * * *
    1) ліпи́тися; (ютиться, прилепляться) тули́тися
    2) (медленно, осторожно двигаться) волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися, плести́ся; пле́нтатися, редко пле́нтати; ( ползти) повзти́; ( с трудом взбираться) де́ртися, дра́тися, видира́тися

    Русско-украинский словарь > лепиться

  • 4 нежничать

    с кем
    1) (возиться) панькатися, маніжитися, (деликатничать) делікатність розводити, (миндальничать) марципанитися, марципани розводити з ким;
    2) (любезничать) упадати коло кого, примилятися до кого, мастити медом кого; (волочиться) залицятися, лицятися до кого и з ким, женихатися з ким; розводити ніжні розмови з ким;
    3) (миловаться) милуватися, голубитися, голубкатися з ким.
    * * *
    1) ( с кем - любезничать) упада́ти (коло кого), лиця́тися (до кого, з ким); ( взаимно) голу́битися, -блюся, -бишся, милува́тися, -лу́юся, -лу́єшся
    2) ( нянчиться) па́нькатися; мані́житися

    Русско-украинский словарь > нежничать

  • 5 неряха

    неохайний (-ного), неохайна (-ної), неохая (ж. р.), нечупара, нечепура, (диал.) нечупайда (общ. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (-люї, ж. р.), нетіпаха, нетьопуха, нетіпанка, підтіпанка, (замарашка) таляпалка, таляпало, зателепа (общ. р.), зателепанка (ж. р.), затьопа, задрипа (общ. р.), задрипанець (-нця, м. р.), задрипанка (ж. р.), дрипавка, захвойдаха, замазура, замазуха, замурза, жмайло, шльондра, шлюндра, шлинда, розстьоба (общ. р.), (растрёпа) патлань, пелехань (м. р.), пелеханя (ж. р.), патлач (-ча), -лачка, кудлань, пелех, космач (-ча, м. р.), -мачка, косматій (-тія), -тійка, коструб, кострубань; срв. Замарашка, Космач. [Кара божа, не дівка! Ти як голову вичесала? Хто тебе візьме таку нечупару? (Коцюб.). Та то, каже, така нетіпаха; нечепура - куди їй! (Рудч.). Я не бачив її в будень дома, але казали, що вона ходить великою нехлюєю (Грінч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). Нетіпанка - одежу на себе начепить та вивозить-виялозить так, що й свого доброго не пізнаєш! (Мирний). Оце ще зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, пояс аж по землі волочиться (Брацл.). Уже й вечір минає, зателепи немає, а як вечір проминув, зателепа прилинув (Грінч. III). Не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого нехлюя, задрипу, затьопу (Гр. Григор.). І хто її візьме, таку задрипанку? - на вулиці як приберуться, та й то на їй скрізь висить, а вже коли дома порається, то й глянути гидко (Бердянщ.). Дрипавко, ти! (Липовеч.). Де це ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? от захвойдаха! (Зміївщ.). Хоч у неділю причепурилася-б, замазуро! (Хорольщ.). Мені тільки досадно, що він мене застав такою шлиндою, - в капоті, нечесану (Л. Укр.). Відібрала пелеханя сокола від мене (Голов. IV). Бач, яка космачка! ти хоч-би пальцями пригладила свою голову! (Новомоск.)].
    * * *
    м., ж.
    неоха́йний, -ого (м.), неоха́йна, -ої (ж.); нечепу́ра, нечепуру́ха (ж.), нехлю́й (м.), нехлю́я (ж.), хво́йда (ж.), неті́панка (ж.), нетіпа́ха (ж.), задри́панка (ж.); диал. нечупа́ра

    Русско-украинский словарь > неряха

  • 6 подлипать

    подлипнуть
    1) підлипати, підлипнути, (о мн.) попідлипати;
    2) підлизуватися підлизатися, (о мн.) попідлизуватися; підлещуватися, підлеститися, підшиватися, підшитися, (о мн.) попідшиватися. Подлипающий - підлипний. Подлипший - підлиплий.
    * * *
    несов.; сов. - подл`ипнуть
    1) ( прилипать снизу) підлипа́ти, підли́пнути и попідлипа́ти
    2) ( к кому - подольщаться) підлабу́знюватися, підлабу́знитися (до кого); підли́зуватися, підлиза́тися (до кого); (несов.: волочиться за кем-л.) упада́ти (коло кого, за ким), лиця́тися, залиця́тися (до кого)

    Русско-украинский словарь > подлипать

  • 7 примазываться

    примазаться
    1) примазуватись, примазатися, примащуватися, примаститися, (во множ.) попримазуватися, попримащуватися чим, бути примазаним, примащеним чим. Срв. Намазываться, Подмазываться;
    2) (к кому) примазуватися, примазатися, присахатися, причепитися до кого; срв. Пристать, Привязаться;
    3) (волочиться) прилабузнюватися, прилабузнитися до кого;
    4) (в игре) примазуватися, примазатися.
    * * *
    несов.; сов. - прим`азаться
    1) прима́зуватися, прима́затися
    2) (перен.: присоединяться) прима́зуватися, прима́затися и поприма́зуватися
    3) карт. прима́зувати, прима́зати
    4) страд. (несов.) прима́зуватися, прима́щуватися

    Русско-украинский словарь > примазываться

  • 8 приударять

    несов.; сов. - приуд`арить
    1) ( слегка ударять) [зле́гка] ударя́ти, [зле́гка] уда́рити
    2) (перен. налегать) наполяга́ти, наполягти́; ( жарить) шква́рити, ушква́рити, тя́ти, утя́ти, тну́ти, утну́ти
    3) (за кем - ухаживать, волочиться) упада́ти (коло кого) (несов.), залиця́тися, позалиця́тися, лиця́тися, полиця́тися (до кого); (несов.: начать ухаживать) поча́ти упада́ти (коло кого), поча́ти лиця́тися (залиця́тися) (до кого)

