-
61 hotbed
n; с-гпарник, парова гряда, розсадниця; розсадник, вогнище, осередок -
62 hothouse
n1) оранжерея, теплиця; теплична обстановка; розсадник, вогнище, осередок2) тex. сушильня -
63 storm centre
1) мeтeop. центр циклона; основне спірне питання2) вогнище, осередок (повстання, епідемії) -
64 trample
I n1) тупання, тупотіння2) топтання3) знехтуванняII v1) топтати; розтоптувати, толочитиto trample the grass [the flowers, the growing corn] — толочити траву [квіти, посіви]
to trample (out) the fire — затоптати вогнище
to trample morality into the dust — затоптати мораль брудом; давити ( виноград)
to hear a person trampling (about) overhead — чути, як хтось важко ходить вгорі
3) (on, upon over) наступатиto trample on flower beds — топтати квіткові клумби; пригнічувати, зневажати
to trample on /upon/ smb — звертатися зневажливо до кого-н.; третирувати кого-н.
to trample on smb s feelings [reputation] — розтоптати чиї-н почуття [репутацію]
to trample on one's foe — роздавити /знищити/ свого ворога; пригнічувати, стримувати, не давати волі
to trample on ones pride — стримати свою гордість; нехтувати, не вважатися
he tramples on conventions — він не зважає на умовності умовностей для нього не існує є to trample smb
under foot — топтати кого-н.; пригнічувати кого-н.
-
65 засветлеть
-ся заясніти, засвітліти. [Що то там заясніло, - чи не пастухи десь вогнище запалили? (М. Грінч.)].* * *возвр. - засветл`етьсязаясні́ти, заясні́тися, засвітлі́ти, засвітлі́тися -
66 костровый
-
67 куриться
1) (благоуханно) куритися. [Куривсь для духу яловець (Котл.)];2) (тлеть с дымом) куритися, куріти (-рю, -риш). [Зеленая ліщинонько, чом не гориш та все куришся (Пісня). По садах курища куріли (Корол.)]. Костёр, дрова -тся - вогнище куриться, дрова куряться;3) -ться (о трубке, папиросе) - палитися, куритися. [Чогось у мене не куриться, - чи тютюн не сухий, чи що (Сл. Гр.). Хоч покинь люльку, - не палиться (Полтавщ.)];4) водка -тся из картофеля - горілку гонять з картоплі.* * *1) кури́тися; (выделять дым, туман, пар) димі́ти, димі́тися, курі́ти, -ри́ть и -рі́є, курі́тися2) страд. куритися; пали́тися; гна́тися (жене́ться), кури́тися -
68 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
-
69 потухать
потухнуть погасати, гаснути, погаснути, з(а)гасати, з(а)гаснути, гаситися, погаситися, потухати, потухнути, чахнути, почахнути, (о мн.) поз(а)гасати, (о всём, совсем) вигасати, вигаснути, повигасати, вичахнути; срв. Погасать. [І у хмарі ясне сонце гасне, погасає (Руд.). Каганці згасали (Руд.). Останнє проміння погасло (Грінч.). Очі згасли (Кул.). Позгасали зорі (Руд.). Усе вже в печі вигасло. Гасилися зірки (Васил.)]. Потухлый, потухший - погаслий, згаслий, вигаслий, потухлий. [Погаслий день. По[з]гаслий вулкан. Погасла цигарка (папіроска). Вигасле вогнище (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - пот`ухнутьпогаса́ти, пога́снути; ( угасать) згаса́ти, зга́снути, вигаса́ти, ви́гаснути -
70 focus
I n осередок, центр- focus of trouble between nations вузол міжнародних протиріч- focus of war вогнище війни- to bring into focus подати чітку картину (становища); підкреслити важливість чогосьII v зосередити (увагу тощо); розташувати у фокусі- to focus one's attention on a matter зосередити увагу на чомусь- to focus one's efforts on a matter зосередити зусилля на чомусь- to focus one's thoughts on a matter зосередити думки на чомусь -
71 spot
n місце, район- trouble spot район/ вогнище напруженості- to hit the high spots амер. торкатися лише головних питань- to identify potential trouble spots визначати потенційні вогнища напруженості -
72 war
