(водой)

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

-ся, дополнить, -ся доповняти, -ся, доповнювати, -ся, доповнити, -ся; додбати; докладати; (возмещать) надолужувати, надолужити, приповняти, -ся. [Ніхто його не додбає, ані розруйнує (Шевч.). До книжок докладав він своє розумне слово. Хай вам бог приповня (Ном.)]. Дополнять сыпучим телом - досипати, досипати. -ять водой - доливати, долити, долляти, (кипяток, борщ, водку) досипати, досипати. Дополненный - доповнений, долитий, доллятий, (сып. телом) - досипаний; (о книге, рукописи) з додатками, доповнений. [Нове видання, з додатками].

* * *

несов.; сов. - доп`олнить

залиться

1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;

2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];

3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;

4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];

5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.

* * *

несов.; сов. - зал`иться

-скать, -снуть

1) запліскувати, заплеснути, заплюскувати, заплюскати, заплюснути, захлюпувати, захлюпати, захлюпнути. [В діжці захлюпала вода (Н.-Лев.)]. Утки -скали водой - качки захлюпали, заплюскотіли водою. Лодку -нуло волной - човен заплеснуло, заплюснуло хвилею;

2) обхлюпувати, обхлюпати, (вульг.) забехтати кого, що. Ты меня всю -скал - ти мене чисто обхлюпав. Заплесканный - заплюсканий, заплюснутий, захлюпаний, захлюпнутий; обхлюпаний, (вульг.) забехтаний.

* * *

1) ( забрызгивать) захлю́пувати, захлю́пати и мног. позахлю́пувати; заплі́скувати, запле́скати, -плещу́, -пле́щеш, заплю́скувати, заплю́скати

2) (сов.: начать плескать) заплеска́ти; заплю́скати, усилит. заплескоті́ти, заплескота́ти, заплюскоті́ти, заплюскота́ти; ( по воде) захлюпоті́ти, -почу́, -поти́ш, захлюпота́ти, -почу́, -по́чеш, захлю́пати; (о парусах, флаге) залопоті́ти, -потить, залопота́ти, -по́че

I. затоплювання, запалювання, підтоплювання, підпалювання (в печі), підпал (-лу.); срвн.

I. Затапливать. [Тріски для підпалу, на підпал].

II. Затапливание (водой) - затоплювання, заливання (водою), (для орошения) наводнювання чого.

* * *

-ся, затопить, -ся см. I.

II. Затапливать.

* * *

захлеснуться

1) (петлёй) зашморгуватися, зашморгнутися;

2) (водой) захлюпуватися, захлюпатися, заплескуватися, заплеснутися, заливатися, залитися и заллятися. [Він плив бистрою рікою, заплескувавсь, тонув… і знов-знов, поки аж на березі став (М. Вовч.)].

* * *

1) захле́скуватися, захлесну́тися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися и мног. позашмо́ргуватися; закида́тися, заки́нутися

2) захлю́пуватися, -пується, захлю́пнутися и захлюпну́тися

3) захле́скуватися, захлесну́тися, захлю́пуватися, захлюпну́тися

мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).

* * *

мешивать

1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;

2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;

3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];

4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);

5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -

1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;

2) мішаний, змішаний и т. п.

* * *

1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти

2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати

3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати

намыть

1) намивати, намити, (посуды, преимущ. деревянной, овощей и т. п.) набанювати, набанити, (о мног.) понамивати, понабанювати чого. [Вже намили пшениці (Сл. Ум.)]. -мыть голову кому - см. Намылить голову (под Намыливать);

2) (настирывать белья) напирати, напрати, (о мног.) понапирати чого;

3) (накоплять промывая, добывать мытьём) намивати, намити, (о мног.) понамивати чого, що;

4) (течением) намивати, намити, наносити, нанести чого, що, (преимущ. ила) намулювати, мулити, намулити (мулу), (о мн.) понамивати, понаносити, понамулювати. [На луку чимало піску нанесло, а в деяких місцях намулило (Сл. Ум.). Річка як розливається, то намулює нам мулу на капусник (Богодух.). Оце як вода бігла, то мулило пісок, та й занесло нашу криничку (Звин.)]. Водой - мыло остров - водою намулило (вода намулила) острів. Намытый - намитий, набанений, понамиваний, понабанюваний; напраний, понапираний; нанесений, намулений, понаношений, понамулюваний. -ться -