    Русско-украинский словарь > приударять

  • 9 путаться

    1) плутатися, (о мыслях, чувствах ещё) мішатися, (в чем) плутатися, путлятися в чому. [Плутаються нитки (Грінч.). Чув, що мислі його мішаються (Франко). Попереду плутався в полах високий піп (Коцюб.). Вона сама купала найменшу дитину, а двоє плутались у неї під ногами, бились, верещали (Л. Укр.)];
    2) (сбиваться) плутатися, мішатися, збиватися;
    3) во что - вплутуватися, плутатися, втручатися, ув'язуватися в що; см. Вмешиваться 2;
    4) (блуждать) плутати, блудити, блукати;
    5) (шататься) віятися, тинятися, вештатися;
    6) с кем - тягатися з ким (см. Волочиться 2, Таскаться); (возиться) вовтузитися, воловодитися з ким.
    * * *
    1) плу́татися, сплу́туватися
    2) ( впутываться) плу́татися, вплу́туватися; (вмешиваться) втруча́тися
    3) ( блуждать в поисках дороги) плу́тати, блука́ти, блуди́ти
    4) ( шататься) ве́штатися, тиня́тися
    5) (иметь дело с кем-, чем-л.) тяга́тися
    6) страд. (несов.) плу́татися, сплу́туватися; збива́тися; вплу́туватися; сплу́туватися, пу́татися

    Русско-украинский словарь > путаться

  • 10 таскаться

    1) тяга́тися, таска́тися; ( слоняться) волочи́тися, тиня́тися, ве́штатися, ві́ятися, тьо́патися; диал. валаса́тися
    3) ( трепать друг друга ва волосы) тяга́тися, чу́битися, скубти́ся, ску́батися и скуба́тися; диал. волоса́тися
    4) страд. тяга́тися; таска́тися; носи́тися; носи́тися, тяга́тися; таска́тися; тяга́тися; ску́бтися, ску́ба́тися

    Русско-украинский словарь > таскаться

  • 11 тащиться

    1) ( волочиться по земле) волочи́тися, волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися
    2) (двигаться, следовать; передвигаться с трудом) тягти́ся, тягну́тися, волочи́тися, волокти́ся, су́нутися, су́нути, тараба́нитися; диал. плуга́нитися, плуга́нити; ( с усилием) цу́питися; ( идти с трудом) пле́нтатися, пле́нтати, чвала́ти, ча́пати, тягти́, човпти́, теле́патися, телі́патися, пле́хатися, диал. тарга́нитися, бе́йкатися
    3) страд. тягти́ся, тягну́тися, таска́тися; тараба́нитися; волокти́ся; нести́ся; тягти́ся, тягну́тися, витяга́тися, витя́гуватися; тягти́ся, тягну́тися, цу́питися

    Русско-украинский словарь > тащиться

См. также в других словарях:

  • волочиться — См. ухаживать …   Словарь синонимов

  • Волочиться — (за кѣмъ) иноск. ухаживать, любезничать (т. е. слѣдовать за кѣмъ, таскаться). Волокита любящій волочиться волокитство. Зародился Никита на волокиту. Ср. Военные люди волочились за ней. Тургеневъ. Рудинъ. Ср. Мнѣ было восемнадцать лѣтъ, когда я въ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ВОЛОЧИТЬСЯ — ВОЛОЧИТЬСЯ, волочусь, волочишься, несовер. 1. Тащиться (по земле). Длинное платье по полу волочится. 2. за кем чем. Ухаживать (за женщиной; разг. устар.). 3. страд. к волочить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОЛОЧИТЬСЯ — ВОЛОЧИТЬСЯ, очусь, очишься и очишься; несовер. 1. ( очишься). Тащиться, тянуться по земле, по полу. 2. за кем. То же, что ухаживать (во 2 знач.) (прост.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • волочиться — волочиться. В знач. «тащиться, тянуться» волочусь, волочится и устаревающее волочится. В знач. «ухаживать за женщиной» волочусь, волочится …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • волочиться — (за кем) иноск.: ухаживать, любезничать (т.е. следовать за кем, таскаться) Волокита любящий волочиться Волокитство. Зародился Никита на волокиту. Ср. Военные люди волочились за ней. Тургенев. Рудин. Ср. Мне было восемнадцать лет, когда я в первый …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • волочиться — усь, ишься, несов., неперех. (разг.).    Ухаживать за женщинами.    ► В красавиц он уж не влюблялся, А волочился как нибудь; Откажут мигом утешался; изменят рад был отдохнуть.// Пушкин. Евгений Онегин //; [Троекуров:] Скажи ты этому мусье, что… …   Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков

  • Волочиться за кем-нибудь — См. ухажёр В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • Волочиться за первой попавшейся юбкой — Прост. Пренебр. Быть неразборчивым в любовных связях. Товарищ Голосов председатель исполкома, а зовут его в Семидоле городским головою. Пристало ли голове волочиться за юбками? (К. Федин. Город в степи). Я надеюсь, Михаил, для тебя это был… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Волочиться за юбкой — Прост. Пренебр. Быть неразборчивым в любовных связях. Товарищ Голосов председатель исполкома, а зовут его в Семидоле городским головою. Пристало ли голове волочиться за юбками? (К. Федин. Город в степи). Я надеюсь, Михаил, для тебя это был… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Волочиться — I несов. неперех. 1. Тащиться, тянуться волоком, не отрываясь от поверхности земли, пола и т.п. 2. перен. разг. Медленно передвигаться; ползти. 3. страд. к гл. волочить I II несов. неперех. страд. к гл. волочить …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»