n1. війна, бойові дії2. боротьба, ворожнеча, ворожість- accidental war випадкова війна; війна, яка вибухнула внаслідок непередбаченого інциденту- aggressive war агресивна війна- all-out nuclear war тотальна ядерна війна- atomic war атомна війна- barbarious war варварська війна- cold war холодна війна- cold war rhetoric риторика "холодної війни"- contained war місцеві бойові дії, війна локального характеру- controlled counterforce war контрольована контрсилова війна- conventional war війна з застосуванням звичайного озброєння- costly war війна, що дорого коштує- counterforce war контрсиловий удар- counterguerrilla war бойові дії проти партизанів- destructive war спустошуюча війна- fratricidal war братовбивча війна- general war всезагальна війна- global war глобальна війна- hot war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")- information war інформаційна війна- limited war обмежена війна- limited strategic war обмежена стратегічна війна- local war локальна/ місцева війна- long war довготривала війна- net war мережева війна- nuclear war ядерна війна- nuclear-missile war ракетно-ядерна війна- offensive war наступальна війна- predatory war грабіжницька війна- preventive war превентивна війна- racial war расистська війна- tariff war митна війна- trade war торговельна війна- shooting war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")- total war тотальна війна- uncontained war необмежена війна- uncontrolled war необмежена війна- undeclared war неоголошена війна- unjust war несправедлива війна- vengetful war реваншистська війна- world war світова війна- war budget воєнний бюджет- war build up воєнні приготування, зосередження військ- war cabinet військовий кабінет, уряд воєнного часу- war capability воєнний потенціал- war conditions умови воєнного часу- war crimes воєнні злочини- war criminals воєнні злочинці- war damage збитки від війни- war debts воєнні борги- war decoration бойова нагорода- war effort мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту- war focus вогнище війни- war games воєнні ігри- war guilt відповідальність/ вина за розв'язання війни- war hawk палій війни- war honours бойові відзнаки- W. House військ. розм. рідко військове міністерство- war hysteria воєнна істерія- war loss воєнні втрати- war material військове майно, бойова техніка- war peril воєнна загроза- war potential воєнний потенціал- war power(s) надзвичайні повноваження уряду на час війни- war preparations військові приготування- war prisoner військовополонений- war reparations воєнні репарації- war service служба на фронті- war services воєнні послуги- war strength бойовий склад, чисельність за штатами воєнного часу- war of aggression агресивна війна- war of attrition війна на виснаження- war of extermination війна на знищення- war against illiteracy боротьба з неграмотністю/ неосвіченістю- war of nerves війна нервів, психологічна війна- avoidance of nuclear war запобігання ядерній війні- council of war військова рада- country at war країна у стані війни; воююча країна- declaration of war оголошеня війни- drive for "preventative" nuclear war курс на "превентивну" ядерну війну- imminent danger of war неминуча небезпека війни; небезпека, яка насувається- incitement of war підбурювання до війни- laws of war юр. закони війни- means of war засоби ведення війни- menace of war загроза/ небезпека війни- on the brink of war на межі війни- on the verge of war на межі війни- opposition to war боротьба проти війни- outbreak of nuclear war раптовий спалах/ вибух ядерної війни- peril of nuclear war небезпека ядерної війни- prevention of nuclear war запобігання ядерній війні- resistance to war боротьба проти війни- risk of nuclear war ризик ядерної війни, небезпека спалаху ядерної війни- state of war стан війни- support for war підтримка війни- theatre of a limited nuclear war театр обмеженої ядерної війни- threat of war загроза/ небезпека війни- to accept the possibility of nuclear war визнати можливість ядерної війни- to advocate cold war виступати на захист холодної