1) намиватися, намитися, понамиватися; бути намиваним, намитим, понамиваним; намулюватися, намулитися, понамулюватися; бути намулюваним, намуленим, понамулюваним и т. п. [Мулу намулилося аж на пів аршина (Богодухівщ.)];

2) (вдоволь, сов.) - а) (обмывая кого, вымывая что) намитися, набанитися; (стирая бельё) напратися; б) (моясь) намитися, попомитися (досхочу).

* * *

несов.; сов. - нам`ыть

1) (натаскивание в большом количестве чего) наношування, наношення, оконч. нанесення, наносіння чого;

2) (ветром) наношення, намітання, навіювання, оконч. нанесення, намете[і]ння, навіяння чого; (водой) наношення, намулювання, оконч. нанесення, намулення; (занесение) замулювання, оконч. замулення чого;

3) (заразы, болезни) заношення, оконч. занесення чого;

4) (на план, на карту) зазначання и зазначування, оконч. зазначе[і]ння чого на плані, на мапі (на карті);

5) техн. - накидання, оконч. накидання чого. -ние штукатурки - накидання, накидання тиньку на що, тинькування, оконч. обтинькування чого. -ние лака на что - лакування, оконч. полакування чого;

6) (причинение) завдавання, чиніння, учиняння, спричиняння и спричинювання, заподіювання, оконч. завдання, учине[і]ння, спричинення, заподіяння чого. -ние оскорбления - образа кого, заподіювання (заподіяння, учине[і]ння) образи кому. -ние побоев - завдавання (завдання) побою кому, побій (-бою). [За побій він мені заплатить (Богодухівщ.)]. Он наказан за -ние жене побоев - його покарано за те, що побив жінку. -ние ран, ударов - завдавання (завдання) ран, ударів. -ние удара палкой, шпагой - удар (-ру) палицею, шпадою. -ние вреда, материального ущерба кому - чиніння (учиняння, учине[і ]ння) шкоди кому; шкода. [Я позиватиму його за шкоду, що він мені вчинив (Київщ.)].

* * *

1) нане́сення, нано́шення; наміта́ння, навіва́ння; наму́лювання

2) завда́ння, заподі́яння, нане́сення, завдава́ння, заподіювання, нано́шення; чи́нення, учи́нення

напаять

I. налютовувати, налютувати, (о мног.) поналютовувати що, чого. Напаянный - налютований, поналютовуваний. -ться -

1) налютовуватися, налютуватися, поналютовуватися; бути налютовуваним, налютованим, поналютовуваним;

2) (вдоволь, сов.) налютуватися.

II. Напаивать, Напоевать и Напоять, напоить -

1) (утолять жажду) напувати, напоювати, напоїти, (о мног.) понапувати, понапоювати; (хмельным, допьяна) у[об]поювати, у[об]поїти, (о мног.) понапоювати кого чим. [Напувала нас солодкими медами (Метл.). Не напувай слізьми малого сина (Л. Укр.). Дівчино моя, напій мого коня! (Пісня)];

2) (землю водой) напоювати, напоїти, (о мног.) понапоювати що чим. [Дощики майові гарно напоїли землю (Богодух.)]. Напоённый -

1) напоєний, напитий, понапоюваний; упоєний, повпоюваний. [Спасибі вам; ідемо від вас нагодовані й напиті (Богодухівщ.)];

2) напоєний, понапоюваний. -ться -

1) напуватися, напоюватися, напоїтися, понапуватися, понапоюватися; бути напоюваним, напоєним, понапоюваним; (допьяна) упоюватися, упоїтися, повпоюватися; бути упоюваним, упоєним, повпоюваним;

2) (о земле) напоюватися, напоїтися, понапоюватися; бути напоюваним, напоєним, понапоюваним.

* * *

1) ( поить) напува́ти и напо́ювати, -по́юю, -по́юєш, напої́ти, -пою́, -по́їш и мног. понапува́ти и понапо́ювати, сов. попої́ти; (вином) упо́ювати, упої́ти, сов. начастува́ти, -ту́ю, -ту́єш

2) (пропитывать, насыщать чем-л.) напо́ювати, напої́ти; ( ароматом) напа́хувати, -па́хую, -па́хуєш, напаха́ти

напитать

1) кого чем - нагодовувати, нагодувати, (о мног.) понагодовувати кого чим. [Як мені жити, як горювати, як свої дітки нагодувати? (Пісня)];

2) что чем - насич[щ]увати, наситити, напоювати, напоїти, (о мног.) понасич[щ]увати, понапоювати що чим. [Добре напоїв чоботи дьогтем, - не протікатимуть (Богодух.)]. -вать вещество жидкостью - напоювати речовину (надіб'я) течивом (плином); специальнее: (влагою) наволожувати, наволожити; срв. Навлаживать; (краскою) вифарбовувати, вифарбувати; (кислотами) накислювати, накислити що. -ть парафином, воском - парафінувати, випарафінувати, з[ви]вощувати, з[ви]вощити що. -ть солью, щёлочами - висолювати, висолити, вилуговувати, вилугувати що. -ть ядом, отравою - насич[щ]увати (напоювати), наситити (напоїти) отрутою, затруювати, затруїти що. Напитанный -

1) нагодований, понагодовуваний;

2) насич[щ]ений, напоєний, понасич[щ]уваний, понапоюваний; наволожений; вифарбуваний; накислений; випарафінуваний, звощений, вивощений; висолений; вилугуваний; затруєний, пересяклий отрутою. -ться -

1) нагодовуватися, нагодуватися, наїдатися, наїстися, (вежл.) наконтентовуватися, наконтентуватися, (о мног.) понагодовуватися и т. п.; бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним;

2) насич[щ]уватися, насититися, напоюватися, напоїтися чим, набиратися, набратися, братися, узятися чим и чого, натягатися, натягтися, пересякати, пересякнути чим; бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п.; срв. Пропитываться. [Поки ґніт гасу не набереться, то горіти не буде (Київ). Вишні вже натягаються горілкою (Сл. Гр.). Земля пухка, вже геть пересякла водою (Звин.)]. Снег -тался водой - сніг узявся водою. -ться влагою, кислотами, воском, солью, ядом - наволожуватися, наволожитися (братися, взятися вільгістю), накислюватися, накислитися, звощуватися, звощитися, висолюватися, висолитися, затруюватися, затруїтися (пересякати, пересякнути отрутою);

3) перейматися, перейнятися, пройматися, пройнятися чим, набиратися, набратися чого; см. Проникаться. Он смолоду -тался революционным духом, освободительными идеями - він змалку перейнявся революційним духом, визвольними ідеями, він змалку набрався революційного духу, визвольних ідей. Напитавшийся - що нагодувався и т. п.; нагодований, наїдений; насич[щ]ений, напоєний; перейнятий, пройнятий, пересяклий.

* * *

несов.; сов. - напит`ать

1) (сов.: накормить) нагодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, мног. понагодо́вувати

2) ( пропитывать) наси́чувати, насити́ти, -сичу́, -сити́ш

обдать обливати, облити и обілляти, зливати, злити. [Так гляне, неначе холодною водою зіллє]. -ть варом - о(б)парити, о(б)шпарити. Обдало морозом, холодом - мороз пройняв, морозом (холодом) пройняло, холодом звіяло, -дало жаром, огнём - в жар кинуло, огнем всипало (сипнуло).

* * *

несов.; сов. - обд`ать

1) (окатывать водой, кипятком) облива́ти, обли́ти и обілля́ти и пооблива́ти

2) (безл.: охватывать, пронизывать) пройма́ти, пройня́ти

обмыть обмивати, обмити (о мног. пообмивати), омивати, омити, змивати, змити, мити, помити (горяч. водой) оббанювати, оббанити. [Жінка обшиє, обмиє. Дощ біле тіло змиє]; (о дожде) полоскати, сполоскати; см. Ополаскивать; (доёнку) покочувати, покотити. -вать столы, окна - мити столи, вікна. Обмой сливы - помий сливки. Обмытый - обмитий, омитий, по[з]митий, (дождём) сполосканий.