війни; обстоювати/ захищати холодну війну- to avoid (nuclear) war уникнути (ядерної) війни- to be at war with smbd. бути у стані війни з кимсь- to breed wars виношувати плани війни- to bring about a war розв'язати війну- to declare war оголосити війну- to eliminate war усунути можливість виникнення війни- to exclude a new war виключати/ не допускати можливість виникнення нової війни- to fan war роздмухувати/ розпалювати війну- to fight a bloody war вести кровопролитну війну- to handle the question of war and peace розглядати/ вирішувати проблему війни і миру- to head off war відвернути війну- to incite war роздмухувати/ розпалювати війну- to increase the risks of war збільшити ймовірність війни- to launch a war against smbd. розпочати війну проти когось- to levy war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь- to lower the threshold of a nuclear war знизити поріг ядерної війни- to make war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь- to menace war погрожувати війною- to mitigate the horrors of war зменшувати жахи війни- to plunge a country into war втягнути країну у війну- to prevent war відвернути війну- to reduce the threat of nuclear war зменшити загрозу ядерної війни- to remove the danger of nuclear war усунути небезпеку ядерної війни- to return to the cold war повернутися до часів холодної війни- to stir up war роздмухувати/ розпалювати війну- to stop cold war зупинити/ припинити холодну війну- to support cold war підтримувати політику холодної війни- to trigger off a war розв'язати війну- to unleash a war розв'язати війну- to wage war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь- Vietnam war війна США проти Демократичної Республіки В'єтнам (1964–1973 рр.)- W. Cross орден "Воєнний Хрест" (Велика Британія)- W. of Independence (Revolutionary W.) війна за незалежність в США (1775–1783) -
73 კოცონი
багаття, вогнище -
74 bål
багаття, вогнище -
75 siedlisko
с1. оселя; садиба; дім; квартира; гніздо;2. вогнище, осередок, центр (перен.);3. біотоп (біол.) -
76 stos
ч1. купа; стіс;2. вогнище -
77 zarzewie
c1. жар (книжн.);2. вогнище, осередок (перен.) -
78 diffusion flamelet
n вогнище дифузійного горіння -
79 earthquake focus
n вогнище землетрусу -
80 island of fire
n вогнище пожежі
См. также в других словарях:
вогнище — (розм. о/гнище), а, с. 1) Купа дров, хмизу і т. ін., що горить. •• Дома/шнє (роди/нне, сіме/йне) во/гнище своя оселя, родина, сім я. 2) Місце, де розкладали вогонь. 3) перен. Джерело, місце, звідки що небудь поширюється; центр, зосередження чого… … Український тлумачний словник
вогнище — [во/гниешчеи] шча, м. (ў) шч і … Орфоепічний словник української мови
вогнище — (купа дров, хмизу тощо, яка горить), багаття, вогонь, вогнисько, ватра … Словник синонімів української мови
вогнище — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
англійське вогнище — докл. див. піч англійська … Архітектура і монументальне мистецтво
ватра — вогнище, багаття … Словник синонімів української мови
вогнищевий — прикметник … Орфографічний словник української мови
стіс — Стіс: вогнище [9] вогнище, на якому в часи інквізиції спалювали єретиків; купа дров [XI] тут в значенні: вогнище, костер [XII] … Толковый украинский словарь
Родноверие — на Викискладе? … Википедия
метастаз — у, ч., мед. 1) Перенесення певного патологічного матеріалу з ураженої частини організму в іншу, де й виникає відповідний хворобливий процес. 2) Вогнище хвороби, що виникає внаслідок такого перенесення. •• Вапни/стий метаста/з вогнище кальцинозу в … Український тлумачний словник
грань — Грань, грана: жар [5;7;V] жар, вогнище [9] жар, розжарене вугілля [I,II,IV,XII(Ів.Фр.);1;13;14;15] жар, розжарене вугілля, вогнище [52] жевріюче вугілля [54] розжарене вугілля [X] розжарене вугілля, жар [8] розжарено вугілля, жарина [VI] грань… … Толковый украинский словарь