* * *

несов.; сов. - обм`ыть

1) ( вымывать со всех сторон) обмива́ти, обми́ти и пообмива́ти; омива́ти, оми́ти; ( смывать) змива́ти, зми́ти и позмива́ти

2) ( обстирывать) обпира́ти, обіпра́ти, обмива́ти, обми́ти и пообмива́ти

3) (перен.: отмечать выпивкой) обмива́ти, обми́ти

яма под водой) яма, ковбаня. В тихом -те черти водятся - тиха вода греблю (береги) рве.

* * *

1) (яма на дне реки, озера) ко́вбаня, я́ма, ви́рва, вир, -у; чортори́й, -ри́ю; диал. нурт, ну́рта, кру́ча

2) ( водоворот) вир, -у; чортори́й; диал. нурт, ну́рта, кру́ча

3) перен. вир; ( тиховодье) тихово́ддя, тихово́дь, -ді

I. и паровать спарить, спаровать

I. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];

2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.

II. Парить -

1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;

2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;

3) (в бане) кого - парити кого;

4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;

5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.

II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.

* * *

ширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́ти

пісок (-ску), ув. піщуга. [Там такий піщуга, що й не виїдеш]. Чистый -сок - пісок- щирець. Крупный -сок (чаще речной или морской) - рінь (-ни), ріняк (-ку), соб. ріння, жорства, жорост; срв. Гравий. [Мудрому і на ріні пшениця уродить (Федьк.)]. -сок-сыпун, сыпучий, зыбучий -сок - пісок-сипець, сипкий пісок. Наносный -сок - наметний пісок, (нанесенный водой) напливний пісок, наплинок. Строить на -ске - будувати на піску. Сахарный -сок - цукор-сипець, дрібний цукор, пісковатий цукор.

* * *

1) пісо́к, -ску́; ( о почве) увел. піщуга́

2) (мн.: пространства, покрытые песком)

3) ( сахар) пісо́к

живити, поживляти, годувати, харчувати, харчити. [Хазяйське око товар живить. Картина українського відродження живить надії на перемогу одвічньої правди (Єфр.). Він своєю працею усю сім'ю годує]. -ать надежду (мечту, мысль) - держати (мати и живити) надію (мрію, думку). -ать доверие - няти віру кому, діймати кому віри. -ать вражду к кому - ворогувати, враждувати, враждати на кого (Квітка), мати зуб на кого. -ать любовь, склонность к чему - кохатися в чому, (редко) до чого. [Всякий кохається до грошей (Звиног.)]. -ать пристрастие к чему - милуватися в чому. -ать страсть к чему - мати прилюбність до чого. [Маєш прилюбність до карт та гульні (Неч.-Лев.)]. -ать ненависть к кому - плекати зненависть до кого. -ать злобные чувства к кому - (описат.) дихати (лихим) пеклом, злом на кого, лихо, волі бути на кого. -ать отвращение - мати или почувати відразу (огиду). -ать дружбу - почувати приязнь. -ать уважение к кому - мати пошану до кого, мати кого на повазі. [Всі їх на повазі мають (М. Вовч.)]. Десна -ает водой Днепр - Десна подає воду в Дніпро. Питаемый - живлений, годований, харчований.

* * *

1) харчува́ти; ( кормить) годува́ти; ( прокармливать) прогодо́вувати

2) (доставлять необходимое для нормального действия, функционирования; перен.) живи́ти, поживля́ти; ( снабжать) постача́ти

3) (перен.: испытывать, ощущать, чувствовать) почува́ти; ( иметь) ма́ти

побрызгать побриз[ь]кувати, побриз[ь]кати, попирс[ь]кувати, попирс[ь]кати и попорс[ь]кувати, попорс[ь]кати, (о дожде) накрапати и накрапувати, покрапувати, сов. покрапати, покропити, поросити, (слегка) прикропити, приросити. -гать бельё - попи[о]рскати білизну (плаття, шмаття). -гай его (на него) водой - побризкай на його, попирскай на його водою. Дождик -вает - дощик накрапає, побризкує. Дождик немного -гал и перестал - дощик трохи покрапав (побризкав, поросив) і перестав. Дождь слегка -гал землю - дощ злегка побризкав (приросив, прикропив) землю.

* * *